Ухвала

від 26.06.2023 по справі 202/10925/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1446/23 Справа № 202/10925/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровськавід10травня 2023року провідмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42021040000000569 від 01.10.2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалоювідмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42021040000000569 від 01.10.2021 року.

Рішення суду обґрунтовано тим, що повідомлення ОСОБА_6 про підозру є законним та вручене у спосіб, визначений КПК України, а тому у задоволенні скарги адвоката слід відмовити.

Не погоджуючись з вказаним рішенням захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу адвоката про скасування повідомлення про підозру.

Вважає вказану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню.

На думку апелянта, висновки слідчого судді є невмотивованими, вказує, що слідчим суддею проігноровано доводи сторони захисту та не враховано під час винесення рішення докази на їх підтвердження.

Зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, датоване 20.12.2022 року, здійснене в межах кримінального провадження № 42021040000000569 від 01.10.2021 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Доказів вручення безпосередньо особисто підозрюваній вказаного повідомлення про підозру в матеріалах клопотання немає.

Під час направлення кореспонденції, слідчий Морока свідомо виклав в якості відомостей щодо контактних даних отримувача ОСОБА_6 власний номер телефону, що свідчить про те, що він не бажав вручати повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Крім того, вказує, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази виклику безпосередньо ОСОБА_6 з метою вручення їй повідомлення про підозру. На думку апелянта, досудове слідство не здійснювало реальних спроб вручити повідомлення про підозру особисто ОСОБА_6 .

Також апелянт зазначила, що направлення повідомлення про підозру адвокату не передбачено вимогами чинного законодавства та не вважається врученням Повідомлення про підозру, оскільки отримати повідомлення про підозру може лише особа особисто, або у разі її відсутності особи визначені в ст. 135 КПК України.

На думку апелянта, у випадку, якщо особа з тих чи інших причин не отримала відповідного документа про виклик або у слідства немає належного підтвердження про такий факт - то особа не може бути підозрюваною, оскільки виклик не відбувся і її не повідомлено про підозру.

Підозрювана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, на адресу суду надали клопотання про розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши надані матеріали, обговоривши апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість рішення слідчого судді та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею виконані належним чином.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчинені кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно доположень ст.276КПК Україниповідомлення пропідозру обов`язковоздійснюється впорядку,передбаченому статтею278цього Кодексу,у випадках: 1)затримання особина місцівчинення кримінальногоправопорушення чибезпосередньо післяйого вчинення; 2)обрання доособи одногоз передбаченихцим Кодексомзапобіжних заходів; 3)наявності достатніхдоказів дляпідозри особиу вчиненнікримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.

Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурор, який здійснив повідомлення.

Відповідно дост.278КПК України,письмове повідомленняпро підозрувручається вдень йогоскладення слідчимабо прокурором,а увипадку неможливостітакого вручення-у спосіб,передбачений цимКодексом длявручення повідомлень. Письмове повідомленняпро підозрузатриманій особівручається непізніше двадцятичотирьох годинз моментуїї затримання.У разіякщо особіне врученоповідомлення пропідозру післядвадцяти чотирьохгодин змоменту затримання,така особапідлягає негайномузвільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Апеляційний переглядом встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021040000000569 від 01.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.

20.12.2022 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Дослідження повідомлення про підозру ОСОБА_6 дає підстави стверджувати, що вона за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 277 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Встановлено, що повідомлено про підозру складено 20.12.2022 року та на підставі ст. 135, 278 КПК України повідомлення про підозру направлено засобом поштового зв`язку за місцем проживання ОСОБА_6 , а також на адресу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .

Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Частиною 1 статті 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Положеннями ч. 1 ст. 136 КПК України встановлено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, будь - які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

З наведеного вбачається, що слідчим було вчинено всі необхідні дії для здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 відповідно до вимог процесуального закону, повідомлення про підозру ОСОБА_6 за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення були дотримані вимоги ст.ст. 278, 135 КПК, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі захисника, стосується стверджуваних порушень порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Так, на переконання захисника, повідомлення про підозру не було вручене у порядку встановленому КПК, а отже, у ОСОБА_6 , відсутній процесуальний статус підозрюваної.

Повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.

Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації / вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19).

Перші два етапи повідомлення про підозру, мають своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру, а останній етап, охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз`яснення наданих їй прав.

У ст. 303 КПК законодавець встановив перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.

Так, згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, підозрюваним та його захисником, зокрема, може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру.

Зі змісту цієї норми, можна зробити висновок, що в ній передбачено право на оскарження як прийнятого слідчим чи прокурором рішення - «повідомлення про підозру», так і дій чи бездіяльності, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, слідчий суддя може ухвалити рішення про: 1) скасування рішення слідчого, чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК).

Водночас, як слушно зазначено у рішенні Верховного Суду: «стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Отже, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК)» (постанова Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22).

Слідчий суддя прийшов до висновку, що за наслідками розгляду скарги на процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», слідчий суддя має право постановити ухвалу, згідно з якою скасувати таке рішення, або відмовити у задоволенні скарги (п. 1-1, 4 ч. 2 ст. 307 КПК).

Натомість, у випадку, коли предметом судового контролю є процесуальні дії слідчого, прокурора чи їх бездіяльність, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру, слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або зобов`язати здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію чи бездіяльність, що вже відбулися, а також скасувати рішення - «повідомлення про підозру», яке є окремим предметом оскарження. Отже, заявлена у скарзі захисника вимога про скасування повідомлення про підозру, з підстав того, що слідчий чи у неналежний спосіб вчинили певні процесуальні дії щодо вручення повідомлення про підозру, не підлягає задоволенню слідчим суддею.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків слідчого судді не спростовують, оскільки зводяться до його власного упередженого тлумачення положень кримінального процесуального закону, яке не відповідає їх дійсному змісту і не може бути прийняте до уваги у зв`язку із вищенаведеним. Зокрема положеннями КПК України не передбачена необхідність додаткового підтвердження отримання повідомлення особисто адресатом у випадку вручення його іншим особами за правилами ч. 2 ст. 135 КПК України.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали за наслідками апеляційного перегляду, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 ,яка дієв інтересахпідозрюваної ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровськавід10травня 2023року провідмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42021040000000569 від 01.10.2021 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3