Рішення

від 20.06.2023 по справі 916/3121/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3121/22Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/3121/22

за позовом Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, Лінія 12, 6 ст. Люсторфської дороги,22, код ЄДРПОУ 43879780)

до відповідача Комунального підприємства Водопостачальник (68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Степова,3, код ЄДРПОУ 31378219)

про стягнення 353 656,25 грн.

Представник:

Від прокуратури: Лянна О.А. посвідчення;

Від позивача: Польщіна Т.Л. самопредставництво;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 р. керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся з позовом до Комунального підприємства "Водопостачальник", в якому просив стягнути з відповідача на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в сумі 353656,25 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області №916/3121/22 від 25.11.2022 зазначену позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури було залишено без руху та встановлено останньому десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

26.12.2022 до господарського суду від керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури на виконання вищезазначеної ухвали про залишення позову без руху надійшли заява №55-6696ВИХ-22 від 23.12.2022 (вх.№29564/22 від 26.12.2022) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області №916/3121/22 від 28.12.2022 (суддя Мостепаненко Ю.І.) було повернуто вказану позовну заяву разом з доданими до неї документами.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023р. апеляційну скаргу керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури було задоволено. Ухвалу Господарського суду Одеської області №916/3121/22 від 28.12.2022 скасувати. Позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та додані до неї документи направлені до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.03.2023 р. №37 у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 27.03.2023р. по 07.04.2023р. у відпустки, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/3121/22.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2022р., справу №916/3121/22 передано на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3121/22 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 04.04.2023р. (вх. ГСОО №11761/23 від 19.05.2023р). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на підставі наказу від 08.11.2021 № 1445 та виданого направлення (посвідчення) від 08.11.2021 № 1271пр у період з 11.11.2021 по 23.11.2021 проведено позапланову перевірку додержання КП «Водопостачальник» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища , раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого було виявлено факт самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), про що складено акт від 23.11.2021 №921.

Перевіркою встановлено, що основною діяльністю КП «Водопостачальник» є забезпечення населення та вторинних водокористувачів водою питної якості та здійснює прийом і очищення стоків на власних очисних спорудах проектною потужністю 1100 м3 на добу з подальшим скидом очищених і знезаражених вод в річку Когильник.

Забір води КП «Водопостачальник» здійснювався на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 16.06.2015 № 2078-А/Оде з терміном дії до 04.06.2020. Відповідно до вказаного дозволу на балансі КП «Водопостачальник» було 18 артсвердловин.

У подальшому КП «Водопостачальник» отримано дозвіл на спеціальне водокористування від 12.08.2021 № 166/ОД/49д-21 з терміном дії до 12.08.2004.

Відповідно до вказаного дозволу на балансі КП «Водопостачальник» є 24 свердловини (додатково передано 6 артсвердловин, у зв`язку з приєднанням старостинських округів до Татарбунарської ОТГ).

Прокурор вказує, що КП «Водопостачальник» в період з 05.06.2020 по 11.08.2021 забір води за допомогою артсверловин здійснювався за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого незаконно видобуто підземних вод загальним об`ємом 231602 м3

Як зазначає прокурор, внаслідок неправомірних дій КП «Водопостачальник», а саме самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами державі заподіяна шкода у вигляді збитків на загальну суму 353656,25 грн, яка розрахована згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (далі - Методика).

Державною екологічної інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на адресу КП «Водопостачальник» 24.01.2022 за № 27 скеровано претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства. Зазначена претензія залишена останнім без відповіді та заколення.

Прокурор зазначає, що виявлений факт є порушенням вимог статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра та порушенням права державної власності на надра, у зв`язку з чим Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) направлено матеріали перевірки до Білгород-Дністровської окружної прокуратури для вжиття заходів реагування.

У подальшому за вказаним фактом вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 02.09.2022 у справі № 515/693/22 від 02.09.2022 у кримінальному провадженні № 12022162240000202 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 11900 гривень. Вказаний вирок Татарбунарського районного суду набрав законної сили 02.10.2022.

Позовні вимоги Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) направлено на стягнення з Державного підприємства „Великомихайлівське лісове господарство шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в сумі 353656,25 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За змістом ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

За змістом статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, відповідно до п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Пунктом 255.5 статті 255 Податкового кодексу України встановлено, що ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод Одеської області становить 101,8 грн за 10 куб.м.

Відповідно до пункту 255.7 статті 255 Податкового кодексу України житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

За змістом статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, утримання і використання зелених насаджень; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Наказом Державної екологічної інспекції України від 19.10.2020 № 379 затверджено положення про Державну екологічну інспекцію Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Положення № 379).

Відповідно до п. 1 Положення № 379 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Миколаївської та Одеської областей, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Пунктом 3 Положення № 379 встановлено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Миколаївської та Одеської територій.

Згідно пункту 2 розділу II Положення № 379, Інспекція, зокрема, здійснює нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавствапро охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема наявності та додержання умов дозволів, ведення водокористувачами обліку забору та використання вод.

Пунктами 9, 10 Положення № 379 передбачено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

З огляду на викладене, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є органом державної влади, до компетенції якого віднесено звернення із позовною заявою до КП «Водопостачальник» про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Господарський суд зазначає, що прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення з останнього 353 656,25 грн. збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Так, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У даних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, за результатом проведеної позивачем перевірки дотримання відповідачем при здійсненні господарської діяльності вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, позивачем була встановлена обставина порушення відповідачем вимог ст. 44 Водного кодексу України, а саме здійснення спеціального водокористування без отримання відповідного дозволу. Виявлені позивачем порушення зафіксовані у акті, складеному за результатом проведеної перевірки за участю відповідача та останнім не заперечуються.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 910/8682/16, факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Судом встановлено, що ТОВ «Водопостачальник», як суб`єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність у тому числі із водокористування, не забезпечив отримання спеціального дозволу на водокористування в період з 05.06.2020 по 11.08.2021 та допустив самовільне водокористування/використання водних ресурсів за цей період при відсутності спеціального Дозволу, чим заподіяно матеріальну шкоду державі.

Враховуючи викладене, у даному випадку у діях відповідача наявні всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, а саме: - протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні; - вина, що підтверджується актом перевірки Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 23.11.2021 № 921, розрахунком розміру відшкодування збитків, висновком експерта судової економічної експертизи від 31.05.2022 № СЕ-19/116-22/5070- ЕК.

Також наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, та причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що в межах цієї справи прокурором та позивачем доведена наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, прокурором при зверненні до суду не було сплачено судовий збір, та в позові зазначено що відповідно пункту 6 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" при поданні позову судовий не сплачується.

Разом з тим, суд відповідні твердження прокурора вважає помилковими, оскільки якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення від сплати судового збору, окрім передбачених законом випадків, призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

З урахування наведеного суд доходить висновку, щодо необхідності стягнення з Одеської обласної прокуратури до Державного бюджету України судового збору за подання відповідного позову.

При цьому, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, Лінія 12, 6 ст. Люсторфської дороги,22, код ЄДРПОУ 43879780) до Комунального підприємства Водопостачальник (68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Степова,3, код ЄДРПОУ 31378219) задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Водопостачальник» (68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Степова,3, код ЄДРПОУ 31378219) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок UA428999980333189331000015732 фонду охорони навколишнього природного середовища Татарбунарської міської ради Білгород- Дністровського району Одеської області, отримувач - ГУК в Одеській області, м. Татарбунари, код бюджетної класифікації 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача - Казначейство України(ЕАП) держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, в сумі 353656(триста п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят шість)грн. 25коп.

3. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) до Державного бюджету України (рахунок № UA90899998031311125600002601, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 5 304 (п`ять тисяч триста чотири)грн. 84коп.

4. Стягнути з комунального підприємства «Водопостачальник» (68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Степова,3, код ЄДРПОУ 31378219) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 304 (п`ять тисяч триста чотири)грн. 84коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна