Ухвала

від 19.06.2023 по справі 320/3280/19

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 320/3280/19

Провадження № 2-в/333/9/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Панченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2022 року направлено копії матеріалів за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду від 28 листопада 2022 року відкрито провадження по справі № 320/3280/19 щодо виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2022 року про вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 особі представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду від 03 квітня 2023 року частково відновлено втрачене судове провадження № 320/3280/19 за заявою ОСОБА_1 особі представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року матеріали частково відновленого судового провадження № 320/3280/19 за заявою ОСОБА_1 особі представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно, повернуто до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для належного оформлення.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 до зали судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідачі до зали судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Статтею 488 ЦПК України встановлено, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Судом встановлено, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на розгляді перебувала цивільна справи № 320/3280/19 за позовом ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2020 року позов задоволено частково. Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2020 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову наступного змісту. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного управляння та володіння спадковим майном. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається із 7/18 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 7/9 часток земельної ділянки загальною площею 0,54 га для ведення особистого господарства, розташованої на землях Промінівської сільської ради, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта серії ЧР № 11-7-1306, виданого 27 грудня 1996 року. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

В січні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся із заявою про виправлення описки, посилаючись на те, що в постанові Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2021 року помилково зазначено серію та номет державного акта на право приватної власності на землю ЧР № 11-7-1306 від 27 грудам 1996 року замість ЗП-10-Пр 22209 від 27 грудня 1996 року.

Статтею 493 ЦПК встановлено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь - які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26 вересня 2022 року № 217 «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75» визначено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року, відповідно до якого територія розташування Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області м. Мелітополь Запорізької області входить до цього Переліку.

Згідно з ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, з врахуванням того, що територія м. Мелітополя Запорізької області є тимчасово окупованою територією України, а також зважаючи на те, що протягом тривалого періоду часу не надіслано витребувану цивільну справу до суду апеляційної інстанції, що призводить до порушення строків розгляду справи Запорізьким апеляційним судом, є підстави припустити, що судове провадження у цій справі могло бути втрачене.

При цьому, за відомостями з автоматизованої системи документообігу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та Єдиного державного реєстру судових рішень, є можливість відновити зміст наступних втрачених документів: ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.07.2019 року про відкриття провадження, ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29.11.2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.12.2020 року, постанови Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року та їх належним чином засвідчені копії долучити до матеріалів справи.

В частині державного акта від 27.12.1996 року на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,54 га для ведення особистого господарства, розташованої на землях Промінівської сільської ради, яка належала ОСОБА_7 у суда відсутня можливість відновити провадження.

Перевіривши вищевказані документи, суд зазначає, що інші процесуальні документи: позовна заява, клопотання, заяви, поштові конверти та повідомлення, які б могли свідчити про належне повідомлення відповідачів про час, дату та місце розгляду справи, суд не має можливості відновити в зв`язку з відсутністю достатніх матеріалів для їх точного відновлення.

Таким чином, суд перевіривши зібрані матеріали, вважає, що втрачене судове провадження у цивільній справі № 320/3280/19 за заявою ОСОБА_1 особі представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно, слід відновити в обсязі, наявному в матеріалах даної справи.

Керуючись ст. 353, 354, 488, 489, 493,494 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Частково відновити втрачене судове провадження № 320/3280/19 за заявою ОСОБА_1 особі представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно, що складається з копій наступних документів:

- ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.07.2019 року про відкриття провадження у наступній редакції:

«

Справа № 320/3280/19

Провадження № 2/320/2233/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М. дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

З урахуванням положень ст. 14 ЦПК України справа передана в провадження головуючому судді Бахаєву І.М.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України. Підстави, визначені ст.ст. 185, 186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Тому її слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Крім того, за змістом позовних вимог позивач просить витребувати з Мелітопольської державної районної нотаріальної контори копію спадкової справи, що заводилась після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно до положень закріплених ЗУ «Про нотаріат» передбачений порядок витребування нотаріальної справи на підставі рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, оскільки позивач не може самостійно отримати необхідні для розгляду справи докази, суд приходить до висновку про необхідність їх витребування судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 84, 175, 177, 187, 258-261, 274, 277, 351-355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання призначити на 26 липня 2019 року на 14 годину 00 хвилин у залі судового засідання в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. № 11.

В судове засідання викликати сторін.

Роз`яснити відповідачам що вони мають право на подання відзиву. У разі підготовки такого, він повинен бути поданий у 15-денний строк з дня отримання даної ухвали. До відзиву застосовуються правила, встановлені статтею 178 ЦПК України. А також, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву вони мають право на подання зустрічного позову.

Роз`яснити позивачу, що він має право на подання відповіді на відзив. У разі підготовки останнього, він повинен бути поданий у 5-денний строк з дня отримання відзиву. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 ЦПК України.

Роз`яснити відповідачам, що вони мають право на подання заперечення. У разі підготовки такого, останнє повинне бути подане у 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Витребувати з Мелітопольської державної районної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, що заводилась після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувану інформацію направити до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, розташованого за адресою: 72309, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. № 11.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду цієї справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/sud0815/gromadyanam/csz/

Копію ухвали направити до Мелітопольської державної районної нотаріальної контори - для виконання, іншим учасникам справи разом із судовою повісткою про виклик учасників справи у судове засідання - для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині не дотримання підсудності (п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ»

- ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29.11.2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у наступній редакції:

« Справа № 320/3280/19

Провадження № 2/320/2233/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зубова О.В.,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Діденко В.Є.,

провівши відкрите підготовче судове засідання по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.07.2019 вище вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Від представника відповідача Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутністю або про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив у встановлений строк суду не надав

У підготовче судове засідання з`явились представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зубова О.В., представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Діденко В.Є., які в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення цивільної справи до розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Судом проведено підготовчі дії, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі немає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити дану цивільну справу до судового розгляду по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 197, 200, 223, 240, 258, 260, 352, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Призначити справу до судового розгляду на 23 січня 2020 року на 09-00 годину в залі судового засідання в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. № 11.

В судове засідання викликати сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ»

- рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.12.2020 року у наступній редакції:

« Справа № 320/3280/19

Провадження № 2/937/208/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є - адвокат Зубов Олег Володимирович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт того, що він прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного управління та володіння спадковим майном, та визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається із частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,54 га. для ведення особистого господарства, яка розташована на землях Промінівської сільської ради у порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати, пов`язані із оцінкою спадкового майна у розмірі 2000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 . За життя батько позивача - ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповідав позивачу на час своєї смерті усе своє майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося. Заповіт був складений секретарем Промінівської сільської ради Івановою О.В. На час смерті батька спадкоємцями за законом були мати позивача - ОСОБА_3 та його брат ОСОБА_4 .. Після смерті батька позивач із заповітом звернувся до Промінівської сільської ради, про що секретарем ОСОБА_8 у заповіті було зроблено відмітку, після чого він вважав, що прийняв спадщину відповідно до заповіту. У подальшому йому стало відомо, що для прийняття спадщини необхідно було звертатися до нотаріуса. У березні 2019 року позивач із заповітом звернувся до нотаріуса ОСОБА_9 , однак у видачі свідоцтва на спадщину йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. На час смерті батько позивача перебував у шлюбі з його матір`ю, а житловий вказаний будинок вони придбали у період шлюбу. Таким чином на час смерті батька відповідно до Кодексу України про шлюб частка зазначеного житлового будинку належала батькові ОСОБА_6 , а частка матері ОСОБА_3 . Вказана земельна ділянка була отримана батьком позивача у власність у результаті безоплатної приватизації, тому дана земельна ділянка належала особисто йому. Таким чином батько заповідав позивачу частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,54 га., яка розташована на землях Промінівської сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства. Крім того позивач вказує, що на час смерті батька позивач мешкав разом з ним у зазначеному будинку, де продовжує мешкати і по теперішній час. Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зубов О.В. на задоволенні позовних вимогах наполягав та пояснив, що за життя батько позивача - ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповідав позивачу на час своєї смерті усе своє майно. На час смерті ОСОБА_6 спадкоємцями за законом були мати позивача - ОСОБА_3 та його брат - ОСОБА_4 , які є відповідачами по справі. Після смерті батька позивач із заповітом звернувся до Промінівської сільської ради, про що секретарем у заповіті було зроблено відмітку. Таким чином позивач прийняв спадщину у встановлений законом порядок. У подальшому позивачу стало відомо, що для прийняття спадщини необхідно було звертатися до нотаріуса. Проте, у видачі свідоцтва на спадщину нотаріусом позивачу було відмовлено. На час смерті батько позивача - ОСОБА_6 перебував у шлюбі з матір`ю позивача - відповідача по справі, а житловий вказаний будинок вони придбали у період шлюбу. Таким чином на час смерті батька частка зазначеного житлового будинку належала батькові ОСОБА_6 , а частка матері ОСОБА_3 . Вказана земельна ділянка була отримана батьком позивача у власність у результаті безоплатної приватизації, тому дана земельна ділянка належала особисто йому. Позивач на час смерті батька мешкав разом з ним у зазначеному будинку, де продовжує мешкати і по теперішній час.

В подальшому представник позивач ОСОБА_1 - адвокат Зубов О.В. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та на їх задоволенні наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Діденко В.Є. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити в позові у зв`язку з безпідставністю, оскільки позивач ОСОБА_1 не проживав з померлим на день його смерті та не вступав у фактичне володіння та управління спадковим майном, так як все управління здійснювалось виключно відповідачем ОСОБА_3 . Також просив застосувати строки позовної давності, оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що він після смерті батька звернувся з заповітом до Промінівської сільської ради, де на заповіті зробили відмітку. Але зі вказаної відмітки не вбачається дати її складання, та яким чином її можна розцінювати як прийняття спадщини. З відмітки вбачається, що на день смерті спадкодавця заповіт не було скасовано або змінено. До нотаріуса позивач звернувся в 2019 році, а право на позов в нього виникло після спливу 6 місяців з дня смерті батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому просить застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

В подальшому представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Діденко В.Є. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача ОСОБА_3 , просить застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справ повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області - Лаврик В.М. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України у зв`язку неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане Промінівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області від 07 березня 2002 року/а.с.6/.

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 видане Яснівським сільською радою Ново-Василівського району Запорізької області від 21 серпня 1959 року/а.с.7/.

За життя батькові позивача - ОСОБА_6 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане Мелітопольською міською радою народних депутатів від 09.02.1989 року № 726/а.с.9/, а також земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,54 га., яка розташована на землях Промінівської сільської ради, що підтверджується копією державного акту про право приватної власності на землю/а.с.14/.

За життя батько позивача - ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповідав позивачу ОСОБА_1 на час своєї смерті усе своє майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося. Заповіт був складений секретарем Промінівської сільської ради Івановою О. В., що підтверджується копією заповіту/а.с.8/.

На час смерті ОСОБА_6 спадкоємцями за законом були мати позивача - ОСОБА_3 та брат позивача - ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 із заповітом звернувся до Промінівської сільської ради, про що секретарем ОСОБА_8 у заповіті було зроблено відмітку, після чого ОСОБА_1 вважав, що прийняв спадщину відповідно до заповіту. У подальшому позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що для прийняття спадщини необхідно було звертатися до нотаріуса.

У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 із заповітом звернувся до нотаріуса Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Володіної О. С., однак йому у видачі свідоцтва на спадщину було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду/а.с.19/.

На час смерті батько позивача - ОСОБА_6 перебував у шлюбі з матір`ю позивача - ОСОБА_3 , а житловий будинок АДРЕСА_1 вони придбали у період шлюбу. Таким чином на час смерті батька позивача відповідно до Кодексу України про Шлюб частка зазначеного житлового будинку належала батькові позивача - ОСОБА_6 , а частка матері позивача - ОСОБА_3 . Стосовно земельної ділянки загальною площею 0,54 га вона була отримана батьком позивача ОСОБА_6 у власність у результаті безоплатної приватизації, тому зазначене земельна ділянка належала особисто померлому.

Таким чином ОСОБА_6 заповідав позивачу ОСОБА_1 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,54 га, яка розташована на землях Промінівської сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства.

На час смерті батька позивач ОСОБА_1 мешкав разом з ним у зазначеному будинку, де продовжує мешкати і по теперішній час, що підтверджується довідкою від 13.03.2019 року № 166 виданою Промінівським сільським головою ОСОБА_10 /а.с.18/.

Позивач ОСОБА_1 проживає у вказаному будинку, доглядає на ним, використовує земельну ділянку для ведення особистого господарства, таким чином позивач фактично вступив в управляння та володіння спадковим майном, яке йому заповідав його батько ОСОБА_6 .

На час смерті ОСОБА_6 діяв Цивільний кодекс Української СРС від 18 липня 1963 року.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК Української СРС (в редакції 1963 року ) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він у шестимісячний строк після смерті спадкодавця фактично вступив в управляння та володіння спадковим майном.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить, від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. У такому суди повинні розглядати заяви встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясовується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі Бендерський проти України(№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Між відповідачами: братом позивача - ОСОБА_4 та матір`ю позивача - ОСОБА_3 , на теперішній час виник спір про право на спадщину; відповідач ОСОБА_3 вважає, що вказаний житловий будинок та земельна ділянка належить саме їй.

Однак, суд з цим погодитися не може, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК Української СРС (в редакції 1963 року ) позивач ОСОБА_1 фактично вступив в управляння та володіння спадковим майном,та володіє ним після смерті батька ОСОБА_6 , яке складається із частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,54 га. для ведення особистого господарства.

Щодо заявленої вимоги представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Діденка В.Є. про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України (ст. 71 ЦК України в ред. 1963 року) встановлений трирічний строк позовної давності для захисту порушеного права.

Початок перебігу строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто коли особа дізналась про порушення свого права.

Підставою для задоволення свого позову позивач ОСОБА_1 у позовній заяві вказав фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном, здійснений одразу після смерті спадкодавця ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки після смерті батька він із заповітом звернувся до Промінівської сільської ради, про що секретарем ОСОБА_8 у заповіті було зроблено відмітку, та після чого позивач вважав, що я прийняв спадщину відповідно до заповіту.

На підставі довідки Промінівської сільської ради № 166 від. 13.03.2019 року судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на день смерті батька ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав разом з ним в одному помешканні, та продовжує проживати по теперішній час, що за змістом п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) є свідченням прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини ОСОБА_6 шляхом фактичного вступу у володіння та управління належним померлому спадковим майном, а тому суд вважає, що позивач не пропустив строк на звернення до суду з даним позовомдля захисту порушеного права.

Таким чином, встановивши факт прийняття позивачем спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , суд вважає можливим позов задовольнити, оскільки за нормами ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) позивач є таким, що у передбаченому на час відкриття спадщини порядку прийняв спадщину померлого батька.

Щодо заявленої позивачем ОСОБА_1 вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат пов`язаних із оцінкою майна, то суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України с удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом з коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадку, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат.

Отже, в розумінні п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, понесені позивачем витрати на оцінку майна не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Крім того, позивачем не надано доказів понесених витрат, зокрема, квитанцій про сплату вартості оцінки вказаного майна.

Таким чином, викладені позивачем ОСОБА_1 обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду не надано, а тому на підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно, такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 549 ЦК Української СРС (в редакції 1963 року), ст. 12, 13, 76, 80, 81, 95, 133, 247, 258, 259, 265, 354, 355 ст. 315 ЦПК України ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , представником якого за цивільно-правовою угодою є адвокат Зубов Олег Володимирович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 , прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного управляння та володіння спадковим майном.

Визнатиза ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно, яке складається із частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,54 га. для ведення особистого господарства, яка розташована на землях Промінівської сільської ради у порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 28 грудня 2020 року.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ»

- постанови Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021 року у наступній редакції:

«Справа № 320/3280/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №320/3280/19 Головуючий у 1 інстанції: Бахаєв І.М.

Провадження № 22-ц/807/1047/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнив, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 .

На час смерті батька спадкоємцями за законом були його мати ОСОБА_3 та його брат ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповідав йому на час своєї смерті усе своє майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося. Заповіт був складений секретарем Промінівської сільської ради Івановою О.В.

На час смерті його батько перебував у шлюбі з його матір`ю, а житловий будинок АДРЕСА_1 вони придбали у період шлюбу, тому 1/2 частка зазначеного житлового будинку належала батькові ОСОБА_6 , а 1/2 частка матері ОСОБА_3 .

Також його батьком у власність у результаті безоплатної приватизації була отримана земельна ділянка загальною площею 0,54 га. для ведення особистого господарства, яка розташована на землях Промінівської сільської ради, тому дана земельна ділянка належала особисто йому.

Вважав, що звернувшись до секретаря Промінівської сільської ради після смерті батька за отримавши відмітку у заповіті, належним чином прийняв спадщину.

У березні 2019 року він звернувся до нотаріуса ОСОБА_9 , однак у видачі свідоцтва на спадщину йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду.

Вказував, що на час смерті батька він мешкав разом з ним у зазначеному будинку, де продовжує мешкати і по теперішній час.

На підставі зазначеного просив встановити факт того, що він прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного управління та володіння спадковим майном, та визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається із 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,54 га. для ведення особистого господарства, яка розташована на землях Промінівської сільської ради у порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати, пов`язані із оцінкою спадкового майна у розмірі 2000 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного управляння та володіння спадковим майном.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається із 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,54 га. для ведення особистого господарства, яка розташована на землях Промінівської сільської ради у порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що на день смерті ОСОБА_6 з ним мешкала лише дружина, не дослідження судом доказів, наданих відповідачем, незастосування положень ст. 1242 ЦК України щодо обов`язкової частки непрацездатні дружини у спадщині, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду є обґрунтованим та вмотивованим, судом першої інстанції враховано довідку №166 від 13 вересня 20219 року, відповідачі не звертались із заявами про прийняття спадщини.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном, не заявив про відмову від спадщини, а отже, суд вважав можливим визнати його спадкоємцем, який фактично прийняв спадкове майно, та визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,54 га. для ведення особистого господарства, яка розташована на землях Промінівської сільської ради .

Проте, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права.

При вирішенні спору, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті батька позивача - ОСОБА_6 (т.1, а.с.6).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_3 , яка на час смерті є непрацездатною особою у віці 75 років, та сини ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений 18 березня 1999 року секретарем виконкому Промінівської сільської Ради народних депутатів Івановою О.В., яким заповідав ОСОБА_1 на час своєї смерті усе своє майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося (т.1, а.с.8).

Відповідно до Свідоцтва на право власності на жилий будинок від 10 листопада 1998 року, яке видано на підставі рішення Мелітопольської міської Ради народних депутатів від 09.03.1989 року № 29/2 ОСОБА_6 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1, а.с.9).

27 грудня 1996 року на ім`я ОСОБА_6 видано державний акт серії ЧР № 11-7-1306 на право власності на земельну ділянку площею для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,54 га., яка розташована на території Промінівської сільської Ради (а.с.14).

Спадкова справа за фактом смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №62669698, виданою завідувачкою Мелітопольською державною нотаріальною конторою Володіною О.С. (а.с.130-131).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано сторонами, що на час смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкодавець проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживала та була зареєстрована за цією адресою його дружина - ОСОБА_3 (а.с.64-65).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року правила книги шостої ЦК України 2004 року застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (стаття 525 ЦК Української РСР).

Статтею 527 ЦК Української РСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтями 529 та 530 ЦК Української РСР визначені перша та друга черги спадкоємців за законом, відповідно до змісту яких при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Положеннями частини першої, другої статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (чинної на дату відкриття спадщини), передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Відповідно до статті 553 ЦК Української РСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

За приписами статті 535 ЦК Української РСР неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 07 березня 2002 року спадкодавець ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за цією ж адресою була зареєстрована відповідач ОСОБА_3 , а позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.5 зворот., 37).

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, ОСОБА_6 зазначав, що прийняв спадщину після померлого шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, що передбачено ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року.

На підтвердження зазначених позивачем обставин позивач долучив до матеріалів справи Довідку №166 від 13.03.2019 року, підписану Промінівським сільським головою Лаврик В.М. (а.с.18), в який зазначено, що ОСОБА_6 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований у житловому будинку АДРЕСА_1 . За даною адресою на день смерті разом з ним проживали та проживають його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 (т.1, а.с.18).

На спростування вказаних обставин відповідач ОСОБА_3 надала: довідку №353 від 25.07.2019 року, підписану Промінівським сільським головою Лаврик В.М. (т.1, а.с.67), в який зазначено, що ОСОБА_6 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований у житловому будинку АДРЕСА_1 . За даною адресою на день смерті зареєстрована та проживала разом з ним його дружина ОСОБА_3 (т.1, а.с.67).

Інші надані відповідачем докази, зокрема: договір про користування електричною енергією від 19 травня 2005 року у житловому будинку АДРЕСА_1 (т.1, а.с.69-70); договір на відпуск води з водопроводу КП «Промінь» у житловому будинку АДРЕСА_1 від 01.01.2005 року (т.1, а.с.71): договір про надання послуг електрозв`язку у житловому будинку АДРЕСА_1 від 26.02.2003 року (т.1, а.с.72-74), квитанції та довідки не охоплюють період шести місяців після смерті спадкодавця, а стосуються періоду, починаючи з 2005 року.

Довідка від 28.01.2003 року про суму виплаченого доходу і утриманого податку у 2002 році за оренду паю, який входить до складу спадщини (а.с.79), на яку посилається відповідач, видана на ім`я ОСОБА_6 , а тому не може свідчити про отримання вказаної суми саме ОСОБА_3 .

На запит апеляційного суду щодо різного змісту виданих Промінівським сільським головою довідок №166 від 13.03.2019 року та №353 від 25.07.2019 року листом від 27.05.2021 року №144/2 староста виконавчого комітету Терпінівської сільської ради МРЗО ОСОБА_11 роз`яснила причину розбіжності у виданих довідках, а саме:

-довідка №353 від 25.07.2019 року була видана ОСОБА_3 для оформлення спадщини у нотаріуса по реєстрації осіб за останнім місцем проживання померлого;

-довідка №166 від 13.03.2019 року була видана ОСОБА_1 на підтвердження його фактичного проживання з батьками за останнім місцем проживання померлого згідно заяв мешканців села Промінь (заяви 6 осіб долучено до відповіді (т.1, а.с.242-244).

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, послався лише на Довідку №166 від 13.03.2019 року, яка підписана Промінівським сільським головою Лаврик В.М., при цьому не надав будь-якої оцінки Довідці №353 від 25.07.2019 року, яка підписана цією ж самою особою Промінівським сільським головою Лаврик В.М., та яка містить інші відомості про проживання на час смерті зі спадкодавцем лише однієї особи - ОСОБА_3 .

Поза увагою суду залишився той факт, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що непрацездатна дружина спадкодавця ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, оскільки станом на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем за однією адресою, а отже має право на обов`язкову частину.

За загальним правилом дії законів і інших нормативно-правових актів в часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто, не раніше 01.01.2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на вказану дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, які виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до п.1 прикінцевих та перехідних положень Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, який у свою чергу набув чинності з 01.01.2004 року.

Судом першої інстанції встановлено, що спірну нерухомість - жилий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_6 придбав 09.03.1989 року, а тому на сімейні правовідносини поширюється чинний на той час Кодекс про шлюб та сім`ю України (1969 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

За змістом частини першої статті 81 ЗК України громадяни України можуть набувати право власності на земельну ділянку шляхом приватизації за умови наявності підстав набуття права на землю, передбачених статтею 116 ЗК України.

Таким чином, громадянин одержує у власність частку із земельного фонду, а тому земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю.

З огляду на викладене, зазначений будинок є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а тому 1/2 частка зазначеного житлового будинку на час смерті спадкодавця належала ОСОБА_6 , а 1/2 частка - ОСОБА_3 .

Земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,54 га, яка розташована на території Промінівської сільської Ради, набута спадкодавцем ОСОБА_6 у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю.

Отже, до складу спадщини, яку прийняли шляхом фактичного вступу в володіння спадковим майном дружина спадкодавця - ОСОБА_3 та його син ОСОБА_1 входить частина будинку та земельна ділянка.

За приписами статті 535 ЦК Української РСР неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Таким чином, враховуючи наявність трьох спадкоємців першої черги за законом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_1 , часка майна ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_6 становить відповідно:

1) По земельній ділянці - 2/9 частки (2/3 частка х 1/3 = 2/9) (обов`язкова частка);

2) По будинку: 1/2 частка (в спільному майні подружжя) + 1/9 частка (2/3 х 1/3 х 1/2 = 1/9 частка (обов`язкова частка) = 11/18 частки.

Враховуючи встановлені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню частково: по земельній ділянці - 2/7 частки (9/9 частки - 2/9 частки = 7/9 частки); по будинку: 7/18 частки (18/18 - 11/18 = 7/18 часток).

Таким чином, рішення суду згідно з п.2,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину, та визнання права власності, встановлення, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного управляння та володіння спадковим майном, визнання за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається із 7/18 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 7/9 часток земельної ділянки загальною площею 0,54 га для ведення особистого господарства, яка розташована на землях Промінівської сільської ради у порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2020 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про визнання таким, що фактично прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Встановити що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного управляння та володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається із 7/18 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 7/9 часток земельної ділянки загальною площею 0,54 га для ведення особистого господарства, розташованої на землях Промінівської сільської ради, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акта серії ЧР № 11-7-1306, виданого 27 грудня 1996 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 29 липня 2021 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В.Кочеткова»

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова