Ухвала

від 20.06.2023 по справі 947/24598/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/24598/21

Провадження № 1-кс/947/7651/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2020 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Черкаської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка перебуває у декретній відпустці на посаді юриста у ТОВ «УКРМЕЖБУД», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено організовану групу осіб, до кола якої ймовірно входили ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші особи, діяльність якої була спрямована на здобуття незаконного прибутку (збагачення) через реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості та земельні ділянки, що прямо або опосередковано були власністю держави та територіальних громад, за підконтрольними співучасникам особами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі ДРРП) на підставі підроблених документів, що підтверджують наявність у таких осіб відповідних майнових прав або на підставі реальних документів, що слугували підставою для набуття права власності, виданню, підписанню та посвідченню яких слугували підроблені документи, з подальшим їх використанням третіми (підконтрольними) особами, шляхом вчинення правочинів з майном та використання останнього у господарській діяльності підконтрольних підприємств за декількома схемами, викладеними у письмовому вигляді у клопотанні.

ОСОБА_5 відведено роль співорганізатора, якою передбачалось:

- координація дії виконавців та інших осіб, якими, в інтересах організованої групи вчинялись кримінальні правопорушення, хоча до її складу вони не входили;

- підшукання, налагодження взаємозв`язку та звернення за фактичною відсутністю заявників до державних реєстраторів речових прав;

- тактичне керування злочинною діяльністю організованої групи на певних етапах, під час реалізації конкретних схем злочинної діяльності.

Окрім виконання загальних функцій ОСОБА_5 , на окремих етапах підготовки та вчинення кримінальних правопорушень, виконувала й інші функції характерні для виконавця у зв`язку з чим, у різні проміжки часу діяльності організованої групи вчиняла дії необхідні для реалізації кожної окремої схеми злочинної діяльності та досягнення злочинного результату.

Група мала стійкий характер, довготривалий період існування, високий ступінь організованості, підпорядкування всіх її учасників ОСОБА_7 , та на окремих етапах ОСОБА_5 , відрізнялась чітким плануванням, підготовкою до вчинення злочинів, використанням високоякісних засобів вчинення правопорушень, стабільністю складу, розподілом ролей і функцій, а також наявністю чіткої ієрархії між учасниками злочинної групи.

Для прикриття злочинної діяльності та перешкоджанню її можливому викриттю правоохоронними органами, ОСОБА_7 , будучи депутатом Одеської обласної ради, уникав та мінімізував особисту участь у активних діях учасників угруповання пов`язаних з особистою взаємодією з особами, уповноваженими на прийняття юридично значущих рішень щодо предметів злочинів, надаючи вказівки та контролюючи процес вчинення злочинів через ОСОБА_5 . Переважно здійснював зустрічі з, ключовими на його думками особами, за допомогою яких реалізовував схеми злочинної діяльності, яким, у свою чергу, не було відомо про злочинні наміри останнього, у спеціально пристосованому для цього місці, захищеному від можливого стороннього спостереження. Виключив спілкування з підставними особами, які залучались до злочинної діяльності іншими співучасниками. За необхідності забезпечував знищення (приховання) доказів злочинної діяльності групи, які зберігались у опосередковано підконтрольних йому місцях.

За версією слідства, у такому складі та за такими схемами, співучасники ймовірно організували та вчинили у період з 2019 по 2023 рік шахрайським шляхом, з підробленням та використанням підроблених документів придбання права на 78 земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Цебриківської селищної ради Великомихайлівського (з 19.07.2020Роздільнянського) району Одеської області загальною площею 271 га та удавані об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , до складу яких увійшло нерухоме майно бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_6 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за адресою:

АДРЕСА_4 , внаслідок чого незаконно придбали права користування і володіння земельною ділянкою площею 0,208 га, спричинивши тим самим шкоду державі та територіальній громаді на загальну суму 24588414,68 гривень.

За вищевикладених обставин, 25.02.2023 року ОСОБА_5 повідмолено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

Разом з тим, 28.02.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси застосовано запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 21.03.2023 року, включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу увигляді застави, що становить 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) гривень, із покладення на підозрювану обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

01.03.2023 року підозрювану ОСОБА_5 було звільнено з під-варти у зв`язку із зарахуванням на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області грошових коштів у розмірі визначеною слідчим суддею застави як альтернативного запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 , у зв`язку з чим на останню було покладено зазначені процесуальні обов`язки.

Надалі, 21.04.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду

м. Одеси було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_5 до 21.06.2023 року.

28.04.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація та виконання придбання права на чуже майно, шляхом обману (шахрайства), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, повторно, у великих та особливо великих розмірах організованою групою;

-ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, за кваліфікуючимиознаками: організація підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, які мать право видавати, посвідчувати такі документи, і які надають права, з метою використання їх іншою особою, вчинене повторно, організованою групою;

-ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація використання завідомо підробленого документу, організованою групою;

-ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, за кваліфікуючимиознаками: організація складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою;

-ч. 3 ст. 209 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою у великому розмірі.

29.04.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що становить 2981(двітисячі дев`ятсотвісімдесят один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 8001 004 (вісім мільйонів одна тисяча чотири) гривні.

16.05.2023 року колегією слідчих суддів Одеського апеляційного суду відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешут із забороною цілодобово залишати житло.

Посилаючисьна обставини того, що в рамках даного кримінального провадження продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, з огляду на необхідність проведення ряду процесуальних дій та процесуальну не можливість завершення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали колегії слідчих суддів про зміну підозрюваній ОСОБА_5 міри запобіжного заходу, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням.

В судовому засіданні:

-прокурор в судовому засіданні підтримав дане клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити;

-захисникпідозрюваної адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що підозра є не необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні є недоведеними. Адвокат ОСОБА_4 зауважила, що за весь час застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, остання не була допитана органом досудового розслідування. Крім того, на думку захисника, з огляду на особу її підзахисної, яка є заміжньою, багатодітною матір`ю, допомагає батькам похилого віку, відсутня необхідність у застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід фактично прирівнюється до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вищевикладене, захисник просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту для надання можливості останній у повному обсязі займатися вихованням дітей.

В судовому засіданні захисник долучила письмові заперечення з додатками, які просила слідчого судді врахувати.

-підозрювана підтримала думку захисника у повному обсязі, зазначивши, що в одразу після застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді здала до відповідних органів паспорт для виїзду закордон, хоча як багатодітній матері має право виїзду закордон, наміру таким чином укриватися від органу досудового розслідування та суду не має, крім того, колегією слідчих суддів Одеського апеляційного суду було відхилено існування ризику ймовірного впливу на ОСОБА_10 .

У зв`язку із чим, ОСОБА_5 просила застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК України).

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що 28.04.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190, ч.3ст.28ч.3ст.358, ч.3ст.28ч.4ст.358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366,ч. 3 ст. 209 КК України.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Доводи сторонизахисту пронеобґрунтованість,пред`явленої ОСОБА_5 підозри увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190, ч.3ст.28ч.3ст.358, ч.3ст.28ч.4ст.358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366,ч. 3 ст. 209 КК України, на даний час є непереконливими, оскільки вказане стороною захисту має бути перевірено лише в ході подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що питання обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри може бути предметом окремого розгляду в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

В розрізі продовження існування обставин, які обґрунтовують необхідність подальшого застосування відносно підозрюваної особи міри запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання, закінчити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій, перелік яких міститься в клопотанні.

При вирішенні питання про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі, що стосується оцінки зменшення ступеня їх настання, слідчий суддя виходить з наступного.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 на теперішній час обгрунтовано підозрюється у тому числі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 3 ст.209 КК України, які згідност. 12 КК Українивідносяться до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною (позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна), ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження, на думку слідчого судді, продовжує існувати.

Крім того, слідчий суддя також враховує те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у тому числі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою; використання завідомо підробленого документу, вчиненого організованою групою, а відтак, є достатні підстави вважати, що підозрювана з метою уникнення можливих негативних наслідків кримінально-правового характеру може вжити заходів щодо знищення інформації, яка міститься в інших невстановлених органом досудового розслідування речах та документах, що суттєво ускладнить забезпечення досягнення завдань кримінального провадження.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1ст. 177 КПК України,в рамках означеного кримінального провадження на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.

Вирішуючи питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу підозрюваної на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальним, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченомуст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження;

В судовому засіданні при зміні запобіжного заходу ОСОБА_5 з застави на запобіжний захіхд у вигляді тримання під вартою, було встановлено, що остання вчиняла опір при здійсненні спроб повідомлення їй про зміну раніше повідомленої підозри, з огляду на що слдічий суддя приходить до переконання, що в рамках означенного кримінального провадження ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, також на теперішній час залишається актуальним.

Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, по відношенню до домашнього арешту більш м`якими запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість.

Слідчим суддею у судовому засіданні встановлено, що за тривалий час дії запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 , останньою не було порушено жодного обов`язку, покладеного на неї.

Разом з цим, слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваної: ОСОБА_5 заміжня, є багатодітною матір`ю, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, має постійне місце проживання, працевлаштована юристом у ТОВ «УКРМЕЖБУД».

Крім того, слідчий суддя враховує та вважає вмотивованими твердження адвоката щодо застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з огляду на наяність потреб, пов`язаних із вихованням та доглядом за неповнолітніми дітьми.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі, які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_5 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо шляхом продовження відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.

З урахуванням вищенаведеного у своїй сукупності та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2020 року відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.08.2023 року, в межах строку досудового розслідування, із забороноюзалишатижитлоу періодчасуз23години00хвилиндо05години00хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Продовжити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 20.08.2023 року, наступних обов`язків:

1.не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.утримуватися від спілкування із свідками з приводу даного кримінального провадження;

4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5.носити електронний засіб контролю.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1