Ухвала

від 07.07.2023 по справі 917/323/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

07 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/323/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, м. Полтава (вх. № 1028 П/2)

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №917/323/20 (суддя Киричук О.А., ухвалу підписано 04.05.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптінвест-трейд", м. Дніпро

до 1. Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, м. Полтава

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, м. Полтава

про стягнення 6 972 824,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ТОВ "Оптінвест-трейд" (після зміни найменування ТОВ "Реалестейт") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення 6 972 824,31 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.05.2021 у справі №917/323/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.05.2021 у справі № 917/323/20 скасовано. Прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Позовні вимоги ТОВ "Оптінвест-Трейд" задовольнити частково. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Оптінвест-Трейд" збитки у сумі 298 794,04 грн, що складають вартість неповернутого товару. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та рішення Господарського суду Полтавської області від 13.05.2021 у справі №917/323/20 скасовано. Справу № 917/323/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 917/323/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі №917/323/20 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення у рахунок відшкодування шкоди 298 794,04 грн збитків у розмірі вартості неповернутого майна. Викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Реалестейт (змінено назву 31.08.2021 з ТОВ Оптінвест-трейд) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення у рахунок завданої шкоди 6 972 824,31 грн збитків задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Реалестейт (змінено назву 31.08.2021 з ТОВ Оптінвест-трейд) у рахунок завданої шкоди 298 794,04 грн збитків у розмірі вартості неповернутого майна.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Щодо решти заявлених позовних вимог резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі №917/323/20 залишено без змін.

16.11.22 Господарським судом Полтавської області видано наказ про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Реалестейт (змінено назву 31.08.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптінвест-трейд) (49017, м. Дніпро, вул. Кам`янська, буд. 36, ідентифікаційний код 40697892) у рахунок завданої шкоди 298794,04 грн збитків у розмірі вартості неповернутого майна.

17.04.2023 Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області звернулося до Господарського суду Полтавської суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №917/323/20, зокрема, боржника - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, на Державний бюджет України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі №917/323/20 у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому документі відмовлено.

30.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі №917/323/20 про заміну сторони виконавчого провадження; прийняти нове рішення, яким заяву про заміну сторони у виконавчому документі задовольнити; замінити сторону у наказі Господарського суду Полтавської області.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 12.05.2023, що підтверджував доданою до скарги копією ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 із відбитком штампу вхідної кореспонденції управління.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №917/323/20 залишено без руху. Встановлено апелянту 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:

- надання суду клопотання про поновлення строку з викладенням інших підстав його поновлення та наданням належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливили направлення апеляційної скарги з дня її отримання через Електронний кабінет 05.05.2023;

-доказів сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн;

- доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим сторонам у справі.

Роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Приймаючи вказану ухвалу апеляційний господарський суд виходив з такого.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно штампу на поштовому конверті, апеляційну скаргу подано 22.05.2023. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначав, що отримав копію оскаржуваного рішення 12.05.2023, що підтверджував доданою до скарги копією ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 із відбитком штампу вхідної кореспонденції управління від 12.05.2023 за вх. №06-7393.

Дослідженням копій матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023, судом апеляційної інстанції було встановлено, що вони не містять доказів направлення копії судового рішення на адресу апелянта в паперовому вигляді. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно даних Комп`ютерної бази «Діловодство спеціалізованого суду» документ в електронному вигляді «Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження» від 04.05.2023 у справі №917/323/20 (суддя Киричку О.А.) було надіслано одержувачу - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 05.05.2023 о 18:20 год.

Суд виходив з того, що надсилання судом першої інстанції копії ухвали від 04.05.2023 заявнику через "Електронний кабінет" в системі ЄСІТС відповідає приписам частин 5, 7 статті 6 ГПК України, а тому зазначене судове рішення вважається врученим Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області відповідно до частини 5 статті 242 цього Кодексу. Тому, враховуючи положення ст. 256 ГПК України апеляційну скаргу подано з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження з дня її отримання через «Електронний кабінет». В зв`язку з чим, доводи, викладені апелянтом про поновлення строку на апеляційне оскарження, викладені в апеляційній скарзі визнані судом неповажними.

04.07.2023 (вх. №7752) на адресу суду апеляційної інстанції від апелянта надійшла заява-клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. До заяви надано платіжну інструкцію №1189 від 26.06.2023 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн та докази направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі, про що було зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 19.06.2023. Крім того, у наданій заяві апелянт зазначав, що представником Головного управління Казначейства отримано нарочно, під розписку, копію ухвали Господарського суду Полтавської області про заміну сторони виконавчого провадження від 04.05.2023 у справі №917/323/20, що підтверджується матеріалами справи, що містяться в Господарському суді Полтавської області, де наявна відмітка про отримання представником Головного управління Казначейства копії вищевказаної ухвали. Апелянт звертає увагу суду, що Головне управління Казначейства надсилало заяву від 06.04.2023 за вих. № 04-09-10/1858 про заміну сторони у виконавчому документі у справі №917/323/20 у паперовій формі до Господарського суду Полтавської області.

Скаржник зазначає, що в постанові Верховного Суду України від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, Судом зазначено, що відповідно до ч. 3 ст.242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня. Пунктом 1 частиною 6 ст.242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку. Згідно ч. 11 ст.242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У пункті 37 вказаної постанови вказано, що відповідно до п.п.17.14 п.17 Розділу XI Перехідних положень ГПК до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Посилання апеляційного суду на те, що оскаржуване рішення було надіслане на електронну адресу представника позивача Верховним Судом оцінено критично, оскільки факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених ст. 242 ГПК (подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 520/899/18, від 30.10.2019 у справі № 548/2296/18, від 22.04.2020 у справі № 355/1280/17, від 28.01.2021 у справі 260/1888/20). Таким чином день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки щодо отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19).

Таким чином, з посиланням на наведені судові рішення Верховного Суду апелянт вважав, що днем вручення оскаржуваної ухвали є день її вручення уповноваженому представнику Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - 12.05.2023, а тому апеляційну скаргу подано 22.05.2023 у встановлений законом строк.

На підставі викладеного просив поновити строк апеляційного оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд звертає увагу заявника апеляційної скарги, що 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 у справі №922/40/22.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Згідно положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області є користувачем сервісу "Електронний суд" та має «Електронного кабінет». Саме до «Електронного кабінету» управління було доставлено в електронному вигляді ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі №917/323/20, про що свідчить довідка про доставку. Оскаржуване судове рішення доставлено до «Електронного кабінету» 05.05.2023 о 18:20 год. Навіть, в разі доставлення оскаржуваного рішення апелянту 08.05.2023 (з урахуванням вихідних днів та часу направлення о 18:20 год), останнім днем на апеляційне оскарження з дня вручення ухвали є 18.05.2023. В той же час апеляційну скаргу подано лише 22.05.2023, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Судом встановлено, що представник Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області Гриб Т.В. був присутній в судовому засіданні 04.05.2023, тобто знав про прийняття оскаржуваної ухвали та про результат розгляду заяви з вказаної дати. Повний текст оскаржуваної ухвали складено та підписано 04.05.2023 та в подальшому доставлено до «Електронного кабінету» Управління 05.05.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області зареєстровано в «Електронному кабінеті» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Згідно з ч. 7 ст. 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, доводи апелянта про отримання оскаржуваної ухвали нарочно у паперовій формі не спростовує встановлених обставин отримання судового рішення в «Електронному кабінеті» та не звільняє скаржника від обов`язку звернення з апеляційною скаргою у строк, встановлений законом.

Посилання на постанови Верховного Суду, наведені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставним, оскільки дані постанови є нерелевантні у даному випадку, враховуючи правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 у справі №922/40/22 та у зв`язку із початком функціонування 05.10.2021 підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Колегія суддів відзначає, що внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту. При цьому викладені у клопотанні та описані вище причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою. Крім того, апелянтом не наведено доводів щодо неможливості подання апеляційної скарги з часу її отримання в «Електронному кабінеті», про що зазначено судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, м. Полтава (вх. № 1028 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №917/323/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток скаржнику: апеляційна скарга №04-09-10/2855 від 22.05.2023 з додатками на 7 арк. та поштовий конверт.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко