ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7897/22
провадження № 1-кп/753/1456/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання в залі суду у м. Києві у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глибокий, Каменського району Ростовської області, РФ, не зареєстрованого на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 31.07.2020 р. обвинувальний акт скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва за ч.3 ст. 185 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 зазначивши обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 , думку якого підтримав обвинувачений, щодо продовження запобіжного заходу заперечував, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк,що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою,якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Суд не вбачає підстав для скасування, зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, оскільки обставини, які враховувались раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились.
В судовому засіданні, на думку суду, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України.
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, суд враховує наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від до десяти років.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 конкретні обставини справи, на думку суду, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_5 знає про тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у даному злочині, ОСОБА_5 обізнаний в мірі покарання та усвідомлює, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10-ти років, а також останній не має міцних соціальних зв`язків, що спонукатиме його до переховування від суду, а також слід врахувати, що до останнього неодноразово надавались ухвали суду на дозвіл на затримання з метою приводу, оскільки підозрюваний ухилявся від явки до органів досудового розслідування та суду.
Існування ризику, передбаченого п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, підтверджується, зокрема, тим фактом, що підозрюваний вже притягується до кримінальної відповідальності за корисливі злочини. Зазначений факт, на переконання суду, призводить до обґрунтованого припущення про можливість вчинення обвинуваченим нового корисливого злочину. Крім того, ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, місця проживання та засобів для власного забезпечення, у зв`язку з цим останній продовжуватиме свій злочинний шлях для отримання власної вигоди.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження діх запобіжного заходу відносно такого обвинуваченого, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Ураховуючи санкцію кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України, до останнього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинуваченого обов`язків.
Щодо питання уникнення наявних ризиків шляхом застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, то у світлі факторів пов`язаних з особою обвинуваченого, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.
Позиція сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, жодним чином вказані висновки не спростовують.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч. 3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Також, суд вважає за можливе залишити без змін раніше визначений ОСОБА_5 розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.186 КК України в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 01.12.2022 року включно.
Залишити без змін раніше визначений ОСОБА_5 розмір заставив розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок)гривень.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання документа, що це підтверджує, ОСОБА_6 , підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_5 зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до суду та виконувати такі обов`язки:
-не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2022 |
Оприлюднено | 19.06.2023 |
Номер документу | 111576898 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Грабіж |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Іваненко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні