Постанова

від 16.01.2024 по справі 910/1247/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. Справа № 910/1247/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алай"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 (повне судове рішення складено 13.06.2023) (суддя Курдельчук І.Д.)

у справі № 910/1247/21 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алай"

про стягнення штрафу 1 782 492,04 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" (далі - ТОВ "ГК Оріон", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алай" (далі - ТОВ "Алай", відповідач) про стягнення 1782 492,04 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору дистрибуції № 120220 від 12.02.2020 (далі - Договір дистрибуції) щодо поставки позивачу товару за замовленнями від 30.11.2020 вих. №№ 3011-01, 3011-02, 3011-03, 3011-04, 3011-08, 3011-10.

Хід справи

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/1247/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, позов ТОВ "ГК Оріон" задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 16.11.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/1247/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21 позов ТОВ "ГК Оріон" до ТОВ "Алай" про стягнення штрафу 1 782 492,04 грн задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Алай" на користь ТОВ "ГК Оріон" штраф у розмірі 1 782 492,04 грн та судовий збір у розмірі 26 737,38 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що факт непоставлення товару позивачу на виконання вищевказаних замовлень відповідачем не заперечувався.

Доводи відповідача про те, що укладенням договору купівлі-продажу від 16.04.2020 № 1604 (далі - Договір купівлі-продажу), Договір дистрибуції припинив дію, суд першої інстанції відхилив, оскільки у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу не відбулася заміна зобов`язання за Договором дистрибуції новим зобов`язанням, що виключає новацію.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21, ТОВ "Алай" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Алай" зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідно до п. 7.2 Договору купівлі-продажу "Даний договір містить всі умови й домовленості і заміняє всі прийняті до його підписання угоди в усній чи письмовій формі, якщо такі є. Усі попередні переговори й листування за договором втрачають силу.".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання ТОВ "Алай" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21 та поновлено ТОВ "Алай" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Алай" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.11.2023 об 11:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 01.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Алай" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21; відкладено розгляд апеляційної скарги на 16.01.2024 о 10:15.

Позиції учасників справи

Позивач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 16.01.2024, представники позивача та відповідача не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання усі учасники справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 16.01.2024, станом на час судового засідання до суду не надійшло.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У постанові від 16.11.2022 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, вказав на те, що:

- суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам ТОВ "Алай", наведеним у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, про те, що у пункті 7.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що даний договір містить всі умови й домовленості й заміняє всі прийняті до його підписання угоди в усній чи письмовій формі, якщо такі є, та усі попередні переговори й листування за договором втрачають силу;

- суди не з`ясували, чи у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу відбулася заміна зобов`язання за Договором дистрибуції новим зобов`язанням, яке сторони угоди повинні виконувати належним чином, чи припинилася одна юридична підстава та чи виникла інша, нова юридична підстава, тобто чи має місце новація;

- суди також не навели обґрунтування того, за яких обставин дійшли висновку, що Договір дистрибуції та Договір купівлі-продажу є двома окремими договорами, не дослідили, які інші домовленості були між сторонами, про які зазначено у пункті 7.2 Договору купівлі-продажу;

- крім того, суди не врахували, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 910/9064/20, яким розірвано Договір купівлі-продажу, набрало законної сили 08.12.2020 після повернення ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційної скарги ТОВ "ГК Оріон", тобто на момент направлення позивачем відповідачу замовлень від 30.11.2020 Договір купівлі-продажу був чинним;

- таким чином, суди не дослідили, чи повинен був відповідач виконати замовлення, направлені позивачем відповідачу 30.11.2020 на виконання умов саме Договору дистрибуції, та чи має місце порушення умов цього договору;

- отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що Договір купівлі-продажу жодним чином не впливав на дію Договору дистрибуції, є передчасними;

- суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 906/768/17, на яку посилається ТОВ "Алай" у касаційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як встановлено місцевим господарським судом під час нового розгляду з урахуванням вказівок Верховного Суду та перевірено судом апеляційної інстанції, 12.02.2020 між ТОВ "Алай" (продавець) та ТОВ "ГК Оріон" (покупець) укладений договір дистрибуції № 120220 (Договір дистрибуції), відповідно до умов якого:

- даний договір описує взаємодію продавця зі своїми дистрибуторами (п. 1.1);

- цим договором визначається, що у продавця є два дистрибутора, перший ТОВ "ГК Оріон" та другий ТОВ "ТД "Алай", надалі "дистрибутори" (п. 1.2);

- продавець буде вести збут на території України продукції, що він виробляє через (завдяки) своїм дистрибуторам (п. 1.3);

- за даним договором продавець передає у власність покупцю на визначених цим договором умовах, а покупець приймає у власність та оплачує наступний товар: кабельна продукція та продукція охоронно-пожежного призначення (п. 1.4);

- продаж товару здійснюється на підставі рахунку-фактури, виписаної продавцем за письмовою заявкою або заявкою, надісланою електронною поштою покупцем (п. 2.1);

- загальна сума за договором складає загальну суму товару за всіма рахунками-фактурами, виставленими продавцем в адресу покупця за час дії цього договору, та загалом складає не менш як 300 000 (триста тисяч) гривень (п. 2.2);

- строк поставки товару складає 21 (двадцять один) календарний день від дати виставленого рахунку-фактури або від дати замовлення покупця. Продавець має право на поставку товару партіями або в інший термін за погодженням сторін. Продавець має право на поставку товару раніше строку (п. 3.1);

- якщо продавець не може відвантажити продукцію в строки, вказані в п. 3.1 цього договору, то продавець попереджає про це покупця та за згодою сторін вказує іншу дату відвантаження в рахунку-фактурі (п. 3.2);

- приймання товару здійснюється в місці прийому-передачі товару за наступною адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95-А2. Товар також може бути поставлений за адресою, вказаною покупцем (п. 3.3);

- приймання-передача товару здійснюється покупцем і продавцем в особі їх уповноважених представників (п. 3.5);

- датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 3.6);

- продавець зобов`язаний виставити покупцю рахунок-фактуру на оплату товару, відповідно до пункту 2.1 даного договору; передати товар покупцю на умовах, визначених розділом 3 даного договору (підп. 5.1.1 та 5.1.2 п. 5.1);

- у випадку недотримання пункту договору 3.1 та 3.2 продавець на користь покупця сплачує штраф 16,7 % від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару (п. 6.1);

- даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 (п. 9.1);

- дія даного договору достроково припиняється тільки за умови здійснення усіх взаєморозрахунків за ним та внаслідок взаємної письмової згоди сторін про дострокове розірвання даного договору (п. 9.2).

Договір дистрибуції підписано уповноваженими особами; у встановленому порядку цей договір не оспорений та не визнаний недійсним.

30.11.2020 відповідно до умов Договору дистрибуції позивач направив з електронної пошти за адресою logist@firma-orion.com на адресу електронної пошти відповідача office@alay.com.ua такі замовлення:

- вих. № 3011-01 від 30.11.2020, загальна сума замовлення на кабель сигнальний систем охоронної та пожежної безпеки становить 1 165 200,00 грн з ПДВ;

- вих. № 3011-02 від 30.11.2020, загальна сума замовлення на кабель силовий вогнестійкий становить 5 081 300,00 грн з ПДВ;

- вих. № 3011-03 від 30.11.2020, загальна сума замовлення на кабель управління та передачі даних вогнестійкої парної скрутки становить 1 149 450,00 грн з ПДВ;

- вих. № 3011-04 від 30.11.2020, загальна сума замовлення на коробки монтажні становить 277 135,00 грн з ПДВ;

- вих. № 3011-08 від 30.11.2020, загальна сума замовлення на сповіщувачі становить 286 620,00 грн з ПДВ;

- вих. № 3011-10 від 30.11.2020, загальна сума замовлення магнітоконтактних сповіщувачів становить 2 713 900,00 грн з ПДВ.

Відповідно до вказаних вище замовлень позивач просив відповідача поставити зазначений товар протягом 21 календарного дня, а саме до 21.12.2020.

Листом за вих. № 190 від 16.12.2020 "Щодо замовлень" ТОВ "Алай" повідомило ТОВ "ГК Оріон" про відмову у поставці товару у зв`язку із наявною заборгованістю за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 16.04.2020 № 1604.

18.12.2020 позивач направив на електронну пошту відповідача лист за вих. № 18/12-1 від 18.12.2020 з повторним проханням виконати замовлення від 30.11.2020 вих. № 3011-01, вих. № 3011-02, вих. № 3011-03, вих. № 3011-04, вих. № 3011-08, вих. № 3011-10 у встановлений Договором дистрибуції строк, а саме поставити відповідний товар до 21.12.2020.

Також, 18.12.2020 позивачем було направлено на електронну пошту відповідача лист за вих. № 18/12-2 від 18.12.2020, в якому ТОВ "ГК Оріон" повідомило про оплату 17.12.2020 48 879,20 грн та 18.12.2020 5 089,52 грн за договором купівлі-продажу № 1604 від 16.04.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 910/9064/20, тобто про виконання вказаного рішення суду в повному обсязі.

21.12.2020 та 24.12.2020 представники ТОВ "ГК Оріон" Наконечний О.М., Попова А.А., Сатанін О.О. прибули за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95-А2, з метою отримання товару, який вказаний у вищенаведених замовленнях. Проте, представники відповідача відмовили у здійсненні відвантаження товару згідно із зазначеними замовленнями та відмовилися від надання письмових пояснень та підписання будь-яких документів, про що вказаними представниками позивача було складено відповідні акти від 21.12.2020 та від 24.12.2020 про відмову у поставці товару згідно з наведеними замовленнями.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 19.12.2020 вих. № 2912/1 з вимогою про сплату протягом десяти робочих днів штрафу в розмірі 1 782 492,04 грн за непоставлений за Договором дистрибуції товар.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування, доказів протилежного суду не надано.

На думку позивача, товар відповідач зобов`язаний був поставити у строк до 21.12.2020 (включно), проте, у вказаний строк товар відповідачем поставлено не було, у зв`язку із чим ТОВ "ГК Оріон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі про стягнення штрафу в розмірі 1 782 492,04 грн на підставі п. 6.1 Договору дистрибуції.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач, зокрема, вказував, що укладенням Договору купівлі-продажу припинив дію Договір дистрибуції.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Предметом позову у цій справі є стягнення штрафу за невиконання умов Договору дистрибуції.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, укладений сторонами Договір дистрибуції за своєю правовою природою є договором дистрибуції з елементами купівлі-продажу.

Договір дистрибуції - це договір, за яким одна сторона (виробник або постачальник) зобов`язується безперервно постачати продукцію іншій стороні (дистриб`ютору), а дистриб`ютор зобов`язується викупати ці продукти для їхнього подальшого продажу від власного імені та у власних інтересах.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Виходячи з умов п. 3.1 Договору дистрибуції, поставка товару на виконання замовлень від 30.11.2020 вих. № 3011-01, вих. № 3011-02, вих. № 3011-03, вих. № 3011-04, вих. № 3011-08, вих. № 3011-10, направлених позивачем на електронну пошту відповідача 30.11.2020, мала бути здійснена у строк до 21.12.2020 включно.

Факт непоставки товару позивачу на виконання вищевказаних замовлень відповідачем не заперечувався.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач послався на те, що укладенням договору купівлі-продажу № 1604 від 16.04.2020 припинив дію Договір дистрибуції.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання. Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.

Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу. Істотними умовами такого договору є: предмет, вказівка на колишнє й нове зобов`язання, яке виникає замість попереднього, яке припиняється. Про намір вчинити новацію сторони повинні зазначити в договорі.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 340/385/17.

Таким чином, новація - це спосіб припинення зобов`язання за домовленістю сторін. Новація означає, що первісне зобов`язання заміняється новим зобов`язанням між тими ж сторонами.

Характерною рисою новації є необхідність двостороннього волевиявлення на її укладення, тобто домовленості сторін.

У випадку новації необхідно чітко зазначати про припинення первісного зобов`язання, щоб усунути ймовірність визнання дійсним як первісного, так і нового зобов`язання.

Досліджуючи положення договору купівлі-продажу № 1604 від 16.04.2020, укладеного між відповідачем (продавець) і позивачем (покупець) (Договір купівлі-продажу), судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за умовами вказаного договору:

- продавець передає у власність покупцю на визначених цим договором умовах, а покупець приймає у власність та оплачує такий товар: кабельна продукція та продукція охоронно-пожежного призначення (п. 1.1);

- даний договір містить всі умови й домовленості і заміняє всі прийняті до його підписання угоди в усній чи письмовій формі, якщо такі є. Усі попередні переговори й листування за договором втрачають силу (п. 7.2);

- даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 (п. 9.1);

- дія даного договору достроково припиняється тільки за умови здійснення усіх взаєморозрахунків за ним та внаслідок взаємної письмової згоди сторін про дострокове розірвання даного договору (п. 9.2).

Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Як правильно вказав суд першої інстанції, з п. 9.2 Договору дистрибуції однозначно вбачається, що сторони узгодили дострокове його розірвання саме шляхом взаємної письмової угоди про таке розірвання. Водночас зміст п. 7.2 Договору купівлі-продажу не є такою письмовою угодою про розірвання саме Договору дистрибуції.

Так, пункт 7.2 Договору купівлі-продажу свідчить про узгодження сторонами саме питання заміни всі прийнятих до його підписання угод в усній чи письмовій формі, якщо такі є, а не розірвання конкретного Договору дистрибуції.

Водночас Договір купівлі-продажу не містить чіткої вказівки на первинне зобов`язання та намірів сторін вчинити новацію, тобто не містить відомостей про припинення діючого договору дистрибуції № 120220 від 12.02.2020.

Крім того, договір дистрибуції № 120220, укладений 12.02.2020 між ТОВ "ГК Оріон" (покупець) і ТОВ "Алай" (продавець), описує взаємодію продавця зі своїми дистрибуторами - ТОВ "ГК Оріон" та ТОВ "ТД Алай", через (завдяки) яким ТОВ "Алай" буде вести збут на території України продукції, що він виробляє (п.п. 1.1-1.3).

Стосовно логістики (доставки) виробів, дистрибуція (власне, розповсюдження, доставка, як така, означає - дистрибуційну/розподільчу логістику як комплекс взаємопов`язаних функцій, що реалізуються в процесі розподілення матеріального потоку між різними, як правило, гуртовими покупцями.

У свою чергу, договір купівлі-продажу № 1604, укладений 16.04.2020 між ТОВ "Алай" (продавець) і ТОВ "ГК Оріон" (покупець), описує порядок поставки товару у власність покупця (п. 1.1).

Отже, укладений Договір купівлі-продажу є договором купівлі-продажу товару та не містить елементів дистрибуції.

Наведене, як правильно зазначив суд першої інстанції, дає підстави для висновку, що вказані договори мають відмінну правову природу, а саме: договір № 120220 є договором реалізації продукції через посередників, а договір № 1604 - договором реалізації продукції покупцю (споживачу) для провадження ним власної господарської діяльності.

З огляду на викладе, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку не можна вважати, що було вчинено новацію шляхом заміни первісного зобов`язання - збут продукції на території України через дистрибуторів (тобто третім особам), новим зобов`язанням - придбання продукції для провадження власної господарської діяльності.

Також, судом першої інстанції слушно враховано, що між сторонами протягом часу співпраці здійснювалась господарська діяльність на підставі одночасно декількох договорів без припинення їх дії через укладення кожного наступного як новація, про що свідчать витребувані судом і надані позивачем до матеріалів справи копії договорів купівлі-продажу № 43 від 16.01.2018 та № 1 від 18.01.2019, а також договору про співробітництво № 3 від 18.01.2019.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу не відбулася заміна зобов`язання за Договором дистрибуції новим зобов`язанням, що виключає новацію.

Відтак, доводи відповідача про припинення дії Договору дистрибуції укладенням Договору купівлі-продажу не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.1 Договору дистрибуції у випадку недотримання пункту договору 3.1 та 3.2 продавець на користь покупця сплачує штраф 16,7 % від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що він є правильним.

За таких обставин, оскільки відповідач не виконав зобов`язання стосовно поставки товару, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 6.1 Договору дистрибуції та правомірно задовольнив позов ТОВ "ГК Оріон".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Доводи скаржника не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Алай" відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алай" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/1247/21.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 24.01.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко