Ухвала
26 червня 2023 року
м. Київ
справа № 185/9702/21
провадження № 61-9252ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, товариства
з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до суду з вищевказаним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» (далі - ТОВ «Сегеста»), ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру
у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2561/15-20СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки
у власність», для ведення особистого селянського господарства,
ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 1223582800:01:003:0779) від 19 березня 2020 року, площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, як такого, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Сегеста» на вказану земельну ділянку;
- витребувати від ТОВ «Сегеста» земельну ділянку (кадастровий номер 1223582800:01:003:0779) площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, у задоволенні позову керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 відмовлено.
22 червня 2023 року Дніпровського обласна прокуратура через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року (надійшла до суду 23 червня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Встановлено, що повний текст оскаржуваної постанови складений
31 травня 2023 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 30 червня 2023 року.
Оскільки, касаційна скарга була направлена на адресу Верховного Суду
22 червня 2023 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 896,00,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору
у повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотки від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом у 2021 році та заявляв позовну вимогу майнового характеру, а саме витребування майна із чужого незаконного володіння та дві позовні вимоги немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн (максимальний розмір судового збору для юридичних осіб за подання позовної заяви майнового характеру - 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 794 500 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості спірної земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити 1,5% від ціни спірного майна помноженого на 200% за позовну вимогу майнового характеру та судовий збір за подачу касаційної скарги за дві позовні вимоги немайнового характеру ((2 270,00*2)*200%= 9 080,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2023 |
Оприлюднено | 27.06.2023 |
Номер документу | 111772494 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коломієць Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні