Ухвала

від 29.06.2023 по справі 303/5465/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/5465/23

Провадження № 1-кс/303/857/23

У Х В А Л А

26 червня 2023 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.361 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072040000017 від 24.02.2023 року.

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 25.06.2023 року звернулася до суду в порядку ст. 183 КПК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.361 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072040000017 від 24.02.2023 року.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183,184 КПК України.

Підозрювана, яку було затримано в порядку ст. 208 КПК України, доставлена в судове засідання, копію клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, отримала о 12 год. 30 хв. 25 червня 2023 року, що підтверджується її особистим підписом. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено 24.06.2023 року о 16:20 год., що підтверджується її особистим підписом.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що ОСОБА_5 , займаючи посаду адміністратора Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до п.4 ч.3 посадової інструкції затвердженої 10.04.2023, начальником РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області, уповноважена приймати теоретичний та практичний іспит для отримання особами права керування транспортними засобами під час чого зобов`язана у визначеному порядку використовувати технічні засоби контролю (у тому числі фото та відеотехніки) для фіксації процесу складання іспитів та несе відповідальність за використання технічних засобів контролю під час складання теоретичного іспиту (у тому числі фото та відеотехніки) збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї. Діючи в супереч Інструкції «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої Наказом МВС від 07.12.2009 № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 р. за № 74/17369, відповідно до якої встановлюється порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія) територіальними сервісними центрами МВС (далі - ТСЦ МВС). Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій A1, A, B1, B, C1, C, D1 і D видаються особам, які склали в ТСЦ МВС теоретичний і практичний іспити, а під час складання теоретичного і практичного іспитів використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації) процесу складання іспиту.

Так, 23.06.2023 року о 14:45, ОСОБА_5 , діючи умисно, в супереч інтересам служби, перебуваючи в екзаменаційному класі Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС) розташованого за адресою Закарпатська область, Тячівський район, місто Тячів, вул. Промислова, 6-а, повідомила особі, що повинна була пройти теоретичний іспит шляхом проходження тестів на робочому екзаменаційному комп`ютері з використання модулю «Екзаменатор» НАІС, ОСОБА_7 , про необхідність імітації проходження іспиту, після чого, невстановлені досудовим розслідуванням особи, дистанційно, з іншого приміщення вказаного ТСЦ, за допомогою заздалегідь встановленого додаткового технічного обладнання, склали замість ОСОБА_7 теоретичний іспит, а ОСОБА_5 забезпечила цим особам можливість приховати несанкціоноване втручання до модулю «Екзаменатор» НАІС від сторонніх осіб та технічних засобів контролю (відеоспостереження), що призвело до підробки інформації яка обробляється у Національній автоматизованій інформаційній системі, модулі «Екзаменатор».

Після чого була викрита працівниками правоохоронного органу під час проведення огляду місця події у вказаному ТСЦ.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.361 КК України тобто організації несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до підробки інформації, вчинену під час дії воєнного стану.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, пояснили, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ризики, які вказані в клопотанні наявні. Підозрювана викрита на місці вчинення правопорушення при документуванні іншого злочину. Крім того, злочин вчинено групою осіб, які ще не встановлені.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання і застосувати відносно неї більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавлення волі, оскільки в неї на утриманні хвора мати, з якою вона проживає. Мати похилого віку, їй 79 років, через хворобу вона прикута до ліжка, тому потребує постійної сторонньої допомоги. Крім неї, таку допомогу їй надавати немає кому. Також пояснила, що в екзаменаційному класі вона тимчасово замінювала іншого працівника ОСОБА_8 , який є її колегою та відлучився. Доступ до вказаного класу мають всі, а відношення до вчинення кримінального правопорушення вона ніякого немає.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 , просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування відносно його підзахисної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати відносно неї більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. Пояснив, що підозра є необґрунтованою, його підзахисну затримали, бо вона втручалася в робочий комп`ютер мережі, а потім повідомлено підозру, що вона організувала вчинення злочину. За клас, де була затримана його підзахисна, остання не відповідає, ключів від нього немає. ОСОБА_5 була затримана працівниками поліції через 4 години, а не відразу, як це вказано в протоколі. В разі, якщо суд прийде до висновку про застосування відносно його підзахисної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити мінімальний розмірі застави, оскільки заробітна плата його підзахисної є мінімальною.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, позицію підозрюваного та захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо, прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є досягнення дієвості кримінального провадження шляхом забезпечення належної процесуальною поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 (частина 1 статті 131, частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний/обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним/обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд погоджується з твердженням прокурора про існування ризику переховування від органів досудового розслідування.

Ризик переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , за ч.5ст.361 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проте, суд приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, який є більш суворим, як застава та менш суворим, як тримання під вартою, може повною мірою запобігти ризикам на які посилається прокурор. Інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

При цьому, суд також враховує, що підозрювана характеризується позитивно, проживає разом з мамою, яка хворіє на важку хворобу і потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 4 статті 194 КПК України, визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 (наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення) та 2 (наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор) частини першої цієї статті, але недоведе обставини,передбачені пунктом3 (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні) частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу домашній арешт, альтернативні (більш м`які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваної, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт без застосування електронного засобу контролю із визначенням строку у межах двох місяців, відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України.

З таких обставин, клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, одруженої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.361 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю на строк два місяці - по 23 серпня 2023 року, включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-заборонити цілодобовозалишати місцепроживання заадресою АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Вручити копії цієї ухвали підозрюваній та захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя Мукачівського

міськрайонного суду Іван КОТУБЕЙ