Ухвала

від 23.06.2023 по справі 924/247/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/247/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Вронської Г. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Демидова В.О.

від 10.11.2022

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Демидова В.О.

від 24.11.2022

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: С. О. Алданова, В. А. Корсак, О.О. Євсіков

від 24.04.2023

та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: С. О. Алданова, В. А. Корсак, О.О. Євсіков

від 24.04.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1) Об`єднання організацій роботодавців "Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України", 2) Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1- ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення, визнання протиправними реєстраційних дій та їх скасування,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі - Скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі № 924/247/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко зазначити норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, зазначити сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко зазначити норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, зазначити сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження Скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини 1 статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження в частині оскарження рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанови Північного апеляційного господарського від 24.04.2023, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; справу розглянуто за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання в апеляційному суді; суди не дослідили зібрані у справі докази.

Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження в частині оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2022 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що: суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; справу розглянуто за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання в апеляційному суді; суди не дослідили зібрані у справі докази.

Проте, посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначаючи постанову Верховного Суду, Скаржник не вказує конкретну норму права, висновок щодо застосування якої не було враховано апеляційним господарським судом при ухвалені оскаржуваної постанови, що є необхідним при зверненні скаржника до Верховного Суду на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Також зазначаючи пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, він не зазначає норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за Скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, адже це є обов`язком саме скаржника та свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги. Скаржнику необхідно належним чином обґрунтувати заявлені підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України (із урахуванням змісту цієї ухвали) та надати докази надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі з дотриманням вимог статті 291 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі № 924/247/22 залишити без руху.

2. Надати Скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Г. Вронська