Ухвала

від 28.12.2023 по справі 303/5465/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/5465/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 ( головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/677/23, за апеляційною скаргою прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2023.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді застави 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, щодо:

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця,з вищою освітою,працюючогоадміністратором Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філії ГСЦ МВС), одруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, інваліда 3 групи,мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні № 42023072040000017, відомості про яке 24.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі внесення застави на ОСОБА_7 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, визначено до 24.12.2023 включно.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 42023072040000017 від 24.02.2023.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , займаючи посаду виконувача обов`язків начальника Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до п. 4 ч. 3 посадової інструкції затвердженої 10.04.2023, начальником РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області, уповноважений приймати теоретичний та практичний іспит для отримання особами права керування транспортними засобами під час чого зобов`язаний у визначеному порядку використовувати технічні засоби контролю (у тому числі фото та

-2-

відеотехніки) для фіксації процесу складання іспитів та несе відповідальність за використання технічних засобів контролю під час складання теоретичного іспиту (у тому числі фото та відеотехніки) збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї.

Крім того, як на виконувача обов`язків начальника вказаного сервісного центру відповідно до п. 2 р. ІV Положення «Про територіальний сервісний центр МВС» затвердженого наказом МВС України від 29.12.2015 № 16/46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2016 за № 156/28286 (далі Положення), на нього покладено обов`язки щодо здійснення керівництва та контролю за діяльністю ТСЦ МВС, забезпечити відповідно до законодавства захист інформації з обмеженим доступом, а також технічний захист інформації, контроль за її збереженням у РСЦ МВС та забезпечити ефективне використання та зберігання закріпленого за ТСЦ МВС.

Відповідно до Інструкції «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС від 07.12.2009 № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.05.2020 № 408) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2010 за № 74/17369 (далі Інструкція) відповідно до якої встановлюється порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія) Територіальними сервісними центрами МВС (далі - ТСЦ МВС). Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій A1, A, B1, B, C1, C, D1 і D видаються особам, які склали в ТСЦ МВС теоретичний і практичний іспити, а під час складання теоретичного і практичного іспитів використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації) процесу складання іспиту.

Однак, діючи умисно, всупереч вказаних вимог Положення та Інструкції ОСОБА_7 ,з невстановлениммотивом таметою,знаючи щовідповідно доУказу ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»,в Українівведено воєннийстан,який неодноразовопродовжувався,з метоюусуненням перешкоду вчиненнікримінального правопорушенняіншими співучасниками,зокрема ОСОБА_8 , виконувачу обов`язків начальника Тячівської філії ТОВ «Навчальний центр» «Автолюбитель», який з корисливою метою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, організував незаконний технічний доступ з приміщення екзаменаційного класу Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС) розташованого за адресою Закарпатська область Тячівський район м. Тячів, вул. Промислова, 6 А, до робочого екзаменаційного комп`ютера, шляхом під`єднання додаткового технічного обладнання, що надало йому можливість, непомітного для сторонніх осіб та технічних засобів контролю (відеоспостереження) розташованих в екзаменаційному приміщенні, дистанційного складання іспитів, надаючи вірні відповідей на питання тестів в Національній автоматизованій інформаційній системі, модулі «Екзаменатор», імітуючи процес складання особою, яка в цей час нібито складає іспит, підробляючи в такий спосіб результати іспиту та надаючи можливість цим особам фіктивно скласти теоретичний іспит, а у подальшому, на підставі складеного у такий спосіб іспиту, бути допущеним до складання практичного іспиту (водіння) та адміністратора ТСЦ 2143 ОСОБА_9 , яка умисно, з невстановлених досудовим розслідуванням мотивів, достовірно знаючи що ОСОБА_8 незаконно втручається в роботу Національної автоматизованої інформаційної системи, модуль «Екзаменатор», підробляючи в такий спосіб результати іспиту,в супереч своїх посадових обов`язків забезпечувала імітацію процесу складання іспитів, зокрема проводила інструктаж таких

-3-

осіб, спрямований на приховування факту втручання від наявних в службовому приміщенні технічних засобів контролю (відеоспостереження) процесу складання іспиту, діючи умисно, в супереч інтересам служби, усвідомлюючи наслідки, сприяв їм у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, шляхом надання доступу до службових приміщень ТСЦ 2143, технічних та програмних складових Національної автоматизованої інформаційної системи, модуль «Екзаменатор», для фальсифікації результатів теоретичного іспиту.

Зокрема,23.06.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні Територіального сервісного центру 2143 (на правах відділу м. Тячів) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС) розташованого за адресою Закарпатська область Тячівський район м. Тячів, вул. Промислова, 6 А, діючи з спільним умислом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , надав безперешкодний доступу до службового приміщення ОСОБА_8 , де останній, за допомогою ОСОБА_9 тазаздалегідь встановленого додаткового технічного обладнання, в проміжок часу з 14 год 44 хв до 14 год 50 хв, дистанційно склав замість ОСОБА_10 теоретичний іспит, а саме: надав вірні відповіді на питання тестів в Національній автоматизованій інформаційній системі, модулі «Екзаменатор», з іншого службового приміщення вказаного ТСЦ, чим сприяв ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у несанкціонованому втручанні до модулю «Екзаменатор» НАІС від сторонніх осіб та технічних засобів контролю (відеоспостереження), що призвело до підробки інформації яка обробляється у Національній автоматизованій інформаційній системі, модулі «Екзаменатор».

Своїми діями ОСОБА_7 , сприяв усуненню перешкод у вчиненні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, а саме Національної автоматизованої інформаційної системи модуль «Екзаменатор», за попередньою змовою групою осіб, що призвело до підробки інформації, результатів теоретичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами, з використанням технічних засобів контролю ОСОБА_10 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 361 КК України.

03.11.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 361КК України.

Клопотання мотивовано обґрунтованістю повідомленої підозри, яка підтверджена зібраними під час досудового розслідування доказами, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Вухвалі слідчогосудді вказуєтьсяна те,що слідчимдоведено наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення,передбаченогоч.5ст.27,ч.5ст.361КК України.Окрім того,підозра підтверджуєтьсязібраними вкримінальному провадженнідоказами.При цьомуслідчий суддяпід часрозгляду клопотаннявважала доведениминаявність ризиків,передбачених п.1,3ч.1ст.177КПК України,однак констатувалапро недоведеністьобставин,передбачених п.3ч.1ст.194КПК України,тобто недостатності застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівдля запобіганняризикам,зазначеним уклопотанні,у зв`язку з чим слідчий суддя прийшла до висновку про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу увиді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Мукачівської окружної прокуратури вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а також такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу слідчого судді щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави та постановити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді

-4-

тримання під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на аналогічні підстави, що і в клопотанні про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема: на наявність обґрунтованої підозри, встановлення ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного, захисника, при цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. При цьому враховуються заяви захисника-адвоката ОСОБА_11 та прокурора про можливість розгляду апеляційної скарги без їх участі.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не бувобвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді щодо ОСОБА_7 відповідає в повній мірі.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 42023072040000017 від 24.02.2023.

03.11.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 361КК України.

27.11.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у виді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей, чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

-5-

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, ураховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

За приписами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 176 КПК України, одним із видів запобіжних заходів є застава.

Зі змістуст. 182 КПК України вбачається, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання при обранні запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого, підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених ст. 177 КПК України, і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 можливо застосувати менш суворий запобіжний захід, а саме заставу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких слідчий суддя не задовольнив клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий у клопотанні, а прокурор в суді першої інстанції в повному обсязі не довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу.

Дослідивши матеріали судового провадження та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя правильно встановила, що достатніх підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу тримання під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Натомість, обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 свідчать про те, що зазначені ризики нічим не підтверджені, а одна лише тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній, не може вважатись виключною підставою для попереднього ув`язнення підозрюваного.

-6-

За таких обставин слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у виді застави, є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов`язків.

На підтвердження вказаних висновків, на думку колегії суддів, свідчить і відсутність в матеріалах провадження будь-яких даних про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 , яка б перешкоджала досудовому розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні щодо нього.

До тогож слідчий суддя такожпоклав на ОСОБА_7 обов`язки,передбачені ч.5ст.194КПК України,а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Отже, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати щодо ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ОСОБА_7 певних ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Апеляційний суд, урахувавши мету й підстави застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри та доказів причетності ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, їх тяжкість, конкретні обставини вчинених правопорушень, дані про особу підозрюваного, приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави, зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого та виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено в рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про незаконність ухвали слідчого судді, не дають апеляційному суду підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 27.11.2023, оскільки при прийнятті рішення слідчим суддею були враховані всі обставини, у зв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід, який на думку колегії суддів співмірний з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочинів та їх наслідкам, і підстав вважати його м`яким немає.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

При цьому колегією суддів враховується і те, що за повідомленням прокурора, досудове розслідування в даному кримінальному провадженні завершено, а обвинувачений акт щодо ОСОБА_7 направлено 26.12.2023 до Тячівського районного суду Закарпатської області.

-7-

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Оскільки в апеляційній скарзі прокурора не доведено необхідності обмеження права ОСОБА_7 на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді застави - без змін.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчогосудді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2023 щодо ОСОБА_6 ,- без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді