Ухвала

від 08.06.2023 по справі 161/13650/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/13650/22 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/383/23 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Луцький клінічний пологовий будинок» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року Комунальне підприємство «Луцький клінічний пологовий будинок» (далі - КП «ЛКПБ») звернулося в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтовані тим, що 15 травня 2020 року директором КП «ЛКПБ» ОСОБА_1 було видано наказ № 303-ОС, яким звільнено ОСОБА_2 з посади завідувача пральні на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2021 року в цивільній справі № 161/19210/20 постановлено скасувати наказ № 303-ОС від 15 травня 2020 року, поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача пральні (структурний підрозділ - апарат управління) КП «ЛКПБ» з 16 травня 2020 року. Стягнуто з КП «ЛКПБ» в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 травня 2021 року по 27 травня 2021 року в розмірі 59897,28 грн, а також 5000 грн моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

При цьому судом було встановлено, що при звільненні ОСОБА_2 із займаної посади директором КП «ЛКПБ» ОСОБА_1 були порушені норми трудового законодавства. На виконання постановленого судового рішення КП «ЛКПБ» сплатило в користь ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 64801,10 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн, виконавчий збір у розмірі 6178,72 грн та 84,08 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 169 грн. Крім того 05 січня 2022 року від Луцького міського центру зайнятості надійшло повідомлення про повернення коштів у розмірі 31852,42 грн, які були виплачені ОСОБА_2 як допомога по безробіттю. КП «ЛКПБ» було проведено відповідне відшкодування.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь КП «ЛКПБ» матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 103926,12 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2023 року у цій справі позов КП «Луцький клінічний пологовий будинок» задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в користь КП «Луцький клінічний пологовий будинок» матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 97494,32 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в користь КП «Луцький клінічний пологовий будинок» судовий збір в розмірі 2327,45 грн.

В іншій частині позовних вимог КП «Луцький клінічний пологовий будинок» відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з нього в користь позивача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року відкрито провадження у цій справі, а ухвалою від 26 квітня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

27 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про закриття провадження у справі і повернення йому сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн.

Колегія суддів доходить висновку про закриття апеляційного провадження у цій справі з таких підстав.

За матеріалами справи судом установлено, що 15 травня 2020 року директором КП «Луцький клінічний пологовий будинок» ОСОБА_1 було видано наказ № 303-ОС (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), яким завідувачку пральні ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (а. с. 7).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2021 року в справі № 161/19210/20 позов ОСОБА_2 до КП «ЛКПБ» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати і відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Ухвалено скасувати наказ № 303-ОС (розпорядження) директора КП «ЛКПБ» від 15 травня 2020 року «Про припинення трудового договору (контракту)», поновлено ОСОБА_2 на раніше займаній посаді у КП «ЛКПБ» з 16 травня 2020 року, стягнуто з КП «ЛКПБ» в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 травня 2021 року по 27 травня 2021 року в розмірі 59897,28 грн, стягнуто з КП «ЛКПБ» в користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн, стягнуто з КП «ЛКПБ» в дохід держави 840,80 грн судового збору (а. с. 8-10).

Постановою Волинського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2021 року залишено без змін (а. с. 78-80).

Судом також встановлено, що на виконання судового рішення у цивільній справі № 161/19210/20 Луцьким міськрайонним судом Волинської області 24 грудня 2021 року було видано виконавчий лист про стягнення з КП «ЛКПБ» в користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 64897,28 грн, який пред`явлено до примусового виконання до Першого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів).

Постановою головного державного виконавця Першого ВДВС у місті Луцьку Дмитрук В. Д. від 05 січня 2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 та визначено розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника, у розмірі 6489,72 грн (а. с. 12).

Крім того головним державним виконавцем Першого ВДВС у м. Луцьку Голод Н. П. 13 травня 2022 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 про примусове стягнення з КП «ЛКПБ» в дохід держави 840,80 грн судового збору, присудженого у відповідності до судового рішення у цивільній справі № 161/19210/20, в межах якого також 13 травня 2022 року визначено розмір виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження (а. с. 13-14).

На виконання виниклих у КП «ЛКПБ» зобов`язань в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 позивачем сплачено в користь ОСОБА_2 кошти на загальну суму 64801,10 грн (платіжне доручення № 575 від 03 червня 2021 року на суму 4703,82 грн, платіжне доручення № 738 від 25 травня 2022 року на суму 60097,28 грн) (а. с. 16-17); в дохід держави - судовий збір у розмірі 840,80 грн (платіжне доручення № 753 від 24 травня 2022 року) (а. с. 19); в користь Першого ВДВС у м. Луцьку виконавчий збір та витрати виконавчого провадження на загальну суму 6431,80 грн (платіжне доручення № 739 від 24 травня 2022 року на суму 6178,72 грн, платіжне доручення № 755 від 24 травня 2022 року на суму 84,08 грн, платіжне доручення № 754 від 24 травня 2022 року на суму 169 грн) (а. с. 18, 20, 21).

Судом також встановлено, що 28 грудня 2021 року за вихідним № 2286/08/21 Луцький міський центр зайнятості звернувся до КП «ЛКПБ» із повідомленням про повернення виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у розмірі 31852,42 грн. Вказану претензійну суму коштів Луцький міський центр зайнятості просив повернути КП «ЛКПБ» (а. с. 15).

КП «ЛКПБ» перерахувало на рахунок Луцького міського центру зайнятості грошові кошти у розмірі 31852,42 грн, які були сплачені ОСОБА_2 як допомога по безробіттю, що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 12 січня 2022 року (а. с. 22).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Cудова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України).

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Пунктом 8 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Так, у пункті 12 частини 1 цієї статті передбачено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У частині 2 статті 89 ГК України визначено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Із системного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, такий спір виник між господарським товариством та його посадовою особою, стосується рішень, дій чи бездіяльності цієї посадової особи на виконання нею своїх повноважень з управління товариством, організацією діяльності товариства.

Зі змісту позовної заяви у справі, що переглядається, вбачається, що спір стосується відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству незаконним звільненням та виплатою поновленому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи - керівника юридичної особи.

Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «Луцький клінічний пологовий будинок».

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 11 грудня 2019 року у справі № 638/15118/16-ц (провадження № 14-329цс19), від 14 квітня 2020 року у справі № 910/12217/19 (провадження № 12-24гс20).

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку про те, що розгляд справи за позовом КП «Луцький клінічний пологовий будинок» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу відноситься до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та закрити апеляційне провадження у цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На думку суду апеляційної інстанції сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги слід повернути особі, яка її подала, відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 255, 377 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2023 року у цій справі скасувати.

Апеляційне провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Луцький клінічний пологовий будинок» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області повернути відповідачу ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) гривню 50 копійок за подання апеляційної скарги на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2023 року у цій справі згідно з квитанцією АТ «Укрпошта» від 11 квітня 2023 року, номер квитанції 1150786386.

Судовий збір сплачувався за такими реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371;

банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);

рахунок отримувача: UA938999980313121206080003550;

призначення платежу: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 101,2149913973, Судовий збір, на рішення суду від 31 січня 2023, справа № 161/13650/22, Волинський апеляційний суд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий

Судді