ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
03.07.2023Справа № 910/6623/23
Суддя Морозов С.М., розглянувши заяву представника Приватного підприємства «Сувіт-ЛВ» про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. у справі №910/6623/23
за позовом Приватного підприємства «Сувіт-ЛВ», м. Черкаси
до 1. Державної податкової служби України, м. Київ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріффін Сервіс», м. Київ
про визнання аукціону та договору про надання послуг недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "СУВІТ-ЛВ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріффін Сервіс" (відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати недійсним аукціон з проведення відкритих торгів з Прибирання приміщень та прилеглих територій (код ДК 021:2015:90910000-9 Послуги з прибирання, згідно оголошення №UA-2022-12-21-23494-a), що відбувся 09.01.2023 року;
- визнати недійсним договір про надання послуг №113 від 20.03.2023 року, що укладений між Державною податковою службою України (код ЄДРПОУ-43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гріффін Сервіс" (код ЄДРПОУ - 38748221, адреса: 02121, м. Київ, Харківське шоссе, 182).
Ухвалою від 03.05.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви.
05.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 03.05.2023.
Ухвалою від 12.05.2023 провадження у справі було відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.06.2023.
29.05.2023 до суду від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у даній справі - ДПСУ на ГУ ДПС у Черкаській області.
30.05.2023 до суду від відповідача-1 надійшов відзив в системі "Електронний суд", який сформований відповідачем-1 29.05.2023 року.
05.06.2023 до суду через електронну пошту з ЕЦП від відповідача-2 надійшов відзив та 07.06.2023 даний відзив надійшов засобами поштового зв`язку.
У судовому засіданні 06.06.2023 суд протокольними ухвалами:
- зобов`язав представника позивача надати в наступне судове засідання належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги;
- клопотання ГУ ДПС у Черкаській області про заміну неналежного відповідача залишив без розгляду, оскільки визначення складу учасників належить до прав та обов`язків позивача у справі;
- оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 27.06.2023;
16.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача - ДП "Прозорро".
У судовому засіданні 27.06.2023 суд протокольними ухвалами:
- залишив без розгляду клопотання позивача (надійшло до суду 16.06.2023) про залучення співвідповідача на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України, оскільки в ньому не сформовано, які саме вимоги заявляються до даного відповідача, а також не надано доказів направлення такої заяви разом з позовною заявою та додатками до неї відповідачеві, чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 статті 164 ГПК України;
- відмовив у задоволенні усного клопотання позивача про залишення відзиву відповідача-1 без розгляду, оскільки судом встановлено, що відзив відповідача-1 подано без пропуску встановленого процесуального строку на подання відзиву;
- оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.07.2023, в зв`язку з тим, що представник позивача заявив про намір подати письмову заяву про відвід судді після вирішення судом питання про залишення без розгляду заяви позивача про залучення іншого відповідача у справі, про що сторони були повідомлені під розписку.
28.06.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П.
Ухвалою від 29.06.2023 суддею Бондаренко-Легких Г. П. було визнано заяву про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. необґрунтованою, матеріали справи №910/6623/23 та заяву представника позивача про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. від розгляду справи №910/6623/23 передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду вказаних заяв.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи №910/6623/23, визначено суддю Морозова С.М, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частинами 7 та 8 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи викладене, розглянувши заяву представника Приватного підприємства «Сувіт-ЛВ» Тарасова С.О. про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. у справі №910/6623/23, Суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку відповідачем жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Павленка Є.В. у вирішенні спору в даній справі не надано.
У даному випадку заява представника відповідача про відвід судді, мотивована тим, що суддею було ототожнено адвоката із клієнтом та не було вирішено подані раніше заяви про відвід судді. Окрім того, представником позивача зазначено, що суддею залишено клопотання позивача про залучення співвідповідача без розгляду.
На думку заявника, наведені обставини є підставою для недовіри судді ні позивачем, ні адвокатом
Проте, необхідно зазначити, що такі доводи представника позивача не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України, для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями судді.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді, посилання заявника на дії судді, щодо поставлення питань з приводу обставин спору адвокату позивача, які узгоджуються з статтями 182 та 198 Господарського процесуального кодексу України та спрямовані на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, оскільки, такі підстави для відводу статтями 35 та 36 Господарського процесуального кодексу України не передбачені та фактично є незгодою сторони з ходом судового засідання, яким керує безпосередньо суд.
Водночас, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, правильне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, визначені у заяві представника Приватного підприємства «Сувіт-ЛВ» Тарасова С.О. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу судді Бондаренко-Легких Г. П.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви представника Приватного підприємства «Сувіт-ЛВ» Тарасова С.О. про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. від розгляду справи №910/6623/23 відмовити.
2. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя C. МОРОЗОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111937510 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Морозов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні