Постанова

від 30.01.2020 по справі 280/1655/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1655/19

головуючий суддя І інстанції - Лазаренко М.С.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року в адміністративній справі № 280/1655/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 14.03.2019 року № ЗП650/564/АВ/П/ТД-1ФС.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" було задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП 650/564/АВ/П/ТД-1ФС від 14 березня 2019 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ штрафу у розмірі 1251900,00 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот гривень).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірна постанова була прийнята останнім на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Товариством з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України, з огляду на відсутність клопотань сторін про розгляд справи за їх участі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі звернення працівників ОСОБА_1 за вхідним номером №В-112 від 05.02.2019, ОСОБА_2 за вхідним номером №Т-122 від 06.02.2019, ОСОБА_3 за вхідним номером №Д0123 від 06.02.2019, ОСОБА_4 за вхідним номером №Т-111 від 05.02.2019 про порушення стосовно них законодавства про працю, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було видано наказ від 13.02.2019 року № 330 про проведення інспекційного відвідування у ТОВ НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ з питань додержання законодавства про працю у термін по 26.02.2019 року.

13.02.2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було видано направлення № 210 на проведення інспекційного відвідування ТОВ НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ щодо питань: оформлення трудових відносин; нарахування та строки виплати заробітної плати; додержання державних мінімальних гарантій; праця неповнолітніх; порядок звільнення.

В період з 20.02.2019 року по 21.02.2019 року інспектором праці Боровською Наталією Юріївною (службове посвідчення № 564) було проведено інспекційне відвідування ТОВ НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв 55-ї Бригади, 3.

За результатами перевірки складено Акт інспекційного відвідування від 21.02.2019 року № ЗП650/564/АВ, відповідно до якого встановлено порушення:

- вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме на протязі 2018 року 10 осіб допущено до роботи без укладання трудового договору;

- пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58, а саме в особових картках працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 відсутній їх особистий підпис про ознайомлення з наказом про прийняття на роботу;

- частини шостої статті 96 КЗпП, частини шостої статті 6 Закону України №108, а саме: в штатному розписі підприємства, затвердженого на 01.07.2014 та діючому на момент інспекційного відвідування, посадові оклади (тарифна ставка) встановлені у розмірі меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 01 січня 2019 року;

- частин першої та другої статті 115 КЗпП, частини першої статті 24 Закону України №108, а саме: заробітна плата працівникам виплачується з порушенням строків, визначених законодавством;

- частини першої статті 116 КЗпП, а саме: при звільненні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 остаточний розрахунок на момент інспекційного відвідування проведено не було, відповідно до табелю обліку використання робочого часу за січень 2019 року вищезазначені працівники в день звільнення працювали.

25.02.2019 за вих. №8 позивачем було направлено на адресу відповідача зауваження до Акту інспекційного відвідування від 21.02.2019.

28.02.2019 року інспектором праці Боровською Н.Ю., відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 було зобов`язано директора ТОВ НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ усунути до 28.05.2019 порушення частини першої статті 21, частини третьої статті 24 КЗпП України, пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58, частини шостої статті 96 КЗпП України, частини шостої статті 6 Закону України №108, частини першої та другої статті 115 КЗпП уКраїни, частини першої статті 24 Закону україни №108, частини першої статті 116 КЗпП України.

14.03.2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 650/564/АВ/П/ТД-1ФС, яким на позивача, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 1251900 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття зазначеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, відповідно заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно п.п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Згідно п. 19 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що на Державну службу України з питань праці (Держпраці) покладено обов`язок по здійсненню державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, шляхом проведення інспекційних відвідувань, за результатом яких складається акт.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Приписами абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.03.2019 року по справі № 802/2066/16-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для висновків відповідача, відносно укладення позивачем цивільно-правових договорів з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , які мають ознаки трудового договору, та як наслідок порушення приписів ст. 24 Кодексу законів про працю України, були наступні обставини:

- в укладених з наведеними особами договорах визначено, що замовник зобов`язується надати виконавцю обладнання, інструменти, комп`ютери, та оргтехніку, що свідчить про визначення працівникам робочого місця, що передбачено ст. 29 КЗпП України;

- надавані (здійснювані) вказаними особами послуги (роботи) є процесом праці, який передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності, встановленому на підприємстві, що передбачено ст. 21 КЗпП України;

- відповідні професії передбачені класифікатором професій;

- в дорученнях Замовника не вказується конкретний вид послуги (роботи) та її кінцевий результат, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється, фактично виконавці підпорядковані внутрішньому трудовому розпорядку;

- виконавець виконує визначені договором роботи не на власний ризик, а в чітко встановлений час та відповідно до розпоряджень керівника з дотриманням вимог і правил, що є ознаками саме трудового договору;

- оплаті підлягає процес праці, сума оплати не залежить від обсягу робіт. Оплата здійснюється щомісячно, з чіткою періодичністю та у строки, що слідують за відпрацьований час, тобто оплачується відпрацьований час, а не результат виконаної роботи.

Встановивши зміст спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необґрунтованості вказаних висновків відповідача, з огляду на наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ" у 2018 році укладались цивільно-правові угоди із фізичними особами на виконання різного роду тимчасових робіт та підписувались акти прийому-здачі виконаних робіт, а саме:

- договір про надання послуг від 01.01.2018 року № 83 був укладений позивачем з ОСОБА_5 , предметом якого є надання замовнику послуги з річної звітності, термін дії послуг за Договором з 01.01.2018 по 31.03.2018. 31.01.2018 року, 28.02.2018 року, 31.03.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 01.04.2018 року № 84/1 був укладений позивачем з ОСОБА_5 , предметом якого є надання послуг з ведення операційних даних в програму 1С, термін надання послуг з 01.04.2018 року по 05.06.2018 року. 30.04.2018 року, 31.05.2018 року, 05.06.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 31.07.2018 № 90 року був укладений позивачем з ОСОБА_5 , предметом якого є надання послуг з підготовки звітності, строк надання послуг з 01.08.2018 року по 31.10.2018 року. 31.08.2018 року, 28.09.2018 року, 28.10.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 01.10.2018 року № 94 був укладений позивачем з ОСОБА_6 , предметом якого є надання послуг з підготовки звітності, введення операційних даних в програму 1С, термін дії послуг з 01.10.2018 року по 30.11.2018 року. 31.10.2018 року та 30.11.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 01.07.2018 року № 88 був укладений позивачем з ОСОБА_6 , предметом якого є надання послуг з впорядкування ведення кадрового обліку та заробітної плати, введення операційних даних в програму 1С, термін надання послуг з 01.07.2018 року по 30.09.2018 року. 31.07.2018 року та 31.08.2018 року, 28.09.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір від 29.03.2018 року № 84 про надання послуг, укладений позивачем з ОСОБА_6 , предметом якого є надання послуг з впорядкування ведення кадрового обліку та заробітної плати, ведення операційних даних в програму 1С, термін надання послуг з 29.03.2018 року по 30.06.2018 року. 30.04.2018 року, 30.06.2018 року, 31.05.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 29.12.2017 року № 78 укладений з ОСОБА_7 , предметом якого є надання послуг з введення операційних даних в програму ІС, термін надання послуг з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року. 31.01.2018 року, 28.02.2018 року, 31.03.2018 року, 30.04.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 01.05.2018 № 87, укладений з ОСОБА_7 , предметом якого є розміщення та супроводження реклами нежитлових приміщень та виробничих площ з метою здання в оренду, термін надання послуг з 01.05.2018 року по 31.07.2018 року. 31.05.2018 року, 30.06.2018 року та 09.07.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір від 18.12.2017 року № 74 про надання послуг, укладений з ОСОБА_9 , предметом якого є надання послуг з виконання механоскладальних робіт нестандартного обладнання, термін надання послуг з 18.12.2017 року по 31.01.2018 року. 29.12.2017 року та 31.01.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір від 18.12.2017 року №75 про надання послуг, укладений з ОСОБА_10 , предметом якого є надання послуг з виконання механоскладальних робіт нестандартного обладнання, термін надання послуг з 18.12.2017 року по 31.01.2018 року. 29.12.2017 року, 31.01.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 21.12.2017 року № 76, укладений з ОСОБА_8 , предметом якого є надання послуг з виконання механоскладальних робіт нестандартного обладнання, термін надання послуг з 21.12.2017 року по 31.01.2018 року. 29.12.2017 року та 31.01.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 29.12.2017 року № 78/1, укладений з ОСОБА_11 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт, термін надання послуг з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року. 31.01.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 26.02.2018 року № 82, укладений з ОСОБА_11 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт, термін надання послуг з 26.02.2018 року по 31.03.2018 року. 28.02.2018 року, 31.03.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 30.03.2018 року № 85, укладений з ОСОБА_11 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт, термін надання послуг з 10.04.2018 року по 03.07.2018 року. 08.06.2018 року, 28.04.2018 року, 03.07.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 28.08.2018 року № 91, укладений з ОСОБА_11 , предметом якого є надання послуг з токарних робіт по механічній обробці валу 2-258114, термін надання послуг з 29.08.2018 року по 30.09.2018 року. 10.09.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акт прийому-здачі виконаних робіт;

- договір про надання послуг від 01.10.2018 року № 92, укладений з ОСОБА_11 , предметом якого є надання послуг з виконання токарних робіт по механічні обробці партії втулок шліцових, термін надання послуг з 01.10.2018 року по 30.11.2018 року. 30.11.2018 року, 31.10.2018 року між замовником та виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- Договір про надання послуг від 29.12.2017 року № 81, укладений з ОСОБА_13 , предметом якого є надання послуг з розробки конструкторської документації вузлів - сільськогосподарської техніки: завантажувача сівалки, комплекта транспортувального, модернізація розкидувача добрив, ремонтних вузлів підйомника для СТО, тари універсальної, термін надання послуг з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року. 31.01.2018 року, 28.02.2018 року, 31.03.2018 року , 30.04.2018 року, 31.05.2018 року, 30.06.2018 року, 09.07.2018 року між виконавцем та замовником підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт;

- договір на виконання робіт від 12.01.2018 року № 80, укладений з ОСОБА_12 , предметом якого є виконання роботи з надання юридичних консультацій по питанням діючого законодавства, господарській діяльності підприємства, правова оцінка договорів, що укладаються замовником, підготовка претензійних та позовних матеріалів, представлення інтересів замовника в господарських судах і судах загальної юрисдикції всіх рівнів, термін надання робіт з 15.01.2018 року по 20.12.2018 року. 31.01.2018 року, 28.02.2018 року, 31.03.2018 року, 30.04.2018 року, 31.05.2018 року, 30.06.2018 року, 31.07.2018 року, 31.08.2018 року, 28.09.2018 року, 31.10.2018 року, 28.11.2018 року, 20.12.2018 року між замовником і виконавцем підписано Акти прийому-здачі виконаних робіт.

Зі змісту наведених договорів і актів прийому-здачі виконаних робіт вбачається, що предметом наведених договорів був результат праці, який обумовлювався відповідною конкретикою виконуваних робіт (надаваємих послуг), а не процес роботи.

Також, п. 4 наведених договорів визначає конкретну загальну суму винагороди за надані послуги.

Розрахунок оплати за зазначеними договорами здійснювався у розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці на підставі актів виконаних робіт, які також мають типову форму.

Отже, вказані договори містять умови щодо оплати результату виконаних робіт (наданих послуг), а не їх процесу.

Також, колегія суддів апеляційного суду враховує заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , датовані груднем 2017 року, в яких останні зазначили про небажання мати трудові відносини з позивачем та просили укласти відповідні цивільно-правові договори (а.с. 201 - 205).

При цьому, зазначення у пункті 3.2.1 вказаних договорів умови, що ТОВ НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ забезпечує виконавця всім для виконання зобов`язань, а саме: надати обладнання, інструменти, необхідну техніку; забезпечити необхідними матеріалами, запчастинами, сировиною не може свідчити про трудовий характер таких договорів, з огляду на встановлені вище умови виконання договорів та порядок здійснення розрахунку за ними.

Поряд з вказаним, суд апеляційної інстанції зазначає, що укладені угоди не містять обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу, у зв`язку з цим, тлумачення відповідачем змісту цивільно-правових угод як таких, що насправді містять ознаки трудового договору, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та приписах трудового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем не було надано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, які б підтверджували факт допуску позивачем до роботи 10 працівників без укладення трудового договору та, як наслідок, порушення останнім приписів ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Що стосується посилань відповідача на п. 3 постанови пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 3, а саме на наявність систематичності виконання наведеними особами робіт ( не менше трьох разів протягом календарного року), то колегія суддів апеляційного суду вважає вказані висновки необґрунтованими, оскільки наведене визначення слова систематично було здійснено Верховним Судом України в контексті тлумачення ч. 1 ст. 202 Кримінального кодексу України, а саме здійснення особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, що не відповідає змісту спірних правовідносин.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу від 14.03.2019 року № ЗП650/564/АВ/П/ТД-1ФС та необхідності її скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року в адміністративній справі № 280/1655/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення на підставі та в порядку, визначеному ст.ст. 328, 329 КАС України

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко