Ухвала

від 31.05.2023 по справі 491/982/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/153/23

Справа № 491/982/18

Головуючий у першій інстанції Дорош В. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Сегеди С.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на Фермерське господарство «Олександрія» з правом постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

Короткий зміст позовних вимог.

27 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на Фермерське господарство «Олександрія» з правом постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на усі права та обов`язки засновника (власника) голови Фермерського господарства «Олександрія», яке знаходиться за адресою: 66430, Одеська область, Ананьївський район, с. Великобоярка, код ЄДРПОУ 21001328, зокрема право постійного користування земельною ділянкою площею 49,38 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, та посвідчена державним актом на право постійного користування землею, виданого 10 жовтня 1997 року на підставі рішення 10 сесій 21 скликання Кохівської сільської ради народних депутатів Ананьївського району Одеської області, на ім`я ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, яке не брало участі у справі, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що:

1) суд першої інстанції розпорядився земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності без участі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;

2) право користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, які належало таке право.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

Про судове засідання, призначене на 31 травня 2023 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Суддя Дришлюк А.І. перебував у відгулі 12 червня 2023 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 червня 2023 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №521/12093/19 (провадження №61-20975св19) дійшов наступного правового висновку: «відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., апеляційний суд не врахував, що він звернувся до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених вище норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість дійти висновку щодо вирішення, чи невирішення судом першої інстанції питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України».

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року.

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Апеляційний судом не встановлено порушення прав та свобод Головного управління Держгеокадастру в Одеській області оскаржуваним судовим рішенням з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_9 , який проживав разом з нею у с. Кохівка Ананьївського району Одеської області.

За життя її чоловік ОСОБА_9 створив юридичну особу - Фермерське господарство «Олександрія», код ЄДРПОУ 21001328, згідно Закону України «Про фермерське господарство» та до моменту смерті являвся його головою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №23924809 від 26.09.2018 року.

Таким чином, предметом позову у вказаній цивільній справі є визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на Фермерське господарство «Олександрія».

Колегія суддів звертає увагу, що Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України «Про фермерське господарство»). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того ж Закону).

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції вирішив питання щодо визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на Фермерське господарство «Олександрія», зокрема права постійного користування. Однак реалізація вказаного права можлива після звернення до уповноваженого суб`єкта публічної адміністрації з метою оформлення такого права.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Згідно із частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Необхідність визнання обов`язковості практики Європейського Суду з прав людини, що законодавчо ґрунтується на нормах пункту першого Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року», згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосується тлумачення і застосування Конвенції, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, у якій зазначено, що суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 6 та статтею 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», №8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У Рішенні від 16 лютого 2017 року за заявою №18986/06 у справі «Каракуця проти України», Європейський суд з прав людини констатував відсутність порушення прав заявників, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з тим, що заявники ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_11 не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом звернення відповідача про перегляд заочного судового рішення, оскільки перегляд таких рішень гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

За таких обставин немає правових підстав вважати, що оскаржуваним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2019 року вирішувались питання про права та обов`язки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

У частині 1 статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної статті та правового висновку Верховного Суду України у постанові від 03 лютого 2016 року у справі №6-885цс15, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За таких підстав, виконуючи повноваження суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що у даному випадку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області підлягає закриттю.

Керуючись ст. 367, 368, п. 3 ч. 1 ст. 362, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на Фермерське господарство «Олександрія» з правом постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 червня 2023 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: С.М. Сегеда

А.І. Дришлюк