Постанова

від 15.06.2023 по справі 916/2448/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2448/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Діброви Г.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Слободяник І.С., довіреність 99/вих.-мр від 29.12.2022

від відповідача: Трусов А.С., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВН №1209413 від 10.10.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003573 від 18.12.2018, посвідчення №003573 від 18.12.2018

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройконсалтинг" - Костинюк Ю.Д., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВН №1223025 від 31.05.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2229 від 26.06.2012, посвідчення №2229 від 26.06.2012

Вільний слухач - ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1 від 12.05.2006

/Державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховська Юлія Олегівна не використала свого права на участь у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином/

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "Автостоянка "Промінь"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023, проголошене о 14:47:00 суддею Нікітенко С.В. у м. Одесі, повний текст якого складено 31.03.2023

у справі № 916/2448/22

за позовом Одеської міської ради

до скаржника

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройконсалтинг"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховської Юлії Олегівни

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та зобов`язання звільнити земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року Одеська міська рада (далі також ОМР) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації (далі - ГО) «Автостоянка «Промінь», в якій просила суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховської Юлії Олегівни від 07.12.2020 №55547234 про державну реєстрацію права власності ГО «Автостоянка «Промінь» на об`єкт нерухомого майна адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м. (РНОНМ 2241380351101);

-припинити право власності ГО «Автостоянка «Промінь» на зазначений об`єкт із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати ГО «Автостоянка «Промінь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку територіальної громади м.Одеси за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 53, шляхом знесення самочинно збудованого на ній об`єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки.

Крім того, позивач просив судові витрати зі сплаті судового збору стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Одеська міська рада жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво, у власність чи користування ГО «Автостоянка «Промінь» не приймала, останнє здійснило самочинне будівництво об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, яка належить на праві власності територіальній громаді м.Одеса та на підставі неналежних документів зареєструвало самочинно збудоване нерухоме майно, а тому право власності на таке майно підлягає припиненню, відповідне майно - знесенню, а рішення про державну реєстрацію нерухомого майна - скасуванню.

Ухвалою місцевого господарського суду від 26.09.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Стройконсалтинг» та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховську Юлію Олегівну.

Разом з позовною заявою Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову, в якій заявник просив суд забезпечити позов шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, (РНОНМ 2241380351101).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2022 заяву Одеської міської ради про забезпечення позову задоволено та заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м. (РНОНМ 2241380351101).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 позов задоволено повністю з підстав його обґрунтованості. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховської Юлії Олегівни від 07.12.2020 №55547234 про державну реєстрацію права власності ГО «Автостоянка «Промінь» на об`єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м (РНОНМ: 2241380351101); припинено право власності ГО «Автостоянка «Промінь» на цей об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку територіальної громади м. Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, шляхом знесення самочинно збудованого на ній об`єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки., а також стягнуто з ГО «Автостоянка «Промінь» на користь Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 7 443,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою той факт, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №1540/4810/18 було встановлено та перевірено належними доказами, що адміністративна будівля для обслуговування автостоянки за адресою м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 не є самочинним будівництвом та зареєстрована у встановленому законом порядку.

На переконання апелянта судом неправомірно не було враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, що з технічного паспорту на адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки вбачається рік її побудови - 1990. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції і на те, що в розпорядженні Суворовської районної ради народних депутатів виконавчого комітету від 01.02.1996 за №8 зазначено, що автостоянка за адресою м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 існує з 1983 року.

При цьому, скаржник зауважує про те, що збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03.08.2004р) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, і не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом для офіційного визнання державою такого права, яка не є підставою його виникнення.

Також скаржник вважає, що місцевим господарським судом безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин «Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №91, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, за яким технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації є належним доказом права власності.

У відзиві на апеляційну скаргу Одеська міська рада спростовує її доводи та зауважує, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а отже не підлягає скасуванню, тоді як протиправною є саме державна реєстрація права власності ГО «Автостоянка «Промінь» на самочинну збудовану адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності без дозволу її власника, чим порушено права територіальної громади м. Одеси.

Апелянт надіслав до суду також додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначив про те, що за ГО «Автостоянка «Промінь» було поновлено первісне право власності, яке було зареєстровано ще 24.01.2018 і відповідна первинна реєстрація вже була предметом оскарження ТОВ «Стройконсалтинг», при цьому розглянувши відповідну скаргу останнього Міністерство юстиції України наказом №3705/7 залишило її без задоволення, а рішення про реєстрацію права власності від 24.01.2018- в силі. Крім того ,апелянт звертає увагу та те, що адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 побудована до 1992 року і вона не є самочинним будівництвом та зареєстрована у встановленому законом порядку.

З огляду на матеріали справи, доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення до неї, відзив на апеляційну скаргу, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, за підсумками перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим Ігорем Олександровичем прийнято рішення № 39379030 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності ГО «Автостоянка «Промінь» на об`єкт нерухомого майна адміністративна будівля для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м (РНОНМ: 1470517151101).

Підставою для проведення державної реєстрації прав стали розпорядження Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 01.02.1996 №8 «Про реєстрацію тимчасової відкритої автомобільної автостоянки «Промінь» по вул. Генерала Бочарова, 53» та технічний паспорт від 23.01.2018, виданий ТОВ «Профпроект».

14 червня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнеровою Риммою Вячеславівною прийнято рішення № 47365871 про припинення права власності ГО «Автостоянка «Промінь» та № 47365747 про закриття розділу у зв`язку зі знищення об`єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул.Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м. Підставою для проведення державної реєстрації знищення об`єкта нерухомого майна стала довідка від 10.06.2019 №198355, видана ТОВ «Пром-строй ЛТД».

Наказом Міністерства юстиції України від 03.12.2020 №4211/5 частково задоволено скаргу ГО «Автостоянка «Промінь» та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Р.В. від 14.06.2019 №47365871 та №47365747 про припинення права власності ГО «Автостоянка «Промінь» та про закриття розділу у зв`язку зі знищення об`єкта нерухомого майна. У висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 27.10.2020 зокрема встановлено, що державний реєстратор Кушнерова Р.В. здійснила державну реєстрацію припинення права власності на адміністративну будівлю на підставі заяви поданої особою, яка не була власником адміністративної будівлі і яку власник не уповноважував на подання зазначеної заяви, а тому оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

07 грудня 2020 року державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховською Юлією Олегівною прийнято рішення (з відкриттям розділу) № 55547234 про державну реєстрацію права власності ГО «Автостоянка «Промінь» на об`єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м (РНОНМ: 2241380351101).

Підставою для проведення державної реєстрації прав стали:

-Наказ Міністерства юстиції України від 03.12.2020 №4211/5 «Про задоволення скарги»;

-Розпорядження Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 01.02.1996 №8 «Про реєстрацію тимчасовою відкритої автомобільної автостоянки «Промінь» по вул. Генерала Бочарова, 53»;

-Технічний паспорт від 23.01.2018, виданий ТОВ «Профпроект», в якому відсутні відомості про час побудови адміністративної будівлі.

За наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, відсутній документ, який посвідчує право власності чи користування ГО «Автостоянка «Промінь» земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт.

В листі Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 12.04.2022 № 789/03.01-07 зазначено, що згідно з архівними даними право власності на об`єкт нерухомого майна - адміністративна будівля для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м, в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради не зареєстровано. Інвентаризаційна та реєстраційна справи за вищевказаною адресою не зареєстровані.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 18.07.2022 №01-18/398,697 Одеською міською радою не приймалось рішення щодо передачі ГО «Автостоянка «Промінь» у власність чи користування земельної ділянки, на якій розташована адміністративна будівля для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53.

Цим листом також повідомлено, що 14.09.2006 між Одеською міською радою та ТОВ «Стройконсалтинг» укладено договори оренди земельних ділянок за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 45а, (кадастровий номер: 5110137600:08:006:0005) та за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 35, 53, (кадастровий номер: 5110137600:08:006:0004). посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстровані в реєстрі за № 3846 та №3845, відповідно.

Рішеннями Одеської міської ради від 22.07.2020 № 6291-VII та № 6292-VII поновлено договори оренди земельних ділянок, укладені 14.09.2006 між Одеською міською радою та ТОВ «Стройконсалтинг». 02.10.2020 укладено додаткові договори (угоди) про поновлення договорів оренди землі, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстровані в реєстрі за № 2437 та № 2436.

Відомості про право оренди ТОВ «Стройконсалтинг» внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач зазначає, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси та не відводилась у встановленому законодавством порядку Одеською міською радою у власність чи користування ГО «Автостоянка «Промінь». Реєстрація права власності на адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки грубо порушує інтереси територіальної громади міста Одеси та фактично є захопленням такої території, державним реєстратором протиправно та за відсутності повного пакету документів безпідставно зареєстровано право власності ГО «Автостоянка «Промінь» на спірний об`єкт нерухомого майна, що свідчить про необхідність скасування такої державної реєстрації, припинення права власності ГО «Автостоянка «Промінь» на відповідний об`єкт та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки територіальної громади м.Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, шляхом знесення самочинно збудованого на ній об`єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки.

Правовідносини сторін регулюються наступними нормами права.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина 1).

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1). Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частина 2).

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 пункт "б").

Відповідно до приписів ч.1 статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина 2). Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина 3).

Згідно зі статтею 376 цього Кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина 1). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2). Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (частина 3). Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4).

Як вбачається із наведених вище положень статті 376 ЦК України, ця норма передбачає декілька правових підстав для визнання нерухомого майна самочинним будівництвом. Положеннями цієї статті, зокрема, визначено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети (частина 1); право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (частина 3).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54)).

Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункти 92-94)).

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка, на якій розміщується зареєстрована за ГО «Автостоянка «Промінь» адміністративна будівля для обслуговування автостоянки, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси та з 2006 року знаходиться в оренді ТОВ «Стройконсалтинг».

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що Одеською міською радою приймалось будь-яке рішення щодо передачі у власність чи користування ГО «Автостоянка «Промінь» земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач не надавав відповідачу права на забудову земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53.

Таким чином, здійснене ГО «Автостоянка «Промінь» будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, проведене на земельній ділянці комунальної власності, право на користування якою та право на здійснення її забудови, Одеською міською радою, як власником земельної ділянки, не надавалося, а отже воно є самочинним.

Оскільки спірний об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом, щодо цього об`єкту не виникли права і обов`язки власника у особи, яка його спорудила.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Таким чином, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 у справі № 458/1046/15 (провадження № 61-976св18), висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

Отже, оскільки будівля за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, була відповідачем самочинно побудована, розташована на земельній ділянці комунальної власності, яка не відведена відповідачу у користування, та уповноважений орган не надавав дозвіл на будівництво, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зазначена земельна ділянка підлягає звільненню, шляхом знесення самочинно збудованого на ній об`єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки.

При цьому доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою той факт, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №1540/4810/18 вже було встановлено та перевірено належними доказами, що адміністративна будівля для обслуговування автостоянки за адресою м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 не є самочинним будівництвом та зареєстрована у встановленому законом порядку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідна постанова про накладення штрафу визнана протиправною та скасована у зв`язку з недотриманням Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради процедури проведення перевірки, а не у зв`язку з тим, що адміністративна будівля для обслуговування автостоянки не є самочинно збудованою. Крім того, зазначені висновки суду не є беззаперечно встановленими обставинами, а відповідні доводи скаржника є вирваними фразами з контексту цієї постанови, що вказує на неможливість застосування відповідних висновків у даній справі.

Натомість, чинними рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2009 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.12.2009 у справі №34/67-09-1983, залишеними без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2010, ГО «Автостоянка «Промінь» відмовлено у задоволені позову до Одеської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою за адресою м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 саме з підстав відсутності відповідного рішення ради та державного акту, а також проекту відведення земельної ділянки та визначення її меж в натурі. При цьому, під час розгляду справи відомості про існування на спірній земельній ділянці будівлі були відсутні.

Таким чином, наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає територіальній громаді м.Одеси належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що новозбудований об`єкт це завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше.

Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна:

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація права власності ГО «Автостоянка «Промінь» на об`єкт нерухомого майна адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м. (РНОНМ 2241380351101) здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, а отже підлягає скасуванню.

Щодо посилань апелянта на те, що на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (03.08.2004) нерухоме майно набувається право в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка лише підтверджує офіційне визнання державою такого прав, а не є підставою його виникнення, то вони не заслуговують на увагу колегії суддів, враховуючи той факт, що право власності на нерухоме майно і до введення зазначеного закону в дію підлягало реєстрації, але в іншому порядку. Проте, докази такої реєстрації в матеріалах справи відсутні, оскільки наявний лист КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, в якому міститься інформація про те, що згідно з архівними даними право власності на об`єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м, станом на 31.12.2012 в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради не зареєстровано і станом на 12.042022 інвентаризаційна та реєстраційна справи за вищевказаною адресою не зареєстровані (т.1,а.с.48).

Безпідставними є посилання апелянта на положення «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №91, який на його думку мав застосовуватися до відповідних правовідносин, оскільки по-перше, відповідачем не було доведено рік побудови адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки, зокрема ані з наданого позивачем, ані наданого відповідачем технічного паспорту це не можливо встановити, по-друге, відповідний Порядок діяв до 30.01.2013, а державна реєстрація прав на адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за відповідачем відбулась 07.12.2021, отже в період коли Порядок втратив чинність, по-третє, в наведеному порядку взагалі відсутній такий об`єкт нерухомого майна як адміністративна будівля для обслуговування автостоянки.

Також безпідставним є посилання скаржника, як на доказ існування будівлі з 1990 року, на розпорядження Суворовської районної ради народних депутатів виконавчого комітету від 01.02.1996 за №8 «Про реєстрацію тимчасової відкритої автомобільної автостоянки «Промінь» по вул. Ген. Бочарова,53», оскільки вказаний документ не є рішенням органу місцевого самоврядування про відведення у користування земельної ділянки, що підтверджує п.2 розпорядження, яким зобов`язано начальника стоянки погодити з Одеським міськвиконкомом питання щодо відводу земельної ділянки під стоянку. Крім того, в розпорядженні дійсно зазначено, що автостоянка за адресою м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 існує з 1983 року, проте а ні адміністративна будівля на ній, а ні ГО «Автостоянка «Промінь», як юридична особа, взагалі не згадуються у відповідному рішенні.

Відомості про 1990 рік побудови адміністративної будівля для обслуговування автостоянки, що містяться у технічному паспорті від 02.10.2017 (т.2, а.с.18-20), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки: по-перше, він не був підставою для державної реєстрації зазначеного майна, а у технічному паспорті від 23.01.2018, який був підставою для оспорюваної реєстрації права власності відповідача, відсутні відомості про час побудови цієї адміністративної будівлі; по- друге, станом на 1990 рік ГО «Автостоянка «Промінь» не існувало і відповідно до загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань її створено та зареєстровано у листопаді 2005 року і правопопередників вона не мала, отже не могла отримати він них це майно, тому висновок господарського суду першої інстанції про те що зазначена будівля є самочинним будівництвом і щодо неї не виникли права і обов`язки власника у особи, яка її спорудила, є правомірним.

Законом України від 05.12.2019 № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі -Закон № 1952-IV) викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховської Юлії Олегівни від 07.12.2020 № 55547234 про державну реєстрацію права власності Громадської організації «Автостоянка «Промінь» на об`єкт нерухомого майна адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м. (РНОНМ 2241380351101) із одночасними припиненням права власності Громадської організації «Автостоянка «Промінь» на зазначений об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України, судові витрати слід залишити за апелянтом.

На підставі ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 у справі №916/2448/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Громадської організації "Автостоянка "Промінь" - без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.06.2023 о 10.15

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва