Постанова

від 26.06.2023 по справі 460/29905/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/29905/22 пров. № А/857/5581/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевич Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 460/29905/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління ДПС у Рівненській області, Державного архіву Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції -Поліщук О.В.,

час ухвалення рішення - 06.03.2023 року,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 06.03.2023 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Рівненській області (далі- відповідач-2), Державного архіву Рівненської області (далі - відповідач-3), в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління ДПС в Рівненській області, Державного архіву Рівненської області та рішення: заступника начальника управління пенсійного забезпечення - начальника відділу призначення пенсій Тараса Либака від 12.08.2022 № 172850017299, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу 29 років;

визнати протиправним акт від 22.05.2013 № 14, складений Головним управління ДПС у Рівненській області про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, за 1990-2007 роки в частині знищення облікової справи позивача платника внесків фізичних осіб - підприємців; протоколу від 28.05.2013 № 6 Державного архіву Рівненської області про погодження акту від 22.05.2013 № 14 ДПІ у м Рівному про вилучення та знищення документів, не внесених до НАФ за 1990-2007 роки;

визнати протокол засідання ЕПК Держархіву Рівненської області від 23.02.2018 № 2 про погодження акту № 1 від 05.01.2018 Рівненського об`єднаного управління ПФУ Рівненської області про вилучення та знищення шляхом спалення справ платників внесків фізичних осіб - підприємців: 1993-2010 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу період підприємницької діяльності з 20.11.1992 по 31.12.2003 (11 років 1 місяць і 12 днів) без подання первинних документів про сплату податків і зборів (обов`язкових платежів) за вказаний період і довідки про систему оподаткування, із застосуванням якої здійснювалася підприємницька діяльність за вказаний період.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв`язку з досягненням 60-річного віку вона у червні 2022 року звернулась до ГУ ПФУ у Рівненській області із заявою про зарахування до страхового стажу для призначення пенсії періоду здійснення нею підприємницької діяльності та призначення пенсії. В подальшому, рішенням відповідача 1 від 12.08.2022 № 1728500017299 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу (29 років), зокрема пенсійним фондом не враховано період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 20.11.1992 по 31.12.2003. При цьому прийняттю оскаржуваного у цій справі рішення передували дії Головного управління ДПС у Рівненській області та Державного архіву Рівненської області щодо: знищення облікової справи позивача платника внесків фізичних осіб-підприємців.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 460/29905/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 рудня 2022 року позовну заяву залишено без руху, вимоги якої нею не усунено, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для розгляду справи по суті.

Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 460/29905/22 та залишити позовні вимоги без розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, правильність застосування ним норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 16 вересня 2022 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та заначено, що позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: позовної заяви з формуванням вірного складу учасників справи, а саме з уточненням складу відповідачів; належним чином засвідченої копії протоколу засідання ЕПК Державного архіву Рівненської області № 2 від 23.02.2018 про погодження акту № 1 від 05.01.2018 Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про вилучення та знищення шляхом спалення справ платників внесків фізичних осіб-підприємців за 1993-2010 роки.

На виконання вимог ухвали суду від 21 вересня 2022 року позивачем подано до суду заяву від 04 жовтня 2022 року із зазначенням складу учасників справи, до якої долучено копію супровідної Державного архіву Рівненської області від 28.09.2022 року з копією протоколу № 2 від 23.02.2018 та експертним висновком від 14.02.2018 року.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду: документа про сплату судового збору в сумі 1984,80 грн; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску; належим чином засвідчених копій доказів, що підтверджуються отримання протоколу засідання експертно-перевірної комісії Державного архіву Рівненської області від 23.02.2018 № 2 про погодження акту № 1 від 05.01.2018 Рівненського об`єднаного управління ПФУ Рівненської області про вилучення та знищення шляхом спалення справ платників внесків фізичних осіб - підприємців 1993-2016 роки до пред`явлення адміністративного позову у справі № 460/29905/22 (16.09.2022). Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 02 грудня 2022 року позивачем подано до суду заяву від 08 грудня 2022 року, в якій позивач, посилаючись на положення статті 47 КАС України, просить прийняти її відмову від позову в частині позовних вимог про визнання:

протиправним акта від 22.05.2013 № 14, складеного Головним управління ДПС у Рівненській області про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, за 1990-2007 роки в частині знищення облікової справи позивача платника внесків фізичних осіб - підприємців;

протиправним протоколу від 28.05.2013 № 6 Державного архіву Рівненської області про погодження акту від 22.05.2013 № 14 ДПІ у м Рівному про вилучення та знищення документів, не внесених до НАФ за 1990-2007 роки;

недійсним акта у м. Рівному ДФС у Рівненській області від 13.12.2018 № 17 «Про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду м. Рівне» в частині знищення облікових справ платників податків і зборів (обов`язкових платежів);

недійсним протоколу засідання ЕПК Державного архіву Рівненської області від 20.12.2018 № 11 з експертним висновком.

До вказаної заяви було долучено експертний висновок на документи подані на розгляд ЕПК Державного архіву Рівненської області із супровідним листом від 14.11.2022 року про його надіслання.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про часткову відмову від позову - задоволено. Провадження у справі № 460/29905/22 в частині позовних вимог про визнання протиправним акта від 22.05.2013 № 14, складеного Головним управління ДПС у Рівненській області про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, за 1990-2007 роки в частині знищення облікової справи позивача платника внесків фізичних осіб - підприємців; протоколу від 28.05.2013 № 6 Державного архіву Рівненської області про погодження акта від 22.05.2013 № 14 ДПІ у м Рівному про вилучення та знищення документів, не внесених до НАФ за 1990-2007 роки - закрито.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 460/29905/22 у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Згідно з частиною першою статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 171 КАС передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 14 статті 171 КАС передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Щодо посилань апелянта на те, що вона не усунула недоліків ухвали суду від 02.12.2022 року про залишення без руху, тому суд першої інстанції помилково розглянув справу по суті, то колегія суддів звертає увагу на те, що таке твердження спростовується матеріалами справи, а саме заявою позивача від 08 грудня 2022 року, в якій вона просила прийняти її відмову від позову в частині позовних вимог.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду-без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір перерозподілу не підлягає.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 460/29905/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 26.06.2023 року