Рішення

від 08.06.2023 по справі 914/3029/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 Справа № 914/3029/22

За позовом: Фізичної особи-підприємця Ламкова Олександра Анатолійовича , м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу», с. Сокільники, Львівська область

про стягнення 97 731,00 грн

Суддя Наталія Мороз

при секретарі Соломії Дицькій

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Марушко Н. В.

Суть спору:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця Ламкова Олександра Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» про стягнення 97 731, 00 грн.

Ухвалою суду від 17.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.02.2023.

25.01.2023 через службу діловодства господарського суду позивачем подано заяву про розгляд справи без участі сторони, якою останній просить суд здійснювати розгляд даної справи за відсутності позивача, а також зазначив про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз на лікарняному з 14.02.2023 по 17.02.2023 (включно), розгляд справи № 914/3029/22, призначений на 14.02.2023 не відбувся.

Ухвалою суду від 20.02.2023 розгляд справи по суті відкладено на 07.03.2023.

Ухвалою суду від 07.03.2023 суд ухвалив розглядати справу № 914/3029/22 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначити справу до розгляду в підготовчому засіданні на 21.03.2023.

Ухвалою суду від 21.03.2023 розгляд справи по суті відкладено на 11.04.2023, про що позивача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

27.03.2023 через службу діловодства господарського суду позивачем подано заяву про розгляд справи без участі сторони, якою останній просить суд здійснювати розгляд даної справи за відсутності позивача, а також зазначив про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.04.2023 розгляд справи по суті відкладено на 02.05.2023, про що позивача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 02.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30.05.2023.

Окрім того, суд повідомляв позивача про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті шляхом оприлюднення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

26.05.2023 через службу діловодства господарського суду позивачем подано заяву про розгляд справи без участі сторони, якою останній просить суд здійснювати розгляд даної справи за відсутності позивача, а також зазначив про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.05.2023 розгляд справи по суті відкладено на 08.06.2023, про що позивача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

В судове засідання 08.06.2023 представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, дав пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

В судовому засіданні 08.06.2023 судом оглянуто оригінали електронних доказів, долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час організації позивачем, як експедитором за укладеним із відповідачем, як замовником, договором транспортного експедирування від 12.02.2022 б/н, перевезення вантажу на підставі заявки від 12.05.2022 № 5 внаслідок ненадання відповідачем позивачу усієї необхідної інформації щодо особливостей вантажу, упаковки (тари), розміщення вантажу в транспортному засобі, умов перевезення та іншої інформації, необхідної для організації безпечного перевезення вантажу, несумлінного виконання зобов`язань щодо контролю процесу завантаження, а також несвоєчасного виконання зобов`язань з передання перевізнику пакету документів при завантаженні вантажу, під час перетину українсько-польського кордону в пункті пропуску Хребенне було виявлено перевищення вагових параметрів вантажу, внаслідок якого згідно з протоколом від 14.05.2022 № 303020.217.W.2022 на перевізника накладено штраф в розмірі 15 000 злотих, що станом на час складення протоколу за офіційним курсом НБУ становить 97 731 грн.

З підстав отримання позивачем претензії перевізника щодо оплати штрафних санкцій згідно протоколу від 14.05.2022 № 303020.217.W.2022 позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 97 731 грн.

Позиція відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, визнав обставину укладення між сторонами договору транспортного експедирування від 12.02.2022 б/н, заявки від 12.05.2022 № 5 та здійснення на їх підставі міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

При цьому, відповідач зазначив, що під час здійснення завантаження транспортного засобу, який здійснював міжнародне перевезення вантажу, перевізнику було вручено пакувальний лист з зазначенням кількості та маси палет, зважаючи на наявність яких він мав обов`язок перевірити фактичні дані у товаросупровідних документах і прийняти до перевезення вантаж. Крім того, згідно доводів відповідача, перевізнику під час завантаження транспортного засобу було надано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) на перевезення.

Вказав, що під час здійснення завантаження транспортного засобу для здійснення міжнародного перевезення вантажу на підставі заявки від 12.05.2022 № 5 до договору ні від позивача, ні від перевізника не надходили жодні звернення щодо некоректного розміщення вантажу, його пакування, маси чи маркування, а відтак, вантаж прийнято до перевезення. Більше того, за наслідками здійснення перевезення вантажу 17.05.2022 між позивачем та відповідачем підписано акт здачі (приймання) виконаних робіт (послуг) № 17/05, у якому позивачем підтверджено відсутність претензій до відповідача щодо вказаної доставки вантажу. Не містить таких зауважень чи застережень і міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

В доповнення до наведеного відповідач зазначив, що при розвантаженні транспортного засобу відповідачем виявлено сторонній вантаж, про що складено відповідний акт. З наведеного відповідач зробив висновки про те, що перевізник контролював завантаження транспортного засобу таким чином, аби залишити місце для завантаження додаткового стороннього вантажу в задній частині кузова автомобіля, і, внаслідок таких дій перевізника, відбулось зміщення ваги на другу вісь транспортного засобу, що, в свою чергу, призвело до перевищення вагових параметрів транспортного засобу, за яке протоколом від 14.05.2022 № 303020.217.W.2022 на перевізника накладено штраф.

Обставини справи.

12.05.2022 між фізичною особою-підприємцем Ламковим Олександром Анатолійовичем (позивач, за договором - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» (відповідач, за договором - клієнт) укладено договір транспортного експедирування б/н (надалі - договір), за умовами якого (п. 1.1. договору) клієнт доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок клієнта організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом як на території України, так і за її межами.

У відповідності до п. 1.3. договору, специфікація вантажів, порядок та строки доставки вантажу визначаються умовами даного договору та узгодженою з експедитором заявкою клієнта на перевезення певного виду вантажу. Заявка клієнта на перевезення вантажу (надалі - заявка) - це доручення клієнта на виконання експедитором предмету даного договору в формі письмового документа, складеного та підписаного уповноваженою на це особою клієнта з прикладанням печатки клієнта. Заявка, скріплена печатками та підписами уповноважених осіб клієнта та експедитора вважається погодженою сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.4. договору, у разі, коли погоджена сторонами заявка містить умови, які відрізняються від умов даного договору, то стосовно того конкретного перевезення, для забезпечення виконання якого було погоджено заявку, застосовуються умови, визначені в заявці.

Пунктом 1.5. договору сторонами передбачено, що діючи на виконання умов даного договору сторони керуються положеннями договору та заявки, Цивільним кодексом України, Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність», законами та нормативно-правовими актами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, законодавством України, що підлягає застосуванню до відносин сторін за цим договором.

Клієнт зобов`язується звернутись до експедитора з заявкою (п. 2.1.1. договору); надати експедитору усю необхідну інформацію щодо особливостей вантажу, упаковки (тари), розміщення вантажу в транспортному засобі, умов перевезення та іншу інформацію, необхідну для організації безпечного перевезення вантажу та уникнення його втрати та пошкодження (п. 2.1.4. договору); забезпечити завантаження та кріплення вантажу, що гарантує безпеку руху та збереження вантажу при його транспортуванні (п. 2.1.5. договору); до моменту прибуття транспортного засобу під завантаження підготувати до перевезення (упакувати, опломбувати, нанести маркування). Кількість місць, ваги, вартість вантажу приймається представником перевізника на перевезення за кількістю місць, ваги і вартістю, вказаними у товаросупровідних документах (п. 2.1.6. договору); забезпечити завантаження/розвантаження в пункті завантаження (розвантаження) з дотриманням правил техніки безпеки, вимог до кріплення вантажу на транспортному засобі, а також оформлення всіх необхідних документів впродовж 24 годин при міжміських перевезеннях на території України та впродовж 48 годин на завантаження/розвантаження та митне оформлення на території України і 48 годин на завантаження/розвантаження та митне оформлення на території інших держав (п. 2.1.8. договору); своєчасно і в повному обсязі оплатити вартість послуг експедитора в порядку та на умовах, передбачених договором та заявкою (п. 2.1.9. договору).

У відповідності до п. п. 2.3.1., 2.3.3. договору, експедитор зобов`язується надавати клієнту транспортно-експедиційні послуги в межах, порядку та на умовах, передбачених цим договором, згідно заявок клієнта; прийняти до перевезення вантаж, обумовлений в заявці, та перевірити фактичні дані у товарно-супровідних документах. У випадку невідповідності у фактичних даних за характером вантажу, маршрутом перевезення, митної обробки до обумовлених в заявці, товарно-супровідних документах та інструкціях клієнта, невідповідності тари, упаковки, маркування до встановлених вимог, негайно інформувати про це клієнта і не приступати до транспортно-експедиційних послуг без його дозволу.

Згідно з п. 3.2. договору, експедитор надає визначені послуги за плату і за рахунок клієнта. Сума винагороди експедитора погоджується сторонами в заявках.

Пунктом 4.1. договору сторонами передбачено, що за кожним фактом виконання експедитором доручення клієнта відповідно до умов заявки сторони підписують двосторонній акт передачі-приймання наданих послуг.

У відповідності до п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання обов`язків, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, або законодавством країни, що підлягає застосуванню до відносин сторін за цим договором. У випадку невиконання чи неналежного виконання сторонами їхніх обов`язків відповідно до умов даного договору, винна сторона відшкодовує стороні, якій завдані збитки, розмір завданих збитків в повному обсязі на основі документів, які підтверджують завдання збитків.

Даний договір діє з моменту його підписання до 31 грудня 2022 року, а в частині розпочатих і незакінчених зобов`язань до повного їх виконання (п. 8.1. договору).

Згідно з п. 8.7. договору, у всьому, що не передбачено даним договором, сторони керуються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність», Конвенцією про договір міжнародного транспортного перевезення вантажів, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 та іншими нормативно-правовими актами України.

На виконання умов договору транспортного експедирування, заявкою від 12.05.2022 № 5 до договору клієнт замовив послуги з організації перевезення тентованим транспортним засобом із боковим та заднім типом завантаження вантажу - метизів об`ємом 30 м. куб., вагою 22, 5 тон, кількістю до 35 палет за маршрутом Gdynia, Hutnicza 4B, «UNIVERSUM» - Україна, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, 8 (заїзд з вул. Трускавецької у м. Львові) Q2W5+5G. Вартість перевезення 50 000 грн. Умови і форма оплати: б/г, без ПДВ, 5 банківських днів, по отриманню оригіналів документів (акт, рахунок, заявка, договір, CMR (може бути копія з мокрою печаткою). Марка, номер автомобіля: РЕНО PREMIUM НОМЕР_1.

У відповідності до п. 1 заявки, від моменту завантаження до моменту розвантаження перевізник несе відповідальність за вантаж.

Згідно з п. 2 заявки, водій зобов`язаний перевірити кількість палет (місць), а також відповідність вантажу товарно-супровідним документам, та, в разі виявлення розбіжностей або невідповідностей терміново повідомити замовника. Копії товарно-супровідних документів та фото пакувань, що завантажуються надіслати замовнику на електронну адресу: oleg@teem.ua та без інструкцій замовника не робити жодних дій.

ЗДП виконується силами перевізника і відповідальність за правильність виконання ЗДП лягає повністю на перевізника (п. 3 заявки).

Вказаний договір та заявку до нього підписано повноважними представниками сторін, підпис клієнта завірено відтиском печатки ТзОВ «Фірма «Техніка Монтажу».

Міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) UN/305-1, складеною 04.05.2022 в GDYNIA (графа 21 CMR) підтверджується здійснення перевізником WIELIMEX Sp. Z o.o., os. Stare Sady 66/27, 98-300 Wielun (графа 23 CMR) перевезення 25 упаковок (графа 6-9 CMR) вантажу масою 22 895, 36 кг (графа 11 CMR) та об`ємом 15 м. куб. (графа 12 CMR) згідно інвойсу 2240035 та пакувального листа (графа 5 CMR) за маршрутом GDYNIA, POLAND (графа 4 CMR) - UKRAINA, LVIV AREA, SOKILNYKY (графа 3 CMR). Вантажовідправник - MAGAZYN «UNIVERSUM» BLO Sp. z. o.o., 81-060, Gdynia, Hutnicza 4B (графа 22 CMR), вантажоодержувач - FIRMA TEHNIKA MONTAZHU LTD 8, LVIVSKA BICHNA STR., SOKILNYKY; 81130 PUSTOMYTY DISTRICT, LVIV AREA; Ukraine (графа 2, 24 CMR).

Інших відомостей чи зауважень вантажовідправника, перевізника чи вантажоодержувача міжнародна товарно-транспортна накладна від 04.05.2022 (CMR) UN/305-1 не містить.

Пакувальним листом (товарною накладною) від 01.10.2022, складеним MZH MAJU INDUSTRY, (адреса: LOT 1250 BATU 8 SIJANGKANG; 42500 TLK PANGLIMA GARANG SELANGOR; Malaysia) на підставі рахунку-фактури від 01.10.2022 № 2240035 визначено упакування, розмір, кількість коробок, а також вагу нетто та брутто нормальних коробок 25 кг/коробка каретного болта DIN603-4.8 з повною різьбою без маркування ZP-CR6. Вага нетто 22 200 кг, брутто - 22 895,36 кг.

Видруком митного відділення в Гребенному Люблінського митно-податкового управління в Білій-Підляській Республіки Польща з динамічного зважування транспортного засобу від 14.05.2022 18:58:26 год виміряно навантаження на осі та загальну масу моторного транспортного засобу EWI XW12 з напівпричепом EWI 1VH2 під керуванням ОСОБА_2 та встановлено, що навантаження на вісь 1 становить 7 140 кг, вісь 2 - 14 420 кг, вісь 3 - 4 880 кг, вісь 4 - 5 380 кг, вісь 5 - 5 220 кг, загальна маса транспортного засобу, що обчислюється як сума навантажень осей - 37 040 кг.

Пунктом 12 Видруку стверджено, що транспортний засіб є ненормативним.

Протоколом перевірки транспортного засобу, що перетинає державний кордон у напрямку виїзду з території Республіки Польща від 14.05.2022 18:58:26 год № 303020.217.W.2022 за результатам вимірювання фактичних параметрів транспортного засобу встановлено, що транспортний засіб RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом вантажним WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суб`єкт, що здійснює перевезення: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєлімекс» («Wielimex»), 98-300, Вєлюнь, вул. Квартал Старі Сади, буд. 66, кв. 27, PL, 8322062703, 101012108, PL832206270300000 під керуванням ОСОБА_2 , UA, НОМЕР_2, має перевищення вагових параметрів на другу вісь транспортного засобу, при максимально допустимому параметрі 11 500 кг вага осі транспортного засобу становила 14 420 кг, що на 2 920 кг (25, 39 %) більше максимально дозволеної ваги. Загальна маса транспортного засобу 37 040 кг при максимально дозволеній 40 000 кг. Перевищення інших вагових чи габаритних параметрів транспортного засобу не встановлено.

Відповідно до п. 7 протоколу, на підставі проведеної перевірки стверджується, що транспортний засіб є ненормативним та не має дозволу категорії V, передбаченого положеннями законодавства, за що передбачено грошовий штраф 15 000 PLN.

Вказаний протокол підписано працівниками митно-податкової служби Митного відділення в Гребенному Люблінського митно-податкового управління в Білій-Підляській Республіки Польща та водієм транспортного засобу RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом вантажним WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Листом від 16.05.2022 перевізник звернувся до експедитора про сплату штрафу в розмірі 15 000 PLN.

Актом про виявлення стороннього вантажу від 17.05.2022 комісія відповідача у складі керівника групи ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» Семенчука О. Р. , старшого комплектувальника товарів ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» ОСОБА_5 та комплектувальника товарів ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» ОСОБА_6 встановлено, що 17.05.2022 під час розвантаження вантажного автомобіля марки РЕНО PREMIUM д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 ) на території ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» за адресою: 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, буд. 8, в задній частині кузова автомобіля виявлено сторонній вантаж у кількості шести картонних коробок, що зафіксовано відповідними фото та відеоматеріалами, які долучено до акту. Водій вантажного автомобіля від підписання акту відмовився.

Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 17.05.2022 підтверджено, що транспортні послуги згідно договору та заявки виконано у повному обсязі, якісно і такі відповідають вимогам замовника. Сторони по доставці вантажу претензій не мають.

Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін, їх підписи завірено відтисками печаток сторін договору.

З метою захисту порушеного права, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 97 731 грн штрафу, накладеного на перевізника згідно з протоколом від 14.05.2022 № 303020.217.W.2022 у зв`язку з ненаданням відповідачем позивачу усієї необхідної інформації щодо особливостей вантажу, упаковки (тари), розміщення вантажу в транспортному засобі, умов перевезення та іншої інформації, необхідної для організації безпечного перевезення вантажу, несумлінним виконанням зобов`язань щодо контролю процесу завантаження, а також несвоєчасним виконанням зобов`язань з передання перевізнику пакету документів при завантаженні вантажу.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічне правове положення закріплено в ч. 1 ст. 307 ГК України.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Згідно з ч. 4 ст. 306 ГК України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним із перевезенням вантажу.

У відповідності до статті 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу.

Нормою ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» зокрема, визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Приписами ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 929 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням; договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо);

Згідно з ст. 930 ЦК України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі; клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов`язків.

Приписами ст. 931 ЦК України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

У відповідності до ч. 1 ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Нормами ст. 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", встановлено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно з ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення від 19.05.1956 (надалі - конвенція), ця конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначенні в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

У відповідності до ст. 4 конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Частиною 1 ст. 5 конвенції встановлено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Приписами підпунктів b), d), e), f), g), h) та j) п. 1 ст. 6 конвенції передбачено, що вантажна накладна містить ім`я та адреса відправника; місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; ім`я та адреса одержувача; прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей.

Відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності даних, зазначених у підпунктах b), d), e), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6 (пп. а п. 1 ст. 7 конвенції).

У відповідності до п. 2 ст. 7 конвенції, у випадку, якщо, на запит відправника, перевізник вносить у вантажну накладну дані, зазначені у пункті 1 цієї статті, то вважається, доки не доведене зворотне, що він це зробив від імені відправника.

Згідно з п. 1 ст. 8 конвенції, приймаючи вантаж, перевізник перевіряє вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць (а); зовнішній стан вантажу і його упаковки (b).

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов`язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов`язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній (п. 2 ст. 8 конвенції).

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (п. 1 ст. 9 конвенції).

У відповідності до п. 28 здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень; перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу; погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (надалі - правила), перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів; приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення; здавання вантажу - подання вантажоодержувачу перевізником вантажу, згідно з товарно-транспортним документом, з наступним розвантаженням і оформленням документів про його передачу вантажоодержувачу.

У відповідності до п. 8.6. правил, вантаження, закріплення, укриття, ув`язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються замовником.

Згідно з п. 8.19. правил, при вантаженні в один автомобіль важких і легких за масою вантажів важкі розміщують унизу, а легкі зверху. Вантажі розміщують так, щоб маса вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.

Водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню (п. 8.20. правил).

Пунктами 8.21., 8.22. правил передбачено, що, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України. Вантажовідправник на вимогу водія зобов`язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу.

Згідно з п.8.26. правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

У відповідності до п. 22.5. Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як передбачено ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19), тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи твердження та подані учасниками справи на їх підтвердження докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені позивачем обставини щодо укладення між позивачем та відповідачем договору, подання відповідачем заявки та її прийняття позивачем, а також організацію позивачем здійснення перевезення вантажу на підставі заявки перевізником WIELIMEX Sp. Z o. o. за маршрутом Гдиня, Республіка Польща - с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, Україна.

При цьому, з врахуванням недоведеності позивачем належними засобами доказування обставини звернення перевізника до замовника про невідповідність вантажу товарно-супровідним документам в порядку, передбаченому п. 2 заявки, беручи до уваги обставину виконання перевізником перевезення вантажу згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 04.05.2022 № UN/305-1 та пакувального листа (товарної накладної) від 01.10.2022, а також відсутність у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 04.05.2022 № UN/305-1 обґрунтованих застережень перевізника щодо вірності записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць в порядку, передбаченому п. 2 ст. 8 конвенції, суд дійшов висновків про прийняття перевізником вантажу до перевезення без зауважень та застережень, а відтак, про належне виконання відповідачем умов п.п. 2.1.4. та 2.1.5. договору щодо надання експедитору усієї необхідної інформації щодо особливостей вантажу, упаковки (тари), розміщення вантажу транспортному засобі, умов перевезення та іншої інформації, необхідної для організації безпечного перевезення вантажу та уникнення його втрати та пошкодження, а також забезпечення завантаження та кріплення вантажу, що гарантує безпеку руху та збереження вантажу при його транспортуванні.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що матеріалами справи не підтверджується обставина того, що водієм транспортного засобу РЕНО PREMIUM НОМЕР_1 , при завантаженні вантажу вантажовідправником за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 04.05.2022 № UN/305-1, за наслідками здійснення перевірки відповідності кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу в порядку, передбаченому п. 8.20.-8.22. правил, було сповіщено замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу та заявлено вимогу про усунення таких недоліків.

Відтак, матеріалами справи підтверджується обставина того, що перевізником прийнято до перевезення вантаж за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 04.05.2022 № UN/305-1, який був належно завантажений у транспортний засіб відповідачем, і, в силу п. 1 заявки, з моменту завантаження вантажу в транспортний засіб відповідальним за вантаж є перевізник.

Таким чином, беручи до уваги встановлені в мотивувальній частині цього рішення обставини справи суд зазначає, що подані учасниками справи докази в своїй сукупності спростовують покладені в підстави заявлених позовних вимог доводи позивача про те, що накладення згідно з протоколом від 14.05.2022 № 303020.217.W.2022 на перевізника штрафу в розмірі 15 000 злотих відбулось внаслідок ненадання відповідачем позивачу усієї необхідної інформації щодо особливостей вантажу, упаковки (тари), розміщення вантажу в транспортному засобі, умов перевезення та іншої інформації, необхідної для організації безпечного перевезення вантажу, несумлінного виконання зобов`язань щодо контролю процесу завантаження, а також несвоєчасного виконання зобов`язань з передання перевізнику пакету документів при завантаженні вантажу. Відтак, в позові слід відмовити повністю за безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами договору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін і відображення їх у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн слід покласти на позивача.

У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що станом на час закінчення розгляду справи та виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення відповідачем до матеріалів справи не долучено доказів понесення судових витрат в розмірі 10 000 грн, про які він зазначав у відзиві на позовну заяву, та не заявлено клопотання про подання таких доказів в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, що, в свою чергу, унеможливлює розподіл судом вказаних витрат.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення складено 15.06.2023

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.