Ухвала

від 26.07.2023 по справі 303/5465/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/5465/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/360/23, за апеляційними скаргами прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та захисника-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023.

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під варту та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосуванняелектронного засобуконтролю настрок до23.08.2023включно,щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 24.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072040000017.

Цією жухвалою напідозрювану ОСОБА_5 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ,без дозволу слідчого, прокурора або суду.

З матеріалів судового провадження вбачається, що старший слідчий СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області 25.06.2023 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні №42023072040000017внесеному 24.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що ОСОБА_5 займаючи посаду адміністратора Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до п. 4 ч. 3 посадової Інструкції затвердженої 10.04.2023 начальником РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області, уповноважена приймати теоретичний та практичний іспит для отримання особами права керування транспортними засобами під час чого зобов`язана у визначеному порядку використовувати технічні засоби контролю (у тому числі фото та відеотехніки) для

-2-

фіксації процесу складання іспитів та несе відповідальність за використання технічних засобів контролю під час складання теоретичного іспиту (у тому числі фото та відеотехніки) збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї. Діючи в супереч Інструкції «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС № 515 від 07.12.2009 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.05.2020 № 408) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2010 за № 74/17369, відповідно до якої встановлюється порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія) територіальними сервісними центрами МВС (далі - ТСЦ МВС). Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій A1, A, B1, B, C1, C, D1 і D видаються особам, які склали в ТСЦ МВС теоретичний і практичний іспити, а під час складання теоретичного і практичного іспитів використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації) процесу складання іспиту.

23.06.2023 о 14 год 45 хв ОСОБА_5 , діючи умисно, в супереч інтересам служби, перебуваючи в екзаменаційному класі Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), розташованого за адресою Закарпатська область Тячівський район м. Тячів, вул. Промислова, 6 А, повідомила особі, що повинна була пройти теоретичний іспит шляхом проходження тестів на робочому екзаменаційному комп`ютері з використання модулю «Екзаменатор» НАІС, ОСОБА_9 , про необхідність імітації проходження іспиту, після чого, невстановлені досудовим розслідуванням особи, дистанційно, з іншого приміщення вказаного ТСЦ, за допомогою заздалегідь встановленого додаткового технічного обладнання, склали замість ОСОБА_9 теоретичний іспит, а ОСОБА_5 забезпечила цим особам можливість приховати несанкціоноване втручання до модулю «Екзаменатор» НАІС від сторонніх осіб та технічних засобів контролю (відеоспостереження), що призвело до підробки інформації яка обробляється у Національній автоматизованій інформаційній системі, модулі «Екзаменатор».

Після чого була викрита працівниками правоохоронного органу під час проведення огляду місця події у вказаному ТСЦ.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

23.06.2023 ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України та 24.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

Необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строку від десяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , знаходячись на волі та передбачаючи можливість призначення їй реальної міри покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів на свою користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

-3-

Відмовляючи узадоволенні клопотанняслідчого прозастосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходуу видітримання підвартою,слідчий суддявказав нате,що останняобґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.361КК України.Обґрунтованість підозристверджується долученимидо клопотаннядоказами,які наданій стадіїпроцесу єдостатніми длявисновку прообґрунтованість підозри.Також,слідчим суддеювстановлено ризикпереховування відслідства тасуду, оскільки у разі визнання винуватою, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та це може стимулювати підозрювану до переховування від органу досудового розслідування, а також визнано недоведеними ризики незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Окрім того, слідчим суддею враховано дані про особу ОСОБА_5 , яка характеризується позитивно, проживає разом з матір`ю, яка тяжко хворіє і потребує постійного стороннього догляду. Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, який є більш суворим, як застава та менш суворим, як тримання під вартою, може повною мірою запобігти ризикам на які посилається прокурор. Інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Мукачівської окружної прокуратури просить ухвалу слідчого судді від 326.06.2023 скасувати та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона обвинувачення, вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Слідчий суддя не врахував достатньою мірою обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри, яка на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, тяжкість кримінального правопорушення у якому остання підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким можливо запобігти лише шляхом застування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 26.06.2023 скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби. Вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, що при винесенні ухвали слідчим суддею, в порушення вимог п. 4 ст. 179 КПК України, неналежним чином досліджені обставини щодо наявності у підозрюваної хворої матері похилого віку, яка потребує постійного догляду, повного побутового й медикаментозного забезпечення., зумовленого нестабільною динамікою її хворобливого стану. У зв`язку з чим застосування до ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту позбавить її можливості забезпечувати повсякденні побутові потреби та унеможливить здійснення належного догляду за хворою матір`ю. Окрім іншого, захисник зазначає про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри, яка не доводиться вагомими доказами. Також звертає увагу на те, що підозрювана ОСОБА_5 добросовісно виконує покладені на неї ухвалою слідчого судді обов`язки, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, не притягалась до кримінальної відповідальності.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді та не подавав заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги. Крім того апеляційний суд враховує заяву прокурора про можливість апеляційного розгляду без його участі , а також думку підозрюваної та її захисника, які не заперечували про розгляд апеляційної скарги у відсутності прокурора.

-4-

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника-адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну каргу захисника та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Доводи апеляційних скарг про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023 відповідає.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023072040000017, відомості про яке 24.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

23.06.2023 ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України та 24.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

26.06.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово без застосування електронного засобу контролю.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

-5-

У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого СВ ВП№ 1Мукачівського РУПГУ НПв Закарпатськійобластіпідстави для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана ОСОБА_5 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останньої такого запобіжного заходу та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , не може вважатись виключною підставою для попереднього її ув`язнення.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останньої більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків.

-6-

Слідчий суддяпоклав на ОСОБА_5 й певніобов`язки,які повиннізабезпечити виконаннянею процесуальнихдій,зокрема: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ,без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваної гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваної ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цієї підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останньої ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваній ОСОБА_5 кримінального правопорушення та ймовірність призначення їй суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення її від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.

При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24. 07. 2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого

-7-

від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».

Цим вимогам Конвенції та кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді від 26.06.2023 щодо ОСОБА_5 відповідає в повній мірі.

Наявність ризиків незаконного впливу на свідків, чи перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб, а також можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення, у зв`язку з чим до підозрюваної застосовано запобіжний захід, який на думку колегії суддів є співмірним із наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваної, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам.

За наведених вище обставин, на переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_6 , в тому числі щодо відсутності обґрунтованої підозри, не існування хоча б одного із заявлених ризиків, що безумовно тягне за собою відмову в задоволенні клопотання слідчого.

При цьому, колегія суддів констатує, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Наведені в апеляційній скарзі захисником-адвокатом ОСОБА_6 доводи на захист підозрюваної з приводу міцності її соціальних зв`язків, наявності постійного місця проживання, онкохворої матері на утриманні, яка потребує постійного догляду та кваліфікованого лікування, які на думку сторони захисту давали підстави слідчому судді обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і такі обставини, як вбачається зі змісту ухвали, обґрунтовано враховані слідчим суддею.

Апеляційний суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, про що просить захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, з огляду на особливу тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків з числа передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не забезпечить на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження виконання підозрюваною ОСОБА_5 процесуальних обов`язків.

Ті обставини, що підозрювана ОСОБА_10 має родину, постійне місце проживання, позитивно характеризується, має на утриманні матір похилого віку, яка хворіє, з огляду на характер, вид та обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , не зменшують встановлених слідчим суддею ризиків та не є визначальними аргументами, які давали б можливість обрати їй запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою такою, що відповідає вимогам ст. 196 КПК Україниі підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг як прокурора, так і захисника-адвоката ОСОБА_6 не вбачає.

-8-

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника - без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора Мукачівської окружної прокуратури та захисника-адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2023 щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді