Ухвала

від 19.06.2023 по справі 917/323/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 червня 2023 року м. Харків Справа № 917/323/20

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, м. Полтава (вх. № 1028 П/2)

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №917/323/20 (суддя Киричук О.А., ухвалу підписано 04.05.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптінвест-трейд", м. Дніпро

до 1. Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, м. Полтава

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, м. Полтава

про стягнення 6 972 824,31 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ТОВ "Оптінвест-трейд" (після зміни найменування ТОВ "Реалестейт") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення 6 972 824,31 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.05.2021 у справі №917/323/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.05.2021 у справі № 917/323/20 скасовано. Прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Позовні вимоги ТОВ "Оптінвест-Трейд" задовольнити частково. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Оптінвест-Трейд" збитки у сумі 298 794,04 грн, що складають вартість неповернутого товару. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 13.05.2021 у справі №917/323/20 скасовано. Справу № 917/323/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 917/323/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі №917/323/20 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення у рахунок відшкодування шкоди 298 794,04 грн збитків у розмірі вартості неповернутого майна. Викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:

" 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалестейт" (змінено назву 31.08.2021 з ТОВ "Оптінвест-трейд") до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення у рахунок завданої шкоди 6 972 824,31 грн збитків задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Реалестейт" (змінено назву 31.08.2021 з ТОВ "Оптінвест-трейд") у рахунок завданої шкоди 298 794,04 грн збитків у розмірі вартості неповернутого майна.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити."

Щодо решти заявлених позовних вимог резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі №917/323/20 залишено без змін.

16.11.22 Господарським судом Полтавської області видано наказ про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалестейт" (змінено назву 31.08.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптінвест-трейд") (49017, м. Дніпро, вул. Кам`янська, буд. 36, ідентифікаційний код 40697892) у рахунок завданої шкоди 298794,04 грн збитків у розмірі вартості неповернутого майна.

17.04.2023 Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області звернулося до Господарського суду Полтавської суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №917/323/20, зокрема, боржника - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, на Державний бюджет України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі №917/323/20 у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому документі відмовлено.

30.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі №917/323/20 про заміну сторони виконавчого провадження; прийняти нове рішення, яким заяву про заміну сторони у виконавчому документі задовольнити; замінити сторону у наказі Господарського суду Полтавської області.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 12.05.2023, що підтверджує доданою до скарги копією ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 із відбитком штампу вхідної кореспонденції управління.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць 2684,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі має бути сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

До апеляційної скарги апелянтом не надано доказів сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 3 ч.3. ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Таким чином, пункт 3 частини 3 статті 258 ГПК України встановлює вимоги до апеляційної скарги, а стаття 259 ГПК України визначає спосіб виконання такої вимоги.

Комплексний аналіз зазначених норм свідчить, що положення вказаної ст.259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного у пункті 3 частини 3 ст.258 ГПК України в частині, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу, зокрема, обов`язок цієї особи надіслати копію апеляційної скарги і доданих до неї документів іншій стороні у справі саме листом з описом вкладення, в якому, зокрема, зазначається перелік документів, які надсилаються іншій стороні.

При дослідженні матеріалів скарги встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги додано копії фіскальних чеків АТ «Укрпошти» від 22.05.2023, якими він підтверджував направлення копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі.

В той же час, скаржником не надано до суду доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим сторонам у справі, як то встановлено п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ухвала про заміну сторони у виконавчому провадженні надійшла до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області за вх. №06-7393 від 12.05.2023.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Доводи клопотання про отримання копії оскаржуваного рішення 12.05.2023 скаржник підтверджує доданою до скарги копією ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 із відбитком штампу вхідної кореспонденції управління від 12.05.2023 за вх. №06-7393.

В постанові від 27.04.2023 у cправі №922/3304/21 Верховний Суд зазначив, що доказом підтвердження дати отримання повного тексту оскаржуваної постанови є поштовий конверт в якому надіслано судом копію оскаржуваного судового рішення із зазначенням ідентифікатора поштового відправлення, згідно якого можливо було б перевірити дату отримання скаржником повного тексту оскаржуваної постанови.

Дослідженням копій матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023, що надійшли на адресу суду апеляційної інстанції встановлено, що вони не містять доказів направлення копії судового рішення на адресу апелянта в паперовому вигляді. В той же час, апелянтом не надано до апеляційної скарги конверту, в якому судове рішення надійшло до управління, що має належним чином підтвердити дату вручення судового рішення скаржнику засобами поштового зв`язку. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на оскаржуваній ухвалі від 04.05.2023 міститься позначка представника Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про отримання копії ухвали 12.05.2023. Отже не є зрозумілим, чи отримано копію оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку 12.05.2023, чи її отримано 12.05.2023 представником апелянта нарочно.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету). При цьому відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на неофіційну електронну адресу представника не вважається днем вручення судового рішення (схожий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21, від 06.09.2022 у справі № 910/15784/21).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно даних Комп`ютерної бази «Діловодство спеціалізованого суду» документ в електронному вигляді «Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження» від 04.05.2023 у справі №917/323/20 (суддя Киричку О.А.) було надіслано одержувачу - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 05.05.2023 о 18:20 год.

Надсилання судом першої інстанції копії ухвали від 04.05.2023 заявнику через "Електронний кабінет" в системі ЄСІТС відповідає приписам частин 5, 7 статті 6 ГПК України, а тому зазначене судове рішення вважається врученим Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області відповідно до частини 5 статті 242 цього Кодексу 05.05.2023. Відповідно строк на апеляційне оскарження в розумінні ч. 1 ст. 256 ГПК України закінчився 15.05.2023.

В той же час, згідно штампу на поштовому конверті, апеляційну скаргу подано скаржником 22.05.2023, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ч. 2 ст. 256 ГПК України з дня отримання ухвали суду. Наведені скаржником доводи про отримання оскаржуваного судового рішення засобами поштового зв`язку 12.05.2023 не спростовують встановлених обставин отримання судового рішення через "Електронний кабінет" в системі ЄСІТС 05.05.2023. Як зареєстрованому користувачу "Електронного кабінету" в системі ЄСІТС, відповідне судове рішення вручено апелянту 05.05.2023, отже саме з наступного дня розпочався строк на апеляційне оскарження судового рішення, а не з 12.05.2023, як вважає скаржник. Разом з тим, апелянт не наводить доводів з приводу отримання судового рішення через «Електронний кабінет» 05.05.2023 та не повідомляє, які саме обставини унеможливили направлення до суду апеляційної скарги у строк, встановлений законом.

Частиною 3 статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки встановлені обставини щодо отримання оскаржуваної ухвали через «Електронний кабінет» 05.05.2023, спростовують доводи апелянта про отримання ухвали суду першої інстанції 12.05.2023, вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними. Тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з підстав, наведених апелянтом. При цьому, заявник має вказати інші підстави для поновлення строку, навести доводи та надати відповідні докази на підтвердження обставин, що унеможливили направлення апеляційної скарги з дня її отримання через «Електронний кабінет» 05.05.2023.

Частиною 2 ст.260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на встановлені обставини невиконання апелянтом вимог п. 2 ч. 3 ст. 258, п. 3 ч. 3 ст. 258 та ст. 259 ГПК України, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим сторонам у справі.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №917/323/20 залишити без руху.

2. Встановити апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:

- надання суду клопотання про поновлення строку з викладенням інших підстав його поновлення та наданням належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливили направлення апеляційної скарги з дня її отримання через «Електронний кабінет» 05.05.2023;

-доказів сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн;

- доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим сторонам у справі.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Лакіза