Окрема думка

від 04.11.2024 по справі 185/9702/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

04 листопада 2024 року

справа № 185/9702/21

провадження № 61-9252сво23

Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Грушицького А. І.

на ухвалу Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки за заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 04 листопада 2024 року прийняла до розгляду справу № 185/9702/21 за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки з метою вирішення заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про направлення цієї справи для розгляду за встановленою юрисдикцією.

На підставі статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку на вказану ухвалу Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Передаючи цю справу на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що в Касаційному цивільному суді наявна різна практика щодо застосування частини четвертої статті 414 ЦПК України.

Ухвалою від 24 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (з окремою думкою судді Касаційного цивільного суду) справу № 185/9666/21 в частині позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування у ТОВ «Сегеста» земельної ділянки передав для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Разом з тим, наявні ухвали інших колегій суддів Касаційного цивільного суду, якими відмовлено у задоволенні аналогічних заяв прокурора.

За наслідками реформи 2017 року більшість норм процесуального законодавства були уніфіковані. Положення щодо направлення справи за встановленою юрисдикцією містяться також в ГПК та КАС України (зміни набрали чинності з 08 лютого 2020 року).

Аналогічну процесуальну дію вчинив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, передавши справу у частині, у якій постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року закрито провадження, до Шевченківського районного суду міста Києва (див. ухвалу від 18 лютого 2021 року у справі № 824/822/16-а, адміністративне провадження № К/9901/18575/18, № К/9901/52129/18).

Тобто, означена практика наявна не лише у Касаційному цивільному суді, але й у Касаційному адміністративному суді.

Разом з тим, з порушеного питання наявний чіткий висновок Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, у пункті 60 постанови від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) Велика Палата Верховного Суду роз`яснила позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися із заявою про направлення справи у частині вимог про скасування рішення нотаріуса та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ПАТ «Єврогазбанк» до відповідного суду господарської юрисдикції.

Ухвалою від 26 серпня 2020 року Велика Палата Верховного Суду справу № 372/266/15-ц у частині позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса і витребування земельної ділянки передала до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

У справі № 372/266/15-ц, як і у справі 185/9702/21, суд касаційної інстанції скасував оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог із закриттям провадження у справі у зв`язку з тим, що спір належить до господарської юрисдикції, та залишив без змін оскаржувані судові рішення в частині вимог, що підлягали розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому, на мою думку, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, мала би повернути справу на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду з тих мотивів, що вирішення порушених колегією суддів питань належить до повноважень Великої Палати Верховного Суду, яка має компетенцію узгодити застосування норм процесуального права в межах касаційних судів адміністративної, господарської та цивільної юрисдикції.

Суддя А. І. Грушицький