Ухвала

від 29.06.2023 по справі 910/6623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про визнання заяви про відвід необгрунтованою

м. Київ

29.06.2023Справа № 910/6623/23

За позовом Приватного підприємства «СУВІТ-ЛВ» (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 355, офіс 3)

До 1) Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (02121, м. Київ, Харківське шоссе, 182)

про визнання аукціону та договору про надання послуг недійсними

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СУВІТ-ЛВ» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (відповідач-2), в якому просить суд:

1) визнати недійсним аукціон з проведення відкритих торгів з Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a), що відбувся 09.01.2023 року;

2) визнати недійсним договір про надання послуг №113 від 20.03.2023 року, що укладений між Державною податковою службою України (код ЄДРПОУ-43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (код ЄДРПОУ - 38748221, адреса: 02121, м. Київ, Харківське шоссе, 182)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що аукціон з проведення відкритих торгів з Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a) проведений з порушенням норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, Закону України «Про публічні закупівлі», а отже підлягає визнанню недійсним.

При цьому, договір про надання послуг №113 від 20.03.2023 року, що укладений за результатами проведеного аукціону не відповідає вимогам частини 1-3 статті 203 ЦК України, отже, наявні підстави, відповідно до статті 215 ЦК України, для визнання відповідного договору недійсним. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив ухвалу від 03.05.2023 року, якою встановив заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

05.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 03.05.2023.

12.05.2023 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвали здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 06.06.2023.

29.05.2023 до суду від Головного управління ДПС у Черкаській області (не є учасником у справі) надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у даній справі - ДПСУ на ГУ ДПС у Черкаській області.

30.05.2023 до суду від відповідача-1 надійшов відзив в системі "Електронний суд", який сформований відповідачем-1 29.05.2023 року.

05.06.2023 до суду через електронну пошту з ЕЦП від відповідача-2 надійшов відзив та 07.06.2023 даний відзив надійшов засобами поштового зв`язку.

У судовому засіданні 06.06.2023 суд протокольними ухвалами:

(1) зобов`язав представника позивача надати в наступне судове засідання належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги;

(2) клопотання ГУ ДПС у Черкаській області про заміну неналежного відповідача залишив без розгляду, оскільки визначення складу учасників належить до прав та обов`язків позивача у справі;

(3) оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 27.06.2023;

16.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача - ДП «Прозорро».

У судовому засіданні 27.06.2023 суд протокольними ухвалами:

(1) залишив без розгляду клопотання позивача (надійшло до суду 16.06.2023) про залучення співвідповідача на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України, оскільки в ньому не сформовано, які саме вимоги заявляються до даного відповідача, а також не надано доказів направлення такої заяви разом з позовною заявою та додатками до неї відповідачеві, чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 статті 164 ГПК України;

(2) відмовив у задоволенні усного клопотання позивача про залишення відзиву відповідача-1 без розгляду, оскільки судом встановлено, що відзив відповідача-1 подано без пропуску встановленого процесуального строку на подання відзиву;

(3) оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.07.2023, в зв`язку з тим, що представник позивача заявив про намір подати письмову заяву про відвід судді після вирішення судом питання про залишення без розгляду заяви позивача про залучення іншого відповідача у справі, про що сторони були повідомлені під розписку.

28.06.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П.

Відповідно до частини 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Згідно положень статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши подану заяву №б/н від 28.06.2023 про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П., суд дійшов висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Бондаренко - Легких Г. П. посилається на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Такими обставинами на думку заявника є дії судді Бондаренко-Легких Г. П. в судовому засіданні 27.06.2023, якими, як стверджує заявник, порушено гарантії адвокатської діяльності шляхом ототожнення адвоката із клієнтом, а також вирішення клопотання позивача про залучення співвідповідача (що надійшло до суду 16.06.2023) після ніби-то заявлення усного відводу судді, що не був розглянутий суддею в порядку передбаченому статтею 39 ГПК України.

Суд вважає такі обставини необґрунтованими та такими, що не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). Такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід.

Проте, заявник хибно припускає, що суддею Бондаренко-Легких Г. П. було порушено статтю 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.

На думку заявника, суд, задаючи питання адвокату, як представнику позивача щодо суті та обставин спору, зокрема, щодо участі позивача у аукціоні, фактично ототожнив адвоката з клієнтом - позивачем, попри те, що адвокат не обізнаний щодо всіх обставин справи та дій позивача, не відповідає за нього, та не може надати відповіді на всі питання суду.

Згідно зі статтею 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі.

Згідно частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Таким чином, головуючий, в свою чергу, керуючись частиною 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу України відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Отже, суд зазначає, що адвокати, з метою належного представництва інтересів сторін, зобов`язані виконувати свої обов`язки на професійній основі, що означає належну підготовку правової позиції на стадії подачі позову до суду (з`ясування підстав та обставин спору, володіння матеріалами справи, обставини щодо підстав, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги).

Відтак, у випадку виникнення у суду питань щодо обставин вчинення стороною тих, чи інших дій, пов`язаних з предметом позову тощо, такі питання правомірно адресуються представнику відповідної сторони в судовому засіданні - адвокату, який здійснює професійне представництво інтересів сторони, а отже зобов`язаний бути обізнаним щодо обставин справи, або повідомляти суд про те, що йому певні обставини не відомі, вони мають бути ним з`ясовані у клієнта. У випадку, якщо адвокат не може здійснювати належної взаємодії з клієнтом суд може та має право визнати явку особисто позивача в судове засідання обов`язковою.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що не можуть бути підставами для відводу судді, посилання заявника на дії судді, щодо поставлення питань з приводу обставин спору адвокату позивача, які узгоджуються з статтями 182 та 198 Господарського процесуального кодексу України та спрямовані на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, оскільки, такі підстави для відводу статтями 35 та 36 Господарського процесуального кодексу України не передбачені та фактично є незгодою сторони з ходом судового засідання, яким керує безпосередньо суд.

Відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявник хибно припускає, що суддя Бондаренко-Легких Г. П. розглянула клопотання позивача від 16.06.2023 про залучення співвідповідача після заявлення усного відводу.

Зокрема, як вбачається з технічного запису, так, і з протоколу судового засідання о 13 год 12 хв 03 секунди суддею було постановлено протокольну ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача про залучення співвідповідача на підставі статті 170 ГПК України, що надійшло до суду 16.06.2023.

Після протокольної ухвали, представником позивача о 13 год 12 хв 53 секунди було заявлено, що ним будуть подані додаткові заяви, зокрема, заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П.

Отже, наведена в заяві представника позивача хронологія дій не відповідає дійсності.

Крім того, суд звертає увагу, що представник позивача заявив лише про намір подати заяву про відвід судді, у зв`язку з чим, просив відкласти розгляд справи для належного її обґрунтування (мотивування). Отже, представником позивача не було заявлено у судовому засіданні 27.06.2023 усної заяви про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П.,а заявлено клопотання про перерву в судовому засіданні для підготовки письмової мотивованої заяви про відвід, отже суд не зобов`язаний був її розглядати безпосередньо в судовому засіданні 27.06.2023.

Після заяви представника позивача про оголошення перерви для реалізації його права на подання заяви про відвід, представником позивача було заявлено усне клопотання про залишення без розгляду відзиву відповідача-1, в зв`язку з пропуском останнім (на думку представника позивача) процесуального строку на подання такого відзиву. Дане клопотання було залишено судом без задоволення, оскільки судом встановлено, що відповідачем-1 процесуальний строк на подачу відзиву не пропущений.

Суд вважає за необхідне вказати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Отже, вказані у заяві про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. доводи фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями судді та прийнятими суддею процесуальними рішеннями під час розгляду даної справи.

Жодних інших підстав для відводу судді Бондаренко-Легких Г. П. з наданням належних та допустимих доказів існування упередженості судді, заявником суду не надано.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, про безпідставність заявленого відводу, що має наслідком визнання заяви про відвід необґрунтованою.

Відповідно до частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву представника позивача - адвоката Тарасова С. О. від 28.06.2023 про відвід судді Бондаренко - Легких Г.П. необґрунтованою.

2. Заяву представника позивача - адвоката Тарасова С. О. від 28.06.2023 про відвід судді Бондаренко - Легких Г.П. від розгляду справи № 910/6623/23 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких