Ухвала

від 10.07.2023 по справі 947/24598/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1129/23

Справа № 947/24598/21 1-кс/947/7652/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересахзахисту ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від20.06.2023рокупро продовженнястроку діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Гребля, Чечельницького району, Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого головним інженером ТОВ «Укрмежбуд», депутата Одеської обласної ради, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , 2017 року народження, ОСОБА_8 , 2015 року народження, ОСОБА_10 , 2020 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні №12020160240001094 від 24.06.2020 року,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Слідчий звернувсядо судуз клопотанням,про продовженнястроку діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_8 , яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю застосування відносно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів.

Ухвалою слідчого судді Київського районного судум.Одеси від20.06.2023року було задоволено клопотання слідчого та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 9161 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 24 588 124 грн. залишено без змін.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_8 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

В частині визначеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.04.2023 року розміру застави, слідчий суддя зазначив, що вказаний розмір застави під час обрання запобіжного заходу визначався з урахуванням майнового стану підозрюваного та обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а також ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:

- органом досудового розслідування порушуються строки, визначені ст.28 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває понад 2 роки, тобто у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій;

- ризики, заявлені прокурором відсутні, а нові ризики не з`явились, а сума застави є значно великою для підозрюваного та непомірною для його родини.

Також захисник зазначив, що слідчий суддя не прийняв до уваги того, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, сім`ю, є єдиним годувальником у багатодітній родині, позитивно характеризується.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Заслухавши суддю-доповідача, захисника підозрюваного, яка підтримала апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України.

28.04.2023року ОСОБА_8 органом досудовогорозслідування булозатримано впорядку ст.615КПК Українита повідомленопро підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбаченихч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Строк досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було продовжено до 24.08.2023 року.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а саме в тому, що досудовим розслідуванням встановлено організовану групу осіб, до кола якої ймовірно входили ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші особи, діяльність якої була спрямована на здобуття незаконного прибутку (збагачення) через реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості та земельні ділянки, що прямо або опосередковано були власністю держави та територіальних громад, за підконтрольними співучасникам особами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі ДРРП) на підставі підроблених документів, що підтверджують наявність у таких осіб відповідних майнових прав або на підставі реальних документів, що слугували підставою для набуття права власності, виданню, підписанню та посвідченню яких слугували підроблені документи, з подальшим їх використанням третіми (підконтрольними) особами, шляхом вчинення правочинів з майном та використання останнього у господарській діяльності підконтрольних підприємств за декількома схемами, викладеними у письмовому вигляді у клопотанні.

Особистісні якості ОСОБА_8 , такі як комунікабельність, наявність досвіду роботи у органах державної влади, репутація депутата Одеської обласної ради, обізнаність про стратегію і тактику виявлення та розслідування кримінальних правопорушень пов`язаних із придбання права на нерухоме майно, вміння маніпулювати іншими і використовувати їх у своїх цілях, виконувати різні ролі, справляти враження добросердечності і безкорисливості, при цьому переслідуючи свої інтереси та корисливу мету, а також його лідерські якості впливали на поведінку останнього, сприяючи зайняттю пріоритетного місця в ієрархії організованої групи.

У зв`язку з цим, ОСОБА_8 , визначив собі роль організатора злочинної групи та взяв на себе виконання наступних функцій: з метою вчинення тяжких, особливо тяжких та інших супутніх злочинів (придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), підроблення офіційних документів та їх використання) створив та очолив організовану групу, до складу якої залучив нижченаведених співучасників; здійснював загальне керівництво та координацію дій всіх учасників організованої групи; особисто розробляв та втілював за допомогою учасників створеної ним організованої групи план вчинення злочинів за відповідними вищенаведеними схемами, координував дії учасників під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; розподіляв ролі між усіма учасниками організованої групи; встановлював загальновизначені правила поведінки та конспірації в групі та забезпечував дотримання їх учасниками; розподіляв грошові кошти, отримані від вчинення протиправної діяльності, між учасниками групи або іншим чином заохочував останніх.

Окрім виконання загальних функцій керування створеною організованою групою, ОСОБА_8 , на окремих етапах підготовки та вчинення кримінальних правопорушень, виконував й інші функції характерні для виконавця та пособника у зв`язку з чим, у різні проміжки часу діяльності організованої групи вчиняв дії необхідні для реалізації кожної окремої схеми злочинної діяльності та досягнення злочинного результату.

Група мала стійкий характер, довготривалий період існування, високий ступінь організованості, підпорядкування всіх її учасників ОСОБА_8 , та на окремих етапах ОСОБА_11 , відрізнялась чітким плануванням, підготовкою до вчинення злочинів, використанням високоякісних засобів вчинення правопорушень, стабільністю складу, розподілом ролей і функцій, а також наявністю чіткої ієрархії між учасниками злочинної групи.

Для прикриття злочинної діяльності та перешкоджанню її можливому викриттю правоохоронними органами, ОСОБА_8 , будучи депутатом Одеської обласної ради, уникав та мінімізував особисту участь у активних діях учасників угруповання пов`язаних з особистою взаємодією з особами, уповноваженими на прийняття юридично значущих рішень щодо предметів злочинів, надаючи вказівки та контролюючи процес вчинення злочинів через ОСОБА_11 . Переважно здійснював зустрічі з, ключовими на його думками особами, за допомогою яких реалізовував схеми злочинної діяльності, яким, у свою чергу, не було відомо про злочинні наміри останнього, у спеціально пристосованому для цього місці, захищеному від можливого стороннього спостереження. Виключив спілкування з підставними особами, які залучались до злочинної діяльності іншими співучасниками. За необхідності забезпечував знищення (приховання) доказів злочинної діяльності групи, які зберігались у опосередковано підконтрольних йому місцях.

За версією слідства, у такому складі та за такими схемами, співучасники ймовірно організували та вчинили у період з 2019 по 2023 рік шахрайським шляхом, з підробленням та використанням підроблених документів придбання права на 78 земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Цебриківської селищної ради Великомихайлівського (з 19.07.2020 Роздільнянського) району Одеської області загальною площею 271 га та удавані об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , до складу яких увійшло нерухоме майно бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_4 , внаслідок чого незаконно придбали права користування і володіння земельною ділянкою площею 0,208 га, спричинивши тим самим шкоду державі та територіальній громаді на загальну суму 24 588 414,68 гривень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину перевірялась слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також апеляційним судом під час розгляду провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від29.04.2023рокупро застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Окрім того, обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного злочину підтверджується матеріалами провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка державного реєстратора ОСОБА_15 ; протоколом проведення пред`явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_15 ; протоколом допитів у якості свідків депутатів Цебриківської селищної ради ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших депутатів; протоколом обшуку за місцем мешкання державного реєстратора ОСОБА_15 ; заявами про передачу до статутного капіталу ТОВ "УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА" 18 земельних ділянок; телефоном із фото паспортів, підроблених витягів з рішень, таблиці із даними всіх земельних ділянок; заявами без підписів про реєстрацію прав власності на 48 земельні ділянки до статутного капіталу; протокол допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту фермера ОСОБА_18 ; актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.01.2020 року від ОСОБА_19 до статутного капіталу ТОВ «ЛІДЕРМЕТАЛ», засновником якого є ТОВ "УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА" (кінцевий беніфіцар та директор сестра ОСОБА_8 ОСОБА_20 ); нотаріальною довіреністю ОСОБА_20 на ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на розпорядження всім майном; нотаріальною довіреністю ОСОБА_19 на ОСОБА_11 на розпорядження всім майном; актом готовності об`єкта до експлуатації від 14.05.2010 року за № 536 на ім`я ОСОБА_19 , щодо прийняття до експлуатації нежитлових приміщень загальною площею 573,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; довідкою ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» від 11.12.2019 року за № 211115 про проведення поточної інвентаризації нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , які нібито побудовані до 05.08.1992 року; технічним паспортом від 17.12.2019 року на нежитлові приміщення загальною площею 573,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_19 ; листом ДІАМУ від 23.05.2022 року; договором оренди від 11.06.2019 року між АПТ Укрпошта та ФОП ОСОБА_21 , протоколом допиту ОСОБА_21 ; листом Затоківської с/р від 24.06.2020 року; договором оренди земельної ділянки між ПАТ Укрпошта ТА Затоківською с/р; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_22 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Копії матеріалів, на які підозрюваний ОСОБА_8 посилався у суді апеляційної інстанції не спростовують висновків слідчого судді про наявність обгрунтованої підозри . Їх оцінка може бути надана судом під час розгляду данного кримінального провадження по суті.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу та не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки триває досудове розслідування, а відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, а підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_8 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні та що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_8 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Аналізуючи доводиапеляційної скаргизахисника проте,щоорганом досудового розслідування порушуються строки, визначені ст.28 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває понад 2 роки, тобто у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій, у зв`язку з чим, на думку захисника це свідчить про відсутність ризиків, заявлених органом досудового розслідування, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_8 , за версією слідства, є визначальною дійовою особою у даній організованій групі, інкриміновані йому злочини вчиняв, в тому числі із використанням досвіду роботи у органах державної влади, а також репутації депутата Одеської обласної ради, отже у провадженні наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме оскільки досудове розслідування ще триває, не всі необхідні докази на даний час вилучені, можливо в подальшому будуть призначатися експертні дослідження, а ОСОБА_8 , будучи депутатом Одеської обласної ради, має вплив та набутий авторитет серед органів місцевого самоврядування, органів державної влади, а тому наявні підстави вважати, що останній може вдатися до спроб, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, у встановленому законом порядку, строк досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було продовжено до 24.08.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що вона має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави апеляційному суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують та не зменшились та існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки на теперішній час ОСОБА_8 підозрюється, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке відповідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, та з огляду на тяжкість покарання, яке передбачено зокрема за вчинення такого злочину;

- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки за версією слідства ОСОБА_8 , є визначальною дійовою особою у даній організованій групі та даний час вказаний ризик не зменшився;

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_8 на свідків в рамках даного кримінального провадження, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України;

- ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування триває, не всі необхідні докази на даний час вилучені, можливо в подальшому будуть призначатися експертні дослідження, а ОСОБА_8 , будучи депутатом Одеської обласної ради, має вплив та набутий авторитет серед органів місцевого самоврядування, органів державної влади, а тому наявні підстави вважати, що останній може вдатися до спроб, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Натомість, апеляційний суд приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_7 , про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, неповнолітніх дітей на утриманні, позитивно характеризується за місцем проживання, проте наголошує на тому, що зазначені обставини не виключають та не зменшують існування зазначених вище доведених органом досудового розслідування ризиків.

Твердження захисника про те, що слідчий суддя, порушивши вимоги діючого КПК України, не надав оцінки всім обставинам справи та не розглянув можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, апеляційний суд вважає необгрунтованими, адже, продовживши строк тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо доводів апеляційної скарги про непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави, апеляційний суд також вважає їх необґрунтованими.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року, в якому судом зазначено, що при встановленні суми застави, яка перевищує платоспроможність обвинуваченого, слід враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також його професійне становище. Розмір застави, встановлений виключно з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від29.04.2023рокупро застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюіз визначеннямрозміру заставивідносно ОСОБА_8 апеляційним судом перевірялись твердження сторони обвинувачення та захисту щодо майнового стану підозрюваного.

Так, прокурором в судовому засіданні апеляційного суду надані:

- протокол огляду предмету від 19.11.2022 року, а саме мобільного телефону, належного ОСОБА_12 , з якого вбачається, що ОСОБА_8 надавав йому вказівки щодо зняття значних сум грошових коштів з рахунків підприємств та передачі їх ОСОБА_11 , а також оформлення на її ім`я нотаріальних довіреностей на право управління та розпорядження всім майном;

- протокол огляду предмету від 25.04.2023 року, а саме файлу з інформацією про рух коштів ТОВ «УКРМЕЖБУД», з якого вбачається, що з рахунку підприємства на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_11 перераховувались значні суми грошових коштів, в тому числі видавалось готівкою ОСОБА_12 банківськими чеками 56млн.177 тис. грн.;

- нотаріальна довіреність від 17.05.2019 року, видана ОСОБА_23 на ім`я ОСОБА_8 строком на 20 років на право розпорядження майном моторною яхтою;

- договір оренди квартири від 27.09.2022 року, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_11 , згідно умов якого ОСОБА_11 отримувала оренду плату за квартиру по АДРЕСА_5 ;

- грошові чеки з період 2017 -2018 року про виплату ОСОБА_25 значних сум грошових коштів з рахунку ПП «БілдінгІнвест-К» на закупівлю будівельних матеріалів;

- а також інші документи та протоколи допитів, які прямо чи опосередковано свідчать про платоспроможність ОСОБА_8 .

Апеляційна скарга не містить доводів щодо погіршення майнового стану підозрюваного, а тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині, як необгрунтовані.

Так,апеляційний судпогоджується ізвисновком слідчогосудді щодовиключності зазначеноговипадку,оскільки наце вказуєхарактер інкримінованихпідозрюваному злочинів,тяжкість можливогопризначеного покарання,характеристика сімейногота майновогостану останнього,а такожйого особистуроль увчиненні інкримінованихзлочинів, тому розмір застави у межах, зазначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не буде здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

До того ж, обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлені.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, для запобігання названим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та продовження їх існування, у зв`язку з чим неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

При цьому, апеляційний суд вважає, що у клопотанні прокурор навів обґрунтовані обставини, на підставі яких завершити досудове розслідування до закінчення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 неможливо, оскільки для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати певний обсяг обов`язкових слідчих та процесуальних дій, а також скласти обвинувальний акт, на що потрібен час.

Натомість, апеляційний суд наголошує на тому, що обсяг дій, необхідних для завершення досудового розслідування визначається слідчим та прокурором, та не може бути предметом апеляційного розгляду під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу.

Відповідно доприписів п.1ч.3ст.407КПК України,за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що на теперішній час, тільки тримання під вартою, на відміну від інших більш м`яких запобіжних заходів, зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам, та на час постановлення ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказані ризики не зменшились, тому апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає.

Керуючисьст.ст. 24, 177, 183, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах захисту ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від20.06.2023рокупро продовженнястроку діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою із визначенням застави відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні №12020160240001094 від 24.06.2020 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4