Рішення

від 10.10.2023 по справі 910/6623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2023Справа № 910/6623/23

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/6623/23

За позовом Приватного підприємства «СУВІТ-ЛВ» (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 355, офіс 3)

До 1) Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182)

про визнання аукціону та договору про надання послуг недійсними

За участі представників сторін:

Від позивача: не прибув;

Від відповідача-1: Бонка Р. М. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Від відповідача-2: Кантанюк С. О. - адвокат, ордер серії АІ №1395499 від 16.05.2023;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «СУВІТ-ЛВ» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (відповідач-2), в якому просило суд:

1) визнати недійсним аукціон з проведення відкритих торгів з Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a), що відбувся 09.01.2023 року;

2) визнати недійсним договір про надання послуг №113 від 20.03.2023 року, що укладений між Державною податковою службою України (код ЄДРПОУ-43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (код ЄДРПОУ - 38748221, адреса: 02121, м. Київ, Харківське шоссе, 182).

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив ухвалу від 03.05.2023 року, якою встановив заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

05.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 03.05.2023.

12.05.2023 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 06.06.2023.

29.05.2023 до суду від особи, що не є учасником справи, а саме ГУ ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому позивач просив суд замінити неналежного відповідача-1: Державну податкову службу України на належного відповідача-1: Головне управління ДПС у Черкаській області.

30.05.2023 до суду від відповідача-1 (ДПУ України) надійшов відзив.

05.06.2023 до суду електронною поштою з ЕЦП та 07.06.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача-2 (ТОВ "Гріффін Сервіс") надійшов відзив.

У судовому засіданні 06.06.2023, суд зобов`язав представника позивача надати в наступне судове засідання належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги, на підставі якого був виписаний ордер, а також на місці ухвалив заяву ГУ ДПС у Черкаській області залишити без розгляду, оскільки, така заява подана не учасником справи та не позивачем у справі, якому належить визначити склад сторін спору та оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 27.06.2023.

16.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача, а саме ДП «Прозорро».

В судовому засіданні 27.06.2023 суд на місці ухвалив: залишити без розгляду клопотання позивача про залучення співвідповідача на підставі статті 170 ГПК України; відмовити у задоволенні усного клопотання позивача про залишення відзиву відповідача-1 без розгляду, оскільки, строк для подачі відзиву не пропущений; оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.07.2023.

28.06.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. від розгляду справи.

29.06.2023 суд визнав заяву про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. необґрунтованою та передав таку заяву для здійснення автоматизованого розподілу для визначення судді, що здійснюватиме її розгляд в порядку ч. 1 ст. 32 ГПК України.

03.07.2023 Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С. М. розглянув заяву представника позивача про відвід судді та відмовив у її задоволенні, про що було постановлено відповідну ухвалу.

10.07.2023 до суду від позивача повторно надійшло клопотання про залучення співвідповідача - ДП «Прозорро».

В судовому засіданні 11.07.2023 суд на місці ухвалив: відмовити у задоволенні клопотання позивача про залучення до справи співвідповідача - ДП «Прозорро», оскільки позивачем не заявлено жодних вимог до даної юридичної особи, а ДП "Прозорро" надає послуги електронного майданчика для проведення торгів та не є учасником спірних правовідносин; закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті в даному судовому засіданні; відкласти судове засідання по суті справи на 12.09.2023.

07.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

11.09.2023 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд на місці ухвалив визнати явку керівника ПП «СУВІТ-ЛВ» на наступне судове засідання обов`язковою з метою з`ясування мотивів заяви про залишення позову без розгляду та відкласти судове засідання по суті справи на 10.10.2023.

У судове засідання 10.10.2023 прибули представники відповідачів, керівник позивача, явка якого визнавалась судом обов`язковою, а також представник позивача не прибули.

Суд на місці ухвалив залишити без розгляду заяву позивача про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском строку на її подання (подана після початку розгляду справи по суті), визнати дії позивача такими, що є зловживанням процесуальними правами, оскільки, вони не сприяють виконанню завдань господарського судочинства, а саме ефективному та своєчасному вирішенню спору. Суд, заслухавши вступні слова представників відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та заслухавши виступи у судових дебатах представників відповідачів, які просили відмовити у задоволенні позовних вимог -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору.

21.12.2022 Державною податковою службою України в особі Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області було оголошено відкриті торги з особливостями за предметом закупівлі: Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, оголошення №UA-2022-12-21-023494-a).

09.01.2023 відбувся аукціон щодо процедури відкритих торгів за предметом закупівлі Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, оголошення №UA-2022-12-21-023494-a).

Відповідно до Протокольного рішення Уповноваженої особи Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.02.2023 №46 вирішено:

1. Прийняти рішення про відповідність тендерної пропозиції ТОВ «Гріффін Сервіс» встановленим вимогам.

2. Прийняти рішення про намір укласти договір із ТОВ «Гріффін Сервіс».

3. Оприлюднити повідомлення про намір укласти договорів з ТОВ «Гріффін Сервіс» в електронній системі закупівель.

20.03.2023 між Державною податковою службою в особі Головного управління ДПС у Черкаській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (виконавець) укладено Договорів про надання послуг №113 від 20.03.2023.

Позивач вважає, що проведений 09.01.2023 аукціон з відкритих торгів за предметом закупівлі: Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a) порушує права позивача та його законні інтереси, оскільки такий аукціон проведений з порушенням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, Закону України «Про публічні закупівлі», а отже, підлягає визнанню недійсним.

При цьому, оскільки аукціон проведений з порушенням процедури проведення відкритих торгів, позивач стверджує, що Договір про надання послуг №113 від 20.03.2023 року, що укладений за результатами проведеного аукціону не відповідає вимогам частини 1 статті 203 ЦК України, оскільки процедура закупівлі проведена та протокольне рішення щодо наміру укладення договору за результатами проведеної закупівлі прийняте не уповноваженою особою ГУ ДПС у Черкаській області, отже, наявні підстави відповідно до статті 215 ЦК України для визнання відповідного договору недійсним, що є похідною вимогою.

2. Предмет позову.

Предметом позову є вимоги позивача до відповідачів про:

- визнання недійсним аукціону з проведення відкритих торгів з Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a), що відбувся 09.01.2023 року;

- визнання недійсним договору про надання послуг №113 від 20.03.2023 року, що укладений між Державною податковою службою України (код ЄДРПОУ-43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс» (код ЄДРПОУ - 38748221, адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 182).

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) згідно пункту 35 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 відкриті торги станом на 09.01.2023 (момент проведення торгів) проводяться без застосування електронного аукціону;

(2) замовником закупівлі був саме відповідач-1 - Державна податкова служба України, в інтересах якої діяло ГУ ДПС у Черкаській області. Державна податкова служба України не мала право проводити аукціон щодо процедури відкритих торгів за предметом закупівлі Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a), адже це прямо встановлено пунктом 35 Особливостей, в редакції станом на 09.01.2023;

(3) протокольні рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, зокрема, від 23.12.2022 №11, від 27.12.2022 №13, від 21.02.2023 №46 приймались працівником Головного управління ДАС у Черкаській області - Береговенко О. О., яка не була наділена повноваженнями на прийняття будь-яких рішень в частині закупівель послуг (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a), оскільки в той час на робочому місці перебувала відповідальна особа за здійснення закупівель послуг, а саме Константинов С. А., який наділений відповідними повноваженнями;

(4) отже, задоволенню підлягає як вимога про визнання недійсним аукціону, який проведений з порушенням процедури проведення відкритих торгів, так і похідна вимога щодо визнання недійсним договору, що укладений за результатами його проведення та не відповідає ч. 1 ст. 203 ЦК України.

4. Заперечення відповідачів щодо суті позовних вимог.

Заперечення відповідача-1:

(1) Державна податкова служба України не оголошувала прилюдні торги/аукціон (ідентифікатор закупівлі UA-2022-12-21-23494-a , код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання), не брала участі в обранні переможця та не здійснювалась заходи стосовно підписання будь-яких угод в інтересах структурного підрозділу ГУ ДПС у Черкаській області, який керується власними внутрішніми розпорядчими документами та несуть (персональну) відповідальність за прийняті рішення;

(2) згідно роз`яснення Міністерства економіки України від 13.01.2023 № 3323-04/1723-06 «Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» закупівлі товарів, робіт і послуг, які розпочато до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1495 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», завершуються у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, в редакції, чинній саме на момент оголошення процедури закупівлі. Таким чином, процедура проведення процедури закупівлі на момент оголошення процедури закупівлі передбачала проведення аукціону, а тези позивача щодо того, що замовник не мав права станом на 09.01.2023 проводити аукціон є безпідставними;

(3) протокольне рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Черкаській області від 21.02.2023 №46 про намір укласти договір із ТОВ «Гріффін Сервіс» (відповідач-2) прийнято згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, оскільки тендерна документація відповідача-2 повністю відповідала встановленим вимогам;

(4) тендерна документація предмету закупівлі «Прибирання приміщень та прилеглих територій» (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання) була розроблена уповноваженою особою ГУ ДПС у Черкаській області Береговенко О. О.;

(5) позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що замовником було не дотримано вимог статті 203 ЦК України, статті 3 та 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 при укладенні договору про надання послуг №113 від 20.03.2023 року. Крім того, позивач не довів які саме права позивача порушено укладеним договором, а відтак підстави визнання такого договору недійсним відсутні;

Заперечення відповідача-2:

(1) Постановою КМУ №1495 від 30.12.2022, яка набула чинності 03.01.2023 пункт 35 Особливостей був викладений у новій редакції, а саме «відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону». Оскільки, спірна процедура закупівлі була оголошена до набуття чинності постанови КМУ №1495 від 30.12.2022, то проведення аукціону є цілком правомірним та законним відповідно до правил, що діяли на момент оголошення аукціону;

(2) процедура закупівель проведена у відповідності до пункту 46 Особливостей та статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню;

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для визнання спірного аукціону та договору, що укладений за результатами його проведення, недійсними. Отже, з урахуванням предмету та підстав позову, суд повинен надати відповіді на ключові питання:

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню з огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та чи є ефективним обраний позивачем спосіб захисту в частині визнання аукціону недійсним?

- чи наявні підстави для визнання договору про надання послуг №113 від 20.03.2023 недійсним?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

1) Щодо позовних вимог про визнання недійсним аукціону.

Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з приписами ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Натомість, частинами 1, 2 ст. 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує,

1) чи існує у позивача право або законний інтерес;

2) якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (відповідачами);

3) якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту

4) чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (провадження № 12-8гс22, пункт 9.12), від 02 серпня 2023 року у справі № 924/1288/21 (провадження № 12-5гс23, пункт 128).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

Вказані правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, а також у постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, а отже є обов`язковими до застосування.

Інший підхід може спричинити ситуацію, коли суди виходячи з різних підстав дійдуть взаємовиключних висновків про законність (незаконність) результатів аукціону та оформленого договору купівлі-продажу.

При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Вказаний правовий висновок виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 (пункт 138).

У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі», такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним. Подібний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 904/180/22.

В даному випадку, за результатами проведеної 09.01.2023 процедури закупівлі за предметом закупівлі: Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, оголошення №UA-2022-12-21-023494-a) між ГУ ДПС у Черкаській області та ТОВ «Гріффін Сервіс» укладено Договір про надання послуг №113 від 20.03.2020.

Таким чином, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, позовна вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а протокольне рішення замовника (ГУ ДПС у Черкаській області) від 21.02.2023 №46 щодо наміру укласти договір є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Отже, ПП «СУВІТ-ЛВ» в частині позовної вимоги про визнання недійсною закупівлі обрано неефективний спосіб захисту, який не забезпечить поновлення порушених прав, за захистом яких він звернуся до суду.

Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові без дослідження судом обставин та підстав проведення аукціону. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 148).

З урахуванням викладеного позовна вимога про визнання недійсною аукціону з проведення відкритих торгів задоволенню не підлягає.

2) Щодо визнання недійсним договору про надання послуг.

Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані частиною 1 статті 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставами недійсності укладеного за результатами публічної закупівлі правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, у зв`язку з чим оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 3 статті 215 ЦК України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (постанови від 10.04.2019 у справі № 587/2135/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 387/515/18, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

При цьому, підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору (аналогічний висновок викладений, зокрема, в пункті 124 постанови Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №910/4564/21).

Згідно пункту 37 розділу Х "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про публічні закупівлі» - на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Як стверджує позивач станом на 09.01.2023 (дата проведення аукціону), пункт 35 Особливостей визначав, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Вказаний пункт 35 Особливостей станом на 09.01.2023 викладений в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1495, що набрала чинності 03.01.2023 (19.05.2023 втратила чинність).

Проте, суд зазначає, що процедура закупівлі за предметом закупівлі: Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, оголошення №UA-2022-12-21-023494-a) була оголошена 21.12.2022, тобто до набрання чинності вище зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1495.

Станом на дату оголошення процедури закупівлі - 21.12.2022, пункт 35 Особливостей, передбачав проведення відкритих торгів із застосуванням електронного аукціону, на які (торги) повинно бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

Згідно роз`яснення Міністерства економіки України від 13.01.2023 N 3323-04/1723-06 - «закупівлі товарів, робіт і послуг, які розпочато до набрання чинності постанови № 1495, завершуються у порядку, визначеному постановою № 1178, в редакції, чинній на момент оголошення процедури закупівлі. Тому, при здійсненні відкритих торгів згідно Особливостей після 03.01.2023, замовникам необхідно викласти умови тендерної документації з урахуванням змін».

Отже, суд не вбачає порушення порядку проведення торгів, що визначений Особливостями, під час оголошення та проведення процедури закупівлі за предметом закупівлі: Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, оголошення №UA-2022-12-21-023494-a).

Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.

Згідно частини 7 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. У разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов`язків визначається рішенням замовника.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.08.2022 №234 затверджено Положення про уповноважених осіб Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Положення) згідно пункту 1.2. якого уповноваженими особами є посадові особи ГУ ДПС, визначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та закупівель, що здійснюється відповідно до Закону.

Пунктом 2.2. Положення визначено, що у разі відсутності однієї уповноваженої особи (під час перебування на лікарняному, у відрядженні, відпустці тощо) інша уповноважена особа, за рішенням керівника структурного підрозділу, на який покладена функція з організації публічних закупівель, виконує обов`язок такої уповноваженої особи.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.08.2022 №234, в тому числі, затверджено Перелік уповноважених осіб Головного управління ДПС у Черкаській області (надалі - Перелік уповноважених осіб), якими:

Береговенко Оксана - начальник відділу експлуатації майна, транспортного забезпечення та зв`язку управління інфраструктури та господарського забезпечення (в частині закупівель товарів);

Константинов Сергій - головний державний інспектор сектору правового супроводження діяльності управління правового забезпечення (в частині закупівлі робіт, послуг).

Таким чином, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.08.2022 №234, затверджено Положення та Перелік уповноважених осіб відповідальних за проведення процедур закупівель, посадові обов`язки яких є взаємозамінними.

Крім того, суд констатує, що Договір про надання послуг №113 від 20.03.2023 був укладений з боку Головного управління ДПС у Черкаській області - в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Гришком Сергієм Івановичем, що діяв на підставі Положення про Головне управління ДПС у Черкаській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 №643 та довіреності від 02.01.2023 №27/99-00-10-01-02-23 та повноваження якого на укладення договору позивачем не заперечуються.

Відтак, суд дійшов висновку, що процедура закупівлі за предметом закупівлі: Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, оголошення №UA-2022-12-21-023494-a) була ініційована та проведена Береговенко Оксаною, що є уповноваженою особою замовника на проведення процедур закупівель.

Разом з тим, оскільки, за захистом своїх порушених прав звернувся саме позивач, який не є стороною оспорюваного договору, а є заінтересованою особою, суд зазначає наступне.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Як встановлено матеріалами справи, позивач був учасником процедури закупівлі №UA-2022-12-21-023494-a, проте його пропозиція була відхилена замовником згідно пункту 41 Особливостей.

Статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено орган оскарження та порядок оскарження процедур закупівлі.

З відкритих відомостей на офіційному сайті Прозорро вбачається, що протягом періоду проведення процедури закупівлі по предмету закупівлі: Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, оголошення №UA- 2022-12-21-023494-a) позивач керуючись статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» подавав до Антимонопольного комітету України скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами розгляду яких прийнято відповідні рішення Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №7782-р/пк-пз, від 29.12.2022 №7872-р/пк-пз, від 09.02.2023 №1520-р/пк-пз, від 08.03.2023 №2834-р/пк-пз, якими у задоволенні скарг ПП «СУВІТ-ЛВ» було відмовлено, про що позивач не заперечував під час розгляду господарської справи.

Отже, позивач скористався наданим йому статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» правом на оскарження рішень замовника у процедурі закупівлі.

Жодних інших порушень прав та законних інтересів позивача внаслідок укладення Договору про надання послуг №113 від 20.03.2023 (зокрема, які саме права позивача порушено та яким чином визнання договору недійсним відновить порушені права позивача), позивач в позові та безпосередньо під час розгляду справи суду не доводить.

Слід зауважити, що під час розгляду спору, суд обмежений предметом та визначеними позивачем підставами позовних вимог. Суд зазначає, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України.

Отже, суд не вбачає підстав визначених частиною першою статті 203 ЦК України для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки, позивач, не довів належними та допустимими доказами наявність порушень правил проведення торгів передбачених законодавством, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, а також не довів порушення будь-яких власних прав та законних інтересів внаслідок укладення оспорюваного правочину, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

6. Розподіл судових витрат.

Оскільки, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, отже суд враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви на останнього.

У судовому засіданні 10.10.2023 представник відповідача-2 до закінчення судових дебатів зробила заяву про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення судового рішення.

Відтак, питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом, у випадку подання позивачем відповідних доказів в порядку статті 244 ГПК України.

Відповідач-1 про понесення ним судових витрат суду не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства «СУВІТ-ЛВ» - відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.11.2023.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких