Ухвала

від 16.06.2023 по справі 700/627/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 червня 2023 року

м. Київ

справа № 700/627/22

провадження № 61-8525ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А. Ф. Злагода» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - Державний реєстратор Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Озюменко Олександра Вікторівна, про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), скасування рішення державного реєстратора та припинення іншого речового права,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А. Ф. Злагода» (далі - СТОВ «А. Ф. Злагода») звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 16 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9985 га, кадастровий номер 7122883600:04:001:0113; скасувати рішення державного реєстратора Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Озюменко О. В., індексний номер 58836656 від 18 червня 2021 року про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку площею 1,9985 га, кадастровий номер 7122883600:04:001:0113 за ОСОБА_1 ; визнати припиненим право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстроване за ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 1,9985 га, кадастровий номер 7122883600:04:001:0113, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 42582069 від 17 червня 2021 року.

Лисянський районний суд Черкаської області рішенням від 08 листопада 2022 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 16 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9985 га, кадастровий номер 7122883600:04:001:0113. Скасував рішення державного реєстратора Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Озюменко О. В., індексний номер 58836656 від 18 червня 2021 року про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку площею 1,9985 га, кадастровий номер 7122883600:04:001:0113 за ОСОБА_1 . Визнав припиненим право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстроване за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,9985 га, кадастровий номер 7122883600:04:001:0113, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 42582069 від 17 червня 2021 року. вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Черкаський апеляційний суд постановою від 04 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2022 року - без змін.

06 червня 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 04 квітня 2023 року він отримав 06 травня 2023 року. Разом із цим, він проживає в населеному пункті, в якому відсутнє відділення Укрпошти, а обслуговується населений пункт пересувним відділенням поштового зв`язку за графіком вівторок/п`ятниця. На підтвердження наведеного заявником надано відповідні докази.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Разом із тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та посилається на постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Разом із цим, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає процесуальному вирішенню, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору, що підтверджується наданою копією довідки МСЕК від 2022 року Серії 12 ААБ № 132596.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев