Постанова

від 09.12.2024 по справі 185/9702/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 185/9702/21

провадження № 61-9252сво23

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Синельникова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про направлення справи за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки для розгляду за встановленою юрисдикцією.

Сутність правової проблеми у справі

1. Перед Верховним Судом постало правове питання чи підлягає до задоволення заява позивача про направлення справи, в якій об`єднано в одне провадження кілька вимог, що підлягають розгляду в порядку різного судочинства, за встановленою юрисдикцією на підставі частини четвертої статті 414 ЦПК України.

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій

2. У листопаді 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки.

3. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року у задоволенні позову прокурора до

ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 відмовлено.

4. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 14 листопада 2022 року - без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково.

6. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 31 травня 2023 рокув частині позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки скасовано.

7. Провадження у справі у цій частині закрито.

8. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 рокув частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, визнання недійсним договору купівлі-продажу змінено, викладено мотивувальну частину судових рішень у редакції цієї постанови, а у решті в цій частині залишено без змін.

Короткий зміст поданої заяви

9. У вересні 2024 року керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області подав до Верховного Суду заяву про направлення справи для розгляду за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Дніпропетровської області.

10. Доводи прокурора зводяться до того, що спірна земельна розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, а тому справа про її витребування у ТОВ «Сегеста» має розглядатися Господарським судом Дніпропетровської області. Посилаючись на статті 255, 256 ЦПК України, статтю 30 ГПК України, прокурор просить справу № 185/9702/21 у частині позовних вимог до ТОВ «Сегеста» направити за встановленою юрисдикцією до господарського суду.

Надходження заяви до суду касаційної інстанції

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року справу передано на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року прийнято справу до розгляду та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи особи, якаподала заперечення на клопотання

13. У вересні 2024 року ТОВ «Сегеста» подало до Верховного Суду заперечення на заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області про направлення справи за встановленою юрисдикцією, в якій просить відмовити у задоволенні цієї заяви з тих підстав, що у справі № 185/9702/21 об`єднані вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, а відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, окрім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Обставини справи

14. Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково.

15. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 рокув частині позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки скасовано. Провадження у справі у цій частині закрито.

16. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 рокув частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, визнання недійсним договору купівлі-продажу змінено, викладено мотивувальну частину судових рішень у редакції цієї постанови, а у решті в цій частині залишено без змін.

17. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що спір у цій справі у частині позовних вимог про витребування земельної ділянки у ТОВ «Сегеста» є спором про порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичної особи. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін, справа у частині позовних вимог до ТОВ «Сегеста» віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

18. Змінюючи мотиви судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

у частині вирішення позовних вимог, заявлених прокурором до

ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, Верховний Суд виходив з того, що вимоги про визнаннянезаконним та скасування наказу органу державної влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з власності держави, та вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу не відповідають належному способу захисту права. Такі обставини повинні встановлюватися у межах справи про витребування майна з чужого незаконного володіння.

19. Висновки Верховного Суду зводяться до того, що належним способом захисту порушених прав територіальної громади є звернення до суду з позовом до останнього набувача, яким є юридична особа - ТОВ «Сегеста», тому спір між сторонами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підстави та мотиви передачі справи на розгляд об`єднаної палати

20. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня

2024 року у справі № 185/9673/21 (провадження № 61-17708св23), від 25 вересня 2024 року у справі №185/11185/21 (провадження № 61-6376св23), в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9802/21 (провадження № 61-3868св23), від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9804/21 (провадження № 61-11168св23) щодо неможливості передачі справи за підсудністю за юрисдикцією до належного суду.

21. Передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що виключення з правила, встановленого у частині четвертій статті 414 ЦПК України, про те, що справа не підлягає передачі для продовження розгляду у випадку закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду, у цьому випадку не застосовуються.

22. Це пояснюється необхідністю розширеного тлумачення норм процесуального права й забезпечення особі права на судовий захист. Враховується й зміна судової практики щодо юрисдикційності зазначеної категорії справ у разі поєднання кількох взаємопов`язаних вимог щодо одного й того самого об`єкта захисту.

23. Пред`явлення повторно вимог до суду на загальних підставах (не з вини позивача, а через зміну судової практики) може потягти за собою застосування наслідків спливу позовної давності, ускладнення збору доказів, сплату судового збору тощо.

24. Колегія суддів вважала, що оскільки заявлені позовні вимоги керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, встановивши, що розгляд цієї справи відбувся з порушенням встановленої юрисдикції загальних судів, Верховний Суд за заявою позивача має передати справу на розгляд до суду відповідної юрисдикції.

25. Наведене відповідає висновкам, викладеним в ухвалах Верховного Суду

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

від 18 вересня 2024 року у справі № 185/9460/21 (провадження № 61-10010св23), від 20 вересня 2024 року у справі № 185/9652/21 (провадження № 61-10016св23), від 20 вересня 2024 року у справі № 185/9689/21 (провадження № 61-5469св23), від 11 вересня 2024 року у справі № 185/9701/21 (провадження № 61-4687св23), від 30 серпня 2024 року у справі № 185/9714/21 (провадження № 61-13225св23) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року у справі № 185/9666/21 (провадження № 61-11166св23).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми процесуального права

26. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

27. Аналогічний припис міститься у частині першій статті 10 ЦПК України.

28. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

29. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).

30. За захистом своїх прав позивач звертається до суду визначеної процесуальним законом, належної юрисдикції, який уповноважений вирішити спір по суті.

31. Юрисдикційність відповідного спору визначається таким чином, щоб унеможливити повторне звернення особи до суду іншої юрисдикції.

32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

33. Згідно зі статтею 256 ЦПК України у редакції, чинній до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»

№ 460-IX від 15 січня 2020 року, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

34. Законом № 460-IX частину першу статті 256 ЦПК України викладено у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства».

35. Частиною четвертою статті 414 ЦПК України передбачено, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

36. Вказане правило спрямовано на забезпечення правової визначеності, гарантування права на судовий захист права, нівелює ймовірність пропуску позивачем позовної давності через помилкове визначення юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикційності спорів.

37. У справі, яка передана на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, постановою суду касаційної інстанції від 04 вересня 2024 року судові рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки скасовано, і провадження у цій частині вимог закрито. Судові рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, визнання недійсним договору купівлі-продажу змінено, викладено мотивувальну частину судових рішень у редакції цієї постанови, а у решті в цій частині залишено без змін.

38. Закриваючи провадження у справі, Верховний Суд виходив з того, що вимоги про витребування спірного нерухомого майна у відповідача-юридичної особи на користь держави (територіальної громади) відповідають належному способу захисту прав позивача і підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

39. У цій справі підлягає вирішенню спір щодо захисту права власності територіальної громади на земельну ділянку. Цей спір існує між територіальною громадою, в особи місцевої ради, яка вважає себе власником спірної земельної ділянки, та юридичною особою - ТОВ «Сегеста», яке володіє цією земельною ділянкою.

40. Виключення із загального правила, встановленого у частині четвертій статті 414 ЦПК України, про те, що справа не підлягає передачі для продовження розгляду у випадку закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду у порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду, з урахуванням предмета спору, належного способу захисту права власності, підстав закриття провадження у справі, у цьому випадку не підлягають застосуванню.

41. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскільки у цій справі керівником Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області заявлені позовні вимоги до ТОВ «Сегеста» про захист права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки і такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, справа підлягає передачі для вирішення спору по суті на розгляд до суду господарської юрисдикції.

42. Подібне тлумачення процесуальних норм, зокрема частини четвертої

статті 411 ЦПК України, застосовано Великою Палатою Верховного Суду.

43. Так 16 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), якою скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій та закрила провадження у справі в частині вирішення вимог про визнання недійсними розпорядження органу державної влади, рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення приватного нотаріуса, витребування земельної ділянки. Рішення апеляційного суду у частині відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки залишила без змін. Разом з тим, з урахуванням частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX та частини четвертої статті 414 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX, роз`яснила позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи № 372/266/15-ц у частині вимог про скасування рішення нотаріуса та витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння

ПАТ «Єврогазбанк» до відповідного суду господарської юрисдикції.

44. Ухвалою від 26 серпня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у цій же справі задовольнила заяву позивача про направлення справи у частині за встановленою юрисдикцією. Справу у частині позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса і про витребування земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ПАТ «Єврогазбанк» передала до Господарського суду Київської області для продовження розгляду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження

№ 14-396цс19).

45. Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (частина третя статті 30 ГПК України).

46. З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскільки спір між сторонами у цій справі виник щодо витребування земельної ділянки, яка розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (і саме ця вимога відповідає належному способу захисту права), справу у цій частині слід направити до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення спору по суті.

47. Колегія суддів відхиляє заперечення ТОВ «Сегеста» щодо направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції з наведених вище підстав.

Висновки про застосування норм права

48. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскільки належним способом захисту порушеного права власності територіальної громади у цій справі є звернення до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння до останнього набувача (володільця), яким є юридична особа, такий спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства і провадження у справі у цій частині вимог закрито судом касаційної інстанції, у цьому випадку підлягає до застосування загальне правило, передбачене частиною четвертою статті 414 ЦПК України, про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Щодо відступлення від висновків Верховного Суду

49. Консультативна рада Європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень (пункт 49) зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

50. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.

51. Висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, має міститися у постанові об`єднаної палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

52. З урахуванням наведеного, слід відступити від висновків щодо застосування частини першої статті 256 ЦПК України, частини четвертої статті 414 ЦПК України, висловлених в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 185/9673/21 (провадження № 61-17708св23), від 25 вересня 2024 року у справі №185/11185/21 (провадження № 61-6376св23), в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9802/21 (провадження № 61-3868св23), від 25 вересня 2024 року у справі № 185/9804/21 (провадження № 61-11168св23) щодо відсутності правових підстав для передачі справи за юрисдикцією до належного суду.

Керуючись статтею 256, 260, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Справу № 185/9702/21 щодо позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, пред`явлених до товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», про витребування земельної ділянки передати для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Є. В. Синельников

Судді: А. І. Грушицький

Б. І. Гулько

В. І. Крат

Д. Д. Луспеник

І. М. Фаловська

М. Є. Червинська