Постанова

від 22.06.2023 по справі 0440/5637/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

справа №0440/5637/18

адміністративне провадження № К/990/1832/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 (колегія у складі суддів Суховарова А.В., Головко О.В., Ясенової Т.І. )

у справі № 0440/5637/18

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій

та за зустрічним позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області; позивач) звернулося до суду із позовом до Державного воєнізованого гірничо-рятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДВГРЗ ДСНС України; відповідач), у якому просило стягнути з відповідача витрати на виплату і доставку пільгових пенсії за списками № 1, № 2 колишнім працівникам підприємства за квітень-червень 2018 року у розмірі 1 796 051,38 гривень.

2. У вересні 2018 року ДВГРЗ ДСНС України подав зустрічний позов, у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Дніпропетровській області щодо включення до розрахунку витрати на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам та зобов`язати позивача виключити з розрахунку витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 пенсіонерів, які не працювали у ДВГРЗ ДСНС України: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ), ОСОБА_12 (далі - ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 (далі - ОСОБА_13 ), ОСОБА_14 (далі - ОСОБА_14 ), ОСОБА_15 (далі - ОСОБА_15 ), ОСОБА_16 (далі - ОСОБА_17 ), ОСОБА_18 (далі - ОСОБА_18 ), ОСОБА_19 (далі - ОСОБА_19 ), ОСОБА_20 (далі - ОСОБА_20 ), ОСОБА_21 (далі - ОСОБА_21 ), ОСОБА_22 (далі - ОСОБА_22 ), ОСОБА_23 (далі - ОСОБА_23 ), ОСОБА_24 (далі - ОСОБА_24 ), ОСОБА_25 (далі - ОСОБА_25 ), ОСОБА_26 (далі - ОСОБА_26 ), ОСОБА_27 (далі - ОСОБА_27 ), ОСОБА_28 (далі - ОСОБА_28 ), ОСОБА_29 (далі - ОСОБА_29 ), ОСОБА_30 (далі - ОСОБА_31 ), ОСОБА_32 (далі - ОСОБА_33 ), ОСОБА_34 (далі - ОСОБА_35 ), ОСОБА_36 (далі - ОСОБА_37 ), ОСОБА_38 (далі - ОСОБА_39 ), ОСОБА_40 (далі - ОСОБА_41 ), ОСОБА_42 (далі - ОСОБА_43 ), ОСОБА_44 (далі - ОСОБА_45 ), ОСОБА_46 (далі - ОСОБА_47 ), ОСОБА_48 (далі - ОСОБА_49 ), ОСОБА_50 (далі - ОСОБА_51 ), ОСОБА_52 (далі - ОСОБА_53 ), ОСОБА_54 (далі - ОСОБА_55 ), ОСОБА_56 (далі - ОСОБА_57 ), ОСОБА_58 (далі - ОСОБА_59 ), ОСОБА_60 (далі - ОСОБА_61 ), ОСОБА_62 (далі - ОСОБА_63 ), ОСОБА_60 (далі - ОСОБА_61 ), ОСОБА_64 (далі - ОСОБА_65 ), ОСОБА_66 (далі - ОСОБА_67 ), ОСОБА_68 (далі - ОСОБА_69 ), ОСОБА_70 (далі - ОСОБА_71 ), ОСОБА_72 (далі - ОСОБА_73 ), ОСОБА_74 (далі - ОСОБА_75 ), ОСОБА_76 (далі - ОСОБА_77 ), ОСОБА_78 (далі - ОСОБА_79 ), ОСОБА_80 (далі - ОСОБА_81 ), ОСОБА_82 , ОСОБА_83 (далі - ОСОБА_84 ), ОСОБА_85 (далі - ОСОБА_86 ), ОСОБА_87 (далі - ОСОБА_88 ), ОСОБА_89 (далі - ОСОБА_90 ), ОСОБА_91 (далі - ОСОБА_92 ), ОСОБА_93 (далі - ОСОБА_94 ), ОСОБА_95 (далі - ОСОБА_96 ), ОСОБА_97 (далі - ОСОБА_98 ), ОСОБА_99 (далі - ОСОБА_100 ), ОСОБА_101 (далі - ОСОБА_102 ), ОСОБА_103 (далі - ОСОБА_104 ), ОСОБА_105 (далі - ОСОБА_106 ), ОСОБА_107 (далі - ОСОБА_108 ), ОСОБА_109 (далі - ОСОБА_110 ), ОСОБА_111 (далі - ОСОБА_112 ), ОСОБА_113 (далі - ОСОБА_114 ), ОСОБА_115 (далі - ОСОБА_116 ), ОСОБА_117 (далі - ОСОБА_118 ), ОСОБА_119 (далі - ОСОБА_120 ), ОСОБА_121 (далі - ОСОБА_122 ), ОСОБА_123 (далі - ОСОБА_124 ), ОСОБА_125 (далі - ОСОБА_126 ), ОСОБА_127 (далі - ОСОБА_128 ), ОСОБА_129 (далі - ОСОБА_130 ), ОСОБА_131 (далі - ОСОБА_132 ), ОСОБА_133 (далі - ОСОБА_134 ), ОСОБА_135 (далі - ОСОБА_136 ), ОСОБА_137 (далі - ОСОБА_138 ), ОСОБА_139 (далі - ОСОБА_140 ), ОСОБА_141 (далі - ОСОБА_142 ), ОСОБА_143 (далі - ОСОБА_144 ), ОСОБА_145 (далі - ОСОБА_146 ), ОСОБА_147 (далі - ОСОБА_148 ), ОСОБА_149 (далі - ОСОБА_150 ), ОСОБА_151 (далі - ОСОБА_152 ), ОСОБА_153 (далі - ОСОБА_154 ), ОСОБА_155 (далі - ОСОБА_156 ), ОСОБА_157 (далі - ОСОБА_158 ), ОСОБА_159 (далі - ОСОБА_160 ), ОСОБА_161 (далі - ОСОБА_162 ), ОСОБА_163 (далі - ОСОБА_164 ), ОСОБА_165 (далі - ОСОБА_166 ), ОСОБА_167 (далі - ОСОБА_168 ), ОСОБА_169 (далі - ОСОБА_170 ), ОСОБА_171 (далі - ОСОБА_172 ), ОСОБА_173 (далі - ОСОБА_174 ), ОСОБА_175 (далі - ОСОБА_176 ), ОСОБА_177 (далі - ОСОБА_178 ), ОСОБА_179 (далі - ОСОБА_180 ), ОСОБА_181 (далі - ОСОБА_182 ), ОСОБА_183 (далі - ОСОБА_184 ), ОСОБА_185 (далі - ОСОБА_186 ), ОСОБА_187 (далі - ОСОБА_188 ), ОСОБА_189 (далі - ОСОБА_190 ), ОСОБА_191 (далі - ОСОБА_192 ), ОСОБА_193 (далі - ОСОБА_194 ), ОСОБА_195 (далі - ОСОБА_196 ), ОСОБА_197 (далі - ОСОБА_198 ), ОСОБА_199 (далі - ОСОБА_200 ), ОСОБА_201 (далі - ОСОБА_202 ), ОСОБА_203 (далі - ОСОБА_204 ), ОСОБА_205 (далі - ОСОБА_206 ), ОСОБА_207 (далі - ОСОБА_208 ), ОСОБА_209 (далі - ОСОБА_210 ), ОСОБА_211 (далі - ОСОБА_212 ), ОСОБА_213 (далі - ОСОБА_214 ), ОСОБА_215 (далі - ОСОБА_216 ), ОСОБА_217 (далі - ОСОБА_218 ), ОСОБА_219 (далі - ОСОБА_220 ), ОСОБА_221 (далі - ОСОБА_222 ), ОСОБА_223 (далі - ОСОБА_224 ), ОСОБА_225 (далі - ОСОБА_226 ), ОСОБА_227 (далі - ОСОБА_228 ) та ОСОБА_229 (далі - ОСОБА_230 ), та за списком № 2 ОСОБА_231 (далі - ОСОБА_232 ), ОСОБА_233 (далі - ОСОБА_234 ) та ОСОБА_235 (далі - ОСОБА_236 ).

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33974259) зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

4. На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлялися ДВГРЗ ДСНС України розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а», п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

5. Відповідно до Розрахунків заборгованість ДВГРЗ ДСНС України за квітень-червень 2018 року становить: за списком № 1 - 1 786 971,49 грн; за списком № 2 - 9 079,89 гривень.

6. У зв`язку з тим, що ДВГРЗ ДСНС України у добровільному порядку витрат не відшкодував, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Списку №1 та Списку №2. Зазначена сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, а тому підлягає примусовому стягненню.

8. В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийняте незаконне рішення про включення до розрахунку відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та надіслано на адресу ДВГРЗ ДСНС України розрахунків відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були призначені особам, що не працювали на робочих місцях позивача чи робочих місцях загонів, правонаступником яких є позивач, та безпідставно покладено на ДВГРЗ ДСНС України обов`язок по відшкодуванню фактичних витрат. ГУ ПФ України в Дніпропетровській області безпідставно включив до розрахунку осіб, які ніколи не працювали в ДВГРЗ ДСНС України.

9. ГУ ПФ України в Дніпропетровській області заперечувало проти зустрічного позову, покликаючись на те, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ДВГРЗ ДСНС України не оскаржені, є узгодженими з моменту їх підписання відповідачем у первісному позові і обов`язковими для виконання.

Крім того, видаючи довідки, уточнюючі факт та характер роботи підприємство бере на себе відповідальність як за їх достовірність так і за обов`язок перед державою, щодо кодування виплати та доставки пільгових пенсій. Стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

10. Також зазначено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС України.

11. ДВГРЗ ДСНС України заперечувало проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що він за своїм правовим статусом відноситься до гірничорятувальних частин, виплата пенсій працівникам ДВГРЗ ДСНС України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Не є правонаступником прав та обов`язків інших раніше діючих загонів та не повинен відшкодовувати витрати на доставку пільгових пенсій щодо осіб, які отримали свій пільговий стаж в підприємствах, правонаступником яких є інше підприємство. Також зазначено, що наявність розрахунку органу Пенсійного фонду України щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій не є безумовною підставою для стягнення відшкодування в сумі, вказаній у розрахунку. Направлені на адресу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій розрахунки не були погоджені ним і повернуті із запереченнями (лист від 10.05.2018 № 01/3-821; лист від 08.06.2018 № 01/3-994; лист від 09.07.2018 №01/3-1121).

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 задоволено позов ГУ ПФ України в Дніпропетровській області; відмовлено у задоволенні зустрічного позову ДВГРЗ ДСНС України.

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайний ситуацій про те, що він є окремою юридичною особою та не є правонаступником будь-яких загонів, зокрема Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС України, на яких працювали особи, що отримують пільгову пенсію, спростовуються судовими рішеннями у справі №804/5096/16 за позовом Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості з відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким встановлено обов`язок відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

14. Стосовно посилання Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на неправомірність нарахування розміру відшкодування щодо пенсіонерів спростовується як довідками щодо пільгового характеру, так і розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, до яких включено суми відшкодування по особам.

15. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України фактично здійснені пенсійні виплати по пенсіонерам за період з квітня по червень 2018 року у відповідних розмірах, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій не було спростовано законодавчо визначений обов`язок щодо відшкодування вказаних сум та не оскаржувались як рішення органу Пенсійного фонду України про нарахування пільгових пенсій, так і розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

16. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 змінено в частині суми стягнення з 1 796 051,38 грн до 1 745 197,06 гривень.

Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалено у цій частині нове рішення про часткове задоволення позову:

- визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Дніпропетровській області щодо включення до розрахунку витрати на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_14 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 та ОСОБА_239 ;

- зобов`язано ГУ ПФ України в Дніпропетровській області виключити з розрахунку витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 пенсіонерів ОСОБА_14 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 та ОСОБА_242 , які не працювали у ДВГРЗ ДСНС України;

- визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Дніпропетровській області щодо завищення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 за квітень-червень 2018 року пенсіонерам ОСОБА_8 та ОСОБА_243 , які отримали пільговий стаж як у ДВГРЗ ДСНС України, так і в інших підприємствах;

- зобов`язано ГУ ПФ України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок сум відшкодування на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_8 та ОСОБА_243 ;

- стягнуто з ГУ ПФ України в Дніпропетровській області на користь ДВГРЗ ДСНС України сплачений судовий збір в сумі 1157,34 грн за рахунок бюджетних асигнувань.

17. Змінюючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при розрахунку витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_8 не було пропорційно враховано період роботи у Першому воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, а тому відшкодуванню підлягає не заявлена сума 41190 грн, а 26888,82 грн; щодо ОСОБА_244 не було пропорційно враховано період роботи на шахті імені Ленінського Комсомолу, у 49-му воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, у 8-му воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, а тому відшкодуванню підлягає не заявлена сума 9507,45 грн, а 4616,04 грн, - всього 31504, 86 грн.

18. Безпідставно включені витрати на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_14 в сумі 14522,61 грн, оскільки пільговий стаж він набув у ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», Центральному воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, Київському воєнізованому гірничо-рятувальному загоні; ОСОБА_237 в сумі 2375,55 грн, оскільки пільговий стаж він набув у Сіверському воєнізованому гірничо-рятувальному загоні; ОСОБА_245 в сумі 1583,70 грн, оскільки пільговий стаж він набув на шахті Новомиргородська, Новомиргородському воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, Центральному воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, Київському воєнізованому гірничо-рятувальному загоні; ОСОБА_246 в сумі 5509,20 грн, оскільки пільговий стаж він набув на підприємстві «Гідроспецбуд», Українському воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, 13-му воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, Чернівецькому воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, - правонаступником яких відповідач не є.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом щодо виключення з розрахунку витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без врахування правої позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 813/2530/17 щодо можливості спростування обставин, які встановлені в іншому судовому рішенні.

21. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на обставини, встановлені у справі №804/5216/17, дійшов помилкового висновку, що ДВГРЗ ДСНС України є правонаступником Українського воєнізованого гірничорятувального загону, Кавказького воєнізованого гірничорятувального загону та Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону, при цьому, не надав оцінки наявним у матеріалах справи доказам та іншим судовим рішенням у господарських справах № А/25/107, №А16/166 (25/112 (32/324 (30/308), у яких встановлено інші обставини щодо правонаступництва.

22. Крім того, у справі № 804/5216/17 розглядалося питання, що має інший об`єм доказів, які розглядалися не з позиції здійснення оцінки правомірності дій суб`єкта владних повноважень. Органи Пенсійного фонду України змінили спосіб визначення місця роботи пенсіонера, внесли відомості до протоколів про призначення пенсії, відміні ніж ті, що зазначені у трудових книжках, а саме, змінили ідентифікаційний код юридичної особи. Центральний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін був філією Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби України (код ЄДРПОУ 26475829), визнаної банкротом відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2015 у справі № 44/621-б.

23. Передчасним є висновок суду апеляційної інстанції щодо визначення правонаступника 51-м ВГРЗ, 11-м ВГРЗ та Олександрійського воєнізованого гірничорятувального загону, оскільки відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, правонаступником 51-го ВГРЗ і 11-го ВГРЗ був Олександрійський воєнізований гірничорятувальний загін Міністерства України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 00165770), який не має відношення до Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33861028), правонаступником якого став скаржник у 2013 році; схожість назв юридичних осіб не свідчить про правонаступництво.

24. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

25. Покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.12.2018 у справі № 804/7025/17, від 20.12.2018 у справі № 804/2506/17, від 11.09.2019 у справі №804/5096/16, від 15.09.2020 у справі № 804/4547/17, від 17.09.2020 у справі №804/863/17, від 22.10.2020 у справі №804/2075/17, від 23.06.2022 у справі №804/2793/18, якими підтверджено обов`язок відшкодовування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ДВГРЗ ДСНС України, з врахуванням переліку працівників гірничорятувальних частин.

26. Також наголошує про те, що довідки про підтвердження пільгового характеру роботи у випадку ліквідації підприємств без правонаступництва видаються архівними установами або органом вищого рівня, а у випадку дієвості підприємства або наявності правонаступництва - підприємством.

27. Пільгові довідки, на підтвердження пільгового характеру роботи, видано працівникам безпосередньо Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає наступне.

29. Верховний Суд неодноразово розглядав справи за участю тих самих сторін і формулював відповідні правові висновки за аналогічними відносинами та вимогами.

30. Зокрема, у постанові від 20.12.2018 у справі №804/7025/17 Верховний Суд зазначив:

«Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об`єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, у відповідності до п. "а", "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника, що виплата пенсій працівникам відповідача повинна здійснюватися виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням приписів п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, в абзаці п`ятому підпункту1 пункту 2 зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФ України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФ України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФ України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФ України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до ПФ України відшкодуванню підлягають витрати ПФ України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

У пункті 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФ України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФ України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.»

31. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 20.12.2018 у справах № 804/7025/17, № 804/2506/17, від 17.09.2020 у справі №804/863/17, від 22.10.2020 у справі № 804/2075/17 та від 06.06.2023 у справі № 804/5216/17, у спорах між тими самими сторонами.

32. Також у зазначених справах, судами встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувального) загін Державної служби з надзвичайних ситуацій є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України, що підтверджується статутом, обліковими картками відповідача та кодом ЄДРПОУ.

33. При цьому обставини правонаступництва встановлені також і в справі № 804/2506/17.

34. Зазначені правові висновки є застосовними у справі, що розглядається, де суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що правонаступництво Українського воєнізованого гірничорятувального загону, Кавказького воєнізованого гірничорятувального загону та Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону підтверджено судовими рішеннями у справі №804/5216/17.

35. Проте, скаржник вважає такі висновки хибними, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував судові рішення у господарських справах № А25/107, №А16/166(25/112(32/324 (30/308), якими, на його думку, встановлено інші обставини щодо правонаступництва та не враховано висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 03.04.2018 у справі №813/2530/17 щодо можливості спростування обставин, які встановлені в іншому судовому рішенні.

36. У цій частині колегія суддів звертає увагу, що згадані вище судові рішення у господарських справах не стосуються встановлення правонаступництва Українського воєнізованого гірничорятувального загону, Кавказького воєнізованого гірничорятувального загону та Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону, а тому Суд вважає ці посилання безпідставними та такими, що не спростовуються висновок суду апеляційної інстанції.

37. Щодо можливості спростування обставин, які встановлені в іншому судовому рішенні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

38. Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

39. При цьому, статтею 78 визначені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

40. Однак, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

41. Отже, за змістом частини першої статті 78 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

42. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 сформульовано висновок, про те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (п. 32 постанови).

43. Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

44. Отже, суд апеляційної інстанції вірно врахував встановлені у справі № 804/5216/17 обставини щодо правонаступництва, оскільки у справі №804/5216/17 та у справі, що розглядається, беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

45. Щодо доводів скаржника про передчасність висновку суду апеляційної інстанції в частині визначення правонаступника 51-м ВГРЗ, 11-м ВГРЗ та Олександрійського воєнізованого гірничорятувального загону, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що це також було предметом дослідження у справі № 804/5216/17. Встановлено, що з 03.05.1994 51-й Воєнізований гірничорятувальний загін перейменовано в 11-й ВГРЗ (наказ №73 від 18.05.94); з 01.09.1999 11-й ВГРЗ перейменований в Олександрійський ВГРЗ ДВГРЗ (наказ №315-к від 06.09.1999); з 01.02.2004, у зв`язку з реорганізацією ДВГРЗ МНС України, загін став структурним підрозділом Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону. (ЦРСВАРЗ) - під назвою "Олександрійський спеціальний (воєнізований) гірничорятувальний загін", який з 24.11.2005 перейменовано в Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін. У статуті Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) (нова редакція) від 2013 року в п.1.2. Загальних положень зазначено: «Загін є правонаступником Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону.

46. Також Суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що органи Пенсійного фонду України змінили спосіб визначення місця роботи пенсіонера, внесли відомості до протоколів про призначення пенсії, відміні тим, що зазначені у трудових книжках, а саме, змінили ідентифікаційний код юридичної особи, оскільки вони стосуються оцінки доказів. Однак до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

47. Колегія суддів звертає увагу на те, що Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій оскаржується лише рішення суду апеляційної інстанції. Цим рішенням не було скасовано у повному обсязі рішення суду першої інстанції. Тому, за результатом касаційного перегляду та з урахуванням того, що в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій сторонами не оскаржується, необхідно залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

48. Отже, доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують, не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

49. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №0440/5637/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб