Рішення

від 24.05.2023 по справі 910/1247/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

24.05.2023Справа № 910/1247/21Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/1247/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Оріон» (код 23718326; 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45, кв. 12-27, електронна пошта: logist@firma-orion.com)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» (код 35648326; 03134, м. Київ, вул. Миру, буд. 19-У, електронна пошта: OFFICE@ALAY.COM.UA )

про стягнення штрафу 1 782 492,04 грн,

за участю представників:

позивача: Наконечний О.М.;

відповідача: Присяжнюк Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК Оріон» (далі - позивач, ТОВ «ГК Оріон») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» (далі - відповідач, ТОВ «Алай») про 1782 492,04 грн штрафу за невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару за договором дистрибуції від 12.02.2020 №120220.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі №910/1247/22, позов задоволено повністю.

Верховний Суд постановою від 16.11.2022 вказані вище судові рішення скасував і справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/1247/21 передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 прийнято справу №910/1247/21 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2023.

Підготовче засідання 24.01.2023 було відкладено на 21.02.2023.

17.01.2023 позивач подав суду письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Підготовче засідання 24.01.2023 було відкладено на 21.02.2023, у зв`язку з неявкою представників відповідача.

21.02.2023 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення, які не підписані зі кваліфікованим електронним підписом відповідача. Так, підписано лише супровідний лист, яким надіслано вказані пояснення.

Підготовче засідання 21.02.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 призначено підготовче засідання на 16.03.2023.

16.03.2023 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ «Алай» просило відмовити у задоволенні позову повністю.

У підготовчому засіданні 16.03.2023 оголошено перерву до 18.04.2023.

Суд протокольної ухвалою від 18.04.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27.04.2023.

У судовому засіданні 27.04.2023 було оголошено перерву до 24.05.2023.

24.05.2023 позивач подав суду заяву про надання копій документів.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 24.05.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, письмові пояснення, тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд постановою від 16.11.2022 оскаржувані судові рішення скасував і справу №910/1247/21 направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Так, Суд у вказаній постанові вказав, зокрема, таке:

"73 ….. суди не надали оцінки доводам ТОВ «Алай», наведеним у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, про те, що у пункті 7.2 договору купівлі-продажу передбачено, що даний договір містить всі умови й домовленості й заміняє всі прийняті до його підписання угоди в усній чи письмовій формі, якщо такі є, та усі попередні переговори й листування за договором втрачають силу.

74. Суди не з`ясували, чи у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу відбулася заміна зобов`язання за договором дистрибуції новим зобов`язанням, яке сторони угоди повинні виконувати належним чином, чи припинилася одна юридична підстава та чи виникла інша, нова юридична підстава, тобто чи має місце новація.

75. Суди також не навели обґрунтування того, за яких обставин дійшли висновку, що договір дистрибуції та договір купівлі-продажу є двома окремими договорами, не дослідили, які інші домовленості були між сторонами, про які зазначено у пункті 7.2 договору купівлі-продажу.

76. Крім того, суди не врахували, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 910/9064/20, яким розірвано договір купівлі-продажу, набрало законної сили 08.12.2020 після повернення ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційної скарги ТОВ «ГК «Оріон», тобто на момент направлення позивачем відповідачу замовлень від 30.11.2020 договір купівлі-продажу був чинним.

77. …, суди не дослідили, чи повинен був відповідач виконати замовлення, направлені позивачем відповідачу 30.11.2020 на виконання умов саме договору дистрибуції, та чи має місце порушення умов цього договору.

80. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що договір купівлі-продажу жодним чином не впливав на дію договору дистрибуції, є передчасними.

81. …суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у вказаній вище постанові Верховного Суду (від 24.05.2018 у справі №906/768/17), на яку посилається ТОВ «Алай» у касаційній скарзі".

Відповідно до частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Судом на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №910/1247/21 під час нового розгляду встановлено таке.

12.02.2020 ТОВ «ГК ОРІОН» (покупець) і ТОВ «АЛАЙ» (продавець) укладений договір дистрибуції № 120220 (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- Договір описує взаємодію продавця зі своїми дистрибуторами (пункт 1.1);

- Договором визначається, що у продавця є два дистрибутора, перший ТОВ «ГК Оріон» та другий ТОВ «Алай» (пункт 1.2);

- продавець буде вести збут на території України продукції, що він виробляє через (завдяки) своїм дистрибуторам (пункт 1.3);

- продавець передає у власність покупцю на визначених Договором умовах, а покупець приймає у власність та оплачує наступний товар: кабельна продукція та продукція охоронно-пожежного призначення (пункт 1.4);

- продаж товару здійснюється на підставі рахунку-фактури, виписаної продавцем за письмовою заявкою або заявкою надісланою електронною поштою покупцем (пункт 2.1);

- загальна сума за Договором складає загальну суму товару за всіма рахунками- фактурами, виставленими продавцем в адресу покупця за час дії Договору, та загалом складає не менш як 300 000 (триста тисяч) гривень (пункт 2.2);

- строк поставки товару складає 21 календарний день від дати виставленого рахунку-фактури або від дати замовлення покупця. Продавець має право на поставку товару партіями або в інший термін за погодженням сторін. Продавець має право на поставку товару раніше строку (пункт 3.1);

- якщо продавець не може відвантажити продукцію в строки вказані в пункті 3.1 Договору, то продавець попереджає про це покупця та за згодою сторін вказує іншу дату відвантаження в рахунку фактурі (пункт 3.2);

- приймання товару здійснюється в місці прийому-передачі товару за такою адресою: м. Київ, пр-т Відрадний. 95-А2. Товар також може бути поставлений за адресою в межах м. Києва, вказаною покупцем (пункт 3.3);

- приймання-передача товару здійснюється покупцем і продавцем в особі їх уповноважених представників (пункт 3.5);

- датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної (пункт 3.6);

- продавець зобов`язався, виставити покупцю рахунок-фактуру на оплату товару відповідно до пункту 2.1 Договору та передати товар покупцю на умовах, визначених розділом 3 Договору (пункти 5.1.1 та 5.1.2);

- у випадку не дотримання пунктів 3.1 та 3.2 Договору продавець на користь покупця сплачує штраф 16,7% від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару (пункт 6.1);

- Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 (пункт 9.1);

- дія Договору достроково припиняється тільки за умови здійснення усіх взаєморозрахунків за ним та внаслідок взаємної письмової згоди сторін про дострокове розірвання Договору (пункт 9.2).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір дистрибуції - це договір, за яким одна сторона (виробник або постачальник) зобов`язується безперервно постачати продукцію іншій стороні (дистриб`ютору), а дистриб`ютор зобов`язується викупати ці продукти для їхнього подальшого продажу від власного імені та у власних інтересах.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором дистрибуції з елементами купівлі-продажу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору 30.11.2020 позивач направив з електронної пошти за адресою logist@firma-orion.com на адресу електронної пошти відповідача office@alay.com.ua такі замовлення:

- від 30.11.2020 №3011-01, загальна сума замовлення на кабель сигнальний систем охоронної та пожежної безпеки становить 1 165 200 грн з ПДВ;

- від 30.11.2020 №3011-02, загальна сума замовлення на кабель силовий вогнестійкий становить 5 081 300 грн з ПДВ;

- від 30.11.2020 №3011-03, загальна сума замовлення на кабель управління та передачі даних вогнестійкої парної скрутки становить 1 149 450 грн з ПДВ;

- від 30.11.2020 №3011-04, загальна сума замовлення на коробки монтажні становить 277 135 грн з ПДВ;

- від 30.11.2020 №3011-08, загальна сума замовлення на сповіщувачі становить 286 620 грн з ПДВ;

- від 30.11.2020 №3011-10, загальна сума замовлення магнітоконтактних сповіщувачів становить 2 713 900 грн з ПДВ.

Відповідно до вказаних вище замовлень позивач просив відповідача поставити означений товар протягом 21 календарного дня, а саме до 21.12.2020.

Водночас, 16.12.2020 ТОВ «ГК Оріон» отримало від ТОВ «Алай» лист вих. №190 щодо замовлень, в якому відповідач повідомив про відмову у поставці товару у зв`язку із наявною заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 16.04.2020 №1604.

18.12.2020 позивач направив на електронну пошту відповідача лист з повторним проханням виконати замовлення від 30.11.2020 №3011-01, №3011-02, №3011-03, №3011-04, №3011-08, №3011-10 у встановлений Договором строк, а саме поставити відповідний товар до 21.12.2020.

21.12.2020 о 14 год. 30 хв. представники ТОВ "ГК ОРІОН" Наконечний О.М., Попова А.А. , Сатанін О.О. прибули за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 95-А2, з метою отримання товару, який вказаний у вищенаведених замовленнях.

У свою чергу, відповідач відмовив у здійсненні відвантаження товару ТОВ "ГК ОРІОН", про що було складено відповідний акт про відмову у поставці товару від 21.12.2020 відповідно до вищевказаних замовлень.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 19.12.2020 №2912/1 з вимогою про сплату штрафу за непоставлений товар у розмірі 1 782 492,04 грн протягом семи робочих днів.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування, доказів протилежного суду не подано.

На думку позивача, товар відповідач зобов`язаний був поставити у строк до 21.12.2020 (включно), проте, у встановлений строк, товар відповідачем поставлено не було.

Оскільки, відповідач не виконав зобов`язання з поставки товару за Договором, позивач звернувся з вимогою про стягнення штрафу у розмірі 1 782 492,04 грн на підставі пункту 6.1 Договору.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Сторони дійшли згоди, що приймання товару здійснюється в місці прийому-передачі товару за такою адресою: м. Київ, пр-т Відрадний. 95-А2 (пункт 3.3 Договору).

Оскільки, позивачем 30.11.2020 направлено на електронну пошту відповідача вищевказані замовлення, то відповідно до пункту 3.1 Договору поставка товару мала бути здійснена у строк до 21.12.2020 включно.

Факт не поставлення товару позивачу на виконання вищевказаних замовлень відповідачем не заперечувався.

Проте, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач, зокрема, вказував, що укладенням договору купівлі-продажу від 16.04.2020 №1604 (далі - Договір купівлі-продажу), припинив дію Договір.

16.04.2020 позивачем (покупець) і відповідачем (продавець) укладено Договір, купівлі-продажу, відповідно до умов якого:

- продавець передає у власність покупцю на визначених Договором купівлі-продажу умовах, а покупець приймає у власність та оплачує такий товар: кабельна продукція та продукція охоронно-пожежного призначення (пункт 1.1);

- Договір купівлі-продажу містить всі умови й домовленості і заміняє всі прийняті до його підписання угоди в усній чи письмовій формі, якщо такі є. Усі попередні переговори й листування за Договором купівлі-продажу втрачають силу (пункт 7.2).

Отже, укладений Договір купівлі-продажу є договором купівлі-продажу товару та не містить елементів дистрибуції, на відміну від Договору.

Слід зазначити, що Договір містить чіткі умови стосовно терміну його дії.

Так, відповідно до пункту 9.2 Договору його дія припиняється тільки за умови здійснення усіх взаєморозрахунків за ним та внаслідок взаємної письмової згоди сторін про дострокове розірвання Договору.

Відповідно до частини третьої статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

З пункту 9.2 Договору однозначно вбачається, що сторони узгодили дострокове розірвання саме шляхом взаємної письмової угоди про таке розірвання.

Водночас зміст пункту 7.2 Договору купівлі-продажу не є такою письмовою угодою про розірвання саме Договору.

Так, пункт 7.2 Договору купівлі-продажу свідчить про узгодження сторонами саме питання заміни всі прийнятих до його підписання угод в усній чи письмовій формі, якщо такі є, а не розірвання конкретного договору дистрибуції.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу не відбулася заміна зобов`язання за Договором новим зобов`язанням, що виключає новацію.

Аналіз правовідносин сторін на підставі оцінки витребуваних судом і наданих договорів №43 від 16.08.2018, №1 від 18.01.2019, №3 від 18..01.2019 вказує, що сторонами протягом часу співпраці здійснювалась господарська діяльність на підставі одночасно декількох договорів без припинення їх дії через укладення кожного наступного як новація.

Договір в силу приписів статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно о статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний.

Оскільки, відповідач не виконав зобов`язання стосовно поставки товару, то в силу пункту 6.1 Договору є підстави для стягнення штрафу, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 782 492,04 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Новація - це спосіб припинення зобов`язання за домовленістю сторін. Новація означає, що первісне зобов`язання заміняється новим зобов`язанням між тими ж сторонами.

Характерною рисою новації є необхідність двостороннього волевиявлення на її укладення, тобто домовленості сторін.

У випадку новації необхідно чітко зазначати про припинення первісного зобов`язання, щоб усунути ймовірність визнання дійсним як первісного, так і нового зобов`язання.

Договір 12.02.2020 укладений ТОВ «ГК ОРІОН» (покупець) і ТОВ «АЛАЙ» (продавець) - дистрибуції № 120220 описує взаємодію продавця зі своїми дистрибуторами ТОВ «ГК ОРІОН» та ТОВ «ТД АЛАЙ»(пункт 1.1, 1.2).

ТОВ «АЛАЙ» буде вести збут на території України продукції, що він виробляє через (завдяки) своїм дистриб`юторам (пункт 1.3)

Дистрибуція стосовно логістики (доставки) виробів, власне, розповсюдження, доставка, як така, тобто розподільча логістична як комплекс взаємопов`язаних функцій, що реалізуються в процесі розподілення матеріального потоку між різними, як правило, гуртовими покупцями.

В свою чергу Договір 16.04.2020 укладений ТОВ «ГК ОРІОН» (покупець) і ТОВ «АЛАЙ» (продавець) купівлі-продажу № 1604 описує порядок поставки товару у власність покупця (пункт 1.1).

Наведене дає підстави для висновку, що Договору мають відмінну правову природу - 120220 - договір реалізації продукції через посередників, 1604 - договір реалізації покупцю (споживачу) для провадження ним власної господарської діяльності.

Відтак не можна назвати новацією первісне зобов`язання - збут продукції на території України через дистриб`ютора (тобто третім особам) шляхом заміни новим зобов`язанням - придбанням продукції для провадження власної господарської діяльності.

Що ж до решти доводів і тверджень сторін, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані сторонами докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Оріон» (код 23718326; 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45, кв. 12-27, електронна пошта: logist@firma-orion.com) до товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» (код 35648326; 03134, м. Київ, вул. Миру, буд. 19-У, електронна пошта: OFFICE@ALAY.COM.UA) про стягнення штрафу 1 782 492,04 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» (код 35648326; 03134, м. Київ, вул. Миру, буд. 19-У, електронна пошта: OFFICE@ALAY.COM.UA) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Оріон» (код 23718326; 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45, кв. 12-27, електронна пошта: logist@firma-orion.com) штраф у розмірі 1 782 492 (один мільйон сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста дев`яності дві) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 26 737 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять сім) грн 38 коп. грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.06.2023.

Суддя Ігор Курдельчук