Ухвала

від 18.09.2023 по справі 916/319/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/319/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Берднік І. С. та Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю юридичної компанії "СЕНАТ" (далі - Товариство)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023

за позовом Товариства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Контрол"

про визнання недійсними договорів, стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2023, зокрема, відмовлено Товариству у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 1 177 578,90 грн за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 17.03.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення збитків у розмірі 39 252 629,80 грн у справі № 916/319/22; касаційну скаргу Товариства повернуто скаржнику у зв`язку з тим, що останній не усунув недоліків поданої ним касаційної скарги щодо сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Товариство 10.08.2023 (згідно зі штампом Верховного Суду) повторно подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 916/319/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди та додаткових угод до них, а рішення господарського суду Одеської області від 17.03.2023 в цій частині залишити в силі. Водночас до скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2023: касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв`язку з тим, що скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення цього строку, визнані судом неповажними; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Товариство 07.09.2023 на виконання вимог зазначеної ухвали від 29.08.2023 подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій скаржник, обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, повторно зазначає про те, що вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся в межах встановлених процесуальним законом строків на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 його касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом надання доказів про сплату судового збору.

При цьому усуваючи недоліки вперше поданої касаційної скарги, скаржником було надано докази про сплату судового збору у розмірі 64 506, 00 грн за подання касаційної скарги лише в частині відмови у задоволення позовних вимог про визнання недійними договорів та додаткових угод до них, однак щодо сплати решти судового збору у розмірі 1 177 578,90 грн, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги на судові рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення збитків у розмірі 39 252 629,80 грн, Товариство заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в цій частині з огляду на неможливість його сплатити у зв`язку із відсутністю на рахунку грошових коштів у необхідному розмірі, у задоволенні якого Судом було відмовлено, а касаційну скаргу повернуто скаржнику ухвалою від 08.08.2023.

У зв`язку з чим скаржник зазначає, що повторно з касаційною скаргою звертається у найкоротші строки після повернення вперше поданої скарги, а також додає докази про сплату судового збору у розмірі 64 506, 00 грн за оскарження судових рішень лише в частині відмови у задоволення позовних вимог про визнання недійними договорів та додаткових угод до них, а в іншій частині щодо вимоги про стягнення збитків судові рішення скаржником не оскаржуються.

Додатковими причинами, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає про те, що з метою отримання коштів для сплати судового збору останнім в червні 2023 року було підписано договір про надання поворотної фінансової допомоги з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецпроект", яке, в свою чергу, не виконало умови вказаного договору у зв`язку з відсутністю у нього коштів, про що було повідомлено Товариство листом від 14.07.2023. Наведені обставини, на думку скаржника, свідчать про неможливість у нього сплатити судовий збір при поданні касаційної скарги, що й призвело до пропуску процесуального строку.

Розглянувши матеріали касаційної скарги та заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 08.06.2023 (повний текст підписаний 13.06.2023), а тому строк на її оскарження закінчився 04.07.2023.

Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Верховного Суду 10.08.2023, тобто з пропуском строку (понад 30 днів) на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 08.06.2023.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Чинним ГПК України не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

При цьому процесуальний закон не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак повернення вперше поданої скарги Товариства у зв`язку з неусуненням останнім недоліків в частині сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі через відсутність у скаржника коштів для такої сплати, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вони стосуються організації внутрішньої роботи самого Товариства, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.

При цьому Суд зауважує, що скаржник, звертаючись повторно з касаційною скаргою, так і не виконав вимог, встановлених в ухвалі суду щодо сплати судового збору, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, а натомість змінив вимоги касаційної скарги.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що наведена у заяві причина не може вважатися такою, що дійсно перешкоджала зверненню з касаційною скаргою у передбачений законом строк, оскільки скаржнику надавався строк для усунення недоліків, він був обізнаний щодо необхідності їх усунення, при цьому своїм правом на усунення недоліків скористався лише частково. Вказані обставини свідчать про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для звернення з касаційною скаргою в межах передбаченого законом строку.

Щодо посилання скаржника на практику Верховного Суду при розгляді клопотань про поновлення строку на подання касаційної скарги, то ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, обставини, на які посилається скаржник у заяві про усунення недоліків, зводяться до порушення останнім вимог процесуального законодавства, а причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження судового рішення залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин.

Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

При цьому Суд враховує, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у цій справі, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю юридичної компанії "СЕНАТ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 зі справи № 916/319/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Берднік

Суддя Т. Малашенкова