УХВАЛА
04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 185/9702/21
провадження № 61-9252сво23
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Синельникова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про направлення справи за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки для розгляду за встановленою юрисдикцією.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій
У листопаді 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року у задоволенні позову прокурора до
ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 рокув частині позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки скасовано.
Провадження у справі у цій частині закрито.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 рокув частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, визнання недійсним договору купівлі-продажу змінено, викладено мотивувальну частину судових рішень у редакції цієї постанови, а у решті в цій частині залишено без змін.
Короткий зміст поданої заяви
У вересні 2024 року керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області подав до Верховного Суду заяву про направлення справи для розгляду за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Дніпропетровської області.
Доводи прокурора зводяться до того, що спірна земельна розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, а тому справа про її витребування від ТОВ «Сегеста» має розглядатися Господарським судом Дніпропетровської області. Посилаючись на статті 255, 256 ЦПК України, статтю 30 ГПК України, прокурор просить справу № 185/9702/21 в частині позовних вимог до ТОВ «Сегеста» направити за встановленою юрисдикцією до господарського суду.
Доводи особи, яка подала заперечення на клопотання
У вересні 2024 року ТОВ «Сегеста» подало до Верховного Суду заперечення на заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області про направлення справи за встановленою юрисдикцією, в якій просить відмовити у задоволенні цієї заяви з тих підстав, що у справі № 185/9702/21 об`єднані вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, а відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, окрім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Розгляд клопотання судом касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року справу передано на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9802/21 (провадження № 61-3868св23), від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9804/21 (провадження № 61-11168св23), постановах Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 185/9673/21 (провадження № 61-17708св23), від 25 вересня 2024 року у справі № 185/11185/21 (провадження № 61-6376св23).
Передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження в справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
У частині четвертій статті 414 ЦПК України передбачено, що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
При касаційному перегляді цієї справи Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з огляду на те, що належним способом захисту прав позивача є витребування земельної ділянки, а оскільки останнім набувачем земельної ділянки є юридична особа, Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі, оскільки спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що виключення з правила, встановленого у частині четвертій статті 414 ЦПК України, про те, що справа не підлягає передачі для продовження розгляду у випадку закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду, в цьому випадку не застосовуються.
Це пояснюється необхідністю розширеного тлумачення норм процесуального права й забезпечення особі права на судовий захист. Ураховується при цьому й зміна судової практики щодо юрисдикційності зазначеної категорії справ у разі поєднання кількох взаємопов`язаних вимог щодо одного й того самого об`єкта захисту.
Пред`явлення повторно вимог до суду на загальних підставах (не з вини позивача, а через зміну судової практики) може потягти за собою застосування наслідків спливу позовної давності, ускладнення збору доказів, сплату судового збору тощо.
Крім того, якщо навіть суд касаційної інстанції не роз`яснив позивачу при перегляді справи його право на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, це не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про передачу справи для продовження розгляду до суду належної юрисдикції.
Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19),
від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19).
Колегія суддів вважає, що оскільки заявлені позовні вимоги керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, встановивши, що розгляд цієї справи відбувся з порушенням встановленої юрисдикції загальних судів, Верховний Суд за заявою позивача має передати справу на розгляд до суду відповідної юрисдикції.
Наведене відповідає висновкам, викладеним в ухвалах Верховного Суду
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
від 18 вересня 2024 року у справі № 185/9460/21 (провадження № 61-10010св23), від 20 вересня 2024 року у справі № 185/9652/21 (провадження № 61-10016св23), від 20 вересня 2024 року у справі № 185/9689/21 (провадження № 61-5469св23), від 11 вересня 2024 року у справі № 185/9701/21 (провадження № 61-4687св23), від 30 серпня 2024 року у справі № 185/9714/21 (провадження № 61-13225св23) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року у справі № 185/9666/21 (провадження № 61-11166св23).
Натомість, в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 185/9673/21 (провадження № 61-17708св23), від 25 вересня 2024 року у справі № 185/11185/21 (провадження № 61-6376св23), в ухвалах Верховного Суду
у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9802/21 (провадження № 61-3868св23), від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9804/21 (провадження № 61-11168св23) викладені висновки про те, що заяви позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією не підлягають задоволенню з тих підстав, що у справі об`єднані вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, а відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, окрім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Отже, відносно одних і тих самих сторін земельного спору (зокрема, прокурора в інтересах держави і ТОВ «Сегеста») за вирішенням одного і того самого процесуального питання колегії суддів з різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду доходили різних правових висновків у застосуванні однієї і тієї самої норми процесуального права.
Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків викладених в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 185/9673/21 (провадження № 61-17708св23), від 25 вересня 2024 року у справі №185/11185/21 (провадження № 61-6376св23), в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9802/21 (провадження № 61-3868св23), від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9804/21 (провадження № 61-11168св23) щодо неможливості передачі справи за підсудністю до належного за юрисдикцією суду.
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Виходячи зі змісті статті 415 ЦПК України, суд касаційної інстанції приймає постанови та постановляє ухвали.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, особливо стосовно юрисдикційних питань, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням мотивів, наведених Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, з метою уникнення інтерпретаційних сумнівів при тлумаченні частини першої статті 256, частини четвертої статті 414 ЦПК України, справа підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу № 185/9702/21 за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки, з метою вирішення заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про направлення цієї справи для розгляду за встановленою юрисдикцією.
Призначити справу № 185/9702/21до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є. В. Синельников
Судді: А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122988883 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні