Рішення

від 30.05.2023 по справі 463/4149/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4149/21

Провадження № 2-др/463/13/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Леньо С.І

з участю секретаря - Станько Р.О.

розглянувши взалі судув м.Львові впорядку загальногопозовного провадженнязаяву представникапозивача ОСОБА_1 адвокатаБобанича ІгоряБогдановича проухвалення додатковогорішення судуу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Танаїс-ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, який у встановленому законом порядку неодноразово уточнював та в кінцевому просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на його користь 1040,22 грн. матеріальної шкоди, 9000 грн. втраченого заробітку внаслідок загальної втрати працездатності, а також 5000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 23.02.2021 близько 08:15 год. послизнувся на льоді та впав при вході в будівлю Радіоринку, що на АДРЕСА_1 , внаслідок чого зламав ногу. Падіння відбулось через незадовільний стан прилеглої території, яка не була посипана піском, сіллю чи іншими сумішами, а також не було жодного попереджувального знаку про слизьку поверхню. Після отриманої травми поніс витрати на лікування в сумі 1040,22 грн., які просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, оскільки останні не забезпечили належного прибирання прилеглої території.

Крім того, перебував на лікуванні у період з 23.02.2021 по 08.04.2021, протягом якого на травмовану ногу було накладено гіпсову шину, що зумовило загальну втрату працездатності. Тому, також просить стягнути заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати загальної працездатності за період з 23.02.2021 по 08.04.2021 в розмірі 9000 грн., який визначений виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, оскільки на момент отримання травми офіційно не був працевлаштований.

Травма задала йому фізичного болю та страждань. Під час стаціонарного і амбулаторного лікування перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги та не мав можливості займатись звичними справами. Все це завдало йому моральної шкоди, яку оцінює до суми 5000 грн. і які також просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2023 року позов задоволено частково. Вирішено:

«Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ» (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 188, код ЄДРПОУ 00306584), Товариства з обмеженою відповідальністю «Танаїс-ЛТД» (м. Львів, вул. Пулюя, 18/81, код ЄДРПОУ 20852656) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1 040,22 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а всього 6040,22 грн. (шість тисяч сорок грн. 22 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ» в дохід держави 908 грн. судового збору.».

Відповідно доч.8ст.141ЦПК України,після ухваленнярішення судупредставником позивача ОСОБА_1 адвокатом БобаничемІ.Б.подано заявупро ухваленнядодаткового рішеннящодо стягненнявитрат направничу допомогу,договір пронадання правовоїдопомоги №03/02/21від 24.02.2021,додаткову угодудо даногодоговору,акт приймання передачінаданих послугвід 21.04.2023,згідно заявипро ухваленнядодаткового рішенняадвокат проситьстягнути звідповідача Товариства здодатковою відповідальністю«БПФ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4800 грн.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Адвокат Бобанич І.Б. подав клопотання про проведення судового розгляду даної заяви в його відсутності.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ» в судове засідання не з`явився, подав клопотання в якому просить зменшити витрати на правничу допомогу до 4000 грн.

Представник відповідачаТоваристваз обмеженоювідповідальністю «Танаїс-ЛТД» в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, суд вважає за можливе провести розгляд зави про ухвалення додаткового рішення суду в їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час розгляду цивільної справи № 753/15687/15-ц (постанова від 14.11.2018р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому з огляду на положення ч. ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За своєю юридичною природою, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, зміст якого розкривається главою 63 ЦК України і за загальним правилом, перед його укладенням сторони користуються свободою розсуду щодо визначення його умов, однак з врахуванням, серед іншого, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 6, 627 ЦК України).

Згідно матеріалівсправи,професійна правничадопомога наданапозивачу напідставі договорупро наданняправової допомоги№03/02/21від 24.02.2021,додаткової угодидо даногодоговору,акту приймання передачінаданих послугвід 21.04.2023,згідно заявипро ухваленнядодаткового рішенняадвокат проситьстягнути звідповідача Товариства здодатковою відповідальністю«БПФ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4800 грн.

З наданого представником позивача акту виконаних робіт правнича допомога полягала у наданні правової інформації, консультацій і роз`яснень порядку відшкодування шкоди, включаючи підготовку документів позовної заяви, збір та подання доказів, підготовку та подання до суду заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, ознайомлення з матеріалами справи.

Суд погоджуєтьсяз тим,що дійснотакі послугибули позивачунадані,долучені представникомпозивача актвиконаних робітта відповідні квитанціїє належнимидоказами розмірусуми,яка заявленадо стягненняі тому,розмір витратна професійнуправничу допомогув сумі4800грн.підлягають стягненнюз відповідача, що відповідає таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

З врахуванням наведеного заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду у даній цивільній справі слід задовольнити, підстав для зменшення такої суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 260, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Танаїс-ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з Товариства здодатковою відповідальністю«БПФ» (м.Львів,вул.Б.Хмельницького,188,код ЄДРПОУ00306584), накористь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі4800 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Леньо С.І