Ухвала

від 12.06.2023 по справі 308/8769/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8769/20

1-кс/308/2357/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 від 19.05.2020 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, погодженого процесуальним прокурором Заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури - ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 від 19.05.2020, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, погоджене процесуальним прокурором Заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020070000000129 від 19.05.2020, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України.

Як вказано у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , в період часу з 5 травня 2017 року по 09 жовтня 2019 року перебуваючи на посаді директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», являвся особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, являвся службовою особою, при цьому вчинив злочини проти власності та у сфері службової діяльності, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , будучи наказом №10 від 05.05.2017 призначеним на посаду директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, в порушення вимог законодавства, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що будь-якими грошовими коштами чи майном внесеного до Статутного фонду ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» він не ризикує, в період з травня 2017 року по жовтень 2019 року розробив та реалізував план заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС».

Так, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, знаючи, що він особисто, як директор, не може підписати договір про поворотну фінансову допомогу, а саме договір про надання Товариством «АГРО КОМПЛЕКС» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_4 , як директор Товариства, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, надав довіреність від 23.05.2017 на право представляти інтереси Товариства заступнику директора Товариства - ОСОБА_7 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у Товариства відсутні вільні обігові кошти, 23 травня 2017 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_7 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 50000000,00 гривень із строком повернення до 23.05.2031 року, хоча п.8.2. Договору зазначено, що договір діє до 23.05.2020 року включно.

Знаючи, що згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом, у зв`язку з чим Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року є недійсним правочином, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам товариства, у період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року, під видом отримання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 39056239,13 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 4470076,30 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 34586162,83 гривень.

В наступному, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, знаючи, що він особисто, як директор, не може підписати договір про поворотну фінансову допомогу, а саме договір про надання Товариством «АГРО КОМПЛЕКС» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_4 , як директор Товариства, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, надав довіреність на право представляти інтереси Товариства заступнику директора Товариства - ОСОБА_7 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у Товариства відсутні вільні обігові кошти, 20 квітня 2018 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_7 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 3000000,00 гривень із строком повернення до 20.04.2031 року.

Знаючи, що згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом, у зв`язку з чим Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року є недійсним правочином, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам товариства, у період з 20 квітня 2018 року по 10 жовтня 2019 року, під видом отримання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 3869000,00 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 2570175,00 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 1298825,00 гривень.

Всього, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам товариства, у період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року, під видом отримання безвідсоткових поворотних фінансових допомог шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права заволодів грошовими коштами товариства у сумі 35884987,83 гривень, які були перераховані з банківського рахунку № НОМЕР_1 відкритого ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» код ЄДРПОУ 37692302 в ПАТ АТ «Комерційний Інвестиційний банк» на банківський рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_2 відкритого в ПАТ АТ «Комерційний Інвестиційний банк» та зняті ним в касі банку, тобто заволодів коштами товариства в особливо великих розмірах.

Крім цього, встановлено, що у ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вказаний період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року були відсутні вільні обігові кошти для надання так званої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4 , тобто були відсутні грошові кошти, якими він міг заволодіти, такі грошові кошти перераховувались на його рахунки з двох джерел: за рахунок кредитних коштів, за користування якими товариством щомісяця повинні були сплачуватись відсотки та комісії за обслуговування кредитів; за рахунок коштів, що надходили за поставлену продукцію та надані послуги та, які не спрямовувались на погашення кредитної заборгованості.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність вільних обігових коштів на рахунках Товариства, від імені Товариства 12 червня 2017 року в м. Ужгороді, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав договір кредиту за овердрафтом №02-1/Зо-88-17 з ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» із кредитним лімітом 2000000,00 гривень, у якому з урахуванням 25-ти додаткових угод ліміт кредитування було збільшено до 9840000,00 гривень та змінено кінцевий термін погашення кредиту у формі овердрафту до 17 грудня 2018 року, при цьому Кредитором нараховано додаткову плату за зміну умов договору на загальну суму 153400,00 гривень.

За рахунок кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-88-17 з додатковими угодами до нього, ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» здійснено розрахунки за отримані товариством послуги на загальну суму 5391375,78 гривень та надано так звану поворотну фінансову допомогу ОСОБА_4 у сумі 9714289,05 гривень.

В результаті нецільового використання кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-88-17 з додатковими угодами до нього, а саме внаслідок використання кредитних коштів на надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4 , та використання коштів, що надходили за поставлену продукцію та надані послуги, які не спрямовувались на погашення кредитної заборгованості, а також використовувались на надання поворотної фінансової допомоги останньому, станом на 16.10.2019 Товариство не сплатило кредитній установі 2655675,39 гривень відсотків та 84352,46 гривень комісій, а всього 2740027,85 гривень.

Слідчий зазначає, що таким чином, внаслідок нецільового використання ОСОБА_4 кредитних коштів для отримання ним поворотної фінансової допомоги, яку він використовував безоплатно для власних потреб, Товариство заборгувало кредитній установі 2740027,85 гривень, і на вказану суму Товариству спричинено збитки.

При цьому слідчий зазначає, що продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, директор Товариства ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність вільних обігових коштів на рахунках Товариства, від імені Товариства 10 серпня 2017 року в місті Ужгороді, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав договір кредиту за овердрафтом №02-1/Зо-110-17 з ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» із кредитним лімітом на загальну суму 120000,00 доларів США, кінцевий термін надання та повного погашення заборгованості у якому визначено до 01.12.2017, а з урахуванням 9-ти додаткових угод ліміт кредитування було збільшено до 299000,00 доларів США та змінено кінцевий термін погашення кредиту у формі овердрафту до 17 грудня 2018 року, при цьому Позичальником, тобто Товариством «АГРО КОМПЛЕКС» сплачено додаткову плату за зміну умов договору на загальну суму 208451,07 гривень.

За рахунок кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-110-17 з додатковими угодами до нього, ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» здійснено розрахунки за отримані товариством послуги на загальну суму 7291984,48 гривень та надано так звану поворотну фінансову допомогу ОСОБА_4 у сумі 461484,00 гривень, при цьому ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» щомісячно сплачувались відсотки за використання кредитних коштів.

Фактично, за користування кредитом у формі овердрафт за Договором №02-1/Зо-110-17 за період з 10 серпня 2017 року по 1 жовтня 2019 року Кредитором було нараховано відсотків на загальну суму 63487,08 доларів США, з яких позичальником сплачено 23548,41 долар США та 41888,67 доларів США не сплачено, в результаті чого станом на 01.10.2018 був сформований від`ємний залишок на поточному валютному рахунку Товариства на суму 299000,00 доларів США.

В результаті нецільового використання кредитних коштів за Договором №02-1/Зо-110-17 з додатковими угодами до нього, а саме внаслідок використання кредитних коштів на надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4 , та використання коштів, що надходили за поставлену продукцію та надані послуги, які не спрямовувались на погашення кредитної заборгованості, а також використовувались на надання поворотної фінансової допомоги останньому, станом на 16.10.2019 Товариство не сплатило кредитній установі 1034944,00 гривень відсотків та 78526,54 гривень комісій, а всього 1113470,54 гривень, і на вказану суму Товариству спричинено збитки.

Для реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння майном ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, задля забезпечення виконання кредитних зобов`язань перед ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» за рахунок майна Товариства, директор Товариства ОСОБА_4 без згоди загальних зборів Учасників Товариства, уклав з ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» Договір іпотеки від 01 вересня 2017 року, предметом іпотеки за яким є будівля майнового комплексу - Елеватор, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, буд. 7ф, яка належить ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно: індексний номер: 12000418 видане 31.10.2013 року Реєстраційною службою Теребовлянського районного управління юстиції.

В подальшому вказана будівля майнового комплексу - Елеватор, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, буд. 7ф, відповідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.03.2021 передана у власність ПАТ «Комерційний Інвестиційний банк» в рахунок виконання зобов`язань Товариства перед Банком за договором кредитної лінії №02-1/3л-18-17 від 09.06.2017 (зі змінами та доповненнями), Договором кредиту за овердрафтом №02-1/3о-88-17 від 12.06.2017 (зі змінами та доповненнями), Договором кредиту за овердрафтом №02-1/3о-110-17 від 10.08.2017 (зі змінами та доповненнями).

В наступному, ОСОБА_4 , будучи наказом №10 від 05.05.2017 призначеним на посаду директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, в порушення вимог законодавства, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно у власних інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливим мотивом - з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, достовірно знаючи, що він особисто являється одноособовим засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксинія» (код ЄДРПОУ 43085229), а чоловік його дочки ОСОБА_8 являється директором зазначеного Товариства «Аксинія», від імені ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», але в особистих інтересах, 20.08.2019 в невстановленому місці, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксинія» договір купівлі - продажу транспортних засобів №2008-2019/ТЗ, за умовами якого Продавець за Договором зобов`язався передати Покупцю транспортні засоби в кількості 3 (три) одиниці, а саме: Причіп типу BLUMHARDT SAK/H-LM 40/24/79E, VIN- НОМЕР_3 , 1991 року випуску; Причіп типу ACERBI TP78P2A, VIN- НОМЕР_4 , 1998 року випуску; Напівпричіп, самоскид з суцільнометалевим невідкидним бортом крім заднього, марка BENALU, модель Т34С 1NL, ідентифікаційний № шасі НОМЕР_5 , 1989 року випуску, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Відповідно до п. 3.4. Договору, загальна вартість даного Договору становить 410 000,00 (чотириста десять тисяч) гривень, у т. ч. ПДВ - 31666,67 гривень.

Вказаний Договір купівлі-продажу транспортних засобів №2008-01-2019 було укладено 20 серпня 2019 року.

На виконання взятих на себе зобов`язань, Сторони підписали 20 серпня 2019 року Акт приймання-передачі №1, згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає в користування наступні транспортні засоби: Причіп типу BLUMHARDT SAK/H-LM 40/24/79E, VIN- НОМЕР_3 , 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 та Причіп типу ACERBI TP78P2A, VIN- НОМЕР_4 , 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Наступного дня, а саме 21 серпня 2019 року, Сторони підписали Акт приймання-передачі №2, згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає в користування транспортний засіб Напівпричіп, самоскид з суцільнометалевим невідкидним бортом крім заднього, марка BENALU, модель Т34С 1NL, ідентифікаційний № шасі НОМЕР_5 , 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Згідно п. 3.6. Договору, Покупець мав оплатити Продавцю вартість Товару в строк не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів від дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару і відповідно до приписів п. 3.6. Договору оплата за продані транспортні засоби повинна була бути проведена Покупцем 20 та 21 вересня 2019 року відповідно, але розрахунок до цього часу не проведений, внаслідок чого спричинено збитки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вигляді не надходження грошових коштів в сумі 410000,00 гривень за продані транспортні засоби.

У клопотанні вказано на те,що зазначені дії директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 та іншого учасника Договору свідчать про відсутність у них наміру створити реальні відносини, обґрунтованим є висновок про реальну наявність умислу в діях ОСОБА_4 , що в дійсності вказаний правочин вчинений без мети реального настання правових наслідків, та, зокрема, отримання оплати по зазначеному договору.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в цей же день, тобто 20.08.2019, ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Аксинія», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, в порушення вимог законодавства, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно у власних інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливим мотивом - з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, достовірно знаючи, що він особисто являється одноособовим засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксинія» (код ЄДРПОУ 43085229), а чоловік його дочки ОСОБА_8 являється директором зазначеного Товариства «Аксинія», від імені ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», але в особистих інтересах, в невстановленому місці, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксинія» договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції №2008-02-2019/КУК з терміном оплати до 20 грудня 2019 року.

Згідно вказаного договору, зерно кукурудзи врожаю 2018 року у кількості 748149,00 кг на загальну суму 3411482,00 гривні Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» було передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Аксинія» за: складською квитанцією на зерно №57 від 21 серпня 2019 року серії АЧ №503057 у кількості 195000,00 кг; складською квитанцією на зерно №61 від 22 серпня 2019 року серії АЧ №503061 у кількості 185000,00 кг; складською квитанцією на зерно №64 від 22 серпня 2019 року серії АЧ №503064 у кількості 184500,00 кг; складською квитанцією на зерно №67 від 23 серпня 2019 року серії АЧ №503067 у кількості 183649,00 кг.

За отримане зерно кукурудзи врожаю 2018 року у кількості 748149,00 кг на загальну суму 3411482,00 гривні ТОВ «АКСИНІЯ» досі не сплатила ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» жодної копійки, внаслідок чого спричинено збитки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вигляді не надходження грошових коштів в сумі 3411482,00 за відпущену сільськогосподарську продукцію.

Як вказує слідчий, зазначені дії директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 та іншого учасника Договору свідчать про відсутність у них наміру створити реальні відносини, обґрунтованим є висновок про реальну наявність умислу в діях ОСОБА_4 , що в дійсності вказаний правочин вчинений без мети реального настання правових наслідків, а, зокрема, отримання оплати по зазначеному договору.

Всього, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи повноваженнями, тобто використовуючи свої повноваження всупереч інтересам юридичної особи, спричинив збитки Товариству у сумі 7674980,39 гривень, із яких 3853498,39 гривень внаслідок нецільового використання ОСОБА_4 кредитних коштів для отримання ним поворотної фінансової допомоги, яку він використовував безоплатно для власних потреб, 410000,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за продані транспортні засоби та 3411482,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за відпущену сільськогосподарську продукцію.

Окрім того у клопотанні вказано на те, що також ОСОБА_4 , будучи наказом №10 від 05.05.2017 призначеним на посаду директора ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, достовірно знаючи та усвідомлюючи функціональні обов`язки, покладені на нього, а також мету та цілі діяльності Товариства визначені Статутом, в порушення вимог законодавства, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», зловживаючи своїми повноваженнями, умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, як директор Товариства, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, надав довіреність від 23.05.2017 на право представляти інтереси Товариства заступнику директора Товариства - ОСОБА_7 .

В подальшому, 23 травня 2017 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, ОСОБА_4 наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_7 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 50000000,00 гривень із строком повернення до 23.05.2031 року, хоча п.8.2. Договору зазначено, що договір діє до 23.05.2020 року включно. Внаслідок чого ОСОБА_4 отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 39056239,13 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 4470076,30 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 34586162,83 гривень.

Також, 20 квітня 2018 року в місті Ужгороді, у невстановлений слідством час, невстановленому місці та при невідомих обставинах, наказав представнику Товариства по довіреності ОСОБА_7 підготувати та підписати, як представнику ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року, відповідно до якого Товариство надає фізичній особі ОСОБА_4 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 3000000,00 гривень із строком повернення до 20.04.2031 року. Внаслідок чого ОСОБА_4 , отримав від Товариства так звану фінансову допомогу в сумі 3869000,00 гривень, з яких частково повернув на рахунки Товариства 2570175,00 гривень, і таким чином заволодів грошовими коштами товариства у сумі 1298825,00 гривень.

В той же час, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном Товариства, зловживаючи своїми повноваженнями, маючи доступ до всіх документів Товариства, умисно заволодів документами - Договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року та Договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року та привласнив їх в особистих інтересах, не забезпечив збереження їх на Товаристві, внаслідок чого позбавив Товариство можливості заявлення позовів в порядку господарського судочинства щодо визнання таких договорів недійсними.

Таким чином ОСОБА_4 , вчинив умисні дії, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, ч. 2 ст. 364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам юридичної особи та ч. 1 ст. 357 КК України, заволодіння та привласнення документів, що знаходяться на підприємстві вчинене в особистих інтересах.

06.06.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.

При обґрунтуванні клопотання слідчий посилається на положення п. 9 ч. 2 ст. 131, ч. 3 ст. 132, п. 4 ч. 1 ст. 184, ч.1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні вказано на те, що так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне із яких відноситься до особливо тяжких злочинів за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, інше кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Слідчий зазначає, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 має у користуванні паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Крім того орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності не виключає можливості вчинення ним безпосередньо чи за посередництва інших осіб спроб незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, та інших учасників кримінального провадження, а також спроб знищення, спотворення чи підроблення документів, що можуть мати доказове значення.

Слідчий зазначає, що крім цього, не виключена можливість, що ОСОБА_4 може і в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення.

Так, у клопотанні вказано на те, що з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Крім цього, як вказує слідчий, за допомогою застосування до ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

У клопотанні вказано на те, що таким чином, орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки із вищеперерахованих обставин інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти вищеописаним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184 та 194 КПК України, слідчий просить слідчого суддю: застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просив врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо розмірів завданих кримінальним правопорушенням збитків ТОВ «АГОРО КОМПЛЕКС». Окрім того, для приєднання до матеріалів клопотання прокурором додано відомості з Центральної підсистеми «АРКАН», згідно яких просив врахувати, що підозрюваний виїхав за межі країни 26.01.2022 року, але офіційно не повернувся на територію України. Просив задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання. У судовому засіданні подав письмові заперечення. Так, адвокат зазначає, що застосування запобіжних заходів до гр. ОСОБА_4 є безпідставним так як не має на меті забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, наведеним у ч.1 ст. 177 КПК України.

За твердженням захисника, ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; не знищував, не переховував, не спотворював будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; не впливав та не має наміру впливати на інших учасників справи; не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином; не вчиняв інших кримінальних правопорушень.

У письмових запереченнях вказано на, те, що як вбачається зі змісту клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Агрокомплекс» заволодів грошовими коштами Товариства перевищуючи надані йому повноваження, а тому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.

Щодо обґрунтованості підозри, адвокат зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з Іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

З посиланням на практику ЄСПЛ (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від - 30серпня 1990 року; справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994; справа «Нечипорук і Йойкало проти України» від 21.04.2011…), адвокат зазначає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання до нього запобіжного заходу. На переконання захисника, сторона обвинувачення не надала доказів, що визначають повноваження ОСОБА_4 як директора, але згідно Статут Товариства, у редакції чинній на момент, що інкримінується підозрюваному, де повноваження директора визначені у 10.2 Статуту, чітко передбачено, що директор діє без обмежень володіє правом розпоряджатися всім майном, укладати будь-якій угоди без погодження із загальними зборами Товариства.

Окрім того, адвокат зазначає, що більше того, свідок ОСОБА_9 у допиті, що долучений до клопотання повідомив, що іншому учаснику було відомо про позики. Із долученого до матеріалів клопотання вбачається, що строк виконання зобов`язання настане лише 23.05.2031 року.

При цьому, захисник стверджує, що характеристика ОСОБА_4 в аспекті вказаних обставин також свідчить про відсутність потреби застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема: ОСОБА_4 має постійне місце роботи де працює тривалий час та позитивно характеризується; ОСОБА_4 постійно проживає у одному і тому ж населеному пункті, має постійне місце роботи. Всі ці обставини свідчать про міцність соціальних зв`язків; репутація ОСОБА_4 за місцем проживання, за місцем роботи серед працівників і керівництва є винятково позитивною; у інших кримінальних правопорушеннях ОСОБА_4 не підозрюється.

На переконання сторони захисту, можна встановити, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 є необґрунтованим, так як відсутні будь-які умови та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, як підстави для застосування такого запобіжного заходу. При таких обставинах, слідчий не мотивував у своєму поданні з яких саме таких достатніх даних виходив слідчий обираючи підозрюваному найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник, на підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 176,177,178,179 КПК України просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .

Підозрюваний підтримав позицію захисника, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушеннь заперечив повністю.

Слідчий суддя заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання доходить до наступного висновку:

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020070000000129 від 19.05.2020, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України.

На даному етапі досудового розслідування встановлено органом досудового розслідування та вказується в клопотанні, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам товариства, у період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року, під видом отримання безвідсоткових поворотних фінансових допомог шляхом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права заволодів грошовими коштами товариства у сумі 35884987,83 гривень, які були перераховані з банківського рахунку № НОМЕР_1 відкритого ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» код ЄДРПОУ 37692302 в ПАТ АТ «Комерційний Інвестиційний банк» на банківський рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_2 відкритого в ПАТ АТ «Комерційний Інвестиційний банк» та зняті ним в касі банку, тобто заволодів коштами товариства в особливо великих розмірах. Також вказується, що у ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вказаний період з 23 травня 2017 року по 15 жовтня 2019 року були відсутні вільні обігові кошти для надання так званої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ОСОБА_4 , тобто були відсутні грошові кошти, якими він міг заволодіти, такі грошові кошти перераховувались на його рахунки з двох джерел: за рахунок кредитних коштів, за користування якими товариством щомісяця повинні були сплачуватись відсотки та комісії за обслуговування кредитів; за рахунок коштів, що надходили за поставлену продукцію та надані послуги та, які не спрямовувались на погашення кредитної заборгованості.

Окрім того, ОСОБА_4 , від імені ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», але в особистих інтересах, 20.08.2019 в невстановленому місці, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксинія» договір купівлі - продажу транспортних засобів №2008-2019/ТЗ, за умовами якого Продавець за Договором зобов`язався передати Покупцю транспортні засоби в кількості 3 (три) одиниці, а саме:- Причіп типу BLUMHARDT SAK/H-LM 40/24/79E, VIN- НОМЕР_3 , 1991 року випуску; - Причіп типу ACERBI TP78P2A, VIN- НОМЕР_4 , 1998 року випуску; - Напівпричіп, самоскид з суцільнометалевим невідкидним бортом крім заднього, марка BENALU, модель Т34С 1NL, ідентифікаційний № шасі НОМЕР_5 , 1989 року випуску, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його на встановлених цим Договором умовах. Однак, розрахунок до цього часу не проведений, внаслідок чого спричинено збитки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вигляді не надходження грошових коштів в сумі 410000,00 гривень за продані транспортні засоби.

Також ОСОБА_4 , від імені ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС», але в особистих інтересах, в невстановленому місці, в невстановлений час та при невстановлених обставинах, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксинія» договір купівлі - продажу сільськогосподарської продукції №2008-02-2019/КУК з терміном оплати до 20 грудня 2019 року.

За отримане зерно кукурудзи врожаю 2018 року у кількості 748149,00 кг на загальну суму 3411482,00 гривні ТОВ «АКСИНІЯ» досі не сплатила ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» жодної копійки, внаслідок чого спричинено збитки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» у вигляді не надходження грошових коштів в сумі 3411482,00 за відпущену сільськогосподарську продукцію.

Вказується органом досудового розслідування, що всього, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи повноваженнями, тобто використовуючи свої повноваження всупереч інтересам юридичної особи, спричинив збитки ТОВ «Агро Комплекс» за договором кредиту за овердрафтом від 10 серпня 2017 року у сумі 7674980,39 гривень, та надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги на загальну суму 461484, 00 грн., за договором кредиту за овердрафтом від 12 червня 2017 року на загальну суму 5291375,78 грн. та надання безпроцентної поворотної допомоги 9880021,05 грн.; внаслідок неповернення кредиту за договором кредитної лінії від 09 червня 2017 року на загальну суму 12619431,43 грн. станом на 09.10.2019 року; внаслідок укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року на загальну суму 35884987,80 грн.; 410000,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за продані транспортні засоби та 3411482,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за відпущену сільськогосподарську продукцію.

В той же час, директор ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном Товариства, зловживаючи своїми повноваженнями, маючи доступ до всіх документів Товариства, умисно заволодів документами - Договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2305 від 23 травня 2017 року та Договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №2004 від 20 квітня 2018 року та привласнив їх в особистих інтересах, не забезпечив збереження їх на Товаристві, внаслідок чого позбавив Товариство можливості заявлення позовів в порядку господарського судочинства щодо визнання таких договорів недійсними.

Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні умисних дії, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, ч. 2 ст. 364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам юридичної особи та ч. 1 ст. 357 КК України, заволодіння та привласнення документів, що знаходяться на підприємстві вчинене в особистих інтересах.

06.06.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування: повідомленням про підозру; протоколом №01/17 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» від 04.05.2017 р.; наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» від 05.05.2017 №10 про виконання обов`язків директором ОСОБА_4 ; наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» від 15 жовтня 2019 року №22 про звільнення ОСОБА_4 з посади директора; заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» про вчинене кримінальне правопорушення від 19.05.2020; заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2020; постановою слідчого від 20 травня 2020 року про визнання потерпілим у кримінальному провадженні та залучення до провадження як представника потерпілої сторони; протоколами допитів свідка ОСОБА_10 , від 20.05.2020, від 29.07.2020 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.09.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.10.2020; заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 26.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.10.2021; заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКС» про вчинене кримінальне правопорушення від 09.05.2023; звітом про фактичні результати, за результатами проведення перевірки ТОВ «АГРО КОМПЛЕКС» ПП «АУДИТ»; висновками експерта від 15.10.2020 №14/66, від 20.10.2020 №14/67, від 26.10.2020 №14/65, від 06.11.2020 №14/93, від 12.11.2020 №14/94 за результатами проведення судової економічної експертизи якими визначено розмір збитків ТОВ «Агро Комплекс»; протоколом № 01/17 від 04.05.2017 р.; договором від 04.05.2017 р. про купівлі-продажу частки в статутному капіталі (фонді) Товариства; Договору від 04.05.2017 р. про купівлі-продажу частки в статутному капіталі (фонді) Товариства; Договором про купівлю-продаж транспортних засобів «2008-01-2019 від 20 серпня 2019 року укладених між ТОВ «Агро Комплекс» та ТОВ «Аксинія»; Актами про приймання-передачу транспортних засобів до договору купівлі-продажу; Договором купівлі-продажу укладених між ТОВ «Агро Комплекс» та ТОВ «Аксинія» від 20 серпня 2019 року №2008-02-2019/КУК про продаж сільськогосподарської продукції (кукурудза), видатковими накладними до вказаного договору, копіями договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року; копією договору про задоволення вимог іпотеко держателя від 31.03.0221 року між ТОВ «Агро Комплекс» та АК «Комерційний інвестиційний банк», згідно якого в рахунок виконання зобов`язань за договорами кредитної лінії передано нерухоме майно, елеватор.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання встановлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, ч. 2 ст. 364-1 КК України - зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам юридичної особи та ч. 1 ст. 357 КК України, заволодіння та привласнення документів, що знаходяться на підприємстві вчинене в особистих інтересах.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про можливу причетність підозрюваного до вищевказаних злочинів. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості особи підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим на обґрунтування клопотання, зазначені у ньому обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання обґрунтовано, а прокурором в судовому засіданні доведено, наявність ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При встановленні наявності вказаного ризику слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків, потерпілого під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику того, що ОСОБА_4 може і в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення, та наявність ризику того, що підозрюваний, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя вважає, що існування такого ризику матеріалами клопотання підтверджується сукупністю доданих доказів до клопотання. Зокрема, слідчий суддя вважає вказати, на те що згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06 червня 2023 року, останній від дачі показів у відповідності до вимог ст. 63 Конституції України відмовився. Згідно вказаного протоколу допиту ОСОБА_4 вказує про те, що працює на посаді директора ТОВ «Аксинія», якому згідно договорів купівлі-продажу в період перебування на посаді ОСОБА_4 директором ТОВ «Агро Комплекс» було реалізовано ним же сільськогосподарську продукцію (кукурудзу) та транспортні засоби, кошти від яких не отримано ТОВ «Агро Комплекс». Згідно протоколів допиту свідків ОСОБА_11 від 30.09.2020, ОСОБА_7 від 02.10.2020; ОСОБА_12 від 12.10.2021 останні вказують, що сторонами договорів про надання поворотної фінансової допомоги був тільки сам ОСОБА_4 , іншому учаснику товариства не було відомо про розмір такої допомоги та строк на який вони укладались, а договори на підприємстві відсутні. Згідно протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у такого оригінали вказаних договорів не знайдено, згідно вимоги про судимість від 25.05.2020 року ОСОБА_4 раніше попадав в поле зору правоохоронних органів.

Таким чином, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність вказаних вище ризиків, того що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може здійснити спроби знищення, спотворення чи підроблення документів, що можуть мати доказове значення, та не виключена можливість, що ОСОБА_4 може і в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення.

При розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризику того, що ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому слідчий суддя врахує, що злочини, які інкримінуються останньому є особливо тяжкими (зокрема ч.5 ст. 191 КК України), і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів тільки 06 червня 2023 року, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

При цьому слідчий суддя враховує відомості що надані прокурором для приєднання до матеріалів клопотання, а саме щодо перевірки факту виїзду за межі України, громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Центральної підсистеми «АРКАН», згідно яких підозрюваний часто здійснює виїзд за кордон. Так, згідно вказаних відомостей 26.01.2022 він перетнув ДКУ у напряму Виїзд , відомості про в`їзд відсутні.

Тобто підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, а також переховуватись на території України.

Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому тяжкість покарання слідчий суддя оцінює в сукупності з іншими факторами, які можуть підтвердити ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, що підозрюваний не має офіційного місця роботи та постійного джерела доходу. Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду не лише на території інших країн, а й на території України. Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Також, слідчий суддя вважає, що доведеним наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, щодо можливості того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання до нього запобіжного заходу.

Також слідчим суддею при розгляді клопотання наведені в запереченнях характеристики підозрюваного, а саме те, що він має постійне місце роботи де працює тривалий час та позитивно характеризується, постійно проживає у одному і тому ж населеному пункті, має постійне місце роботи, що свідчать про міцність соціальних зв`язків, відомостей про його репутацію - за місцем проживання, за місцем роботи серед працівників і керівництва слідчому судді не надано, відомості про те, що у інших кримінальних правопорушеннях не підозрюється, також враховані.

До того ж, крім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 , має зареєстроване місце проживання, одружений, на утриманні має неповнолітніх дітей не має, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимий, його стан здоров`я. При цьому слідчий суддя враховує, що відомостей про неможливість перебування в умовах тримання під вартою ОСОБА_4 стороною захисту не надано.

Разом з тим, вказані доводи сторони захисту про необхідність врахування характеризуючи даних особу, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного, оскільки дані обставини є такими, які не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про недоведеність обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України та наявність цивільно-правових зобов`язань, слідчий суддів відхиляє, оскільки під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Доводи сторони захисту щодо відсутності претензій пред`явлених в цивільно-правовому порядку та як недоведеності підозри у зв`язку з наявністю цивільно-правових договорів, висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри не спростовує. Так, наявність цивільно-правових договорів не має преюдиційного значення у кримінальному провадженні і повинно бути оцінено в сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до практики Європейського суду розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин.

Крім того, стосовно доводів захисника про необґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри, то слідчий суддя зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змісту ст.368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» дав визначення терміну «обґрунтована підозра», вказавши, що це означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На переконання слідчого судді, зібрані органом досудового розслідування докази, на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в інкримінованих йому злочинах.

Таким чином, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у його вчиненні (особливо тяжкий злочин), що йому 06.06.2023 повідомлено про підозру (затримано не було), тобто є підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, може незаконно впливати та свідків які встановленні у вказаному кримінальному провадженні, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, та враховуючи, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя звертає увагу на спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. При цьому слід вказати на те, що на території всієї території України діє воєнний стан (Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні") та оголошено загальну мобілізацію (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022).

Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваного, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в якому він підозрюється.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання стосовно нього - запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, характер кримінальних правопорушень підозру у яких оголосили ОСОБА_13 , слідчий суддя вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної особи.

На думку слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, …у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідчий суддя переконаний, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

Слідчий суддя переконаний, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме, у тому, що усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи повноваженнями, тобто використовуючи свої повноваження всупереч інтересам юридичної особи, спричинив збитки ТОВ «Агро Комплекс» за договором кредиту за овердрафтом від 10 серпня 2017 року у сумі 7674980,39 гривень, та надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги на загальну суму 461484, 00 грн., за договором кредиту за овердрафтом від 12 червня 2017 року на загальну суму 5291375,78 грн. та надання безпроцентної поворотної допомоги 9880021,05 грн.; внаслідок неповернення кредиту за договором кредитної лінії від 09 червня 2017 року на загальну суму 12619431,43 грн. станом на 09.10.2019 року; внаслідок укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року на загальну суму 35884987,80 грн.; 410000,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за продані транспортні засоби та 3411482,00 гривень у вигляді не надходження грошових коштів за відпущену сільськогосподарську продукцію.

Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до матеріалів клопотання, за обставин зазначеного, ОСОБА_4 мав одержати частину наданої внаслідок укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги №2305 від 23.05.2017 та №2004 від 20.04.2018 року на загальну суму 35884987,80 грн., згідно протоколу допиту ОСОБА_4 вказує про те, що працює на посаді директора ТОВ «Аксинія», якому згідно договорів купівлі-продажу в період перебування на посаді ОСОБА_4 директором ТОВ «Агро Комплекс» було реалізовано ним же сільськогосподарську продукцію (кукурудзу) та транспортні засоби, кошти від яких не отримано ТОВ «Агро Комплекс», згідно листа ТОВ «Агро Комплекс» від 09.03.2021 року розмір заявленого статутного капіталу товариства за ОСОБА_4 складає 14 400 000 грн., що дорівнює 30 % капіталу.

При визначенні розміру застави слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення та спричинену ними шкоду, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя переконаний, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчого суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 4500 розмірів прожиткових мінімумів, що становить 12078000 гривень.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_4 ,розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, та який є помірним для нього, передбачений цим Кодексом, - становить 4500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому, слід зазначити, що з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , особу підозрюваного, наявні ризики, слідчий суддя вважає, що застава у 4500 розмірів прожиткових мінімумів, не є непомірною для нього.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 від 19.05.2020 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, погодженого процесуальним прокурором Заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури - ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст. 357 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, а саме до 17.07.2023 року включно.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, в розмірі чотирьох тисяч п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 12 078 000 грн. (дванадцять мільйонів сімдесят вісім тисяч гривень).

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1