Справа № 308/8015/23
1-кс/308/2725/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням старшого слiдчого 1 відділення слiдчого вiддiлу Управлiння СБ України в Закарпатській областi майора юстицiї ОСОБА_2 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42023072030000060відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 12.04.2023року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.15-ч.3ст.149,ч.2ст.332КК України, про арешт майна,-
ВСТАНОВИВ:
Старший слiдчий 1 відділення слiдчого вiддiлу Управлiння СБ України в Закарпатській областi майор юстицiї ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42023072030000060 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332 КК України, у якому просить накласти арешт на:
1.Печатку з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784;
2.Паспорт громадянина України (id - картка) на ім`я ОСОБА_4 30.09.1976, дійсний до 19.03.2029, № документа 003121502;
3.Рукописну розписку від громадянки України ОСОБА_4 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_5 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 р.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи раніше в освітніх закладах, діючи умисно, з метою отримання наживи в сумі 250000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, організував продаж малолітньої особи для подальшого усиновлення її в одну з країн Європейського Союзу.
Так, ОСОБА_5 , не пізніше 8 квітня 2023 року, перебуваючи в м. Ужгород, підшукав гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканку м. Житомир, в якої є малолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого ОСОБА_5 та інші невстановлені на даний час особи мав на меті продати за кордон для усиновлення, користуючись важким матеріальним становищем ОСОБА_8 та отримання останніми матеріальної вимоги.
Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливою метою ОСОБА_5 , 11.05.2023 року, в м. Мукачево, Закарпатської області організував зустріч в ресторані під назвою «Villa Del Re» з ОСОБА_8 та малолітньою особою ОСОБА_9 , в ході якої запропонував ОСОБА_8 продати свого малолітнього сина ОСОБА_9 за кордон для усиновлення за суму 5000 доларів США, попередньо зробивши фотографії малолітньої особи ОСОБА_9 на свій мобільний телефон.
В подальшому, ОСОБА_5 діючи умисно, з метою отримання наживи з продажу малолітньої особи ОСОБА_9 , та з метою доведення злочинного задуму до кінця, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, однак не пізніше 23.06.2023 року, запросив гр. ОСОБА_8 в м. Мукачево для подальшого спонукання останньої до продажу малолітньої особи ОСОБА_9 , та надання останній завдатку в сумі 1000 доларів США за продаж її дитини.
Так, 23.06.2023 року, ОСОБА_5 близько о 9 год. 30 хв. перебуваючи на вокзалі в м. Мукачево, використовуючи транспортний засіб марки «DACIA», д.н.з. НОМЕР_1 , зустрів ОСОБА_8 з її малолітнім сином ОСОБА_9 , та надалі прослідував з останньою до квартири яка розташована в м. Мукачево, точної адреси на даний час не встановлено.
Так, під час зустрічі 23.06.2023 року, в м. Мукачево, ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1000 доларів США як завдаток за продаж ОСОБА_9 , надав вказівки щодо перетину кордону, поводження себе на пункті пропуску, та в країнах ЄС, а також повідомив про свою матеріальну вигоду від третіх невстановлених на даний час осіб за продаж для усиновлення малолітньої особи ОСОБА_9
24.06.2023 року, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_8 та малолітньою особою ОСОБА_9 , прибули на пункт пропуску «Малі Селменці», за адресою Ужгородський район, с. Малі Селменці, вул. Комлоші, б/н, на смугу руху «вихід з України», однак ОСОБА_5 свій злочинний умисел не довів до кінця у зв`язку з викриттям останнього працівниками правоохоронних органів під час спроби перетину Державного кордону України.
24.06.2023 року, в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання громадянки України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було вилучено:
- печатку з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784;
- Паспорт громадянина України (id - картка) на ім`я ОСОБА_4 30.09.1976, дійсний до 19.03.2029, № документа 003121502;
- Рукописну розписку від громадянки України ОСОБА_4 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_5 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 р.
У клопотанні зазначено, що на даний час у органа досудового розслідування є підстави вважати, що всі вилучені предмети містять ознаки речового доказу, як визначено ч. 1 ст. 98 КПК України і будуть використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.
15.06.2023 року, вищезазначені речі, постановою слідчого визнанні, як речові докази у зазначеному кримінальному провадженні. Таким чином, зазначені вилучені предмети відповідають критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні та будуть використані органом досудового розслідування для доказування обставин даного кримінального правопорушення.
Слідчий вказує, що у даному випадку, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України метою застосування арешту майна є збереження речових доказів, а підставою для застосування даного виду забезпечення кримінального провадження, є наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Орган досудового розслідування вбачає наявність обґрунтованих ризиків відчуження вилучених предметів третім особам, їх подальше приховування, пошкодження або знищення з метою перешкоджання подальшому проведенню їх експертному дослідженню та встановленню інших обставин кримінального правопорушення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи, що вилучені предмети містять ознаки передбачені ч. 1 ст. 98 КПК України та враховуючи, що вище вказані предмети свідчать про можливе вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочинної діяльності, у той же час можуть бути предметом кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а отже, у відповідності до ч..2 ст. 170 КПК України, слідчий просив накласти на них арешт.
Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
За змістом ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до абзацу другого ч.3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У відповідності до ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, вищезазначених вимог закону слідчий при зверненні до слідчого судді з даним клопотанням про арешт майна не дотримався.
Так, клопотання містить лише загальні формулювання мети арешту майна згідно положень процесуального закону та не містить належного обґрунтування необхідності арешту зазначеного майна, що суперечить п.1 ч.2 ст. 171 КПК України.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що арешт майна полягає у збереженні речових доказів у кримінальному провадженні за №42023072030000060 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332 КК України.
Як визначено у ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні про арешт майна не зазначено, які саме сліди чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за обставинами скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 332 КК України зберегло на собі кожне із перерахованого у прохальній частині клопотання майно, та яке доказове значення воно має у даному кримінальному провадженні.
Так слідчий просить накласти арешт на печатку з відтиском синього кольору, на якій міститься надпис Україна Закарпатська область Перечинський район Благодійна організація БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРЦЕ З ЛЮБОВЮ код 39133784; паспорт громадянина України (id - картка) на ім`я ОСОБА_4 30.09.1976, дійсний до 19.03.2029, № документа 003121502; рукописну розписку від громадянки України ОСОБА_4 1976 р.н., громадянину України ОСОБА_5 , про надання згоди на перерахунок коштів від 29.12.2022 р., проте жодним чином не обґрунтовує необхідності арешту даного майна з метою збереження речового доказу та значення даного майна як речового доказу у кримінальному провадженні №42023072030000060 від 12.04.2023 року.
У клопотанні відповідно до п.3 ч.2 ст.171КПК України повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами майном.
Відповідно до ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що слідчий суддя повинен повідомити власника майна, відносно якого вирішується питання про арешт.
У клопотанні слідчий не зазначив відомостей про власника або володільця майна, на яке просить накласти арешт.
Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.172КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу,повертає йогопрокурору,цивільному позивачута встановлюєстрок всімдесят двігодини абоз урахуваннямдумки слідчого,прокурора чицивільного позивачаменший строкдля усуненнянедоліків,про щопостановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до вищевказаних вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, а для усунення вказаних недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слiдчого 1 відділення слiдчого вiддiлу Управлiння СБ України в Закарпатській областi майора юстицiї ОСОБА_2 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42023072030000060відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 12.04.2023року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.15-ч.3ст.149,ч.2ст.332КК України, про арешт майна,- повернути прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяУжгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2023 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 111794276 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні