Ухвала
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 161/13650/22
провадження № 61-9697св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Луцький клінічний пологовий будинок»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Луцький клінічний пологовий будинок» на ухвалу Волинського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позову та судових рішень судів попередніх інстанцій
У жовтні 2022 року Комунальне підприємство «Луцький клінічний пологовий будинок» (далі - КП «ЛКПБ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 травня 2020 року директором КП «ЛКПБ» ОСОБА_1 видано наказ № 303-ОС, яким звільнено ОСОБА_2 з посади завідувача пральні на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2021 року у справі № 161/19210/20 скасовано наказ від 15 травня 2020 року № 303-ОС, поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача пральні (структурний підрозділ - апарат управління) КП «ЛКПБ» з 16 травня 2020 року. Стягнуто з КП «ЛКПБ» в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 травня 2020 року по 27 травня 2021 року в розмірі 59 897,28 грн, а також 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У справі № 161/19210/20 судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_2 із займаної посади директором КП «ЛКПБ» ОСОБА_1 порушені норми трудового законодавства. На виконання постановленого судового рішення КП «ЛКПБ» сплатило на користь ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 64 801,10 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн, виконавчий збір у розмірі 6 178,72 грн та 84,08 грн, витрати виконавчого провадження у розмірі 169,00 грн. 05 січня 2022 року від Луцького міського центру зайнятості надійшло повідомлення про повернення коштів у розмірі 31 852,42 грн, які виплачені ОСОБА_2 як допомога по безробіттю. КП «ЛКПБ» проведено відповідне відшкодування.
Враховуючи наведені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 103 926,12 грн на відшкодування майнової шкоди в порядку регресу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2023 року позов КП «ЛКПБ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «ЛКПБ» 97 494,32 грн на відшкодування майнової шкоди в порядку регресу. В іншій частині вимог КП «ЛКПБ» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент винесення наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 15 травня 2020 року № 303-ОС, яким завідувачку пральні ОСОБА_2 звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату працівників та який у подальшому скасований судовим рішенням, відповідач перебував на посаді директора КП «ЛКПБ», а тому на нього як на вину особу покладається обов`язок покрити шкоду, заподіяну позивачу. За таких обставин, суд вважає обґрунтованою регресну вимогу КП «ЛКПБ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника, в сумі, яка відповідає стягненим з позивача коштів в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відкритих на підставі судового рішення у цивільній справі № 161/19210/20, які стосуються сплати на корись ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (загальна сума сплачених коштів 60 097,28 грн), а також стягнення судового збору (на суму 840,80 грн).
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 08 червня 2023 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2023 року скасовано. Апеляційне провадження у справі за позовом КП «ЛКПБ» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спір стосується відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству незаконним звільненням та виплатою поновленому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи - керівника юридичної особи. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «ЛКПБ».
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У червні 2023 року КП «ЛКПБ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 08 червня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі заявник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 200/22363/16-а.
У липні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу КП «ЛКПБ», у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін. ОСОБА_1 зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 200/22363/16-а, на яку міститься посилання у касаційній скарзі, є нерелевантна до спірних правовідносин, оскільки з 15 грудня 2017 року (із набранням чинності нової редакції ГПК України) змінилося правове регулювання в частині визначення юрисдикції належного суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП «ЛКПБ» у цій справі та витребувано її матеріали.
У липні 2023 року справа № 161/13650/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом Комунального підприємства «Луцький клінічний пологовий будинок» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресуза касаційною скаргою Комунального підприємства «Луцький клінічний пологовий будинок» на ухвалу Волинського апеляційного суду від 08 червня 2023 року призначити до судового розгляду на 16 серпня 2023 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2023 |
Оприлюднено | 11.08.2023 |
Номер документу | 112750248 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ступак Ольга В`ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні