Постанова

від 13.06.2023 по справі 2-705/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2824/23

Справа № 2-705/11

Головуючий у першій інстанції Присакар О.Я.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Князюка О.В.

за участю секретаря: Зейналової А.Ф. к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областівід 15 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Ізмаїльської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, відділу Держземагенства у м. Ізмаїлі Одеської області, Комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», Комунального підприємства «Вишукувач», Приватного підприємства «Геоінформсервіс», відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - міжвідомча комісія виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення шкоди, оскарження дії, зобов`язання вчинити певні дії, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Присакар О.Я. 31 січня 2022 року у м. Ізмаїл Одеської області, -

встановила:

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2013 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19.03.2013 року експертом Цуркан В.І.). Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 встановити межовий знак у поворотній точці № 7 (місце розташування якої відносно державної геодезичної сеті визначається координатами: Х, м. - 5015570, 930; Y, м. - 3247954, 380) між їхніми земельними ділянками та земельною ділянкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 встановити 1/2 частину межі між її земельною ділянкою і земельною ділянкою ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 у вигляді твердої межи в напрямку від поворотної точки № 7 (місце розташування якої відносно державної геодезичної сеті визначається координатами: Х, м. - 5015570, 930; Y, м. - 3247954, 380) до поворотної точки № 4 (місце розташування якої відносно державної геодезичної сеті визначається координатами: Х, м. - 5015597, 140; Y, м. - 3247955, 710) згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 і координат даних точок у державній геодезичної сеті (лінія ВГ). Зобов`язано ОСОБА_2 встановити частину межі між її земельною ділянкою і земельною ділянкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 у вигляді твердої межи від поворотної точки № 7 (місце розташування якої відносно державної геодезичної сеті визначається координатами: Х, м. - 5015570, 930; Y, м. - 3247954, 380) до початку лінійної споруди - цегляної огорожі, яка визначає суміжну межу землевласників, в напрямку до поворотної точки № 1 (місце розташування якої відносно державної геодезичної сеті визначається координатами: Х, м. - 5015573, 550; Y, м. - 3247933, 110) згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 і координат даних точок у державній геодезичної сеті (лінія ГА). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року було скасовано у частині задоволення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного акту серії ЯГ № 942173 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), зобов`язання ОСОБА_1 відновити межові знаки та зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 , незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1 під керівництвом ВДВС, під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 23 березня 2005 року.

Ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - залишені без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного акту серії ЯГ № 942173 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), зобов`язання ОСОБА_1 відновити межові знаки та зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1 під керівництвом ВДВС, під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 23 березня 2005 року, були задоволені.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) було відмовлено.

18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою, в якій просила роз`яснити судове рішення від 15 липня 2013 року в наступній частині: «Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 ОСОБА_3 у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.).», а саме, роз`яснити, які саме перешкоди зобов`язано не чинити ОСОБА_1 з посиланням на додаток №3 до висновку експерта №50 по судовій будівельно-технічній експертизі у цивільній справі №2-705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 15 липня 2013 року було задоволено.

Роз`яснено, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року по цивільній справі №2-705/11 слід розуміти таким чином, що ОСОБА_1 зобов`язана надати ОСОБА_2 можливість користуватися частиною належній ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) земельної ділянки площею 2,3 кв.м., а також частиною належній ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,2 кв.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким роз`яснити рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року у наступній частині: «Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 ОСОБА_3 у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.).», а саме, роз`яснити, які саме перешкоди зобов`язано не чинити ОСОБА_1 з посиланням на додаток №3 до висновку експерта №50 по судовій будівельно-технічній експертизі у цивільній справі №2-705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.

На думку апелянта, вищевказане судове рішення від 15 липня 2013 року треба розцінювати як рішення про утримання від вчинення дій, спрямованих на порушення права власності, порядок виконання якого врегульований ч.4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, приписи ч.ч. 1-3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» в такому випадку не застосовуються.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Сторони про розгляд справи на 13 червня 2023 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

07 червня 2023 року від представника ОСОБА_1 на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності скаржника та його представника.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування судом норм процесуального права.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Роз`яснення рішення суду здійснюється шляхом постановлення судом відповідної ухвали. В ухвалі з цього приводу суд викладає більш повно і чітко ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до змісту рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За змістом вказаних роз`яснень та вимог ст. 271 ЦПК України, підлягає роз`ясненню судове рішення, яким вирішено спір по суті, тобто воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників судового провадження. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення судом. Крім того, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Тобто, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Незрозумілість мотивації судового рішення не може бути метою роз`яснення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду першої інстанції з позовом, який неодноразово уточнювали, та остаточно просили суд:

1. визнати незаконними, неправомірними та завзятими дії та бездіяльність спеціаліста ПП «Геоінформсервіс» Жукова А. В. з відновлення межових знаків 01 червня 2009 року;

2. визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 942173 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 ;

3. визнати недійсною технічну документацію зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будов за адресою: АДРЕСА_2 ;

4. зобов`язати відділ Держкомзему в м. Ізмаїлі Одеської області відвести в натурі (на місцевості) земельну ділянку, площею 416 кв. м ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , згідно з пунктом 11.2 рішення виконкому від 18 серпня 1988 року № 343;

5. визнати протиправними дії КП «Вишукував» в частині незаконного оформлення та виготовлення технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 ;

6. визнати протиправними дії КП «Ізмаїльське МБТІ» в частині внесення з 20 грудня 2004 року змін до інвентарної справи та в технічний паспорт на домобудову ОСОБА_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

7. зобов`язати відповідача анулювати зміни внесені ним з 20 грудня 2004 року у технічний паспорт на домобудову, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

8. зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1 під керівництвом ВДВС, під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2005 року;

9. зобов`язати ОСОБА_1 знести самовільні будівлі, а саме навіс літ. «б» та ліквідувати спорудження вигребу ( зливну яму);

10. визнати протиправними дії КП «Ізмаїльське МБТІ» в частині використання плану земельної ділянки на АДРЕСА_2 , із виправленнями від 27 березня 1992 року, як правовстановлюючого документа;

11. визнати протиправною бездіяльність КП «Ізмаїльське МБТІ» в частині встановлення факту самовільного будівництва житлового будинку, господарських споруд та споруд на АДРЕСА_1 ;

12. визнати недійсним звіт про встановлення межових знаків - 1/2 частини огорожі по лінії межі між земельними ділянками, належними ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншої сторони, складений спеціалістом ПП «Геоінформсервіс» Жуковим А. В., згідно з постановою від 29 травня 2009 року державного виконавця Хотинського С. В. про притягнення до проведення виконавчих дій спеціаліста геодезичних робіт по інвентаризації та встановленню межи земельних ділянок;

13. визнати недійсним план меж земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , складений спеціалістом ПП «Геоінформсервіс» Жуковим А. В., згідно з постановою від 29 травня 2009 року державного виконавця Хотинського С. В. про притягнення до проведення виконавчих дій спеціаліста геодезичних робіт по інвентаризації та встановленню межи земельних ділянок;

14. визнати протиправними дії і бездіяльність КП «Ізмаїльське МБТІ» щодо внесення в технічний паспорт та інвентарну справу на домобудову ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 недостовірних даних, а саме: а) зазначено, що домобудова ОСОБА_1 межує з АДРЕСА_1 , хоча в дійсності вона межує з домобудовою ОСОБА_2 , б) зазначено, що гараж літера «Б» і навіс літера «б» знаходяться на суміжної межі з АДРЕСА_1 на відстані 1 метра, хоча в дійсності гараж літера «Б» знаходиться на суміжної межі з земельною ділянкою ОСОБА_2 на відстані 0, 77 метра, а навіс літера «б» на відстані 0, 62 метра, в) зазначено, що стіни веранди літера «а» збудовані із пінобетону, хоча в дійсності вони саманні, г) зазначено, що прибудови до житлового будинку це веранда літера «а» і веранда літера «а-1», хоча в дійсності по своїм конструктивним елементам вони не можуть називатися верандами, д) зазначено, наявний гараж має позначення в вигляді літери «Б», хоча в дійсності наявний гараж повинен відображатися іншою літерою, е) зазначено, що довжина межі має розмір 19,56 метра, хоча в дійсності довжина цієї межі дорівнює 18,82 метра, в зв`язки з чим і загальна площа земельної ділянки в 522 квадратних метра не відповідає дійсності, так як вона в дійсності менше та складає 518 квадратних метрів;

15. визнати протиправними дії і бездіяльність КП «Ізмаїльське МБТІ» щодо не внесення в технічний паспорт та інвентарну справу на домобудову ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 таких даних: а) що всі споруди на земельній ділянці ОСОБА_1 є самовільним будівництвом, б) що у 2004 році у домобудові ОСОБА_1 вже був водопровід, каналізація та зливна яма, в) що у веранді літера «а-1» є опалення г) відсутні відомості, що житловий будинок літера «А» збудований на самовільно захопленій земельній ділянці, передбаченої для розширення АДРЕСА_1 ;

16. зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати належні їй огорожі та відмостки з території земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

17. зобов`язати ОСОБА_1 знести самовільні споруди, а саме: веранду літера «а», веранду літ. «а-1», гараж літ. «Б»;

18. зобов`язати ОСОБА_1 усунути проникнення стоку стічних вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про усунення перешкод у користування земельною ділянкою, визнання права власності на самочинне будівництво, встановлення земельного сервітуту, в якому просила суд:

1. визнати за нею право власності на самовільно побудовані прибудови зазначені в технічному паспорті під літерами А, А-1, А-2, А-3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. зобов`язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою, а саме встановити огорожу на межі земельної ділянки;

3. встановити ОСОБА_1 позивачу земельний сервітут на право користування земельною ділянкою відповідачів у вигляді встановлення будівельних лісів та складування будівельних матеріалів з метою ремонту частини житлового будинку відповідача на межі земельних ділянок відповідачів.

Судом першої інстанції у рішенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2013 року був зроблений висновок, що у користуванні ОСОБА_1 перебуває частина належної ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 2,3 кв.м., а також частина належної ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 1,2 кв.м., тому судом були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.).

Однак, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 30 січня 2022 року про роз`яснення судового рішення не було враховано, що постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року було скасовано у частині задоволення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного акту серії ЯГ № 942173 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), зобов`язання ОСОБА_1 відновити межові знаки та зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 , незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1 під керівництвом ВДВС, під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 23 березня 2005 року.

Ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - залишені без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) про визнання недійсним державного акту серії ЯГ № 942173 від 11 січня 2007 року на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), зобов`язання ОСОБА_1 відновити межові знаки та зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ), незаконно встановлену 01 червня 2009 року ОСОБА_1 під керівництвом ВДВС, під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 23 березня 2005 року, були задоволені.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року постанову Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року було залишено без змін.

Таким чином, судом апеляційної інстанції рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року було скасовано у частині позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19.03.2013 року експертом Цуркан В.І.)

Відповідно, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, та роз`яснення, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року по цивільній справі №2-705/11 слід розуміти таким чином, що ОСОБА_1 зобов`язана надати ОСОБА_2 можливість користуватися частиною належній ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_2 ) земельної ділянки площею 2,3 кв.м., а також частиною належній ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,2 кв.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до додатку № 3 до висновку експерта № 50 по судовій будівельно - технічній експертизі у цивільній справі № 2- 705/11, складеного 19 березня 2013 року експертом Цуркан В.І.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення заяви про роз`яснення судового рішення, у зв`язку із чим ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2022 року підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 15 липня 2013 року.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2022 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Ізмаїльської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, відділу Держземагенства у м. Ізмаїлі Одеської області, Комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», Комунального підприємства «Вишукувач», Приватного підприємства «Геоінформсервіс», відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - міжвідомча комісія виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення шкоди, оскарження дії, зобов`язання вчинити певні дії, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 15 червня 2023 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе