Рішення

від 01.06.2023 по справі 160/7808/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/7808/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в режимі відеоконференції

питання про ухвалення додаткового рішення у справі за

апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року

у справі №160/7808/22

за позовом ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в Луганській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Луганській області в якому просив про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 р. у справі № 160/7808/22 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 р. у справі № 160/7808/22 - скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Управління поліції охорони в Луганській області від 26.02.2022 №57 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Управління поліції охорони в Луганській області» в частині застосування до сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Сєвєродонецького районного відділу Управління поліції охорони в Луганській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Управління поліції охорони в Луганській області від 26.02.2022 №13 о/с в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 (0027126), поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Сєвєродонецького районного відділу Управління поліції охорони в Луганській області.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Сєвєродонецького районного відділу Управління поліції охорони в Луганській області.

Стягнуто з Управління поліції охорони в Луганській області (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, будинок 27, код ЄДРПОУ: 40109152) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 194611,2 грн. та допустити до негайного виконання рішення суду у цій частині у межах суми стягнення за один місяць.

02.05.2023 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій позивач просить суд стягнути на його користь понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 25 500,00 грн.

Дослідивши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, ч. 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою отримання професійної правничої допомоги, ОСОБА_1 укладено з Адвокатом Пихтіним Климом Володимировичем Договір про надання правової допомоги №103 від 19.05.2022 року.

Згідно до п.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю Сторін, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Пунктом 3 Договору обумовлено, що суми гонорару зазначаються адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та втручаються безпосередньо клієнту або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Згідно до акту надання послуг №1 ід 01.05.2023 позивачем отримано послуги зі збирання доказів у справі - 2000 грн., підготовки та подання позовної заяви - 5000 грн., підготовки та подання заяв та клопотань з процесуальних питань - 2000 грн., підготовки та подання відповіді на відзив - 2000 грн., участь у судових засіданнях - 7000 грн. Всього на суму 18 000 грн.

Згідно до акту надання послуг №2 ід 01.05.2023 позивачем отримано послуги з підготовки та подання апеляційної скарги - 3500 грн., участі в судових засіданнях - 4000 грн. Всього на суму 7500 грн.

Також позивачем надано Специфікації до договору про надання правової допомоги №1 від 09.05.2022 та №2 від 14.11.2022, якими визначено, що адвокат надає послуги з представництва інтересів позивача в суді першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Відповідач заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, вказує на необгрунтованість та звищення суми правничої допомоги.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що справа № 280/5548/20 є типовою, з великою кількістю судової практики з аналогічних спорів, а тому не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого орієнтовний розмір правничої допомоги є завищеним.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дослідила зміст наданих заявником документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір визначеного гонорару. Дослідивши надані документі, колегія суддів зазначає, що договір про надання правової допомоги, акти виконаних робіт та специфікації, не узгоджуються між собою та не надають змогу встановити фактичний об`єм понесених позивачем витрат, зміст та складність наданих послуг.

В даному випадку, оцінивши складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, з огляду на подані документи, також враховуючи критерії розумності та співмірності заявленої суми фактично понесених витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає наявними підстави для прийняття додаткової постанови в частині розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління охорони в Луганській області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко