Рішення

від 20.06.2023 по справі 210/1644/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1644/23

Провадження № 2/210/790/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 червня 2023 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Степаненко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданніцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа: Первинна професійна спілка виробництва та транспорту «ЩИТ» про визнання незаконними та скасування розпорядження, -

представники сторін, які приймають участь у розгляді справи: позивача - адвокат Морозова О.С., відповідача - адвокат Тер-Товмасян Ю.Г.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Суть позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до суду 29 березня 2023 року з вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що він працює в Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - відповідач, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), де з 11 вересня 2014 року займає посаду машиніста тепловозу. З початком військового стану в країні, йому оголосили простій в роботі з оплатою праці в розмірі 2/3 від тарифу, у зв`язку з Позивач вважав, що після закінчення військового стану або з моменту відновлення повноцінної роботи підприємства, він зможу приступити до виконання своєї роботи на посаді машиніста тепловозу. Проте, 14 березня 2023 року, одразу після виходу з лікарняного адміністрація ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ознайомила його з Розпорядженням №363 від 28 лютого 2023 року, відповідно до якого всі попередні розпорядження про оголошення простою в роботі починаючи з березня 2022 року по лютий 2023 року (включно) що стосується ОСОБА_1 , скасовуються та зберігається (відновлюється) дія Розпорядження про відсторонення Позивача від роботи з позбавленням права керувати тепловозом, прийняте ще влітку 2021 року.

В серпні 2021 року видано Розпорядження №2865 від 11.08.2021 р., яким Позивача дійсно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та позбавлено його права керування локомотивом (тепловозом) на один рік. Після подій 2021 року, Позивач не притягався до дисциплінарної відповідальності, а тому вважається що з серпня 2022 року він є таким працівником, який не притягався до відповідальності, та роботодавець має відновити йому належні умови праці.

Фактично у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» станом на лютий 2023 року відсутні правові підстави для відсторонення ОСОБА_2 від роботи. Позиція підприємства окрім відсторонення полягає в тому, що Позивач весь час у відповідності до свого робочого графіку (день ніч сорок вісім) має перебувати на території підприємства, в той же час жодної заробітної плати йому ніхто не сплачував. Таким чином, на думку Позивача склалась ситуація, за якої він не працюю за професією, через незрозумілі для нього підстави та відсутність правової аргументації, проте перебуває на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та за весь час не отримує заробітної плати.

Позивач звернувся до Генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та направив заяву, в якій просив надати (забезпечити) йому роботу на підприємстві враховуючи його кваліфікацію і наявність посвідчення на право керування локомотивом міністерства промислової політики України, проте на момент звернення до суду з даним позовом відповіді надано не було.

Приймаючи вище наведені обставини, враховуючи, що строк дисциплінарного стягнення у Позивача минув, а до нового його не притягували, то дії відповідача щодо відсторонення Позивача від роботи за події серпня 2021 року, шляхом прийняття Розпорядження №363 від 28 лютого 2023 року відповідно до якого всі попередні розпорядження про оголошення простою в роботі починаючи з березня 2022 року по лютий 2023 року (включно) в частині ОСОБА_1 , скасовуються та зберігається (відновлюється) дія Розпорядження про відсторонення Позивача від роботи з позбавленням права керувати тепловозом, прийняте ще влітку 2021 року. Таким чином Позивач вважає, що відповідач не забезпечує його належними умовами праці, не вживає всіх необхідних заходів та допускає порушення його конституційних прав на працю і позбавляє його заробітної плати.

На підставі викладеного, Позивач просить суд визнати недійсним та скасувати розпорядження Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» №363 від 28 лютого 2023 року на підставі якого попередні розпорядження про оголошення простою в роботі починаючи з березня 2022 року по лютий 2023 року (включно) в частині ОСОБА_1 , скасовуються та зберігається (відновлюється) дія Розпорядження №2866 «Про відсторонення від роботи на підставі розпорядження №2865».

Аргументи учасників

Представник позивача, адвокат Морозова О.С. в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 отримав посвідчення, що має право займати посаду машиніста тепловозу ще у 2005 році, його відсторонили на один рік керування. Однак в подальшому роботодавець не поновив права Позивача, саме тому просить суд скасувати розпорядження, оскільки фактично відповідач позбавив позивача заробітної плати. Додатково зазначає, що отримати повторно право керування тепловозом можливо після навчання, проте Відповідач не надавав жодних відомостей про проходження навчання.

Представник відповідача, ОСОБА_3 скерувала до суду відзив у якому зазначила, що розпорядження ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №363 від 28.02.2023 року «Про скасування розпоряджень» (далі Розпорядження №363 від 28.02.2023) стосується оголошення простоїв в роботі машиністу тепловозу ОСОБА_1 та було прийнято у зв`язку із змінами умов праці, пов`язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв`язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та, як наслідок, відсутності постачання сировини. Відповідно до п. 2 вказаного Розпорядження №363 від 28.02.2023 року «Про скасування розпоряджень» скасовані наступні розпорядження по залізничному цеху транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: №1046 від 15.03.2022 року; №1156 від 04.04.2022 року; №1311 від 02.05.2022 року; №1521 від 31.05.2022 року; №1889 від 30.06.2022 року; №2047 від 01.08.2022 року; №2137 від 22.08.2022 року; №2193 від 01.09.2022 року; №2312 від 30.09.2022 року; №2453 від 01.11.2022 року; №2589 від 29.11.2022 року; №2745 від 29.12.2022 року; №156 від 30.01.2023 року.

Дійсно, відповідно до Розпорядження по ЗЦ №2 ТД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 11.08.2021 року №2865 «Про позбавлення права керування тепловозом ОСОБА_1 » Позивача позбавили права керування локомотивом (тепловозом) на один рік.

Розпорядженням по Залізничному цеху ТД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №2866 від 11.08.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », враховуючи прийняття розпорядження №2865 від 11.08.2021 року, яким ОСОБА_1 позбавлено права керування тепловозом, керуючись Положенням №55 та ст.46 КЗпП України, машиніста тепловоза ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 11.08.2021 року.

В п. 2 Розпорядження №2866 від 11.08.2021 року визначено склад комісії з числа посадових осіб Транспортного департаменту для забезпечення ОСОБА_1 роботою.

На підставі п. 3.1. Розпорядження №2866 від 11.08.2021 року комісія 11.08.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано переведення на посаду помічника машиніста тепловозу або слюсаря з ремонту рухомого складу, однак Позивач відмовився від такого переведення, що підтверджено актом №1 від 11.08.2021 року про відмову від переводу.

В даному ж випадку, робота за професією «машиніст тепловозу» не виконувалась ОСОБА_1 в силу його правомірного відсторонення від роботи, що мало місце з 11.08.2021 року, тобто фактично робота Позивачем не виконувалась, а отже не могла бути зупинена з тих чи інших організаційних чи інших причин в порядку введення роботодавцем режиму простою в порядку ст. 34 КЗпП України.

Додатково в судовому засіданні, представник Відповідача вказала, що Позивач був відсторонений від роботи у зв`язку з дисциплінарним стягненням. Позиція позивача є помилковою, щодо поновлення прав позивача автоматично, існує порядок який передбачає заново пройти навчання. Роботодавець намагався влаштувати Домбровського на вільні вакансії, однак останній відмовився.

Фактичні обставини встановлені судом

Позивач по справі ОСОБА_1 , з 1996 року працює в Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг», де з 11 вересня 2014 року займає посаду машиніста тепловозу, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (а.с.8-9).

Кваліфікаційна комісії з проведення випробувань та видачі свідоцтв на право керування локомотивом, позбавлення свідоцтва на право керування локомотивом, 11.08.2021 року розглянула матеріали розслідування обставин та причин порушення, допущеного машиністом тепловозу ОСОБА_1 на залізничному транспорті та провела засідання і прийняла наступні рішення, оформлені протоколом №2:

«Керуючись п.п. 12, 13 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 року №55, п. 4.3. Порядку проведення іспитів, видачі та зберігання свідоцтв на право керування локомотивом П172-02:2020, накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права керування локомотивом (тепловозом) за допущене порушення дисципліни працівників залізничного транспорту на один рік, а саме за проїзд на заборонений сигнал світлофора у зміні з 7.00 до 19.00 10.07.2021 року.

Вилучити у машиніста тепловоза ОСОБА_1 посвідчення на право керування локомотивом (тепловозом) КР-384514, видане 29.04.2005 року на підставі акту №1004 від 28.04.2005 року комісією при ВАТ «Криворіжсталь» (а.с.66).

На підставі вищевказаного рішення керівництвом залізничного цеху №2, 11 серпня 2021 року приймається розпорядження №2865 про позбавлення права керування локомотивом (тепловозом) машиніста тепловозу (металургійного виробництва) ОСОБА_1 залізничного цеху №2 (а.с.10).

Отже вказаним розпорядженням Позивача позбавили права керування локомотивом (тепловозом) на один рік.

З 16 серпня 2020 року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» введено в дію (мовою оригіналу, рус) «Порядок проведения испытаний, выдачи и хранения свидетельств на право управления локомотивом» П 172-02:2020, утвержденный директором ТД 06.08.2020 (далі Порядок П 172-02:2020).

З вказаним локальним актом ОСОБА_1 був ознайомлений 17.08.2020 року (а.с.73).

Згідно п. 1.2. Порядку П 172-02:2020, це положення регламентує порядок роботи комісії по видачі та зберіганню свідоцтв на право керування локомотивом, а також порядок їх позбавлення.

В п. 1.3. Порядку П 172-02:2020 здійснено посилання на Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого постановою КМУ від 26.01.1993 №55. Отже роботодавець своїм локальним актом поширив дію вказаного Положення на свою господарську діяльність (а.с.67-69).

Позивач не погодившись з Розпорядженням від 11.08.2021 року №2865 «Про позбавлення права керування тепловозом ОСОБА_1 » звертався до суду з позовом з вимогою про визнання вказаного розпорядження незаконним та скасуванням.

За результатами розгляду вказаної позовної заяви суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а суд касаційної інстанції повернув ОСОБА_1 його касаційну скаргу як неподану (а.с. 77-92).

Також судом встановлено, що в пункті 2 Розпорядження №2866 від 11.08.2021 року визначено склад комісії з числа посадових осіб Транспортного департаменту для забезпечення ОСОБА_1 роботою (а.с.93).

На підставі п. 3.1. Розпорядження №2866 від 11.08.2021 року комісія 11.08.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано переведення на посаду помічника машиніста тепловозу або слюсаря з ремонту рухомого складу, однак Позивач відмовився від такого переведення, що підтверджено актом №1 від 11.08.2021 року про відмову від переводу (копія акту №1 від 11.08.2021 року про відмову від переводу (а.с.93, 65).

Комісія із трьох осіб, 06.10.2021 року вдруге запропонувала ОСОБА_1 вибрати робоче місце з числа наявних вакансій на підприємстві в кількості 107 одиниць і дати згоду на переведення на іншу роботу в межах підприємства, в тому числі з можливістю навчання або перепідготовки за рахунок коштів підприємства. ОСОБА_1 відмовився від переводу на іншу роботу в межах підприємства (а.с.98, 99-102)

Розпорядженням №363 від 28.02.2023 року розпорядження щодо застосування до ОСОБА_1 режиму простою були скасовані (а.с.37-38, 39-63).

Пунктом 1 Розпорядження №363 від 28.02.2023 року визначено, що обставини, які були підставою для відсторонення ОСОБА_1 продовжують існувати, як наслідок Розпорядження від 11.08.2021 року №2866 про відсторонення від роботи на теперішній час є чинним.

Висновки суду

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створюєумови дляповного здійсненнягромадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльностіі захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4 КЗпП України).

Відповідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

Трудові відносини - врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають як результат впливу норм трудового права на поведінку суб`єктів трудової діяльності в результаті укладення трудового договору, внаслідок якого між ними виникають правові зв`язки, а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємстві, навчання й перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов`язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.

Трудові правовідносини об`єкт трудового права - це правові відносини між роботодавцем і працівником щодо виконання останнім певної роботи на умовах, визначених законодавством та роботодавцем. Працівник завжди є фізичною особою і є певною мірою залежною стороною в трудових правовідносинах, оскільки процес праці визначає роботодавець, але законодавство про працю передбачає широкий набір гарантій для працівника. Трудові правовідносини оформляються записом до трудової книжки, виданням наказу про прийом на роботу, а у визначених законодавством випадках - трудовим контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Судом встановлено і не заперечується сторонами у справі, що на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права керування локомотивом (тепловозом) за допущене порушення дисципліни працівників залізничного транспорту на один рік, а саме за проїзд на заборонений сигнал світлофора та відповідно було відсторонено від роботи з 11.08.2021 року.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судовим розглядом, суд першої та апеляційної інстанції відмовив у задоволені позиву ОСОБА_4 , а отже підтвердив законність позбавлення Позивача права керування локомотивом та відсторонення його від роботи за посадою «машиніст тепловозу» за розпорядженнями № 2865 та №2866 від 11.08.2021 року.

Стаття 46Кодексу законівпро працюУкраїни визначає,що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Наказу від 15.02.2010 Про затвердження Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств промислових підприємств №70, а саме п. 3.9 глави ІІІ, управляти локомотивами, дрезинами та іншими рухомими одиницями, сигналами, апаратами, механізмами та іншими пристроями, пов`язаними із забезпеченням безпеки руху, а також переводити стрілки мають право тільки уповноважені на це працівники під час виконання своїх обов`язків.

Пунктом 1.1 Робочої інструкції машиніста тепловозу дільниці експлуатації рухомого складу забезпечення технологічних перевезень ЗЦ №2 (далі - РІ 172.8311.005,) визначено, що машиністом тепловозу дільниці експлуатації рухомого складу ЗЦ №2 приймається особа …, яка має свідоцтво на право керування локомотивом та стаж роботи помічником машиніста тепловоза не менше двох років (а.с.94-97).

В пункті 12 Положення №55 вказано, що стягнення у вигляді позбавлення машиністів права керування локомотивом здійснюється з наданням роботи помічником машиніста.

Відповідно до пункту 4.7 «Порядка проведения испытаний, выдачи и хранения свидетельств на право управления локомотивом» П 172-02:2020, машиніст тепловозу, що позбавлений права керування тепловозом, що має свідоцтво по професії помічник машиніста тепловозу, може бути переведений помічником машиніста тепловоза. Рішення про переведення на іншу професію (посаду) машиніста тепловозу, якого позбавлено права керування тепловозом, приймає комісія Управління транспортного департаменту в залежності від виду порушення нормативних документів.

Судовим розглядом встановлено, що Розпорядження по Залізничному цеху ТД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №2866 від 11.08.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » є наслідком позбавлення Позивача права керування тепловозом, оскільки за таких умов допуск позивача до роботи за професією «машиніст тепловозу» є неправомірним.

При цьому що Позивачу декілька разів пропонувалось працевлаштування, суд також констатує, що Позивач був не обмежений у виборі вакантної посади, оскільки був наданий перелік із 107 одиниць наявних вакантних посад. Разом з тим, Позивач висловлював відмову від переводу на іншу роботу у межах підприємства.

Станом на дати прийняття розпоряджень про оголошення ОСОБА_1 простоїв за розпорядженнями: №1046 від 15.03.2022 року; №1156 від 04.04.2022 року; №1311 від 02.05.2022 року; №1521 від 31.05.2022 року; №1889 від 30.06.2022 року; №2047 від 01.08.2022 року; №2137 від 22.08.2022 року; №2193 від 01.09.2022 року; №2312 від 30.09.2022 року; №2453 від 01.11.2022 року; №2589 від 29.11.2022 року; №2745 від 29.12.2022 року; №156 від 30.01.2023 року, обставини відсторонення позивача від роботи існували.

Отже, Позивач не виконував роботу за професією «машиніст тепловозу» у зв`язку з відсутністю у нього документу, що дає право на виконання даного виду робіт, а роботодавець пропонував Позивачу переведення на іншу роботу, від якої позивач відмовився.

Поняття простою викладено у статті 34 КЗпП України, де визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця

В даній справі, Позивач не виконував свою роботу - «машиніст тепловозу» , оскільки його правомірно відсторонили від роботи. Тобто посилання Позивача, що він не працює за професією, через незрозумілі для нього підстави та на це відсутні правові аргументації з боку роботодавця, не узгоджуються з обставинами справи, оскільки фактично робота Позивачем не виконувалась (у зв`язку з відстороненням), а отже не могла бути зупинена з тих чи інших організаційних чи інших причин в порядку введення роботодавцем режиму простою в порядку ст. 34 КЗпП України.

Оскільки, Позивач перебував у простої без належних на те підстав, так як не виконував свої посадові обов`язки, не працював за професією в силу його невідповідності за кваліфікаційними вимогами до особи, що може виконувати роботу за професією «машиніст тепловозу», не обрав нову вільну вакантну посаду, посадовими особами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було приведено трудові відносини з ОСОБА_4 у відповідність до чинного законодавства та внутрішніх документів підприємства, а саме винесено Розпорядження №363 від 28.02.2023 року, яким скасували Позивачу режим простою.

Як визначено пунктом 1 Розпорядження №363 від 28.02.2023 року, враховуючи, що обставини, які були підставою для відсторонення ОСОБА_1 продовжують існувати, як наслідок Розпорядження від 11.08.2021 року №2866 про відсторонення від роботи на теперішній час є чинним.

Твердження позивача, що він не порушував трудову дисципліну, не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а тому роботодавець має відновити йому належні умови праці є хибним, оскільки законодавством передбачено порядок отримання працівником такого права у випадку застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права керування локомотивом

Зокрема пунктом 26 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 року №55, визначено, що перед поновленням працівника на роботі, пов`язаній із рухом поїздів, він повинен скласти відповідні іспити.

Відповідно до пункту 4.6. «Порядка проведения испытаний, выдачи и хранения свидетельств на право управления локомотивом» П 172-02:2020, машиніст тепловозу, якого позбавили права керування локомотивом, може отримати знову свідоцтво на право керування локомотивом тільки після повторного навчання, здачі тестів та випробувань в порядку, визначеному цим Положенням. Вказані особи допускаються до навчання та здачі випробувань зі спливом одного року з моменту позбавлення права керування локомотивом.

Позивач після спливу одного року з моменти дисциплінарного стягнення виявив бажання навчатись і здати випробування лише через сім місяців, звернувшись із заявою до роботодавця лише 17 березня 2023 року, тобто на передодні подання позову до суду.

Слушними є доводи відповідача, що Позивач є керівником діючої на підприємстві первинної професійної спілки виробництва та транспорту «Щит», тобто є профспілковим лідером, який в силу своєї посади достеменно обізнаний в правах працівників, знайомий зі змістом положень чинних нормативних актів та локальних актів підприємства та програмах навчання працівників. Однак, Позивач не виявляв бажання повторного навчання за професією «машиніст тепловозу», не звертався до учбового центру підприємства з ініціативами отримання нової професії.

Суд при винесенні рішення враховує, що станом на 28.02.2023 року у ОСОБА_1 відсутнє чинне посвідчення про право керування локомотивом, отже підстави для допуску позивача до роботи за посадою «машиніст тепловозу» відсутні, що є причинно-наслідковим зв`язком відсутності обставин для перебування ОСОБА_1 у режимі простою.

Для того щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

ЄСПЛ у своїх рішеннях послідовно констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях. Втім Європейський суд наголошує: ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що роботодавець позивача правомірно, відповідно до вимог чинного трудового законодавства виніс розпорядження № 363 від 28.02.2023 року, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись, статтями 3, 34, 46, 139, 233 КЗпП України, статтями 4, 12, 76, 81, 82 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа: Первинна професійна спілка виробництва та транспорту «ЩИТ» про визнання незаконними та скасування розпорядження, - залишити без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн.шістдесят коп.) компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повнийтекст судовогорішення складено26червня 2023року.

Суддя: О. В. Чайкіна