Постанова
від 08.06.2023 по справі 916/319/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/319/22м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання - Кратковський Р.О.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ворошилова Д.Ю., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 17 березня 2023 року (повний текст складено 27.03.2023)

у справі №916/319/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ"

про визнання недійсним договору, стягнення збитків, -

суддя суду першої інстанції: Невінгловська Ю.М.,

час та місце винесення рішення: 17.03.2023, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 08.06.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ" (далі також - позивач, ТОВ ЮК «СЕНАТ») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ" (далі також - відповідач ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ»), в якому просить суд (з урахуванням заяви (вх.№16153/22) про зміну предмета позову):

- визнати недійсним Договір оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19 від 15.04.2019;

- визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 15.04.2019 до Договору оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19 від 15.04.2019;

- визнати недійсним Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №274;

- визнати недійсним Додатковий договір №1 від 24.01.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №275, до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №2 від 25.01.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №3 від 26.01.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №4 від 01.02.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №5 від 01.04.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №6 від 01.08.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №7 від 06.10.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №8 від 24.11.2020 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №9 від 01.01.2021 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- визнати недійсним Додатковий договір №10 від 07.06.2021 до Договору оренди частини нежитлової будівлі №274 від 24.01.2020;

- стягнути з ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» на користь ТОВ ЮК «СЕНАТ» збитки у розмірі 39 252 629,80 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ТОВ ЮК "СЕНАТ" є власником нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", загальною площею 3670,7 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79; одним з основних видів діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; власником ТОВ ЮК "СЕНАТ" є ОСОБА_1 . Однак, з 2018 управління ТОВ ЮК "СЕНАТ" та торгово-офісним центром "Марсель" від імені ОСОБА_1 здійснював гр. ОСОБА_2 , який 03.01.2020 призначив на посаду директора ТОВ ЮК "СЕНАТ" ОСОБА_3 . В свою чергу, ОСОБА_3 уклав 24.01.2020 збитковий Договір оренди торгово-офісного центру "Марсель" строком на 10 років з невигідними для ТОВ ЮК "СЕНАТ" умовами, про що стало відомо ОСОБА_1 , яка заперечила стосовно зазначеного Договору оренди, на що ОСОБА_2 запевняв її, що даний Договір буде розірвано в найближчому майбутньому, однак зазначений Договір так і не було розірвано. 26.01.2020 директора ТОВ ЮК "СЕНАТ" ОСОБА_3 було звільнено з посади. В подальшому ОСОБА_1 дізналась, що за умовами оспорюваного Договору оренди та укладених до нього Додаткових договорів, орендна плата за користування Об`єктом оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендної площі у розмірі 60 грн. з ПДВ.; Договір укладений строком на 10 років, а Орендодавець позбавлений можливості в односторонньому порядку розірвати такий Договір, оскільки у разі розірвання даного Договору з вини (ініціативи) позивача, останній зобов`язаний сплатити на користь Орендаря штраф у розмірі 10 000 000,00 грн. водночас, згідно експертного висновку ринкова величина орендної плати нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру "Марсель" станом на 24.01.2020 становить 390 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ. Отже, вартість оренди за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру "Марсель", яка визначена оспорюваним Договором оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 №274, більш ніж в 6 разів є меншою від ринкової вартості оренди за 1 кв.м. в даному об`єкті., що дає підстави вважати, що спірний Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 № 274 (з урахуванням Додаткового договору № 1 від 24.01.2020) для позивача є збитковим. За твердженням позивача, спірний правочин спрямований на задоволення особистих інтересів представника Позивача ОСОБА_3, який діяв в інтересах ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", якому передано в оренду за безцінь частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель" площею 2733,9 кв.м. При цьому, на переконання позивача, оспорюваний Договір оренди від 24.01.2020 №274 вчинений внаслідок зловмисної домовленості, зокрема колишнього директора ТОВ ЮК "СЕНАТ" ОСОБА_3 , із директором ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" ОСОБА_4 та власниками вказаного підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Отже, позивач вказує, що оскаржувані правочини, укладено з порушенням приписів ст. ст. 13, 92, 203, 237, 238 Цивільного кодексу України та ст. ст. 6, 44 Господарського кодексу України, що свідчить про наявність правових підстав для визнання, у відповідності до ст. ст. 215, 232 Цивільного кодексу України, зазначених правочинів недійсними.

Разом з цим, враховуючи наведене, позивач вважає доведеною наявність протиправної поведінки відповідача (яка знайшла своє вираження у зловмисній домовленості із третіми особами) під час укладання спірного Договору оренди, оскільки зміст оскаржуваних правочинів не відповідає справжньому волевиявленню ТОВ ЮК "СЕНАТ" як суб`єкта господарювання, а був спрямований виключно на задоволення інтересів ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", якому за безцінь передано в оренду на тривалий термін нежитлову будівлю торгово-офісного центру "Марсель". Така протиправна поведінка має безпосередній причино-наслідковий зв`язок із збитками, завданими ТОВ ЮК "СЕНАТ" (які складаються з упущеної вигоди, недоотриманої позивачем внаслідок укладання спірних договорів на відповідних умовах). Також позивач зазначає про наявність вини відповідача у протиправній поведінці останнього, яка була виражена саме у формі зловмисного умислу, оскільки відповідач розумів (передбачав) всі негативні наслідки від своєї поведінки (укладання спірних договорів на вкрай невигідних для Позивача умовах) і свідомо бажав їх настання (розуміючи вигоду, яку отримує ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", на що власно і була направлена така протиправна поведінка).

З огляду на наведене, позивач вказує про своє право відповідно до ч. 2 ст. 232 Цивільного кодексу України, вимагати від відповідача, відшкодування збитків, завданих йому у зв`язку із вчиненням оскаржуваних правочинів в розмірі 39 252 629,80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 у справі №916/319/22 (суддя Ю.М. Невінгловська) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ" задоволено частково; визнано недійсними укладені між сторонами наступні документи:

- Договір оренди нежитлової будівлі від 15.04.2019 №РК-15/04/19;

- Додаткову угоду від 15.04.2019 №1 до Договору оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19 від 15.04.2019;

- Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274;

- Додатковий договір від 24.01.2020 №1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №275, до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. 24.01.2020 за №274;

- Додатковий договір від 25.01.2020 №2, Додатковий договір від 26.01.2020 №3, - Додатковий договір від 01.02.2020 №4, Додатковий договір від 01.04.2020 №5, Додатковий договір від 01.08.2020 №6, Додатковий договір від 06.10.2020 №7, Додатковий договір від 24.11.2020 №8, Додатковий договір від 01.01.2021 №9 та Додатковий договір від 07.06.2021 №10 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за №274.

Крім того, вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ" на користь позивача 32 253,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням наявних у справі доказів, позивачем доведено, що при укладенні оскаржуваних правочинів особами, пов`язаними між собою, на умовах, що були вкрай не вигідні позивачу та з наслідками яких позивач не згоден, має місце зловмисна домовленість колишніх представників позивача з представниками ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ". Крім того, суд встановив, що згідно умов оспорюваного Договору, строк його дії становить 10 років та позивач позбавлений можливості в односторонньому порядку розірвати такий Договір, а у разі розірвання даного Договору з вини (ініціативи) позивача, останній зобов`язаний буде сплатити на користь відповідача штраф у розмірі 10 000 000,00 грн. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними Договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договору оренди № 274 від 24.01.2020, а також додаткових угод/додаткових договорів, якими вносились зміни та доповнення до вказаних договорів оренди, на підставі ст. 232 Цивільного кодексу України.

Водночас, суд визнав недоведеним позивачем належними та допустимими доказами реальний розмір неодержаного прибутку та зауважив, що надані позивачем експертні висновки щодо ринкової вартості об`єкту оренди не можуть бути покладені в основу доходів, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, оскільки наведений позивачем розрахунок, зроблений лише на підставі визначеної експертом ринкової вартості та не містить доказів беззаперечної та реальної можливості отримання грошових сум у такому розмірі. Також, місцевий господарський суд звернув увагу на те, що позивачем не наведено у здійсненому розрахунку збитків сум, які використовувались відповідачем на утримання будівлі в належному стані, оскільки останнім за час оренди було проведено ремонтні роботи відповідної будівлі. Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 39 252 629,80 грн., з підстав їх необґрунтованості.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 у справі №916/319/22 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" про стягнення з ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" на користь позивача збитків у розмірі 39 252 629,80 грн. та ухвалити нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" задовольнити. В іншій частині оскаржуване рішення позивач просить залишити без змін.

Також, апелянт просить стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем у зв`язку з апеляційним оскарженням вищевказаного рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ЮК «СЕНАТ» зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 39 252 629,80 грн., неправильно застосував норми матеріального права, а саме: ч.ч. 1, 2 ст. 22, ч. 2 ст. 232 Цивільного кодексу України, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні стягнення вказаної суми; а також порушив норми процесуального права, а саме: ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки неповно з`ясував всі обставини, що мають значення для справи.

Позивач вважає наявними усі складові елементи відповідного правопорушення, що вказує на існування підстав для відповідальності відповідача з відшкодування збитків позивачу, та звертає увагу на те, що місцевий господарський суд погодився з цим.

ТОВ «ЮК «СЕНАТ» наполягає на тому, що заявлені ним вимоги підтверджені відповідними доказами - висновками експерта №759/08/2021 від 11.08.2021 та №897-1/08/2022 від 16.08.2022, які на переконання апелянта є належними та допустимими доказами реального розміру неодержаного прибутку.

Щодо висновків суду першої інстанції, що позивачем у здійсненому розрахунку не наведено витрати на утримання будівлі в належному стані, то з цього приводу позивач зазначив про те, що дана обставина не має жодного значення для визначення розміру завданого позивачем збитку, оскільки такі витрати жодним чином не впливають на ринкову вартість оренди в місяць за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель». Посилаючись на норми податкового законодавства, апелянт вказує, що витрати підприємства мають значення для визначення розміру прибутку, але ж ніяк не для визначення розміру доходу, а тому витрати на утримання нерухомого майна в належному стані, не підлягають врахуванню при визначенні розміру доходу, який позивач міг отримати з урахуванням ринкової вартості оренди в місяць за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель» від надання в оренду відповідної нежитлової будівлі в період з 15.04.2019 по 13.07.2022.

Більш детально доводи ТОВ «ЮК «СЕНАТ» викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 у справі №916/319/22 та призначено розгляд даної справи на 08.06.2023 о 10:00 год.

Водночас, до суду апеляційної інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", яке також не погодилось з рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 у справі №916/319/22, у зв`язку з чим просить скасувати останнє в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" до ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" щодо визнання недійсними укладені між сторонами: Договір оренди нежитлової будівлі від 15.04.2019 №РК-15/04/19; Додаткову угоду від 15.04.2019 №1 до Договору оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19 від 15.04.2019; Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274; Додатковий договір від 24.01.2020 №1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №275, до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. 24.01.2020 за №274; Додатковий договір від 25.01.2020 №2, Додатковий договір від 26.01.2020 №3, Додатковий договір від 01.02.2020 №4, Додатковий договір від 01.04.2020 №5, Додатковий договір від 01.08.2020 №6, Додатковий договір від 06.10.2020 №7, Додатковий договір від 24.11.2020 №8, Додатковий договір від 01.01.2021 №9 та Додатковий договір від 07.06.2021 №10 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за №274. В іншій частині оскаржуване рішення відповідач просить залишити без змін.

Також, апелянт просить стягнути з позивача судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що винесене з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи; з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, посилаючись на приписи ст.ст. 202, 203 Цивільного кодексу України, апелянт зазначає, що головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, а у даному випадку самим позивачем визнано ту обставину, що представники ТОВ «ЮК «СЕНАТ», укладаючи спірні правочини, діяли в межах наданих їм повноважень. При цьому, позивачем не було надано до суду доказів того, що: представники ТОВ «ЮК «СЕНАТ», які укладали спірні договори, діяли з метою задоволення власних потреб; правочини спрямовані на задоволення особистих інтересів відповідних представників; представники позивача діяли в інтересах ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» та були представниками ТОВ «РЕНТ «КОНТРОЛ».

Щодо належності повноважень у представників ТОВ «ЮК «СЕНАТ», то відповідач зауважує, що позивачем не надано доказів того, що довіреності (односторонні правочини), що видавались неодноразово власником цього підприємства - ОСОБА_1., були вчинені з дефектом волі та визнані недійсними; це також не встановлено і судом першої інстанції. Навпаки, місцевим господарським судом зазначено про те, що ОСОБА_6. діяв на підставі нотаріальної довіреності, виданої 08.01.2020 директором ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_3, а отже жодним чином не міг, як вказано судом, самостійно збільшити обсяг своїх прав.

На переконання апелянта, судом першої інстанції безпідставно не застосовано доктрину VENIRE CONTRA FACTUM PROPRIUM (заборони суперечливої поведінки) з огляду на те, що ТОВ «ЮК «СЕНАТ», укладаючи спірні правочини, діяли в межах наданих їм повноважень. При цьому, позивачем не було надано до суду доказів того, що: представники ТОВ «ЮК «СЕНАТ», при виконанні спірних Договорів оренди, отримував за ними грошові кошти, у встановленому Договором розмірі, на власний розрахунковий рахунок, а саме: за Договором від 15.04.2019 №РК-15/04/19 - у сумі 1 813 008, 59 грн., за Договором від 24.01.2020 - у сумі 1 550 073, 92 грн., що визнано самим позивачем та підтверджено матеріалами справи. Крім того, позивач складав та реєстрував податкові накладні за спірними Договорами оренди, що з урахуванням вимог ст. 241 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що ТОВ «ЮК «СЕНАТ» схвалив оспорюванні правочини своїми конклюдентними діями (у вигляді певних поведінкових актів). Отже, посилання позивача на недійсність Договору за відсутності справжнього волевиявлення, суперечить ст.ст. 3, 6 Цивільного кодексу України, засадам добросовісності, а також - попереднім вчинкам юридичної особи.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що нібито вартість оренди за 1 кв. м в нежитловій будівлі торгово-офісного центру «Марсель», яка визначена спірним Договором оренди №274 від 24.01.2020 (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими договорами), була значно меншою від ринкової вартості оренди за 1 кв. м в даному об`єкті, то відповідач вказує, що наведений висновок суду побудований на висновку експерта №759-1/08/2021 від 11.08.2021, проте, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору. Разом з цим, в апеляційній скарзі ТОВ «РЕНТ «КОНТРОЛ» доводить, що наявні у матеріалах справи експертні висновки не є належними та допустимими доказами у справі №916/319/22, оскільки на їх підставі неможливо встановити обставини, які входять в предмет доказування, з огляду на численні розбіжності та відсутності методик визначення ринкової вартості оренди за 1 кв.м.; експерті висновки отримані в наслідок порушення закону, зокрема, без проведення огляду об`єкту та з використанням методик та законодавчих актів, що не підлягали застосуванню; експертом самостійно обирались вихідні дані, без надання жодних даних замовником експертизи, що призвело до того, що експертом було взято у якості порівняльних аналогів об`єкти нерухомого майна, які за своїми характеристиками, площею, вартістю одиниці площі, місцем розташування не були подібними об`єкту оцінки.

Водночас апелянт звертає увагу на те, що з положень Договору оренди від 24.01.2020 вбачається, що він не може бути розірваний (припинений) в односторонньому порядку. Проте, положення щодо сплати штрафної санкції не стосується одностороннього розірвання, воно стосується саме розірвання договору з вини Орендодавця. Разом з цим, за умовами цього Договору він може бути змінений чи доповнений в будь-який час шляхом підписання додаткової угоди, оформленої та підписаної належним чином обома Сторонами. Однак, з моменту укладення Договору, ТОВ «ЮК «СЕНАТ» не ініціювало жодного внесення змін до положень Договору оренди від 24.01.2020.

Детальніше доводи ТОВ «РЕНТ «КОНТРОЛ» викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 у справі №916/319/22 та об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" з апеляційною скаргою ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" у справі №916/319/22.

15.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість останньої, не погоджується з її доводами та просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" відмовити.

Також, 15.05.2023 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", в якому відповідач, зазначаючи про її необґрунтованість, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Крім того, ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" подало до суду клопотання про виклик експерта, в якому посилається, зокрема, на те, що у відповідача наявні питання щодо проведеного експертного дослідження, які потребують роз`яснення самим експертом.

Зокрема, ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" зазначає, що ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ДОСЛІДНА СЛУЖБА УКРАЇНИ», яка виконувала відповідне експертне дослідження, не є державною спеціалізованою установою, не є експертною установою комунальної форми власності, а отже у відповідності до ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу», не може укладати договори на проведення експертиз; висновок, складений 11.08.2021 є не висновком експерта, а саме експертним дослідженням, виконаним за замовлення ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ", яке на той час не набуло статусу учасника справи, а отже відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, зазначений висновок взагалі не міг бути наданий разом із позовною заявою; визначення ринкової вартості оренди за 1 кв.м не відноситься до завдання оціночно-будівельної експертизи; огляд об`єкту нерухомості в рамках експертного дослідження не проводився.

05.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" надійшло заперечення на клопотання відповідача про виклик експерта.

З приводу вказаного клопотання про виклик експерта колегія суддів зауважує таке.

З матеріалів справи вбачається, що саме на підставі наданих позивачем до суду експертних висновків, які долучені до позовної заяви, ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" вважає, що позивачу причинені збитки в процесі орендних правовідносин.

Судова колегія звертає увагу на те, що на момент проведення вищезазначених експертних досліджень судочинство у справі не здійснювалось, а відносини між позивачем та експертом виникли поза судовим процесом.

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України).

Так, Господарський процесуальний кодекс України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи. Це означає, що призначення та проведення експертизи як певної процесуальної дії, має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Отже, експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи (ч. 2 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що експертне дослідження №759/08/2021 від 11.08.2021 проводилось за замовлення позивача ще до звернення останнього до суду з відповідним позовом, то таке дослідження не можна розцінювати як експертизу, проведену на замовлення учасника справи, в розумінні ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, ураховуючи положення ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, в даному випадку на експерта Свістунова Ігора Сергійовича не розповсюджуються положення Господарського процесуального кодексу України, зокрема, положення ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку експерта з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №824/647/19-а.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання апелянта про виклик в судове засідання експерта Свістунова Ігора Сергійовича.

07.06.2023 від ТОВ Юридична компанія «СЕНАТ» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на те, що адвокат Скок В.С., який є представником ТОВ Юридична компанія «СЕНАТ» у даній справі №916/319/22 також є захисником обвинуваченого ОСОБА_7, справа якого (№991/623/20) розглядається Вищим антикорупційним судом 08.06.2023 о 12:00 год. Оскільки розгляд справи №916/319/22 також призначено на 08.06.2023, то позивач просить перенести розгляд даної справи на іншу дату.

Судова колегія, розглянувши наведене клопотання, дійшла висновку про відмову у задоволенні останнього з наступних підстав.

Враховуючи, що учасники справи які бажають взяти участь у судовому засіданні, проте позбавлені такої можливості, можуть скористатися своїм правом передбаченим ст. 197 Господарського процесуального кодексу України та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у тому числі за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", колегія суддів зазначає, що ТОВ Юридична компанія «СЕНАТ» не скористався таким своїм правом. З огляду на те, що судове засідання у справі №916/319/22 було призначене до розгляду на 08.06.2023 о 10:00 год., а справа №991/623/20 - на 08.06.2023 о 12:00 год., ТОВ Юридична компанія «СЕНАТ» мав можливість взяти участь в судовому засіданні у господарській справі в режимі відеоконференції, але цього не зробив.

Позивач як юридична особа не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, крім адвокату Скоку В.С. Більш того, з огляду на те, що відповідно до Договору про надання правової допомоги, адвокатські послуги позивачу у справі №916/319/22 надає Адвокатське об`єднання «Правова та економічна безпека», то воно мало можливість надати позивачу будь-якого представника для участі у судовому засіданні 08.06.2023 з числа працівників Адвокатське об`єднання.

Таким чином, в клопотанні про відкладення справи відсутня вказівка на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи №916/319/22 в судовому засіданні 08.06.2023.

Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 01.05.2023, обов`язковою не визнавалась, про що повідомлялись учасники справи у резолютивній частині вказаної ухвали суду, як і про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за відповідною заявою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Правова позиція ТОВ Юридична компанія «СЕНАТ» дуже змістовно викладена як в процесуальних документах позивача, наданих суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі останнього та відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", що надає суду апеляційної інстанції вивчити доводи та позицію позивача у даній справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Разом з цим, за ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України підставами для відкладення розгляду справи є неявка у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

З огляду на вищенаведене, апеляційна колегія не вважає поважними наведені представником позивача причини неявки у судове засідання №916/319/22, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні 08.06.2023 представник ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив задовольнити її вимоги.

Представник ТОВ Юридична компанія «СЕНАТ» у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 08.06.2023 у справі №916/319/22 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалам справи, ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" зареєстровано як юридична особа 08.06.2004, номер запису про державну реєстрацію 15561200000002548.

Одним з видів Товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ОСОБА_1 на праві власності належить 100% частки у статутному капіталі вищевказаного Товариства (т.1. а.с. 26-34).

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ №07235 7 від 18.10.2010, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, є власником нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", загальною площею 3670,7 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79.

Джерелом доходу ТОВ ЮК "СЕНАТ" є надання в оренду вищевказаної нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель".

15.04.2019 року між ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець), в особі представника - ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності № 09/04-1 від 09.04.2019, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" (Орендар), в особі директора ОСОБА_4 було укладено в простій письмовій формі договір оренди нежитлової будівлі № РК-15/04/19, за умовами п. 1.1 якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі - Об`єкт оренди) загальною площею 3670,7 кв.м., основною площею 3178,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79.

Пунктом 1.4 договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 передбачено, що Об`єкт оренди може використовуватись Орендарем для здійснення господарської діяльності Орендаря, в тому числі, але не виключно, з метою передачі приміщень Об`єкта оренди в суборенду.

Пунктом 2.1 договору оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 2 років 11 місяців і закінчується о 23:59 год. останнього дня строку оренди.

За умовами п 5.1., 6.1 договору, Сторони погодили визначити розмір орендної плати Додатковою угодою № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору; Сторони дійшли згоди визначити порядок оплати Орендарем орендної плати Додатковою угодою № 1, що є невід`ємною частиною нього Договору.

15.04.2019 між ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець), в особі представника - ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності № 09/04-1 від 09.04.2019, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" (Орендар), в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду № 1 від 15.04.2019 до Договору оренди нежитлової будівлі № РК-15/04/19 від 15.04.2019, згідно з п. 1 якої сторони домовилися, що орендна плата за користування Об`єктом оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендної площі у розмірі 133 грн. з ПДВ.

01.12.2019 між ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець), в особі директора Шульги К.В. та ТОВ "СИГМА ГРУПП" (орендар) в особі директора ОСОБА_9, було укладено договір оренди частини нежитлової будівлі № СГ-1, за умовами якого орендодавець передає, а оренда приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі - Об`єкт оренди) загальною площею 919,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79.

Рішенням єдиного учасника ТОВ ЮК "СЕНАТ" - ОСОБА_1 № 03/01-20 від 03.01.2020, яка володіє 100% статутного капіталу Товариства, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С. 30.12.2019 року за реєстровим №3731, діяв ОСОБА_6, призначено з 03.01.2020 ОСОБА_3 на посаду директора Товариства з правом представляти Товариство у відносинах з третіми особами без довіреності, у зв`язку з чим 03.01.2020 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В цей же день, рішенням №03/01/-20 єдиного учасника ТОВ ЮК "СЕНАТ" - ОСОБА_1 від 03.01.2020, від імені та інтересах якої за довіреністю діяв ОСОБА_6, надано згоду (уповноважено) директору товариства - ОСОБА_3, на вчинення будь-яких правочинів, в тому числі значних правочинів, відносно яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства, в тому числі, але не виключно, на укладення договору оренди нежитлової будівлі семиповерхового торгово-офісного центру з мансардою "Марсель", яка розташована за адресою: м. Одеса вул. Ніжинська, 79 на термін 10 років на комерційних умовах, визначених директором товариства на власний розсуд.

Довіреністю від 08.01.2020, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі за №17, директор ТОВ ЮК "СЕНАТ" ОСОБА_3 надав повноваження ОСОБА_6 представляти інтереси товариства з правом серед іншого: підписувати (в тому числі у нотаріуса) від імені Товариства правочини/договори щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, в тому числі купівлі-продажу, дарування, іпотеки, застави, що належить Товариству на праві приватної власності, з чого воно б не складалось і де б воно не знаходилось; представляти інтереси Товариства в банківських та фінансових установах з усіх питань господарської діяльності Товариства, в тому числі відкривати від імені Товариства рахунку в банківських установах, розпоряджатися рахунками Товариства, в усіх банківських (фінансових) установах без винятку і незалежно від того, в якій валюті вони відкриті, з правом розпорядчого підпису, а також здійснювати будь-які інші дії в банківських установах чи інших підприємствах, установах, організаціях з усіх питань, що стосується відкриття та розпорядження рахунками Товариства; підписувати від імені Товариства будь-які документи, що стосуються господарської діяльності Товариства.

24.01.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_3, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_4, було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274 договір оренди частини нежитлової будівлі, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі - Об`єкт оренди) площею 2733,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що вартість Об`єкта оренди з урахуванням індексації складає 10 060 752,00 грн.

Згідно з п. 1.4 договору, Об`єкт оренди може використовуватись Орендарем для здійснення господарської діяльності Орендаря, в тому числі, але не виключно, з метою передачі приміщень Об`єкта оренди в суборенду.

За умовами п. 2.1 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 10 (десяти) років і закінчується о 23:59 год. останнього дня строку оренди. Строк оренди починається з моменту передачі Об`єкту оренди, що засвідчується підписанням Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкта оренди.

Орендодавець передає Орендарю у користування Об`єкт Оренди, що оформляється Актом приймання - передачі Об`єкта Оренди, який складається в двох примірниках і підписується Сторонами (їх повноважними представниками), і підтверджує факт передачі Об`єкта Оренди (п. 3.1 договору)

Пунктом 4.2.1 договору визначено, що Орендар має право передавати весь Об`єкт оренди або частину його приміщень у суборенду третім особам без письмової згоди Орендодавця.

Відповідно до п. 5.1 договору, Сторони погодили визначити розмір орендної плати Додатковою угодою № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що Сторони погодили, що у випадку страхування Об`єкта оренди Орендарем, розмір орендної плати на період дії такого договору страхування зменшується вдвічі автоматично без підписання додаткових угод між Сторонами.

Згідно з п. 5.4 договору передбачено, що Сторони погодили, що на період проведення капітального ремонту розмір орендної плати встановлюється на рівні 5000,00 грн. на місяць за весь Об`єкт оренди без підписання додаткових угод між Сторонами.

Відповідно до п. 12.1 договору, даний Договір не може бути розірваний (припинений) в односторонньому порядку.

Пунктом 12.2 договору визначено, що у випадку розірвання даного Договору з вини (ініціативи) Орендодавця, Орендодавець зобов`язаний сплатити на користь Орендаря штрафну санкцію у розмірі 10 000 000,00 грн.

Зазначена у даному договорі частина нежитлової будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі - Об`єкт оренди) площею 2733,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, орендодавцем була передана орендарю, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 24.01.2020.

Також, 24.01.2020 року між ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_3, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_4, було укладено Додатковий договір № 1 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, відповідно до пункту 1 якого, Сторони домовились, що орендна плата за користування Об`єктом оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендної площі у розмірі 60 грн. з ПДВ.

У пункті 2 Додаткового договору № 1 Сторони домовились про наступний порядок оплати орендної плати:

2.1. Платіж по орендній платі за період користування Об`єктом оренди з 24.01.2020 по 23.01.2021 Орендар зобов`язаний здійснити у строк до 23.01.2021.

2.2. Платіж по орендній платі за період користування Об`єктом оренди з 24.01.2021 по 23.01.2022 Орендар зобов`язаний здійснити у строк до 23.01.2022...

25.01.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_3, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_4, було укладено Додатковий договір № 2 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили, що Орендна плата за користування Об`єктом Оренди нараховується виходячи із розрахунку вартості 1 (одного) м2 орендованої площі у розмірі 133 грн. з ПДВ"; визначено порядок оплати орендної плати.

26.01.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_3, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" (Орендар), від імені та в інтересах якого, у межах наданих статутними документами та діючим цивільним законодавством, діяв директор - ОСОБА_4, було укладено Додатковий договір № 3 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким п. 7.3 Договору викладено в новій редакції: "У випадку, якщо обставини форс-мажору тривають довше ніж 9 (дев`ять) місяців, кожна зі Сторін має Право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, шляхом направлення іншій Стороні письмового повідомлення";

Рішенням №1-01/2020 засновника ТОВ ЮК "СЕНАТ" ОСОБА_1 від 26.01.2020 звільнено з посади директора ТОВ ЮК "СЕНАТ" ОСОБА_3 та призначено на посаду директора ОСОБА_8.

01.02.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір №4 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, згідно з яким Сторони погодили, що розмір Орендної плати за період з 01.02.2020 по 31.03.2020 складає 240 000,00 грн. за весь Об`єкт оренди.

01.04.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір №5 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили, що в період з 01.04.2020 по 31.07.2020 орендна плата не нараховується.

01.08.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір №6, яким Сторони погодили, що розмір Орендної плати за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 складає 250 000,00 грн. за весь Об`єкт оренди.

06.10.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір №7 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили зменшити площу орендованої нежитлової будівлі та викласти п. 1. розділу "Предмет договору" в наступній редакції: " 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі Об`єкт Оренди), площею 2335,8 кв.м., яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79 (сімдесят дев`ять)".

На виконання умов вказаного додаткового договору відповідач передав (повернув), а позивач прийняв об`єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 398,1 кв.м., що знаходиться на сьомому поверсі торгово-офісного центру з мансардою "Марсель", за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (повернення) від 06.10.2020.

24.11.2020 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір № 8 до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 за реєстровим № 274, яким Сторони погодили зменшити площу орендованої нежитлової будівлі та викласти п. 1. розділу "Предмет договору" в наступній редакції: " 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі - Об`єкт Оренди), площею 1948 ка.м.. яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79 (сімдесят дев`ять)".

На виконання умов вказаного додаткового договору відповідач передав (повернув), а позивач прийняв об`єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 387,8 кв.м., що знаходиться на сьомому поверсі торгово-офісного центру з мансардою "Марсель", за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (повернення) від 24.11.2020.

01.01.2021 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір № 9, яким Сторони погодили, що розмір Орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 складає 1 184 986,52 грн. за весь Об`єкт оренди.

07.06.2021 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір № 10, яким Сторони погодили зменшити площу орендованої нежитлової будівлі та викласти п. 1. розділу "Предмет договору" в наступній редакції: " 1.1 Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі - Об`єкт Оренди), площею 1549, 7 кв м., яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79 (сімдесят дев`ять)".

На виконання умов вказаного додаткового договору відповідач передав (повернув), а позивач прийняв об`єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 398,3 кв.м., яке знаходиться на шостому поверсі торгово-офісного центру з мансардою "Марсель", за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (повернення) від 07.06.2021.

Також, 07.06.2021 між ТОВ ЮК "СЕНАТ", як "Орендодавцем", в особі представника ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.01.2020 за № 17, та ТОВ "ФІНАНС ГРУП", як "Орендарем", в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір оренди частини нежитлової будівлі № 06-П, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ" (далі - Об`єкт оренди) площею 398,3 кв.м., що знаходиться на шостому поверсі БЦ за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79.

Зазначене у даному договорі нежитлове приміщення було передано орендарю від орендодавця на підставі акту приймання - передачі від 07.06.2021.

У матеріалах справи наявні докази отримання ТОВ "ЮК "СЕНАТ" орендної плати за спірними Договорами (т. 2, а.с. 167-168, т.4, а.с.97-103, 112-124).

Також, у матеріалах справи містяться податкові накладні, які складав позивач при отриманні орендної плати за вищенаведеними договорами (т.2, а.с. 169-184).

Як стверджує позивач:

- спірні Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень) та Договір оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням з мін та доповнень), є для нього збитковими, оскільки з урахуванням ринкової вартості оренди в місяць за 1 кв.м. в нежитловій будівлі торгово-офісного центру "Марсель", він міг би отримати прибуток від надання в оренду частини вказаної нежитлової будівлі площею 2733,9 кв.м. за місяць - в розмірі 1 066 221,00 грн., а за період дії спірного Договору оренди (з 24.01.2020 по 13.07.2022) - більше ніж 30 000 000 грн;

- передача від імені ТОВ ЮК "СЕНАТ" в оренду ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" за оскаржуваними Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договором оренди № 274 від 24.01.2020 нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", позбавила ТОВ ЮК "СЕНАТ", як власника, права на управління та розпорядження належним йому майном, а саме визначення юридичної долі цього майна;

- спірні Договір оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 (з урахуванням змін та доповнень, внесених Додатковою угодою № 1 від 15.04.2019) та Договір оренди № 274 від 24.01.2020 (з урахуванням з мін та доповнень, внесених Додатковим договором № 1 від 24.01.2020), вчинені внаслідок зловмисної домовленості колишнього представника ОСОБА_1 та ТОВ ЮК "СЕНАТ" - ОСОБА_6 , колишнього директора ТОВ ЮК "СЕНАТ" ОСОБА_3 , із директором ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" ОСОБА_4 та власниками вказаного підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , у зв`язку з чим такі договори та додаткові угоди/додаткові договори, якими вносились зміни, на підставі ст. ст.13, 92, 203, 215, 232, 237, 238 Цивільного кодексу України підлягають визнанню недійсними.

На підтвердження своїх доводів щодо визначення ринкової вартості оренди спірного приміщення позивач долучив до позову, висновок експерта Свістунова І.С. №897-1/08/2022 від 16.08.2022 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, відповідно до якого ринкова величина орендної плати одиничного показника для вбудованих нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ", яка розташована за адресою: м. Одеса, Приморський адміністративний район, вул. Ніжинська, 79, станом на 15.04.2019 становила 339 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ. Згідно з висновком цього експерта №759/08/2021 від 11.08.2021 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, ринкова величина орендної плати одиничного показника для вбудованих нежитлових приміщень будівлі торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ", яка розташована за адресою: м. Одеса, Приморський адміністративний район, вул. Ніжинська, 79, станом на 24.01.2020 становить 390 грн./міс. за м2 з урахуванням ПДВ.

Беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Враховуючи характер спірних правовідносин та зміст апеляційної скарги ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», колегія суддів вважає за доцільне спочатку надати оцінку доводам відповідача щодо визнання судом першої інстанції недійсним Договорів оренди.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтю 181 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Частини 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Приписами статті 203 вказаного Кодексу передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

В якості підстави для визнання недійсними оспорюваних Договорів оренди позивач, у першу чергу, вказує на те, що Договір оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19 від 15.04.2019, Договір оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020 № 274 та Додаткові договори до них були укладені представниками ТОВ ЮК "СЕНАТ" (Орендодавець) - ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які діяли не на користь ТОВ ЮК "СЕНАТ", спірні правочини спрямовані на задоволення особистих інтересів представника позивача ОСОБА_3, який діяв в інтересах ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", якому передано в оренду за безцінь частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель" площею 2733,9 кв.м.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з приписів ст.ст. 73, 74, 76, 78, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх належність, достовірність, певність та вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що Договір оренди нежитлової будівлі від 15.04.2019 №РК-15/04/19 був вчинений від імені ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_6, який в свою чергу діяв на підставі довіреності №09/05-1 від 09.04.2019 року.

Договір оренди частини нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. 24.01.2020 та зареєстрований в реєстрі за №274, був вчинений директором ТОВ «ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_3, який в свою чергу діяв на підставі установчого документу Товариства - Статуту.

При цьому, з огляду на матеріали справи вбачається, що відповідні повноваження вказаним представникам позивача були надані за згодою ОСОБА_1, яка є одноосібним власником ТОВ ЮК "СЕНАТ".

У матеріалах справи відсутні відомості, що у зазначених представників позивача станом на дату укладення спірних правочинів були наявні будь-які обмеження щодо вказаного підприємства та представництва юридичної особи, у тому числі і щодо видачі довіреностей іншим особам на представництво інтересів підприємства.

За частинами 1, 3 ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, закінчення строку довіреності чи скасування довіреності особою, яка її видала. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов`язаний негайно повернути довіреність.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідні довіреності (№09/04-1 від 09.04.2019, нотаріальної довіреність від 08.01.2020 №17) на підставі яких укладались спірні правочини, у період таких дій були чинними, довірителем не відкликались та не визнавались недійсними.

Більш того, у даному випадку самим позивачем визнано ту обставину, що представники ТОВ «ЮК «СЕНАТ», укладаючи спірні правочини, діяли в межах наданих їм повноважень.

Отже, відповідні правочини вчинялись уповноваженими на те особами на час вчинення такої дії, а тому не можуть визнаватись вчиненими з дефектом суб`єктного складу.

Також колегія суддів, на противагу доводам скаржника про його незгоду із укладеними збитковими для нього правочинами, звертає увагу на обставину щодо його схвалення сторонами (виконання Договорів оренди, передача об`єкта оренди та отримання орендної плати разом із реєстрацією податкових зобов`язань) протягом майже 2- років.

В контексті твердження апелянта про те, що передача від імені ТОВ ЮК "СЕНАТ" в оренду ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" за оскаржуваними Договором оренди № РК-15/04/19 від 15.04.2019 та Договором оренди № 274 від 24.01.2020 нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", позбавила ТОВ ЮК "СЕНАТ", як власника, права на управління та розпорядження належним йому майном, а саме визначення юридичної долі цього майна, судова колегія наголошує, що за приписами ст. 241 Цивільного кодексу України якщо правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, то такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

При цьому, судова колегія вважає помилковим у даному випадку неврахування судом першої інстанції вказаної статті, який зазначив, що її приписи не можуть застосовуватись у випадку, коли представник вчинив правочин від імені особи, яку він представляє внаслідок зловмисної домовленості, з огляду на таке.

У частині 3 ст. 238 Цивільного кодексу України міститься заборона на вчинення представником правочинів з самим собою («у своїх інтересах») або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, оскільки у такому разі представник діє в умовах очевидного конфлікту інтересів, який презюмується, тобто не потребує доведення (відповідний висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №908/3467/19).

Закон, водночас, не містить прямої заборони у разі вчинення представником правочину в інтересах довірителя з афілійованою з представником юридичною особою (у якій представник є учасником чи бенефіціаром).

Наявність родинних відносин у представників жодним чином не вказує на зловмисну домовленість, положення законодавства не забороняють представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє із близьким родичем, навіть якщо він є представником (директором).

Крім того, ОСОБА_6. діяв на підставі нотаріальної довіреності, виданої 08.01.2020 директором ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_3, а отже жодним чином не міг самостійно збільшити обсяг своїх прав.

Судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву в частині визнання правочинів недійсними, виходив з того, що в спірних правовідносинах наявні всі необхідні ознаки правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою, у зв`язку з чим застосував положення ст. 232 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен утілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним (постанови Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №551/1325/19, від 27.10.2021 у справі №757/3996/15-ц тощо).

Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя (пункт 6.9. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17).

Для задоволення позовних вимог за ст. 232 Цивільного кодексу України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Таким чином має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.

Критерій "зловмисності" не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

Таким чином, варто зазначити, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №911/3448/20 та застосована у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №357/6663/16-ц, від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 07.08.2019 у справі №753/7290/17.

Однак, позивач під час розгляду справи будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів наявності факту зловмисної домовленості між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" не надав, як і не довів належними засобами доказування, що представники позивача, які укладали спірні договори, діяли з метою задоволення власних потреб; що правочини спрямовані на задоволення особистих інтересів представників; що представники діяли в інтересах ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» та були представниками ТОВ «РЕНТ «КОНТРОЛ».

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 як кінцеві бенефіціарні власники ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» здійснюють вирішальний вплив на діяльність юридичної особи - ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ», а через ланцюг контролю володіння на іншу юридичну особу - ТОВ «ЕК «РЕНТ СЕРВІС».

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не могли та не можуть впливати на фізичну особу ОСОБА_6 , так само не можуть вдавати вказівок останньому щодо того вчиняти чи не вчиняти певні дії.

З матеріалів справи вбачається що у даному випадку також відсутні дефекти (недотримання) форми та дефекти суб`єктного складу.

Таким чином, судова колегія зазначає, що фактично позиція позивача будується на його незгоді з розміром орендної плати і це нібито не відповідало його волевиявленню як суб`єкта господарювання і підтверджувало зловмисну домовленість, що власне і підтримано судом першої інстанції.

Однак, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 року у справі №920/528/19.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Приписами ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. При цьому вільні ціни визначають на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Вимоги до формування ринкової ціни нормами чинного законодавства України не передбачено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони при укладанні спірних правочинів, у відповідності до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України погодили обов`язкову умову - ціну договору та встановили розмір орендної плати на рівні 133 грн. за 1 кв.м., при цьому розмір орендної плати за спірними договорами оренди нежитлової будівлі є ідентичним, так само сторони відповідно до Додаткових Договорів №№7,8,10 змінювали площу Об`єкта оренди та вносили зміни щодо розміру орендної плати.

Відповідно до п. 13.2. Договору оренди від 24.01.2020 цей Договір може бути змінено чи доповнено в будь-який час шляхом підписання додаткової угоди, оформленої та підписаної належним чином обома Сторонами.

ТОВ «ЮК «СЕНАТ» не ініціювало жодного внесення змін до положень Договору оренди від 24.01.2020.

Водночас, позивач отримував від відповідача орендну плату в узгодженому розмірі, не повертав як помилково сплачені кошти. Крім того, позивачем визнано ту обставину, що останній за спірними договорами оренди отримував грошові кошти на власний розрахунковий рахунок; доказів, що спірні договори не передбачали настання правових наслідків, що обумовлені ними, позивачем до суду не надано. Більш того, реєстрація позивачем податкових накладних за спірними договорами додатково свідчить про реальність намірів останнього з укладення та виконання спірних договорів оренди.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20).

Посилання позивача на висновки експерта Свістунова І.С., складені за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи, від 16.08.2022 №897-1/08/2022; від 11.08.2021 №759-1/08/2021, за якими встановлено ринкову орендну плату, яка є вищою ніж та, що узгоджена сторонами в оспорюваних договорах оренди нежитлової будівлі, апеляційною колегією не враховуються з огляду на вищевикладене та положення чинного законодавства, що регулюють свободу договору та волевиявлення його учасників.

Виходячи із цього, сторони у договорі, керуючись вільним волевиявленням, погодили розмір орендної плати, що не суперечить нормам цивільного та господарського законодавства України.

Отже, матеріалами справи підтверджено і не заперечується позивачем, що сторонами оспорюванні договори виконувались, докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про реальне здійснення господарських операцій між сторонами, їх волевиявлення щодо настання наслідків за укладеними договорами та схвалення спірних правочинів, що в свою чергу виключає обставини зловмисної домовленості сторін.

При цьому, встановлена судом відсутність однієї з ознак правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, виключає можливість визнання оспорюваного договору недійсним.

По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (див. висновок сформований у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 01.07.2021 у справі № 910/7029/20).

За матеріалами даної справи, ТОВ ЮК «СЕНАТ» жодним чином не обґрунтовує наявність порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів у зв`язку з укладенням спірних договорів, які, виконувались сторонами у повному обсязі.

Наведене дозволяє зробити висновок, що відсутність належного обґрунтування з наданням відповідних доказів наявності порушеного права позивача є самостійною підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене та те, що ТОВ ЮК «СЕНАТ» здійснив своє волевиявлення шляхом укладення договорів оренди; з огляду на те, що у матеріалах справи не міститься жодного доказу, які б свідчили про наявність інших обставин для визнання оспорюваноих договорів недійсними; що належними та допустимими доказами позивачем не доведено порушення його прав оспорюваним правочином; що матеріалами справи не підтверджується недотримання вимог законодавства при укладанні відповідних договорів оренди, апеляційна колегія приходить до висновку, що сторонами при укладанні спірних договорів оренди не порушено вимог чинного законодавства України, тому підстав визнання вказаних договорів недійсними не вбачається.

З огляду на вищезазначене вимоги про стягнення збитків є необґрунтованими, у зв`язку з чим судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 39 252 629,80 грн.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи усе викладене у даній постанові, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваного рішення, порушені процесуальні норми законодавства, не з`ясовано обставин, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому прийнято помилкове рішення про часткове задоволення позову.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" слід задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" слід відмовити., рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 у справі №916/319/22 слід скасувати в частині задоволення позову про визнання недійсними спірних договорів оренди та додаткових договорів, укладених до них, у цій частині слід прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" відмовити, а в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 у справі №916/319/22 слід залишити без змін.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ" та відмову у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ", згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 48 379,50 грн., які були сплачені ТОВ "РЕНТ КОНТРОЛ", покладаються у даному випадку на позивача. Витрати ТОВ Юридична компанія "СЕНАТ" зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ" відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 року у справі №916/319/22 скасувати в частині задоволення позову про визнання недійсними:

- укладений 15.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Договір оренди нежитлової будівлі №РК-15/04/19;

- укладену 15.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нежитлової будівлі № РК-15/04/19 від 15.04.2019;

- укладений 24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Договір оренди частини нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №274;

- укладений 24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 275, до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. 24.01.2020 за №274;

- укладений 25.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 2 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 26.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 3 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 01.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 4 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", Додатковий договір № 5 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 01.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 6 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 06.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 7 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 24.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 8 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 9 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274;

- укладений 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ", як "Орендодавцем", та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ", як "Орендарем", Додатковий договір № 10 до Договору оренди частини нежитлової будівлі, посвідченого Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.01.2020 за № 274.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ" відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2023 року у справі №916/319/22 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "СЕНАТ" (65082, м. Одеса, Сабанєєв міст, 3, код ЄДРПОУ: 33016720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ КОНТРОЛ" (02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ: 39886975) 48 379,50 грн. за подачу апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.06.2023.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення08.06.2023
Оприлюднено15.06.2023
Номер документу111517621
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Судовий реєстр по справі —916/319/22

Ухвала від 18.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 29.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 08.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 06.07.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 15.06.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Постанова від 08.06.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 12.06.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 09.05.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 01.05.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 01.05.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні