Рішення

від 07.06.2023 по справі 756/1000/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

07.06.2023 Справа № 756/1000/22

Унікальний номер справи 756/1000/22

Номер провадження 2/756/766/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,

за участю представника позивача - Мальованої Т.В. ,

представника відповідача - Костянецького М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 про відшкодування комунальних витрат, послуг з утримання будинку та споруд, прибудинкової території,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування комунальних витрат, послуг з утримання будинку та споруд, прибудинкової території в розмірі 252833,36 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що позивач є власником гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3002,4 кв.м.ОСОБА_3 проживає у кімнаті № 512, розміром 34,5 кв.м. та є споживачем комунальних послуг. Відповідач не виконує розпорядження Голови правління № 226-р від 01 червня 2018 року, не сплачує кошти за проживання у гуртожитку у визначеному позивачем розмірі 5600 грн. на місяць, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

Позивач не є комунальним підприємством, забезпечує експлуатацію гуртожитку на підставі укладених договорів з підприємствами виробниками/виконавцями комунальних послуг.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 02 липня 2020 року задоволено позовні вимоги позивача до ОСОБА_3 та стягнуто заборгованість з 01 березня 2017 року по 01 березня 2018 року в сумі 8190,90 грн., а також інфляційне збільшення боргу в сумі 1730,57 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року зменшено розмір інфляційних витрат, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Через несвоєчасну сплату відповідачем комунальних витрат, послуг з утримання будинку та споруд, прибудинкової території за період з 01 квітня 2018 року по 01 липня 2021 року утворилась заборгованість в сумі 199600 грн., яку разом із інфляційним збільшенням в сумі 53233,36 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3792,50 грн.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2022 року справу передано для розгляду судді Банасько І.М.

Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху.

18 травня 2022 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 23 травня 2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Розпорядженням керівника апарату від 21 листопада 2022 року справу передано на повторний автоматизований розподіл через тривале перебування судді Банасько І.М. на лікарняному, у зв`язку з вагітністю та пологами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2021 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 25 листопада 2022 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 09 грудня 2022 року.

Представником позивача 09 грудня 2022 року надано додаткові докази.

Від представника відповідача 05 січня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування поданого відзиву посилається на пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення заборгованості. Також вважає, що у позивача відсутні повноваження самостійно визначати вартість комунальних послуг без їх нормативного обґрунтування. Згідно додатку обґрунтування тарифів позивачем здійснено розрахунок виходячи зі споживання на 1 кв.м. житлової площі гуртожитку, проте в розрахунку розмір житлової площі використано - 1714,2 кв.м., що суперечить право установчим документам, де зазначено розмір житлової площі 3002,4 кв.м. Розрахована позивачем плата за проживання у розмірі 5600 грн/міс не містить економічного обґрунтування, з чого вона складається і є значно завищеною. Тарифи, застосовані банком не відповідають вимогам діючого законодавства. З приводу завищених тарифів неодноразово мешканці гуртожитку звертались до контролюючих органів. Позивач не враховує надані відповідачем довідки про пільговий статус багатодітної родини. Позивачем не доведений розмір заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві, письмових поясненнях наданих в судовому засіданні 11 квітня 2023 року. Зауважив, що не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки при визначенні вартості послуг на 1 кв.м житлової площі гуртожитку використовується занижений показник житлової площі, що не відповідає установчим документам. Просив застосувати до вимог позивача наслідки пропуску строку позовної давності.

Вислухавши пояснення представників сторін, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом обставини справи

ПАТ «Промінвестбанк» є власником об`єкту житлової нерухомості - гуртожитку загальною площею 3002,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі- продажу від 29 травня 1996 року, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 267896933 від 28 липня 2021 року (а.с. 11-13, том 1).

Згідно договору купівлі - продажу № 18 від 29 травня 1996 року Фонд держмайна України відчужило на користь Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку житловий будинок, загальною площею 3002,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 67-69 том 4).

З матеріалів справи встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , надавались житлово-комунальні послуги по збиранню, вивезенню та захороненню твердих побутових відходів, з електропостачання, з водопостачання та водовідведення, постачання газу, надання клінінгових послуг, постачання теплової енергії, гарячій воді, на підставі договорів, укладених позивачем з ПАТ АК «Київводоканал», КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ТОВ «Київські енергетичні послуги», ДП «Київгазенерджи», ПАТ «Київгаз», АЕК «Київенерго», ТОВ «Асканія Сервіс Клінінг», ПАТ «Київспецтранс», ПАТ «Укртелеком», ПрАТ «ОТІС», що також підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг та рахунками/рахунками-фактурами на оплату (а.с. 51-250, том 1, а.с. 1-119, том 2).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не працювала у ПАТ «Промінвестбанк». Вона вселилась у житлове приміщення у 1997 році, як донька працівника банку. (а.с. 34, том 4).

Згідно довідки ПАТ «Промінвестбанк» від 07 лютого 2017 року обґрунтування тарифів на проживання у гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі видатків на його утримання у 2016 році, визначено витрати на 1 кв.м. житлової площі на місяць в сумі 158,07 грн., виходячи з вартості видатків на місяць 270962,83 грн. та загальної житлової площі гуртожитку - 1714,2 кв.м. (а.с. 38, том 1).

На підставі довідки, головою правління затверджене розпорядження ПАТ «Промінвестбанк» «Щодо встановлення тарифів на проживання в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» від 21 лютого 2017 року № 70-р з метою збільшення доходів та впорядкування щомісячної вартості категорій мешканців гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено з 01 березня 2017 року тарифи на проживання в гуртожитку в залежності від категорії мешканців та займаної ними площі, зокрема, при площі кімнати 18,0 кв.м. інші мешканці сплачують 2500 грн. (а.с. 39-41, том 1).

Розпорядження ПАТ «Промінвестбанк» від 13 квітня 2018 року № 169/1-р, головою правління надано розпорядження директору департаменту фінансів надати обґрунтування тарифів на проживання в гуртожитку у урахуванням витрат, понесених на його утримання за 2017 рік.

Згідно обґрунтування тарифів на проживання у гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі видатків на його утримання у 2017 році, визначено витрати на 1 кв.м. житлової площі на місяць в сумі 165,97 грн., виходячи з вартості видатків на місяць 284505,42 грн. та загальної житлової площі гуртожитку - 1714,2 кв.м. (а.с. 42-43, том 1).

Розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» «Щодо затвердження тарифів на проживання в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» від 01 червня 2018 року № 226-р, встановлено з 01 червня 2018 року тарифи на проживання в гуртожитку в залежності від категорії мешканців та займаної ними площі, зокрема, при площі кімнати 32,6 кв.м інші категорії мешканців сплачують 5600 грн.(а.с. 46, том 1).

Розпорядженням ПАТ «Промінвестбанк» № 80-р від 3 березня 2017 року затверджено Правила внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк».

Так, пунктом 4.2 цих Правил визначено обов`язок мешканця гуртожитку проводити оплату за проживання у гуртожитку на рахунок Банку. Банк має право в односторонньому порядку змінювати вартість проживання, комунальних послуг в залежності від цінової політики в державі, вартості енергоносіїв тощо (а.с. 47-63, том 1).

Згідно технічного паспорту на будинок квартирного типу (гуртожиток), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 19 квітня 2021 року та експлікації приміщень до нього, встановлено, що загальна площа приміщень становить - 4438,7 кв.м., житлових приміщень: загальна площа - 3000,7 кв.м., житлових - 1603,8 кв.м, допоміжних (підсобних) - 1396,9 кв.м. (а.с. 120-138, том 2).

Кімната, яку займає відповідач ОСОБА_3 № 512, згідно експлікації має загальну площу- 34,5 кв.м., загальну житлову - 33,6 кв.м., яка складається з житлової - 13,3 кв.м., допоміжних (підсобних)-20,3 кв.м. (а.с. 133 на звороті, том 2).

Довідкою про показники об`єкта нерухомого майна КП КМР «КМ БТІ» від 23 червня 2021 року встановлено, що відповідно до проведеної інвентаризації від 19 квітня 2021 року загальна площа будівлі гуртожитку становить - 4438,7 кв.м, в тому числі загальна площа квартир (житлових блоків) становить 3000,7 кв.м (а.с. 139 том 2).

Згідно довідки ПАТ «Промінвестбанк» про розмір заборгованості ОСОБА_3 , яка проживає в гуртожитку, кімнаті № 512, площею 34,5 кв.м., за період з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2021 року утворилась заборгованість 199600, 00 грн. (а.с. 36, том 1).

За розрахунком ПАТ «Промінвестбанк» сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, за період з 02 квітня 2018 року по 10 січня 2022 року становить 252833,36 грн., інфляційне збільшення 53233,36 грн (а.с. 145, том 4).

Неодноразово мешканці гуртожитку зверталися із колективними та персональними заявами до контролюючих органів Департаменту економіки систем життєзабезпечення, Держспоживслужби щодо встановлення ПАТ «Промінвестбанк» тарифів та оплати за користування гуртожитком, отримали письмові відповіді (а.с. 66,72-75,88 том 4).

Рішенням Окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, відмовлено ПАТ «Промінвестбанк» в задоволенні позову до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві № 7 від 05 червня 2019 року про застосування до ПАТ «Промінвестбанк» адміністративно-господарських санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (а.с. 76-87, том 4).

Спір між сторонами виник з приводу несплати відповідачем, як споживачем, в повному обсязі плати за комунальні витрати, послуги з утримання будинку та споруд, прибудинкової території за тарифами встановленими позивачем.

Нормативне обґрунтування. Застосовані судом норми діючого законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 498 від 20.06.2018 року, визначено, що жила площа в гуртожитках надається: у вигляді окремого жилого приміщення для відособленого користування однієї особи чи сім`ї; у вигляді ліжко-місця для проживання одиноких осіб, які не перебувають між собою в сімейних відносинах.

Згідно з п. п. 11, 15 цього положення наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі).

Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.

Мешканці гуртожитку оплачують вартість комунальних послуг, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також інші послуги, якщо вони надаються за згодою мешканців гуртожитку та оплачуються на договірних засадах.

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію та Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг.

Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Тариф на послуги для гуртожитків, що призначаються для проживання одиноких громадян (житловими приміщеннями спільно користуються кілька осіб, які не перебувають у сімейних стосунках), розраховується згідно з цим Порядком. Вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.

Отже, комунальні послуги - це послуги, які надаються водо-, тепло-, газо-, електропостачальниками та іншими організаціями власникам (наймачам) житлових приміщень за встановлену уповноваженими державними органами плату.

Пунктом 5 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживачів оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Мотиви та висновки суду

Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які їй надаються на підставі укладених ПАТ «Промінвестбанк» договорів із постачальниками послуг.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до переконання, що відповідач, яка проживає у гуртожитку разом із членами своєї родини та фактично користується наданими житлово-комунальними послугами, проти чого сторона відповідача не заперечувала в ході розгляду справи, має обов`язок нести витрати по їх оплаті.

З наданої позивачем довідки про розмір заборгованості ОСОБА_3 за проживання в кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк», станом на 01 липня 2021 року встановлено, що за квітень та травень 2018 року щомісячний платіж за проживання становив по 2500 грн., з червня 2018 року по червень 2021 року по 5600 грн. на місяць без визначення будь-яких складових. Тариф за категорією «усі інші категорії» (а.с. 36, том 1).

Судом досліджено довідки обґрунтування тарифів на проживання в гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі фактичних витрат за 2016 та 2017 роки, згідно якого для розрахунку витрат на 1 кв.м. в розрахунку прийнята житлова площа гуртожитку 1714,2 кв.м.

На запитання суду, яким документом доводиться визначений розмір житлової площі 1714,2 кв.м., представники позивача відповідь не змогли надати. З приводу чого в судовому засіданні оголошувалась перерва для отримання інформації в розрахунковому відділі. Проте, інформацію суду не надано.

Дослідивши наявні в матеріалах договір купівлі-продажу, інформаційну довідку з реєстру права власності та технічний паспорт на будинок квартирного типу (гуртожиток), виготовлений 19 квітня 2021 року та експлікацію приміщень до нього, судом встановлено, що загальна площа житлових приміщень становить 3000,7 кв.м. (а.с. 131, 136,139 том 2).

Суд вважає слушними даводи представника відповідача, що в розрахунку вартості фактичних витрат на 1 кв.м. невірно зазначена житлова площа гуртожитку, що призвело до збільшення вартості витрат.

Використання в розрахунку обґрунтування тарифів загальної житлової площі 1714,2 кв.м., замість вірного показника 3000,7 кв.м., штучно сприяло збільшенню розміру витрат на 1 кв.м. на обслуговування гуртожитку.

При цьому, отримавши вартість витрат з обслуговування гуртожитку за фактичними витратами за 2017 рік на 1 кв.м в розмірі 165,97 грн, позивачем визначено сплату за проживання в гуртожитку, зокрема серед іншого в кімнаті площею 32,6 кв.м. в розмірі 5600 грн. Аналогічний тариф залишився й на 2018 рік (а.с. 43,43 том 1).

При визначені тарифу витрат на обслуговування гуртожитку в розрахунку застосований невірний показник загальної житлової площі, треба застосовувати з часу проведення інвентаризації, тобто з 19 квітня 2021 року - 3000,7 м2, до цієї дати показник загальної житлової площі становив 3002,4 кв.м. (а.с.12 том 1, а.с. 67, том 4).

За фактичними витратами по утриманню гуртожитку вартість 1 кв.м за 2017 рік має становити 94,76 грн., з урахуванням житлової площі гуртожитку 3002,4 м2, виходячи з розрахунку 284505,42:3002,4=94,76 грн. В свою чергу, щомісячний платіж за кімнату, житловою площею 32,6 кв.м. мав би становити 3089,17 грн. (32,6х94,76), що значно меньше аніж визначений позивачем розмір щомісячної оплати 5600 грн.

Будь-яких довідок економічного обґрунтування тарифів та (або) розміру вартості комунальних послуг, витрат банку на утримання гуртожитку, для обрахування вартості проживання відповідача ОСОБА_3 у приміщенні гуртожитку за 2019, 2020, 2021 роки матеріали справи не містять. З якого розміру фактичних витрат, обсягу наданих послуг, їх вартості виходив позивач визначаючи щомісячну оплату за проживання відповідачу за цей період у розмірі 5600 грн. матеріали справи не містять, у зв`язку із чим, суд позбавлений можливості перевірити заперечення представника відповідача щодо необґрунтованості та завищеного розміру цих нарахувань. Представник позивача жодних показів на їх спростування не надав, лише повідомив, що тариф залишився незмінним.

Суд не може за наявних у справі доказів самостійно визначити розмір заборгованості, який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача, оскільки в довідці про розмір заборгованості ОСОБА_3 за проживання в гуртожитку в кімнаті № 512, площею 34,5 кв.м. за період з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2021 року в щомісячному розмірі 5600 грн. не зазначено усіх складових, тобто з чого складається щомісячний розмір оплати.

Оскільки плата за проживання у гуртожитку включає в себе не лише витрати на оплату житлово-комунальних послуг, а й інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання, суд не може самостійно визначити ці складові, додаткових послуг, тому навести свій власний розрахунок немає можливості.

За наведених вище мотивів, суд приходить до переконання, що позивачем не доведений розмір заборгованості в обсязі наданого розрахунку, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Також суд звертає увагу на нерівний розрахунок позивачем інфляційних втрат (а.с.145, том 2). Як видно з розрахунку заборгованості, станом на квітень борг становив 2500 грн., на травень 5000 грн., тому що на початок періоду 02 квітня 2018 року заборгованість ОСОБА_3 не становила 199600 грн., отже розрахунок інфляційних втрат є невірним. Оскільки стягнення інфляційних втрат є похідними вимогами до розміру заборгованості, а тому ці вимоги також задоволенню не підлягають.

Щодо заявленого клопотання представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Костянецьким М.В. про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу на роз`яснення, що містяться в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»: встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З огляду на недоведеність позивачем «Промінвестбанк» позовних вимог, суд відмовляє в їх задоволенні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст.141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування комунальних витрат, послуг з утримання будинку та споруд, прибудинкової території.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 07 червня 2023 року.

Суддя: І.С. Шролик