Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/9487/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/9487/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/9487/22

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

до Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (Україна, 03056, м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 5; ідентифікаційний код: 22885855)

про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання незаконним підписанта протоколу

Представники сторін:

від позивача: Поштаренко Ю.А.;

від відповідача: Вербицький В.В., ордер серії ВА № 1020257 від 27.09.2021.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати недійсними рішення Загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (ідентифікаційний код: 22885855), оформлені протоколом б/н від 26.12.2019;

- визнати ОСОБА_2 , яка головувала на Загальних зборах Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" 26.12.2019, незаконним підписантом протоколу б/н від 26.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

30.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9487/22, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.11.2022.

У підготовче засідання 09.11.2022 з`явився позивач, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 09.11.2022 судом було оголошено перерву до 07.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/9487/22 призначено на 07.12.2022.

У підготовче засідання 07.12.2022 з`явився позивач, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 07.12.2022 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 21.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/9487/22 призначено на 21.12.2022.

21.12.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання, клопотання про забезпечення судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, а також заява про закриття провадження у справі.

У підготовче засідання 21.12.2022 з`явились позивач та представник відповідача.

У підготовчому засіданні 21.12.2022 судом було прийнято клопотання відповідача про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу, розгляд якого відкладено на наступне підготовче засідання, та оголошено перерву до 18.01.2023.

12.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

17.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі та заперечення на клопотання відповідача про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу.

У підготовче засідання 18.01.2023 з`явились позивач та представник відповідача.

У підготовчому засіданні 18.01.2023 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про закриття провадження у справі, а також про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу, оголошено перерву до 08.02.2023.

Підготовче засідання, призначене на 08.02.2023, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 01.03.2023.

У підготовче засідання 01.03.2023 з`явились позивач та представник відповідача.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 представником відповідача було подано заперечення щодо відповіді на відзив, яке прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 було витребувано у Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" належним чином засвідчену копію рішення правління Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" про скликання Загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" на 26.12.2019 та оголошено перерву до 29.03.2023.

Підготовче засідання, призначене на 29.03.2023, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 26.04.2023.

25.04.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача, на виконання ухвали суду від 01.03.2023, надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 26.04.2023 з`явились позивач та представник відповідача.

У підготовчому засіданні 26.04.2023 позивачем було подано клопотання про долучення доказів, яке було задоволено судом, присутніми позивачем та представником відповідача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2023.

У судове засідання 24.05.2023 з`явились позивач та представник відповідача.

У судовому засіданні 24.05.2023 суд оголосив перерву до 21.06.2023.

У судове засідання 21.06.2023 з`явились позивач та представник відповідача.

Позивач надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

У судовому засіданні 21.06.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів ЖБК "Червона зірка" від 23.05.2017 (далі - Статут) Житлово-будівельний кооператив "Червона зірка" організований 27.03.1998 його засновниками на добровільних засадах.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.10 Статуту ЖБК "Червона зірка" є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, є неприбутковою організацією, яка не має на меті отримання прибутку, має власну печатку зі своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахунковий рахунок в банку. Відповідно до завдань та характеру діяльності ЖБК "Червона зірка" є обслуговуючим кооперативом. За напрямом діяльності ЖБК "Червона зірка" є житлово-будівельним, діє на підставі Статуту, Закону України "Про кооперацію". Місцезнаходження ЖБК "Червона зірка": 03056, АДРЕСА_1.

Членами кооперативу можуть бути фізичні і юридичні особи - власники квартир, жилих або нежилих приміщень у жилому будинку, які досягли 18-річного віку та виявили бажання приймати участь у життєдіяльності кооперативу, дотримуватись його Статуту (пункт 5.1 Статуту).

Відповідно до Договору дарування квартири від 10.11.2009, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивачем), а також реєстраційного посвідчення № 008062, виданого 23.11.2009 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, позивач є власником квартири АДРЕСА_2 .

На засіданні правління ЖБК "Червона зірка", яке відбулось 09.12.2019, було ухвалено рішення, оформлене Протоколом № 09/12, про скликання та проведення Загальних зборів членів ЖБК "Червона зірка" 26.12.2019 з наступним порядком денним:

1) затвердження звіту правління ЖБК "Червона зірка" за 2019 рік. Оголошення плану робіт на 2020 рік;

2) затвердження розміру внесків на управління будинком;

3) залучення додаткового фінансування з боку Уряду для зниження витрат на ремонти. Участь у програмі "Теплі кредити" (70% витрат на утеплення сплачує Уряд);

4) робота з боржниками, підготовка позовів до суду;

5) прийняття до складу членів ЖБК "Червона зірка" усіх нових власників квартир за адресою: АДРЕСА_3 , що виявили бажання приєднатись та написали заяву станом на 26.12.2019.

Цим же рішенням доручено ОСОБА_2 здійснити всі підготовчі заходи, необхідні для проведення зборів, зокрема з`ясувати актуальний перелік членів кооперативу та повідомити членів кооперативу про проведення зборів, здійснити проведення зборів відповідно до Статуту та законодавства.

Повідомлення членів ЖБК "Червона зірка" про проведення 26.12.2019 Загальних зборів було здійснено шляхом оприлюднення запрошення, фотокопія якого міститься в матеріалах справи, зі змісту якого вбачається, що проведення зборів призначено на 26.12.2019 о 18:00 за адресою: АДРЕСА_4 , перший поверх, конференц зал. Голова зборів - ОСОБА_2 , секретар зборів - ОСОБА_4 . Порядок денний складається з 5 питань.

Як вбачається з Протоколу Загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019, на Загальних зборах були присутні 14 з 213 членів кооперативу, у тому числі позивач. Враховуючи низьку явку членів кооперативу на Збори, відповідно до пункту 9.4 Статуту було ухвалено рішення про проведення письмового опитування. Членами правління було сформовано Додаток до протоколу Загальних зборів - "Лист опитування" із зазначенням питань порядку денного та можливістю голосування по питанням порядку денного. "Листи опитування" у кількості 216 аркушів членами правління особисто було розкладено у кожну поштову скриню за адресою: АДРЕСА_3 , кожному члену ЖБК "Червона зірка" по одному листу. Прийняли участь у Загальних зборах шляхом поквартирного опитування 112 осіб (52,6% від загальної кількості членів).

Відповідно до Протоколу Загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019, Загальними зборами ухвалені наступні рішення:

1) про прийняття до уваги Звіту правління ЖБК "Червона зірка" за 2019 рік та погодження плану роботи на 2020 рік (кількість голосів "за" (97), "проти" (7), "утримався" (8));

2) про затвердження внеску на управління будинком у розмірі 5,80 грн для квартир перших поверхів та 6,30 грн для квартир вище першого поверху (кількість голосів "за" (41), "проти" (57), "утримався" (14));

3) про уповноваження голови правління ЖБК "Червона зірка" Дарьіної Т.А. оформити "Теплий кредит" у Ощадбанку (кількість голосів "за" (86), "проти" (26), "утримався" (0));

4) про здійснення заходів щодо подолання заборгованості у злісних боржників. Подати до суду на боржників, що не розраховуються з боргами понад три місяці, згідно з пунктом 7.1.12 Статуту (кількість голосів "за" (85), "проти" (22), "утримався" (7));

5) про позбавлення злісних боржників членства у ЖБК "Червона зірка" та права голосу на Загальних зборах членів ЖБК "Червона зірка" (кількість голосів "за" (80), "проти" (22), "утримався" (10));

6) про прийняття до членів ЖБК "Червона зірка" усіх нових власників квартир за адресою: АДРЕСА_3 , що виявили бажання приєднатися та написали заяву станом до 26.12.2019, а саме власників квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 (кількість голосів "за" (101), "проти" (5), "утримався" (6)).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що Загальні збори членів ЖБК "Червона зірка" відбулися з порушенням порядку їх проведення, а саме за відсутності кворуму для прийняття рішень та ухвалення рішень у спосіб, який не відповідає приписам Закону України "Про кооперацію", що є підставою для визнання недійсними рішень, оформлених Протоколом Загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019. Крім того, за доводами позивача Загальними зборами ухвалено рішення про затвердження внесків на управління будинком без затвердженого кошторису, що суперечить положенням Статуту та унеможливлює здійснення кооперативом фінансово-господарської діяльності. Також позивач заперечує наявність членства в ЖБК "Червона зірка" у ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вказує на те, що Загальні збори проводилися під головуванням особи, яка не мала права брати участь у них та підписувати протокол Загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019.

Узагальнені доводи відповідача, який заперечує проти задоволення позову, полягають у тому, що позивачем не надано доказів його членства у ЖБК "Червона зірка", що свідчить про недоведеність порушення його прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень; відповідач вважає безпідставними твердження позивача про неможливість проведення письмового опитування членів кооперативу, адже такий спосіб ухвалення рішень передбачений пунктом 9.4 Статуту та статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; відповідач вказує, що жодним актом не передбачено обов`язку затвердження Загальними зборами кошторису при зміні внесків на управління будинку, тож це не є порушенням закону і підставою для визнання рішення недійсним; членство ОСОБА_2 у ЖБК "Червона зірка" підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі №910/3419/20.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарський кодекс України розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення ними господарської діяльності визначаються Законом України "Про кооперацію".

За змістом статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до пункту 5.1 Статуту членами кооперативу можуть бути фізичні і юридичні особи - власники квартир, жилих або нежилих приміщень у жилому будинку, які досягли 18-річного віку та виявили бажання приймати участь у життєдіяльності кооперативу, дотримуватись його Статуту.

Позивач зазначає, що він є членом Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка", оскільки він є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що позивач не є членом Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка", оскільки доказами членства особи у кооперативі є заява про вступ до кооперативу, рішення правління про прийняття в члени кооперативу та рішення загальних зборів членів кооперативу про затвердження рішення правління про прийняття до членів кооперативу, проте такі докази позивач не надав.

Оцінюючи наведені доводи сторін, суд відзначає, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18).

Суд враховує, що в силу приписів статті 15 Закону України "Про кооперацію" особа набуває членство в кооперативі після затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нового члена загальними зборами членів кооперативу.

Частина третя статті 10 Закону України "Про кооперацію" покладає на кооператив обов`язок вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Відповідачем не надано суду повного переліку дійсних членів кооперативу станом на проведення спірних загальних зборів.

При цьому ані Закон України "Про кооперацію", ані Статут не покладають на члена кооперативну обов`язку зберігати рішення загальних зборів про прийняття його до членів кооперативу.

Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

В основі принципу правової визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

У низці своїх рішень Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, також указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява № 48553/99) та від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип res judicata має своє відображення у національному законодавстві, зокрема у частині 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (статті 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України) суд виснує про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, тобто факти, а не правова їх оцінка. Преюдиційні факти істотно відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18 тощо).

Таким чином, з огляду на положення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та наявність такого, що набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/3419/20, яким встановлено факт членства ОСОБА_1 у Житлово-будівельному кооперативі "Червона зірка", суд відхиляє заперечення відповідача в цій частині. Крім того, Північний апеляційний господарський суд під час апеляційного перегляду вищенаведеного рішення, здійснивши аналіз наявних матеріалів справи, дійшов висновку, що ОСОБА_2 також є членом ЖБК "Червона зірка", оскільки їй належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_10 , та вона не була позбавлена права бути обраною Загальними зборами ЖБК "Червона зірка" головою його правління.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Частинами першою, другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимога про визнання ОСОБА_2 , яка головувала на Загальних зборах Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" 26.12.2019, незаконним підписантом протоколу б/н від 26.12.2019, не є ефективним та належним способом захисту позивача у межах спірних правовідносин, оскільки внаслідок задоволення цієї позовної вимоги не відбудеться нівелювання будь-яких негативних наслідків та не відновиться порушене право чи законний інтерес позивача, на захист якого він подав позов у цій справі.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) та від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

З аналізу частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" вбачається, що загальні збори членів (збори уповноважених) кооперативу можуть передбачити в статуті один з двох альтернативних способів ухвалення ними рішень, а саме шляхом відкритого або таємного голосування.

Наведена норма Закону України "Про кооперацію" є імперативною та не дає права відступати від неї.

На користь цього висновку свідчать положення частин 2, 3 статті 41 Закону України "Про кооперацію", згідно з якими кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Водночас пунктом 9.4 Статуту, на підставі якого були ухвалені оскаржувані рішення, оформлені Протоколом Загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019, передбачено, що рішення загальних зборів кооперативу (зборів уповноважених) може бути прийнято шляхом письмового опитування достатньої кількості членів кооперативу (або, уповноважених членів кооперативу). Результати письмового опитування оформлюються протоколом загальних зборів (або зборів уповноважених) членів кооперативу.

Судом враховано, що проведення письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку передбачено частиною восьмою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Водночас принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): „закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - „закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - „закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 у справі № 3-189/2018(1819/18).

Відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що такий спосіб ухвалення рішень загальними зборами членів (зборами уповноважених) кооперативу не відповідає вимогам Закону України "Про кооперацію", який є спеціальним у спірних правовідносинах.

У цьому контексті варто зазначити, що кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (абзац третій статті 2 Закону України "Про кооперацію").

Згідно зі статтею 384 Цивільного кодексу України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Отже внаслідок набуття членом кооперативу права власності на квартиру, у ЖБК право власності на таку квартиру припиняється. З цього моменту відносини власності в багатоквартирному будинку регулюються статтею 382 Цивільного кодексу України та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Власники викуплених квартир є співвласниками спільного майна в багатоквартирному будинку - його конструктивних елементів, інженерного обладнання тощо, і сам ЖБК виступає в ролі лише одного зі співвласників (як власник іще не викуплених квартир).

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Водночас вказаною статтею не передбачено можливості передачі функцій управління багатоквартирним будинком житлово-будівельному (житловому) кооперативу.

Так, за визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Отже Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не визначає ЖБК (обслуговуючий кооператив тощо) як окрему форму управління будинком.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

У пункті 1.2 Статуту зазначено, що ЖБК "Червона зірка" є неприбутковою організацією.

Відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України встановлено, що до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку можуть бути віднесені зокрема житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства).

Однак для того, щоб отримати статус неплатника податку на прибуток недостатньо лише належати до підприємств й установ, перелічених у підпункті 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, важливо відповідати вимогам підпункту 133.4.1 цього кодексу, а саме підприємство, установа та організація:

- була утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи містили заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб;

- установчі документи передбачали передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- була внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Також підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Тож у випадку визначення (у порядку, передбаченому статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку") співвласниками багатоквартирного будинку існуючий житлово-будівельний кооператив управителем, він втратить статус неприбуткової організації.

Поряд із цим, статтею 5 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що житлово-будівельні кооперативи можуть бути реорганізовані в об`єднання. Реорганізація відбувається за рішенням загальних зборів. Відповідно до статуту (положення) кооперативу збори можуть прийняти рішення про реорганізацію кооперативу в об`єднання. З моменту прийняття цього рішення зазначені збори вважаються установчими зборами об`єднання і далі проводяться відповідно до вимог цього Закону. Участь в установчих зборах беруть члени житлово-будівельного кооперативу, які повністю сплатили вартість квартир і належну частку у вартості нежитлових приміщень та іншого майна і виявили таке бажання.

Наведене свідчить про безпідставність застосування відповідачем, який є житлово-будівельним кооперативом, у своїй діяльності положень законодавства України, що регулює реалізацію прав та виконання обов`язків співвласників багатоквартирного будинку по його утриманню та управлінню.

Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Отже у випадку низької явки членів ЖБК "Червона зірка", Законом України "Про кооперацію" передбачено можливість скликання зборів уповноважених кооперативу.

Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі № 910/4201/20 сформував правовий висновок, відповідно до якого положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в статті 15 Закону України "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

У п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" викладено правові висновки, які були підтримані Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.09.2021 у справі № 910/19000/20, від 27.11.2019 у справі № 917/171/19, про те, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

- відсутність протоколу загальних зборів;

- відсутність протоколу загальних зборів акціонерного товариства, підписаного головою і секретарем зборів.

Крім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2020 у справі № 902/36/19).

Кворум - це найменша кількість учасників зборів, необхідна для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного.

Суд встановив, що рішенням правління ЖБК "Червона зірка", оформленим Протоколом № 09/12 від 09.12.2019, ухвалено скликати та провести Загальні збори членів ЖБК "Червона зірка" 26.12.2019 в очному форматі.

На Загальних зборах 26.12.2019 були присутні 14 з 213 членів кооперативу, у тому числі позивач, що свідчить про неправомочність Загальних зборів через відсутність кворуму.

Суд відзначає, що очний формат Загальних зборів, який визначений статтею 15 Закону України "Про кооперацію", передбачає обговорення питань порядку денного, тобто прийняття рішень Загальними зборами не обмежується лише голосуванням.

У цьому контексті релевантним є висновок, викладений у пункті 43 постанови Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, за яким позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Статтею 12 Закону України "Про кооперацію" до прав члена кооперативу віднесено право участі в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Обставини справи свідчать про те, що на Загальних зборах 26.12.2019 не вирішувалось питання про обрання головуючого, секретаря зборів та лічильної комісії, чим порушено право позивача бути обраним в органи управління.

Відсутність кворуму на Загальних зборах, ухвалення Загальними зборами рішень у спосіб, не передбачений Законом України "Про кооперацію", та порушення права позивача бути обраним в органи управління відповідача є безумовними та достатніми підставами для визнання недійсними оскаржуваних рішень Загальних зборів ЖБК "Червона зірка", оформлених Протоколом від 26.12.2019.

Щодо стверджуваних позивачем порушень при ухваленні рішення про затвердження внесків на управління будинком без затвердженого кошторису, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з пунктом 8.1 Статуту для забезпечення належного утримання будинку і прибудинкової території кооператив складає та затверджує на загальних зборах (або зборах уповноважених) кошторис (угоди), в якому передбачаються витрати (внески) на оплату комунальних та інших послуг.

Суд знаходить слушними доводи позивача про те, що дотримання ознаки неприбутковості відповідача можливе лише при балансі його видатків та доходів. Оскільки в силу пп. 1.4.1 п. 1.4 Статуту дохід (прибуток) ЖБК "Червона зірка" формується за рахунок внесків його членів, пасивних доходів та фінансової допомоги, такий дохід має відповідати видаткам, які базуються на щорічному кошторисі.

Крім того, пунктом 9.19 Статуту передбачено, що для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління кооперативу, на загальних зборах обирається з числа членів кооперативу ревізійна комісія (ревізор), або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується загальними зборами. Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу про затвердження річного звіту, кошторису видатків і надходжень та розмірів платежів членів кооперативу приймаються з урахуванням висновків ревізійної комісії.

Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що для визначення розміру внесків на управління будинком було обрано ревізійну комісію (ревізора) або залучено аудитора та при прийнятті рішення про затвердження внесків на управління будинком (пункт 2 порядку денного Загальних зборів) було враховано висновки ревізійної комісії (ревізора) або аудитора, що свідчить про невідповідність ухваленого рішення вимогам Статуту.

Варто також відзначити, що в силу припису частини одинадцятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Відповідно до підпункту 9.10.1 пункту 9.10 Статуту рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю.

Водночас голоси членів ЖБК "Червона зірка" по питанню другому порядку денного розподілено наступним чином: "за" (41), "проти" (57), "утримався" (14).

Тобто більшість проголосувала проти затвердження внеску на управління будинком у розмірі 5,80 грн для квартир перших поверхів та 6,30 грн для квартир вище першого поверху, натомість у протоколі від 26.12.2019 зазначено про ухвалення протилежного рішення, усупереч волі членів кооперативу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає відновленню шляхом визнання недійсними рішень Загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка", оформлених протоколом від 26.12.2019.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 481,00 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 2 481,00 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення Загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (Україна, 03056, м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 5; ідентифікаційний код: 22885855), оформлені Протоколом від 26.12.2019.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (Україна, 03056, м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 5; ідентифікаційний код: 22885855) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн покласти на позивача.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.06.2023

Суддя О.В. Нечай