Рішення

від 28.06.2023 по справі 613/1653/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1653/21 Провадження № 2/613/39/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2023 року м. Богодухів

Богодухівський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі головуючогосудді ХарченкаС.М.,за участюсекретаря судовогозасіданняМізяк М.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв м.Богодуховів порядкузагального позовногопровадження справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ЯТА ВАРТА», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Денис Сергійович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання договору удаваним правочином та виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ЯТА ВАРТА», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Денис Сергійович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання договору удаваним правочином та виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якій просить: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» про визнання договору удаваним правочином задовольнити. Визнати Договір позики від 21.12.2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С. удаваним правочином. Визнати виконавчий напис від 23.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №1275, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 1870176 грн., що еквівалентно 67200 доларів США, за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого Шефель Д.С., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 21.12.2020 року, за реєстром №927 строк платежу за яким настав 15.03.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що 21.12.2020р. між ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» та ОСОБА_2 укладено попередній договір №1/21 за умовами якого, виконавець бере на себе зобов`язання оформити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, категорія земель землі сільськогосподарського призначення землі запасу 16.00, державної власності, кадастрові номери: 6320882500:01:001:007 площею 5,0893 га; 6320882500:01:001:008 площею 14,3873 га; 6320882500:01:001:0009 площею 25,8155 га; 6320882500:01:001:0010 площею 66,4916 га; 6320882500:01:001:0012 площею 0,1056 га; 6320882500:01:001:0013 площею 0,3803 га; 6320882500:01:001:0014 площею 0,3138 га; 6320992500:01:001:0015 площею 0,7837 га; 6320882300:02:003:0440 площею 201,3949 га для ведення особистого селянського господарства площею орієнтовно по 2 га, загальною площею 320,00 га, розташованих на території Богодухівського району Харківської області, здійснити їх державну реєстрацію права власності, отримати необхідні витяги з реєстру речових прав та земельного кадастру для подальшого укладення відповідних договорів купівлі продажу між уповноваженою особою власників земельних ділянок та замовником ОСОБА_2 . Відповідно до п.2.1 Договору вартість послуг виконавця разом з вартістю земельних ділянок по договорам купівлі продажу становить 2100 доларів США за 1 га, загальна сума по Договору складає: 18849600 грн., що еквівалентно 672000 доларів США за курсом на день укладання договору, без ПДВ. ПДВ не передбачене. Відповідно до п.2.2 Договору, замовник сплачує аванс виконавцю в розмірі 10% від вартості земельних ділянок. Виконавець починає проведення робіт після отримання авансу (п.4.1 Договору) Відповідно до п.2.3 Договору, передача грошових коштів, яка сплата авансу згідно пункту 2.2, оформляється нотаріально (договір позики на ОСОБА_1 ) в сумі 67200 доларів США. Для забезпечення виконання умов попереднього договору, 21.12.2020р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С. та зареєстрований в реєстрі за №927. Відповідно до умов Договору позики, позикодавець передав у власність позичальнику строком до 15 березня 2021 року грошові кошти в сумі 1870176 грн., що еквівалентно сумі 67200 доларів США по курсу НБУ на день Договору. Отже, сторонами на виконання п.2.2 та п.2.3 Попереднього договору №1/21, передача авансу була оформлена нотаріально шляхом укладення договору позики на ОСОБА_1 . При цьому, як передбачено умовами самого попереднього договору №1/21 та випливає із спірних правовідносин, даний договір позики укладався без наміру настання реальних його наслідків, оскільки сторони розуміли, що він насправді спрямований саме на оформлення переданої відповідачем суми авансу, а не грошей в позику. Позивач, в свою чергу, ніяких грошей в позику не отримувала та під сумою 67200 доларів США. Сторони мали на увазі саме обумовлену суму авансу. Позивач зазначає, що обставини укладення Договору позики та правовідносини, що при цьому виникли, засвідчують те, що даний правочин є удаваним, таким, що приховує інший, який дійсно мав місце, а саме правочин щодо сплати авансу за попереднім договором №1/21.

Також, позивач зазначає, що 23.07.2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. винесено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1275, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 1 870176 грн., що еквівалентно 67200 доларів США, за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого Шефель Д.С., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 21.12.2020 року, за реєстром №927 строк платежу за яким настав 15.03.2021 року. Всього до стягнення сума 1870176 грн., а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису у розмірі 18701,76 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 16.08.2021 року відкрито виконавче провадження №66519622 з виконання виконавчого напису №1275, виданого 23.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 несплачений в строк борг у сумі 1870176 грн. 16.08.2021 року приватним виконавцем округу Харківської області Попляк В.В. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 08.09.2021 року приватним виконавцем округу Харківської області Попляк В.В. винесено постанову по ВП №66519622 про арешт коштів боржника, а саме накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. Позивач зазначає, що про наявність виконавчого провадження та накладення арешту на гроші та інше майно, позивач дізналася з повідомлення у мобільному додатку «monobank», що надійшло позивачу 08.09.2021 року. Отже, з вищевикладеного вбачається, що підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження є заборгованість за укладеним між сторонами договором позики від 21.12.2020 року, відповідно до якого відповідач начебто надав позивачу в борг кошти у розмірі 1870176 грн. та останній зобов`язався повернути їх до 15 березня 2021 року. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис є абсолютно безпідставним. Незаконним та таким, що протиправно покладає на позивачку значний матеріальний обов`язок, якого насправді у неї немає, оскільки остання не отримувала від відповідача жодних грошових коштів у позику, а передані відповідачем кошти є обумовлений сторонами аванс за надання позивачем послуг за попереднім договором №1/21. Як зазначає позивач, спірний Договір позики за своєю правовою природою є удаваним правочином, метою якого є приховання реальних правовідносин, що склалася між сторонами, а саме передачу авансу за попереднім договором №1/21. У зв`язку з чим, сторони і уклали спірний договір позики у той же самий день, вказали одну й ту ж саму суму та не встановили санкції (відсотки) у разі прострочення зобов`язання. Отже, на думку позивача та те, що виконавчий напис вчинено саме на підставі та на виконання спірного Договору позики, позовна вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є похідною вимогою, тобто такою, задоволення якої залежить від задоволення основної вимоги. Позивач вважає, що у випадку задоволення позову, виконавчий напис від 23.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №1275, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню. Крім того, позивач зазначає, що спірний виконавчий напис є незаконним та не підлягає виконанню як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, зокрема, був вчинений за відсутності письмової вимоги про усунення порушень від стягувача так як наслідок недотримання вимог закону щодо вчинення нотаріусом дій лише після спливу 30-ти днів з моменту надсилання такої вимоги; відсутності безспірного характеру заборгованості, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ порядку, шляхом надіслання стягувачем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Проте, як зазначає позивач, в порушення встановленої законодавством процедури, позивач не отримувала жодної письмової вимоги ані від відповідача, ані від нотаріуса про усунення порушень (вчинення виконавчого напису) за борговим зобов`язанням. Останні не повідомляли позивача про вчинення виконавчого напису стосовно неї, що позбавило її можливості захистити свої права та заперечувати проти незаконно нарахованих сум як передбачено законодавством. За відсутності надісланого стягувачем боржнику повідомлення у стягувача відсутнє підтвердження безспірності заборгованості, що є обов`язковою вимогою для вчинення виконавчого напису нотаріусом та має подаватися останнім нотаріусу. У випадку відсутності зазначеного письмового повідомлення, у нотаріуса відсутні підстави для вчинення виконавчого напису, а тому виконавчий напис від 23.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №1275 є таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні №66519622 з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованості у розмірі 1870176 грн., що еквівалентно 67200 доларів США, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ВП №66519622 Попляка Володимира Володимировича, на підставі виконавчого напису нотаріуса №1275 від 23.07.2021 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Тетяною Анатоліївною, до вирішення спору по суті.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 9 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

В установлений судом строк представник відповідача адвокат Светобатченко Є.М.подав відзив на позов,в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що з пропозицією щодо можливості оформлення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення позивач звернулась до відповідача у листопаді 2020 року, а про необхідність оформлення договору з ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» позивач повідомила відповідача після отримання грошових коштів та укладення договору позики. У зв`язку з тим, що ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» на час укладання попереднього договору не була власником земельних ділянок, перелік яких визначений у п.1.1 Попереднього договору, а його виконання передбачає укладення між відповідачем та власниками земельних ділянок (продавцям по договору) окремих договорів, за пропозицією позивача, попередній договір взагалі не передбачав оплати з боку відповідача на користь ТОВ «П`ЯТА ВАРТА». Відповідач не згоден з твердженнями позивача про те, що договір позики є удаваним правочином, оскільки при його укладенні відповідач мав на меті саме передачу коштів у позику строком до 15 березня 2021 року фізичній особі ОСОБА_1 , а не ТОВ «П`ЯТА ВАРТА». Твердження позивача у позовній заяві про отримання виконавцем авансу за попереднім договором є безпідставними та жодним чином не підтверджені належними доказами. Крім того, зазначив, що спір про виконання або невиконання зобов`язань сторін за попереднім договором №1/21 від 21.12.2020р. не є предметом розгляду у справі №613/1653/21. Також зазначив, що хоча умовами попереднього договору й передбачалось його виконання протягом періоду з 21 грудня 2020р. до 15 березня 2021р., наразі строк виконання робіт перевищений у 4 (чотири) рази, але жодного договору, який би передбачав перехід до відповідача права власності на земельні ділянки, зазначені у п.1.1 Попереднього договору, укладено не було. Протягом майже року відповідач не отримував жодної інформації від ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» про хід виконання попереднього договору. Щодо твердження позивача про порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису зазначено, що факт підписання Договору позики позивачем свідчить про його обізнаність з обов`язком здійснити повернення грошових коштів у строк визначений договором (до 15 березня 2021р.), а тому на момент вчинення виконавчого напису позивач знав про наявність заборгованості, її розмір та строки повернення. Таким чином, вищевикладені обставини підтверджують дотримання вимог законодавства при вчиненні приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Тетяною Анатоліївною 23 липня 2021р. виконавчого напису.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С. надав письмові пояснення, згідно змісту яких ним 21 грудня 2020 року був посвідчений договір позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Як він зазначає цей правочин було проведено у відповідності із законодавством, що діяло на момент його укладання. Уточнив, що нотаріусом було установлено волевиявлення осіб, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії, а також встановлено дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, а також відсутність у них заперечення щодо кожної з умов правочину. Сторони однаково розуміли значення, умови правочину та його правові наслідки для кожної з них. Підписуючи вказаний договір позики, сторони перебували при здоровому розумі, ясній пам`яті,діяли добровільно, повністю усвідомлюючи значення вчинюваних ними дій, у його присутності особисто прочитали договір та особисто його підписали. Просив суд розглядати справу за його відсутності відповідно до ч.3, ст.211 Цивільно-процесуального кодексу України.

Позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, відповідно до змісту якого щодо доводів відповідача про те, що договір із ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» укладено після передачі коштів та укладення договору позики, зазначила, що спірний договір позики укладений саме на підставі та на виконання п.2.3 Договору, в якому міститься пряма вказівка на вчинення сторонами саме такого виду правочину. При цьому, взаємозв`язок та взаємообумовленість цих двох договорів проявляється і в тому, що вони укладені в один день 21.12.2020р. та на визначену п.2.3 Договору суму авансу у розмірі 67200 доларів США. А отже, на її думку, доводи відповідача про те, що договір із ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» укладено після передачі коштів та кладення договору позики не відповідають дійсності, фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами договору та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом . Щодо доводів відповідача про те, що попередній договір не передбачав оплати з боку відповідача на користь ТОВ «П`ЯТА ВАРТА», начебто у зв`язку з тим, що ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» на час укладення попереднього договору не була власником земельних ділянок, зазначила що виконання укладеного сторонами договору обумовлюється (предмет договору) наданням виконавцем ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» послуг пов`язаних з оформленням права власності фізичних осіб на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу) державної форми власності для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), у тому числі здійснення державної реєстрації права власності та отримання витягів з реєстрів для того, щоб у подальшому позивач зміг оформити право власності на ці земельні ділянки. А отже, укладений між сторонами договір не передбачає та не зобов`язує виконавця бути власником зазначених у п.1.1 Договору земельних ділянок як про те зазначає відповідач, а в свою чергу зобов`язує виконавця оформити право власності на земельні ділянки, що наразі знаходяться у державній власності. Тому вважає що доводи відповідача про те, що попередній договір не передбачав оплати з боку відповідача на користь ТОВ «П`ЯТА ВАРТА», у зв`язку з тим, що ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» на час укладення попереднього договору не була власником земельних ділянок є безпідставними, надуманими та не можуть братися судом до уваги. Щодо тверджень відповідача про відсутність отримання ТОВ «П`ЯТА ВАРТА», а час укладення попереднього договору не була власником земельних ділянок є безпідставними, надуманими та не можуть братися судом до уваги. Щодо тверджень відповідача про відсутність отримання ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» авансу за попереднім договором, вказала, що сплата замовником авансу та оформлення такої передачі грошових коштів нотаріально посвідченим договором позики на ОСОБА_1 , є належним виконанням умов укладеного сторонами договору, підтвердженням передачі відповідачем та отриманням ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» суми авансу. Таким чином, на думку позивача, укладений та нотаріально посвідчений договір позики на ОСОБА_1 , предметом якого є сума авансу у розмірі 67200 доларів США, є належним та допустимим доказом отримання ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» грошових коштів, оскільки саме такий порядок сплати авансу передбачений укладеним між сторонами договором. А тому твердження відповідача про те, що начебто відсутні підтвердження отримання підприємством авансу є недоведеними та суперечать умовам договору.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, в частині визнання договору позики удаваним зазначив, що обидва договори укладені в один день, з чого вбачається, що договір позики укладений без наміру настання реальних наслідків та цей договір свідчить про передачу грошей за попереднім договором, а ніяк не за договором позики. Тобто була мета приховування реальних правовідносин, тому договір позики є удаваним та воля сторін направлена на приховання інших відносин. Уточнив, що кошти передавались в рахунок авансу за попереднім договором, а не за договором позики. Щодо виконавчого напису нотаріуса зазначив, що останній є безпідставним так як позивач не отримувала коштів за договором позики. Зазначив, що ця вимога є похідною вимогою, так як ОСОБА_1 не отримувала жодних листів, які передбачені при здійсненні виконавчого напису, як і жодних вимог ні від відповідача, ні від нотаріуса, що позбавило її права заперечувати проти суми звернутого з неї стягнення, вказаної у виконавчому написі нотаріуса. Зауважив на тому, що у відповідача відсутні відомості щодо безспірності вимог. Вважав, що без письмового повідомлення нотаріуса відсутні підстави для видачі виконавчого напису, тому він є незаконним та таким, що підлягає виконанню. Також зазначив, що нотаріусом було порушено процедуру вчинення виконавчого напису, оскільки не перевірено відсутність безспірності правовідносин.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість та відсутність доказів на підтвердження вимог. Уточнив, що суду не було надано оригіналів листів, які містяться в матеріалах справи на а.с.24, 25-27, 28-34 та зазначив що вказані письмові докази не мають відношення до предмету доказування, не є достовірними доказами, належними та допустимими. Зазначив, що позивач є керівником ТОВ «П`ята Варта». Твердження про те, що кошти за договором позики внесені в рахунок авансу за попереднім договором нічим не підтверджені. Також відсутні докази того, що ТОВ «П`ята Варта» отримало ці кошти в сумі 1870176 грн. ГУДПС надало відповідь, що ТОВ «П`ята Варта» є платником податків, але з 01.06.20 по 01.12.20р. ТОВ звіти про баланс не надавало, тобто жодним належним доказом не підтверджено та не може бути підтверджена наявність «удаваного правочину». Зазначив, що стверджувати, що договір позики «удаваний правочин» немає підстав. Також зазначив, що приватним нотаріусом Шефель Д.С. направлялося повідомлення ОСОБА_1 . При складанні нотаріусом виконавчого напису всі умови договору та законодавства дотримані. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Уточнив також, що ОСОБА_2 за попереднім договором ТОВ «П`ята Варта» не сплачував. ОСОБА_1 отримала від відповідача кошти за договором позики. Будь-яких інших коштів, ніж вказані в договорі позики ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не отримувала.

Представник третьої особи - ТОВ «П`ЯТА ВАРТА», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Т.А., приватний виконавець округу Харківської області Попляк В.В. в судове засідання нез`явилися про день, час та місце розгляду справи були повідомлені.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С., згідно змісту наданих ним письмових пояснень, просив суд розглядати справу за його відсутності відповідно до ч.3, ст.211 Цивільно-процесуального кодексу України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступного.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Щодо визнання договору позики від 21.12.2020 року удаваним правочином судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до копії Попереднього договору №1/21 від 21 грудня 2021 року (саме ця дата,згідно наявної в матеріалах копії) між ТОВ «П`ЯТА ВАРТА» в особі директора Рафєкової І.М. та ОСОБА_2 укладено попередній договір №1/21 згідно умов якого, виконавець бере на себе зобов`язання оформити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, категорія земель землі сільськогосподарського призначення землі запасу 16.00, державної власності, кадастрові номери: 6320882500:01:001:007 площею 5,0893 га; 6320882500:01:001:008 площею 14,3873 га; 6320882500:01:001:0009 площею 25,8155 га; 6320882500:01:001:0010 площею 66,4916 га; 6320882500:01:001:0012 площею 0,1056 га; 6320882500:01:001:0013 площею 0,3803 га; 6320882500:01:001:0014 площею 0,3138 га; 6320992500:01:001:0015 площею 0,7837 га; 6320882300:02:003:0440 площею 201,3949 га для ведення особистого селянського господарства площею орієнтовно по 2 га, загальною площею 320,00 га, розташованих на території Богодухівського району Харківської області, здійснити їх державну реєстрацію права власності, отримати необхідні витяги з реєстру речових прав та земельного кадастру для подальшого укладення відповідних договорів купівлі продажу між уповноваженою особою власників земельних ділянок та замовником ОСОБА_2 . (Т.1 а.с.16-17)

Згідно п.1.2 Договору він вважається виконаним після переходу права власності до замовника.

Відповідно до п.2.1 Договору вартість послуг виконавця разом з вартістю земельних ділянок по договорам купівлі продажу становить 2100 доларів США за 1 га, загальна сума по Договору складає: 18849600 грн., що еквівалентно 672000 доларів США за курсом на день укладання договору, без ПДВ. ПДВ не передбачене.

Згідно п.2.2 Договору, замовник сплачує аванс виконавцю в розмірі 10% від вартості земельних ділянок.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що передача грошових коштів, як сплата авансу згідно пункту 2.2, оформляється нотаріально (договір позики на ОСОБА_1 ) в сумі 67200 доларів США.

Відповідно до п.4.1 Договору виконавець починає проведення робіт після отримання авансу та бере на себе зобов`язання виконати всі роботи та переоформити права власності на земельні ділянки не пізніше 15 березня 2021 року.

21 грудня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С. та зареєстрований в реєстрі за №927. Відповідно до умов Договору позики, позикодавець передав у власність позичальнику строком до 15 березня 2021 року грошові кошти в сумі 1870176 грн., що еквівалентно сумі 67200 доларів США по курсу НБУ на день Договору. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю грошові кошти в сумі 1870176 гривень, що еквівалентно сумі 67200 доларів США по курсу НБУ на день укладення цього договору, не пізніше 15 березня 2021 року.(Т.1 а.с.18-19)

Поняття договору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику

Частиною першою статті 1049ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Позивач обґрунтовує вимоги про визнання договору позики удаваним правочином тим, що даний договір позики укладався без наміру настання реальних його наслідків, оскільки сторони розуміли, що він насправді спрямований саме на оформлення переданої відповідачем суми авансу, а не грошей в позику. При цьому зазначає, що вона ніяких грошей в позику не отримувала та під сумою 67200 доларів США сторони мали на увазі саме обумовлену суму авансу.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з частинами першою та третьою статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить визнати удаваним договір позики від 21.12.2020 року, на підставі ст.235 ЦК України.

Статтею 235ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026цс16 зроблено висновок, що «за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним.

Згідно частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог вказаної вище статті позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину що, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Будь-яких переконливих та достатніх доказів на підтвердження удаваності оспорюваного правочину сторона позивача не надала, усі доводи сторони позивача та посилання на те що вказаний договір укладений без наміру настання реальних наслідків, а також те, що вказаний договір свідчить про передачу грошей за попереднім договором, а ніяк не за договором позики, з метою приховування реальних правовідносин, ґрунтуються виключно на припущеннях сторони позивача.

Щодо ненаданнястороною позивача оригіналівлистів,копії якихмістяться вматеріалах справи(т.1а.с.24,25-27,28-34), суд погоджується зі стороною відповідача та вважає, що копії цих документів, оригінали яких суду надано не було, не маютьвідношення допредмету доказування,не єналежними,допустимими та достовірними доказами, а тому судом до уваги не приймаються.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що всупереч вимог процесуального закону позивачем не представлено суду доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про відсутність правових підстав, передбачених статтею 235 ЦК України, для визнання договору удаваним, оскільки стороною позивача не доведено, що сторони, укладаючи оспорюваний договір позики, спрямовували свою волю на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж ті, що передбачені насправді оспорюваним правочином, не мали наміру досягти обумовлених ним юридичних наслідків, зокрема отримати та передати грошові кошти в позику, суд приходить до висновку про безпідставність, необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, в зв`язку з чим в задоволенні позову в частині визнання договору позики від 21.12.2020 року удаваним правочином слід відмовити.

Щодо визнання виконавчого напису від 23.07.2021 року таким, що не підлягає виконанню суд зазначає наступне.

23 липня 2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1275, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 1 870176 грн., що еквівалентно 67200 доларів США, за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого Шефель Д.С., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 21.12.2020 року, за реєстром №927 строк платежу за яким настав 15.03.2021 року. Всього до стягнення сума 1870176 грн., а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису у розмірі 18701,76 грн. (т.1 а.с.20)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. від 16.08.2021 року відкрито виконавче провадження №66519622 з виконання виконавчого напису №1275, виданого 23.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 несплачений в строк борг у сумі 1870176 грн. (Т.1 а.с.21)

Також, 16.08.2021 року приватним виконавцем округу Харківської області Попляк В.В. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (Т.1 а.с.22)

Крім того, 08.09.2021 року приватним виконавцем округу Харківської області Попляк В.В. винесено постанову по ВП №66519622 про арешт коштів боржника, а саме накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. (Т.1 а.с.23)

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» до нотаріальних дії, що вчиняють нотаріуси відноситься, зокрема, вчинення виконавчих написів.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, в редакції, що діє після прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 750/3781/20 (постанова від 19 березня 2021 року), для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

Представник позивача наголошує, що без письмового повідомлення нотаріуса відсутні підстави для видачі виконавчого напису, в зв`язку з чим він є незаконним та таким, що не підлягає виконанню. Також зазначив, що нотаріусом було порушено процедуру вчинення виконавчого напису, оскільки не перевірено відсутність безспірності правовідносин.

Представник відповідача у відзиві посилався на те, що сам факт підписання Договору позики позивачем свідчить про його обізнаність з обов`язком здійснити повернення грошових коштів у строк визначений договором (до 15 березня 2021р.), а тому на момент вчинення виконавчого напису позивач знав про наявність заборгованості, її розмір та строки повернення, що суперечить правовим висновкам викладеним вище.

Крім того, в судовому засіданні, під час надання пояснень по справі представник відповідача зазначив, що приватним нотаріусом Шефель Д.С. направлялося повідомлення ОСОБА_1 про вчинення виконавчого напису. Однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення боржнику письмового повідомлення про порушення зобов`язання та письмового підтвердження того, що це повідомлення було ним отримане (при цьому слід зазначити, що наявна в матеріалах справи копія Свідоцтва від 21.07.2021 року (т.1 а.с.81) містить відомості про неотримання ОСОБА_1 заяви ОСОБА_2 та повернення її Укрпоштою, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, тому останнє не вважається надісланим. На неотриманні цього повідомлення також наполягає сторона позивача, зазначене спростовано не було).

Тому, у зв`язку з неотриманням боржником вимоги про усунення порушень за договором позики, ОСОБА_1 об`єктивно не мала можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Нотаріус, в свою чергу, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява № 4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною першоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданнядо судупозовної заявипозивач сплативсудовий збіру загальномурозмірі 2270грн.(витратина сплатусудового зборуза поданнядо судупозовної заяви 908грн.х 2=1816грн.та за подання заяви про забезпечення позову 454 грн., всього 2270 грн.)

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1135 гривень.

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року було зупинено стягнення стягнення у виконавчому провадженні №66519622 з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованості у розмірі 1870176 грн., що еквівалентно 67200 доларів США, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ВП №66519622 Попляка Володимира Володимировича, на підставі виконавчого напису нотаріуса №1275 від 23.07.2021 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Тетяною Анатоліївною, до вирішення спору по суті. (а.с.45-47)

Відповідно до ч.9 ст.158ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.7 ст.158ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, суд роз`яснює, що заходи забезпечення позову по даній справі, вжиті ухвалою суду від 26.10.2021 у зв`язку із задоволенням позову в частині визнання виконавчого напису, вчиненого 23.07.2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Тетяною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за № 1275 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 1870176 грн., що еквівалентно 67200 доларів США за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень частини 7 статті 158 ЦПК України.

Керуючисьч.2 ст.247, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений 23 липня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Тетяною Анатоліївною, зареєстрований за №1275, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 1870176 грн., що еквівалентно 67200 доларів США за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , суму судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень, сплаченого позивачем.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );

відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 );

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ЯТА ВАРТА» (ЄДРПОУ 43180882 , адреса: 61003 м.Харків пл.Конституції, буд.1, оф.8)

третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Деніс Сергійович (адреса: 61050 м.Харків вул.Богдана Хмельницького, 5);

третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна (адреса: 61058 м.Харків вул.Данилевського,22)

третя особа: Приватний виконавець округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович (адреса: 61003 м.Харків пров.Подільський, буд.5, офіс 11)

Суддя