Постанова

від 12.06.2023 по справі 740/453/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 червня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/453/23

Головуючий у першій інстанції - Карпусь І. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/895/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, -

У С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі по тексту - Казначейство), Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, в якому просила стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на її користь в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 50 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 29.07.2022 поліцейським Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області без її присутності та без її відома винесена постанова про накладення на неї адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Даною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Зазначала, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.11.2022 у справі № 740/3754/22 вищезазначену постанову скасовано. Стягнуто з Департаменту Патрульної Поліції, за рахунок бюджетних асигнувань, на її користь судові витрати у сумі 496,20 грн.

Уважала, що посадова особа відповідача, грубо порушуючи Конституцію України, Закон України «Про Національну поліцію», навмисно сфальсифікувала відносно неї постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, чим заподіяла їй глибокі і тривалі моральні страждання.

Указувала, що через незаконне накладення адміністративного стягнення вона пережила відчуття несправедливості, була пригніченою, переживала, що її права порушені, переживала упередженість працівників поліції, так як неодноразово зверталася з письмовими заявами розібратися по суті після виїзду на місце працівників поліції, все це викликало у неї невпевненість, недовіру до правоохоронних органів, обурення несправедливим складанням постанови.

Звертала увагу на те, що рішенням суду від 22.11.2022, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність дій працівника патрульної поліції щодо її притягнення до адміністративної відповідальності. У цьому контексті здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.03.2023 за клопотанням позивачки Ніжинський районний відділ поліції ГУНП в Чернігівській області замінено на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (далі по тексту - ГУНП в Чернігівській області (а.с. 57).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27.04.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити та збільшити розмір відшкодування моральної шкоди відповідно до розміру, заявленого в позові, посилаючись на його незаконність, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при розгляді справи судом першої інстанції порушено загальні засади цивільного судочинства щодо змагальності згідно ст. 12 ЦПК України.

Позивачка зазначає, що на стадії підготовчого провадження нею подано клопотання про призначення судової психологічної експертизи, але в його задоволенні необґрунтовано відмовлено, чим порушено норми процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Казначейство просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення.

Зазначає, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.11.2022 постанову про адміністративне правопорушення серії ГАВ №003783 від 29.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП скасовано у зв`язку з ненаданням доказів відповідачем. При цьому, фактів протиправності дій органів поліції, суд не встановив.

Указує, що позивачкою не надано належних доказів на підтвердження обсягу і характеру та глибини її моральних страждань, які можуть свідчити про тяжкість вимушених змін у її життєвих чи виробничих відносинах.

Наголошує, що судом враховано обставини справи та досить швидке поновлення порушених прав позивача, а також враховано вимоги розумності, добросовісності, виваженості.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з доведеності незаконності притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Враховуючи вимоги розумності, добросовісності, виваженості, беручи до уваги обставини справи та досить швидке поновлення порушених прав позивачки, суд вважав, що справедливою сатисфакцією у даній ситуації буде присудження позивачці 500 грн у рахунок моральної шкоди.

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що 29.07.2022 поліцейським ВРПП Ніжинського РВП ГУНП у Чернігівській області Коромисел О.М. винесено постанову серії ГАВ №003783 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено штраф у сумі 850 грн.

Підставою для винесення постанови стало те, що 29.07.2022 близько 20 год 40 хв у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонувала на лінію «102» та повідомила, що її сусідка палить на городі багаття та передає своїми діями сигнали родичам у Москву.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.11.2022 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 003783 від 29.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП скасовано (а.с. 5-7).

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, незаконного накладення штрафу.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до загальних умов цивільно-правової відповідальності необхідною умовою для відшкодування шкоди державою є неправомірні дії державного органу, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, які повинен довести позивач.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.

Разом з тим, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Це узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 справа № 686/12403/21 (провадження N 61-3095св22), від 10.10.2019 справа № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18).

Врахувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 29.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, свідчить про незаконні дії посадової особи органу поліції, що притягнув її до відповідальності.

Апеляційний суд уважає, що суд першої інстанції, врахувавши конкретні обставини справи, глибину завданої моральної шкоди, характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, вимоги розумності і справедливості, тривалості моральних страждань, дійшов правильного висновку, що розмір моральної шкоди в сумі 500 грн є достатнім для відшкодування завданої моральної шкоди.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на порушення загальних засад цивільного судочинства щодо змагальності згідно ст. 12 ЦПК України, яке полягало у відмові в проведенні судової психологічної експертизи не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим, оскільки таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду.

Практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.

Це узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 справа № 372/4412/15-ц (провадження № 61-3593св19).

Враховуючи те, що саме на суд покладаються повноваження щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, колегія суддів приходить до висновку про правомірність відмови судом першої інстанції у призначенні судової психологічної експертизи.

Відповідно до статті 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) вказано, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) вказано, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.

Проте суд на це уваги не звернув та зробив помилковий висновок про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди «шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України», зазначивши суб`єкта виконання та вид рахунку, з якого буде здійснено стягнення коштів.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , шляхом зміни рішення суду першої інстанції із зазначенням, що кошти на відшкодування шкоди підлягають стягненню з Державного бюджету України.

В іншій частині рішення суду є законним, а доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 1. п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення суду в такій редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок».

В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко