Постанова

від 22.06.2023 по справі 420/5101/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 420/5101/19

адміністративне провадження № К/9901/10404/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (у складі судді Іванова Е.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,) у справі №420/5101/19,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» (далі - ОСББ, позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ГУ ДСНС України в Одеській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №50 від 03.05.2019.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що припис №50 від 03.05.2019 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ГУ ДСНС України в Одеській області під час здійснення перевірки будинку №100 по проспекту Добровольського в м. Одесі грубо порушено вимоги абз.4 ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме проведенням відповідачем трьох перевірок з одних і тих самих підстав, відповідно до посвідчень №116 від 18.04.2019, №116/1 від 18.04.2019, №67 від 24.04.2019.

3. Також позивачем зазначалось, що в посвідченні на проведення заходу державного контролю (нагляду) №67 від 24.04.2019 періодом перевірки вказано з 25.04.2019 по 26.04.2019. При цьому згідно Графіку позапланових перевірок, що є невід`ємною частиною наказу «Про проведення позапланової перевірки» ГУ ДСНС України в Одеській області від 05.02.2019 №39 (на підставі якого проводилась перевірка), датою початку перевірки тривалістю два дні зазначено 18.04.2019, а отже посвідчення №67 від 24.04.2019 є таким, що не відповідає наказу, оскільки перевірка була проведена не у строки встановлені таким наказом.

4. Крім того позивачем зазначалось, що в порушення вимог ч.6, 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в акті перевірки №62 від 26.04.2019, вказано, що у проведенні перевірки брали участь інспектори ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також керівник ОСББ «Сотка Добра» ОСОБА_7, натомість акт не містить ані підпису ОСОБА_1 , що нібито брав участь у перевірці, ані запису ОСОБА_2 про відмову керівника ОСББ «Сотка Добра» підписати акт. Також відповідачем керівнику ОСББ «Сотка Добра» ОСОБА_7 не надавався припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №50 від 03.05.2019 з записом про його відмову від підпису та з наявністю підпису ОСОБА_1 .

5. Додатково позивач вказував на те, що з долучених до акту №62 від 26.04.2019 фотографій неможливо дійти висновку де саме вони зроблені, які саме порушення на них зображені та чи мають ці фотографії будь-яке відношення до ОСББ «Сотка Добра» і того опису порушень, що нібито виявлені під час перевірки будинку №100 по проспекту Добровольського в м. Одесі .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

7. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, критично віднісся до посилань позивача на неможливість повторного проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскільки відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ОСББ «Сотка Добра» 25 квітня 2019 року вперше згідно посвідчення №67 від 24.04.2019, тобто позапланова перевірка проводилась відповідачем фактично лише 25 квітня 2019 року.

8. Суди попередніх інстанцій вважали, що ДСНС правомірно складений припис №50 від 03.05.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки, яким встановлені строки (терміни) усунення ОСББ «Сотка Добра» порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки; даний припис складений за змістом та формою з дотриманням вимог ч.9 ст.7 Закону №877, та підписаний посадовою особою інспектором відділу нагляду (контролю) за ОВО ЦЗД ГУ ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_2.

9. Стосовно тверджень позивача про відсутність підпису підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 в акті перевірки, суд апеляційної інстанції зазначав, що відповідно до наданого відповідачем листка непрацездатності серії АДН №128472 від 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 у період з 25 квітня 2019 року по 03 травня 2019 року був тимчасово звільнений від роботи через хворобу, а отже не мав об`єктивної можливості підписати вказаний акт; в свою чергу, акт підписаний посадовою особою відповідача, що здійснювала захід державного нагляду (контролю) - інспектором відділу нагляду (контролю) за ОВО ЦЗД ГУ ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_2.

10. Посилання позивача на допущені відповідачем порушення при призначені, проведені перевірки та складенні акту №62 від 26 квітня 2019 року, як передумову скасування оскаржуваного припису, судами попередніх інстанцій були відхилені. До того ж суди попередніх інстанцій зазначали, що саме по собі посилання на порушення процедури прийняття акта не можуть спростовувати факт виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

11. Щодо зауважень до наданих суду першої інстанції відповідачем фото фіксації порушень виявлених перевіряючи ми під час перевірки, а саме: відсутність часу, дати, та місця знімання, та посилання представника позивача на те, що акт не був наданий на підпис керівнику ОСББ ОСОБА_7, а відправлений по пошті, то суд апеляційної інстанцій зауважував, що вказані обставини досліджувались судом першої інстанції, їм наддавалась відповідна оцінка, а в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів стосовно неправомірності рішення суду в даній частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

12. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №420/5101/19 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. Як на підстави для касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу) та зазначає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі п.п. 1, 4 частини 2 статті 353 КАС України (порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, а також якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів).

14. Позивач зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції, всупереч завданню адміністративного судочинства, грубо порушив такі його основні засади як змагальність сторін і диспозитивність, а також презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка закріплена в частині 2 статті 77 КАС України, що виразилось у тому, що суд неодноразово протокольними ухвалами від 07.10.2019, 16.10.2019 та 06.11.2019 з власної ініціативи витребував у відповідача докази, що обґрунтовували б правомірність його дій та рішень, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 № 50768/1/1-18, наказ ГУ ДСНС України в Одеській області № 39 від 05.02.2019, додатки до нього та документи, які свідчили б про внесення змін до вказаного Наказу та Графіку позапланових перевірок.

15. Окрім того, скаржник вважає, що обставини, які лежать в основі оскаржуваних судових рішеннях, встановлені на підставі недопустимих доказів. ОСББ зазначає, що як судом першої, так і апеляційної інстанцій, під час надання оцінки доказам, всупереч вимогам статей 74, 75, 94 КАС України, взята до уваги роздруківка документу з назвою «Доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 № 50768/1/1-18», що не містить підпису Прем`єр-міністра, а отже, на переконання позивача, не є достовірним доказом. Вказане, як вважає скаржник, свідчить, що суди попередніх інстанцій встановили таку обставину, як існування правової підстави для проведення перевірки ОСББ «Сотка Добра».

16. Позивач зазначає також, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про те, що Акт № 62 від 26.04.2019, який є фактично єдиним доказом, на підставі якого суд дійшов висновку про наявність порушень законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки в будинку, утримання якого здійснює ОСББ, не було підписано інспектором відповідача ОСОБА_1, який разом з інспектором ОСОБА_2, здійснював перевірку; обставини щодо того, що ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості підписати вказаний акт, оскільки був тимчасово звільнений від роботи через хворобу, суд апеляційної інстанції встановив на підставі листка непрацездатності серії АДН № 128472 від 25.04.2020 разом з письмовими поясненнями відповідача; при цьому, суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини 4 статті 308 КАС України, та прийняв доказ, що не був поданий до суду першої інстанції. А тому, позивач вважає зазначений листок непрацездатності також недопустимим доказом.

17. Крім того, позивач вказує, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги статей 90, 211 та 242 КАС України та належним чином не дослідили посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 67 від 24.04.2019, не вказавши жодних висновків про те, що вказане посвідчення складено з порушенням вимог законодавства, оскільки переліку питань, які були предметом здійснення перевірки та необхідність перевірки яких стала підставою її проведення, в ньому не зазначено.

18. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. Касаційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» до Верховного Суду надійшла 13 квітня 2020 року.

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Яковенко М.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі №420/5101/19.

22. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №420/5101/19.

23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.06.2023 №918/0/78-23 зобов`язано здійснити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Яковенка М.М. та призначено повторний автоматизований розподіл справи.

24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

25. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2023 дану справу дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.02.2019 начальником ГУ ДСНС України в Одеській області генералом-майором В.В. Федорчаком, відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 №50768/1/1-18, з метою здійснення контролю за виконанням вимог Кодексу цивільного захисту України, інших законодавчих та нормативних, нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, згідно з абзацом сьомим частини першої статті 6 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», прийнято наказ №39 про проведення позапланової перевірки об`єктів у визначені терміни та виключно посадовими особами.

27. Згідно додатку до вищенаведеного наказу №39 від 05.02.2019, а саме п.159 графіку позапланових перевірок будинків підвищеної поверховості та висотних будинків, розташованих на території Одеської області (далі - Графік), зазначено: найменування суб`єкта господарювання ОСББ «Сотка Добра»; місце провадження господарської діяльності: м. Одеса, пр. Добровольського, 10; дата початку здійснення заходу 18.04.2019; строк здійснення заходу - 2 дні.

28. На виконання наказу №39 від 05.02.2019 та у відповідності до графіку, а саме у період з 18.04.2019 по 19.04.2019 ГУ ДСНС України в Одеській області видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.04.2019 №116 на проведення позапланової перевірки ОСББ «Добра Сотка», розташованого за адресою: м.Одеса, пр. Добровольського, 100. Також у посвідченні наведено перелік питань, які є предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та необхідність яких стала підставою для його проведення: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, виданих за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

29. На підставі вищенаведеного посвідчення №116 посадовою особою відповідача ОСОБА_5 18.04.2019 було здійснено вихід за адресою м.Одеса, пр. Добровольського, 100. Разом з тим, ОСОБА_5 повідомлено про те, що посвідчення виготовлено на перевірку іншої особи, яке було припинено за рішенням суду - ОСББ «Добра Сотка» замість ОСББ «Сотка Добра», яке не є його правонаступником.

30. Враховуючи вищенаведені обставини та допущену помилку посадової особи при оформленні документів, які дають право на перевірку суб`єкта господарювання, ГУ ДСНС України в Одеській області, відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661), дії пов`язані з заходом перевірки визнало недійсним, про що було повідомлено позивача листом від 19.04.2019 №03/1715/09.

31. В зв`язку з наведеними обставинами ГУ ДСНС України в Одеській області видало нове посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18.04.2019 №116/1 з аналогічним переліком питань у посвідченні №116.

32. 19.04.2019 посадовими особами відповідача здійснено повторний вихід, під час якого встановлено, що керівник ОСББ «Сотка Добра» задіяний у виборчому процесі з виборів Президента України в якості члена виборчої дільниці №511164, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 29-А, і тому він прийняти участь в позаплановому заході не має можливості. З огляду на наведені обставини Ермаковою О.В. (посадова особа, якою здійснено вихід до ОСББ «Сотка Добра») складено акт про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 19.04.2019 року за №90 та направлено його 19.04.2019 на адресу позивача, що підтверджується відповідним фіскальним чеком.

33. Надалі, посадовою особою ГУ ДСНС України в Одеській області Ермаковою О.В. з метою виконання доручення надано рапорт заступнику начальника ГУ ДСНС України в Одеській області про перенесення термінів проведення позапланової перевірки стосовно ОСББ «Сотка Добра» за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 100, на дати з 25 по 26 квітня 2019 року.

34. На підставі вказаного рапорту ГУ ДСНС України в Одеській області внесено зміни до графіку, який є додатком до наказу від 05.02.2019 №39, в якому у п.152 вказано, що найменування суб`єкта господарювання - ОСББ «Сотка Добра»; місце провадження господарської діяльності: м. Одеса, пр. Добровольського, 10; дата початку здійснення заходу 25.04.2019; строк здійснення заходу: 2 дні.

35. 25 квітня 2019 року, на підставі посвідчення на проведення перевірки №67 від 24.04.2019, головним інспектором відділу нагляду (контролю) за суб`єктами господарювання управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 та інспектором відділу нагляду (контролю) за ОВО ЦЗД ГУ ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_2., у присутності голови правління ОСББ «Сотка Добра» ОСОБА_7, було здійснено позапланову перевірку житлового будинку ОСББ «Сотка Добра», розташованого за адресою: 65025, Одеська область, м. Одеса, проспект Добровольського, 100 , під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

36. За результатами перевірки складено акт №62 від 26.04.2019, у якому зафіксовані 35 порушень приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, (зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, які є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Акт перевірки направлений позивачу 26.04.2019 року, що підтверджується відповідною печаткою на конверті.

37. 03.05.2019 ГУ ДСНС України в Одеській області за результатами позапланового заходу, яким встановлені 35 порушень вимог нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, зафіксованих у акті №62 від 26.04.2019, позивачу направлено припис №50 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з визначенням строку усунення цих порушень до 03.06.2019.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

40. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

41. Як видно із матеріалів касаційної скарги, позивач оскаржує судові рішення у цій справі з підстав пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу) та зазначає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі п.п. 1, 4 частини 2 статті 353 КАС України.

42. Так, відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

43. Таким чином, виходячи із меж касаційного оскарження, Верховному Суду слід перевірити процесуальні аспекти прийняття оскаржуваних судових рішень, що стосуються повноти дослідження зібраних (наявних) у справі доказів, а також чи має місце встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів.

44. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що суд касаційної інстанції обмежений у праві встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

45. Як видно зі змісту касаційної скарги, позивач зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції, всупереч завданню адміністративного судочинства, грубо порушив такі його основні засади як змагальність сторін і диспозитивність, а також презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка закріплена в частині 2 статті 77 КАС України, що виразилось у тому, що суд неодноразово протокольними ухвалами від 07.10.2019, 16.10.2019 та 06.11.2019 з власної ініціативи витребував у відповідача докази, що обґрунтовували б правомірність його дій та рішень, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 № 50768/1/1-18, наказ ГУ ДСНС України в Одеській області № 39 від 05.02.2019, додатки до нього та документи, які свідчили б про внесення змін до вказаного Наказу та Графіку позапланових перевірок.

46. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

47. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 2 статті 2 КАС України).

48. Частина 3 зазначеної статті процесуального закону визначає, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

49. Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

50. Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

51. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

52. Матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції під час розгляду справи здійснював активну роль у дослідженні та встановленні необхідних для прийняття судового рішення обставин.

53. Так, встановивши відсутність у матеріалах справи доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 № 50768/1/1-18 (далі також - Доручення), яке в силу вимог абз. 7 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» слугувало правовою підставою для проведення позапланової перевірки ОСББ, суд першої інстанції в судовому засіданні 07.10.2019 усною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати зобов`язав відповідача надати до суду таке Доручення. Поряд з цим, іншою протокольною ухвалою зобов`язано представника відповідача надати копію засвідченого наказу на проведення позапланової перевірки та посвідчень, на підставі яких перевіряючі здійснювали перевірки.

54. У судовому засіданні 16.10.2019 суд першої інстанції протокольною ухвалою зобов`язав представника відповідача надати суду додаток до Наказу № 39 від 05.02.2019 в повному обсязі і читабельну копію Доручення з підписом, а в разі труднощів - повідомити суд причини неможливості його надання. В цьому ж судовому засідання також зобов`язано представника відповідача надати зміни, які вносились до додатку до Наказу № 39, що стосувались позивача по справі.

55. З огляду на перелічені обставини, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що витребування з власної ініціативи доказів по справі не свідчить про порушення засад змагальності сторін і диспозитивності, а вказує на дотримання принципу офіційного з`ясування обставин у справі.

56. Зі змісту оскаржуваного рішення слід дійти висновку, що на підставі зібраних у справі доказів, зокрема і тих, що були витребувані за ініціативою, суд першої інстанції встановив ряд обставин, які є важливими для прийняття судового рішення в цій категорії справ.

57. Так, судом першої інстанції було встановлено, що дорученням від 16.01.2019 №50768/1/1-18 у зв`язку з виявленими системними порушеннями вимог пожежної безпеки у висотних житлових будинках та будинках підвищеної поверховості, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Прем`єр-міністр України просив забезпечити проведення у 2019 році позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням управителями багатоквартирних житлових будинків підвищеної поверховості та висотних будинків вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

05.02.2019 відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 №50768/1/1-18, ГУ ДСНС України в Одеській області прийнято наказ №39 про здійснення позапланових перевірок об`єктів у визначені терміни та виключно посадовими особами згідно додатку;

відповідачем видавались три посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) (№116 від 18.04.2019, №116/1 від 18.04.2019 та №67 від 24.04.2019), проте відповідно до встановлених судом обставин, посвідчення №116 виписано на проведення перевірки іншої юридичної особи та на його підставі акт перевірки не складався, відповідно до посвідчення №116/1 з підстав відсутності керівника ОСББ «Сотка Добра» ОСОБА_7 перевірка не проведена з урахуванням приписів ч.11 ст.4 Закону №877, про що й складений відповідний акт з підстав чого перенесено терміни проведення позапланової перевірки.

58. В контексті наведених обставин, судом першої інстанції також було встановлено, що позапланова перевірка позивача спочатку повинна була проводитись у період з 18-19 квітня 2019 року, проте з урахуванням неможливості прибуття керівника ОСББ «Сотка Добра» на об`єкт перевірки відповідачем терміни проведення позапланової перевірки перенесені на 25-26 квітня 2019 року та внесено відповідні зміни до Графіку позапланових перевірок будинків підвищеної поверховості та висотних будинків, розташованих на території Одеської області, який наявний в матеріалах справи та з якого вбачається, що періодом такої перевірки зазначено 25 квітня 2019 року тривалістю 2 дні, тобто відповідає термінам зазначеним у посвідченні на проведення заходу державного контролю (нагляду) №67 від 24.04.2019.

59. Такі обставини слугували підставою для висновків судів попередніх інстанцій про необґрунтованість посилань позивача на неможливість повторного проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскільки відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ОСББ «Сотка Добра» 25 квітня 2019 року вперше згідно посвідчення №67 від 24.04.2019, тобто позапланова перевірка проводилась відповідачем фактично лише 25 квітня 2019 року. Суд першої інстанції зазначав, що з боку відповідача проведено лише одну перевірку відповідно до посвідчення на її проведення №67 від 24.04.2019 та наказу №39 від 05.02.2019, що відповідає нормам чинного законодавства.

60. Верховний Суд погоджується із такими висновками, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

61. В касаційній скарзі позивач також висловлює позицію, що обставини, які лежать в основі оскаржуваних судових рішень, встановлені на підставі недопустимих доказів.

62. Так, ОСББ зазначає, що як судом першої, так і апеляційної інстанцій, під час надання оцінки доказам, всупереч вимогам статей 74, 75, 94 КАС України, взята до уваги роздруківка документу з назвою «Доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 № 50768/1/1-18», що не містить підпису Прем`єр-міністра, а отже, на переконання позивача, не є достовірним доказом. Вказане, як вважає скаржник, свідчить, що суди попередніх інстанцій встановили таку обставину, як існування правової підстави для проведення перевірки ОСББ «Сотка Добра» на підставі недопустимого доказу.

63. Як вже було зазначено, відповідно до абз. 7 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

64. Параграф 1 Глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначає основні положення про докази.

65. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

66. Тобто докази - це урегульована процесуальним законодавством, існуюча у певній процесуальній формі інформація (фактичні дані), яка надає можливість адміністративному суду, що розглядає справу, достеменно або певним чином відтворити та встановити усі обставини публічно-правового спору, які мають значення для правильного вирішення адміністративної справи.

67. Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням їхньої якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного судового рішення.

68. Так, докази мають бути: належними (стаття 73 КАС України); допустимими (стаття 74 КАС України); достовірними (стаття 75 КАС України); достатніми (стаття 76 КАС України).

69. Згідно зі статтею 74 КАС України (допустимість доказів) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

70. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

71. До таких висновків щодо сутності доказів та, зокрема, визначення критеріїв їх допустимості дійшов Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 280/8987/20.

72. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

73. Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги в частині того, що судами попередніх інстанцій не надана оцінка всім доводам сторони позивача, зокрема - щодо відсутності підпису Прем`єр-міністра України на Дорученні.

74. Водночас, допустимість доказу (доручення Прем`єр-міністра України від 16.01.2019 № 50768/1/1-18) скаржник ставить в залежність від наявності на такому Дорученні особистого підпису Прем`єр-міністра України.

75. З приводу зазначеного слід зауважити, що відсутність підпису на такому доказі може, окрім іншого, зумовлюватись впровадженням електронного документообігу, як в структурних підрозділах, які відповідали за реєстрацію та погодження вказаного Доручення, так і в органах ДСНС, про що свідчить штрих-код в правому нижньому куті документу. А тому, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими, а вказаний доказ - допустимим.

76. Поряд з цим, позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про те, що Акт № 62 від 26.04.2019, який є фактично єдиним доказом, на підставі якого суд дійшов висновку про наявність порушень законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки в будинку, утримання якого здійснює ОСББ, не було підписано інспектором відповідача ОСОБА_1, який разом з інспектором ОСОБА_2, здійснював перевірку; обставини щодо того, що ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості підписати вказаний акт, оскільки був тимчасово звільнений від роботи через хворобу, суд апеляційної інстанції встановив на підставі листка непрацездатності серії АДН № 128472 від 25.04.2020 разом з письмовими поясненнями відповідача; при цьому, суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини 4 статті 308 КАС України, та прийняв доказ, що не був поданий до суду першої інстанції.

77. А тому, позивач вважає зазначений листок непрацездатності також недопустимим доказом.

78. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що відповідаючи на твердження позивача про відсутність підпису підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 в акті перевірки, суд апеляційної інстанцій зазначав, що відповідно до наданого відповідачем листка непрацездатності серії АДН №128472 від 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 у період з 25 квітня 2019 року по 03 травня 2019 року був тимчасово звільнений від роботи через хворобу, а отже не мав об`єктивної можливості підписати вказаний акт; в свою чергу, акт підписаний посадовою особою відповідача, що здійснювала захід державного нагляду (контролю) - інспектором відділу нагляду (контролю) за ОВО ЦЗД ГУ ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_2.

79. Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що посилання позивача на допущені відповідачем порушення при призначені, проведені перевірки та складенні акту №62 від 26 квітня 2019 року, як передумову скасування оскаржуваного припису, не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження.

80. Верховний Суд погоджується із таким висновком, однак звертає увагу, що відповідно до частин 3,4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

81. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що у судовому засіданні 26.02.2020 суд апеляційної інстанції усною ухвалою суду зобов`язав представника відповідача надати суду пояснення в письмовому вигляді з питання, чому відсутній підпис другого інспектора на згаданому Акті. На виконання протокольної ухвали відповідачем надані відповідні письмові пояснення, до яких був долучений листок непрацездатності серії АДН №128472 від 25 квітня 2019 року.

82. А тому, посилання позивача про недопустимість вказаного доказу не знаходять свого підтвердження, а доводи в цій частині є необґрунтованими, оскільки вказаний листок непрацездатності отриманий судом в законний спосіб.

83. В контексті встановлених обставин у цій справі заслуговують на увагу висновки судів попередніх інстанцій про те, що саме по собі посилання на порушення процедури прийняття акта не можуть спростовувати факт виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

84. Так, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

85. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

86. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

87. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

88. Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

89. За принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

90. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

91. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

92. Частина 2 вказаної статті передбачає, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

93. Підсумовуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд зазначає, що порушення норм процесуального права, на які вказує позивач у касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

94. А тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

95. Суд вважає, що ним надано відповідь на всі доводи касаційної скарги, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи у Верховному Суді.

96. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій та Верховного Суду у цій справі не спростовують.

97. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі №420/5101/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Жук А. В.

Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.,

Судді Верховного Суду