Ухвала

від 18.09.2024 по справі 910/9487/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9487/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2 ,

Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" - Вербицький Я.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (колегія суддів: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (далі - ЖБК "Червона зірка")

про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання незаконним підписанта протоколу.

Суть спору

1. ОСОБА_1 є власником квартири у ЖБК "Червона зірка" та, відповідно, одним з 213 його членів.

2. У 2019 році відбулись загальні збори ЖБК "Червона зірка", на яких були присутні лише 14 членів кооперативу, у тому числі ОСОБА_1 . Враховуючи низьку явку членів кооперативу на збори, було ухвалено рішення про проведення письмового опитування.

3. ОСОБА_1 не погодився з ухваленими загальними зборами рішеннями, вважав, що вони прийняті за відсутності кворуму, в непередбачений законом спосіб, заперечував наявність членства ОСОБА_3 , а відповідно, і її повноважень на підписання протоколу загальних зборів. Це стало підставою для його звернення до суду з позовом до кооперативу про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання незаконним підписанта протоколу.

4. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: визнав недійсними рішення загальних зборів, оформлені протоколом. Суд апеляційної інстанції це рішення в частині задоволених позовних вимог скасував та ухвалив нове про відмову у задоволенні позову.

5. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

6. 27.03.1998 зареєстрований ЖБК "Червона зірка", який за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом. Членами ЖБК "Червона зірка" є фізичні особи у кількості 216 осіб

7. З 24.05.2016 керівником ЖБК "Червона зірка" є ОСОБА_3 .

8. 23.05.2017 загальні збори (збори уповноважених) ЖБК "Червона зірка" протоколом №1 затвердили статут у новій редакції, відповідно до якої:

- ЖБК "Червона зірка" організований 27.03.1998 його засновниками на добровільних засадах (п.1.1);

- ЖБК "Червона зірка" є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, є неприбутковою організацією, яка не має на меті отримання прибутку, має власну печатку зі своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахунковий рахунок в банку; відповідно до завдань та характеру діяльності ЖБК "Червона зірка" є обслуговуючим кооперативом; за напрямом діяльності ЖБК "Червона зірка" є житлово-будівельним, діє на підставі статуту, Закону "Про кооперацію"; місцезнаходження ЖБК "Червона зірка": 03056, м. Київ, вул.. Політехнічна, буд. 5 (пункти 1.2, 1.3, 1.10);

- членами кооперативу можуть бути фізичні і юридичні особи - власники квартир, жилих або нежилих приміщень у жилому будинку, які досягли 18-річного віку та виявили бажання приймати участь у життєдіяльності кооперативу, дотримуватись його статуту (п.5.1);

- рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) може бути прийнято шляхом письмового опитування достатньої кількості членів кооперативу (або, уповноважених членів кооперативу); результати письмового опитування оформлюються протоколом загальних зборів (або, зборів уповноважених) членів кооперативу (п.9.4);

- загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених (п.9.10).

9. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 10.11.2009, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також реєстраційного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 23.11.2009 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

10. 09.12.2019 правління ЖБК "Червона зірка" ухвалило рішення, оформлене протоколом №09/12, про скликання та проведення загальних зборів членів ЖБК "Червона зірка" 26.12.2019 з таким порядком денним:

1) затвердження звіту правління ЖБК "Червона зірка" за 2019 рік; оголошення плану робіт на 2020 рік;

2) затвердження розміру внесків на управління будинком;

3) залучення додаткового фінансування з боку уряду для зниження витрат на ремонти; участь у програмі "Теплі кредити" (70% витрат на утеплення сплачує уряд);

4) робота з боржниками, підготовка позовів до суду;

5) прийняття до складу членів ЖБК "Червона зірка" усіх нових власників квартир за адресою: АДРЕСА_2 , що виявили бажання приєднатись та написали заяву станом на 26.12.2019.

11. Цим же рішенням доручено ОСОБА_3 здійснити всі підготовчі заходи, необхідні для проведення зборів, зокрема, з`ясувати актуальний перелік членів кооперативу та повідомити членів кооперативу про проведення зборів, здійснити проведення зборів відповідно до статуту та законодавства.

12. Повідомлення членів ЖБК "Червона зірка" про проведення 26.12.2019 загальних зборів було здійснено шляхом оприлюднення запрошення. З його змісту якого вбачається, що проведення зборів призначено на 26.12.2019 о 18:00 за адресою: АДРЕСА_3 , перший поверх, конференц зал. Голова зборів - ОСОБА_3 , секретар зборів - ОСОБА_5 . Порядок денний складається з 5 питань.

13. 26.12.2019 відбулись загальні збори ЖБК "Червона зірка", на яких були присутні 14 з 213 членів кооперативу, у тому числі ОСОБА_1 .

14. Враховуючи низьку явку членів кооперативу на збори, відповідно до п.9.4 статуту було ухвалено рішення про проведення письмового опитування. Члени правління сформували додаток до протоколу загальних зборів - "Лист опитування" із зазначенням питань порядку денного та можливістю голосування з питань порядку денного. "Листи опитування" у кількості 216 аркушів члени правління особисто розклали у кожну поштову скриню за адресою: АДРЕСА_2 , кожному члену ЖБК "Червона зірка" по одному листу.

15. У загальних зборах шляхом поквартирного опитування прийняли участь 112 осіб (52,6% від загальної кількості членів).

16. Відповідно до протоколу загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019, загальні збори ухвалили такі рішення:

1) про прийняття до уваги звіту правління ЖБК "Червона зірка" за 2019 рік та погодження плану роботи на 2020 рік (кількість голосів "за" (97), "проти" (7), "утримався" (8));

2) про затвердження внеску на управління будинком у розмірі 5,80 грн для квартир перших поверхів та 6,30 грн для квартир вище першого поверху (кількість голосів "за" (41), "проти" (57), "утримався" (14));

3) про уповноваження голови правління ЖБК "Червона зірка" Дарьіної Т.А. оформити "Теплий кредит" у Ощадбанку (кількість голосів "за" (86), "проти" (26), "утримався" (0));

4) про здійснення заходів щодо подолання заборгованості у злісних боржників. Подати до суду на боржників, що не розраховуються з боргами понад три місяці, згідно з п.7.1.12 статуту (кількість голосів "за" (85), "проти" (22), "утримався" (7));

5) про позбавлення злісних боржників членства у ЖБК "Червона зірка" та права голосу на загальних зборах членів ЖБК "Червона зірка" (кількість голосів "за" (80), "проти" (22), "утримався" (10));

6) про прийняття до членів ЖБК "Червона зірка" усіх нових власників квартир за адресою: АДРЕСА_2 , що виявили бажання приєднатися та написали заяву станом до 26.12.2019, а саме власників квартир №158 , №175 , №116 , №21 , №203 (кількість голосів "за" (101), "проти" (5), "утримався" (6)).

Короткий зміст позовних вимог

17. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Червона зірка", в якому просив визнати недійсними рішення загальних зборів ЖБК "Червона зірка", оформлені протоколом від 26.12.2019, та визнати ОСОБА_3 , яка головувала на загальних зборах ЖБК "Червона зірка" 26.12.2019, незаконним підписантом протоколу від 26.12.2019.

18. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, таким:

- загальні збори членів ЖБК "Червона зірка" відбулися з порушенням порядку їх проведення, а саме за відсутності кворуму для прийняття рішень та ухвалення рішень у спосіб, який не відповідає приписам Закону "Про кооперацію"

- загальні збори ухвалили рішення про затвердження внесків на управління будинком без затвердженого кошторису, що суперечить положенням статуту та унеможливлює здійснення кооперативом фінансово-господарської діяльності;

- загальні збори проводилися під головуванням особи, яка не мала права брати участь у них та підписувати протокол загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019, оскільки заперечує наявність членства в ЖБК "Червона зірка" у ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Господарський суд міста Києва рішенням від 21.06.2023 позов задовольнив частково, визнав недійсними рішення загальних зборів ЖБК "Червона зірка", оформлені протоколом від 26.12.2019, та стягнув з ЖБК "Червона зірка" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481 грн.

20. Суд першої інстанції виходив, зокрема, з такого:

- відсутній кворум для прийняття спірних рішень загальних зборів ЖБК "Червона зірка" (на зборах присутні 14 з 213 членів кооперативу);

- загальні збори кооперативу ухвалили рішення у непередбачений Законом "Про кооперацію" спосіб;

- порушено права позивача бути обраним в органи управління ЖБК "Червона зірка";

- рішення щодо затвердження внеску на управління майном не відповідає волі членів кооперативу (більшість членів проголосувало проти такого рішення);

- відсутні докази обрання ревізійної комісії або залучення аудитора для визначення розміру внесків на управління будинком.

21. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 скасував в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ЖБК "Червона зірка", оформлених протоколом від 26.12.2019, стягнення з ЖБК "Червона зірка" на користь ОСОБА_1 2 481 грн судового збору та ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ЖБК "Червона зірка" 3 721,50 грн судового збору.

22. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, для визнання недійсними рішень загальних зборів повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника кооперативу, позивача;

- загальні збори членів ЖБК "Червона зірка" проведені шляхом відкритого письмового опитування, про що зазначено у преамбулі рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 26.12.2019; чинне законодавство не передбачає вимог до проведення загальних зборів виключно у формі, яка полягає в одночасній фізичній присутності учасників зборів в конкретно обумовленому місці і в конкретно обумовлений час;

- загальні збори кооперативу розпочались 26.12.2019 о 18:00 і завершились 05.02.2020, коли були підраховані усі листи опитування; у зборах протягом зазначеного періоду взяли участь 112 осіб, які голосували з питань порядку денного; загальна кількість членів кооперативу на момент проведення загальних зборів складала 213 осіб, а кількість членів кооперативу, яка взяла участь в голосуванні складала 112 осіб (52,6% від загальної кількості членів), тобто більше половини членів кооперативу;

- законодавством не передбачено вимог щодо затвердження загальними зборами кошторису при зміні внесків на управління будинком; позивач не довів, що затверджений спірним рішенням розмір внесків на управління будинком виходить за межі чинного кошторису;

- щодо висновку суду першої інстанції про порушення права позивача бути обраним в органи управління кооперативу: позивач у позовній заяві на такі обставини взагалі не посилався і до закінчення підготовчого засідання заяв про зміну підстав позову не подавав; питання обрання в органи управління на зборах 26.12.2019 не вирішувалось, тому це право позивача не могло бути порушеним.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

23. 23.07.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 залишити в силі.

24. ОСОБА_1 посилається на підставу касаційного оскарження рішення, передбачену п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах:

- від 06.03.2018 у справі №907/167/17, від 28.01.2020 у справі №924/641/17 (позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням); така позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18; суд апеляційної інстанції фактично знівелював право позивача на захист та його корпоративне право, як члена ЖБК;

- від 02.02.2022 у справі №910/18962/20 порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту; особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права);

- від 24.04.2019 у справі №914/921/18, від 08.12.2020 у справі №922/1633/18, від 18.05.2021 у справі №903/933/19 щодо підстав та безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів; суд апеляційної інстанції визнав законним рішення загальних зборів, яке фактично прийняте не було, оскільки був відсутній кворум;

- від 06.08.2020 у справі №918/636/19; від 28.02.2024 у cправі №906/160/23 (проте, скаржник не вказує, який саме висновок Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права не врахував суд апеляційної інстанції).

25. 17.09.2024 від ЖБК "Червона зірка" надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги ОСОБА_1 , в яких вказує, що скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду, які ухвалені за неподібних до цієї справи правовідносин. Також зазначає, що скаржник не вказує, як саме суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.08.2020 у справі №918/636/19 та від 28.02.2024 у cправі №906/160/23. ЖБК "Червона зірка" просить поновити строк на подання письмових пояснень та долучити їх до справи.

26. Верховний Суд ухвалою від 13.08.2024 про відкриття касаційного провадження надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 01.09.2024.

27. ЖБК "Червона зірка" подав письмові пояснення до Верховного Суду 17.09.2024, тобто поза межами встановленого строку для подання відзиву на касаційну скаргу.

28. Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

29. Частиною 10 ст.301 ГПК передбачено, що учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим. Тобто, ГПК передбачає можливість подання Верховному Суду таких пояснень з дозволу суду.

30. Враховуючи, що пояснення подані поза строком для подання відзиву на касаційну скаргу, а Верховний Суд не надавав дозволу на їх подання, то суд залишив пояснення від 17.09.2024 без розгляду.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

31. Верховний Суд ухвалою від 13.08.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 18.09.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо кількості голосів для прийняття рішень на загальних зборах

32. Суд апеляційної інстанції вказав, що загальні збори кооперативу розпочались 26.12.2019 і завершились 05.02.2020, коли були підраховані усі листи опитування; у зборах взяли участь 112 осіб, які голосували з питань порядку денного; загальна кількість членів кооперативу на момент проведення загальних зборів складала 213 осіб, а кількість членів кооперативу, яка взяла участь в голосуванні складала 112 осіб (52,6% від загальної кількості членів), тобто більше половини членів кооперативу.

33. Посилаючись як підставу касаційного оскарження на п.1 ч.2 ст.287 ГПК скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2018 у справі №907/167/17, від 28.01.2020 у справі №924/641/17 (позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням); така позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.

34. Втім, у жодній з наведених скаржником постанов Верховний Суд не робив правовий висновок щодо голосування на загальних зборах житлово-будівельного кооперативу, а висловлювався щодо прийняття рішень на загальних зборах приватних підприємств.

35. Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі №907/167/17 розглянув спір за позовом учасника приватного підприємства, який не був повідомлений про час, місце проведення та порядок денний загальних зборів, до підприємства про визнання рішення позачергових загальних зборів недійсним.

36. Однак, у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що повідомлення членів ЖБК "Червона зірка" про проведення 26.12.2019 загальних зборів було здійснено шляхом оприлюднення запрошення, а ОСОБА_1 був присутній на загальних зборах членів кооперативу від 26.12.2019.

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.01.2020 у справі №924/641/17 розглянула спір про визнання недійсним та скасування рішення ради колективного малого підприємства, оформленого протоколом.

38. Верховний Суд звертає увагу, що на відміну від цієї справи, спір у справах №907/167/17 та №924/641/17 стосувався оскарження рішень загальних зборів приватних підприємств, а не кооперативу. В свою чергу, правове регулювання та характер діяльності кооперативу та приватних підприємств є різними.

39. Скаржник також посилається на низку постанов Великої Палати Верховного Суду.

40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у цивільній справі №509/577/18 залишила без змін рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі, вказавши, що суди правильно встановили, що спір за позовом члена обслуговуючого кооперативу про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу є корпоративним та має бути розглянутий за правилами господарського судочинства.

41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 вказала, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність розгляду судами господарської юрисдикції спору за позовом особи до гаражно-будівельного кооперативу про визнання недійсним рішення загальних зборів кооперативу, яке оформлене протоколом, та про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах.

42. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 у справі №904/4887/18 зазначила, що оскільки спір у справі виник у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь в управлінні, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про віднесення розгляду цього спору до суду цивільної юрисдикції.

43. Отже, Велика Палата Верховного Суду у вказаних вище постановах не робила висновок, на який посилається скаржник у тексті касаційної скарги, а лише розглядала спірне питання щодо визначення юрисдикції спору у справі за позовом члена кооперативу до кооперативу про визнання недійсним рішення загальних зборів останнього.

44. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

45. Тобто, касаційний перегляд з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

46. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

47. Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність варто оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

48. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 дійшла висновку, що на предмет подібності варто оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

49. При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

50. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

51. Проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається.

Щодо порушення прав та інтересів позивача

52. Суд апеляційної інстанції вказав, що позивач у позовній заяві не посилався на порушення його прав бути обраним в органи управління кооперативу і до закінчення підготовчого засідання заяв про зміну підстав позову не подавав; питання обрання в органи управління на зборах 26.12.2019 не вирішувалось, тому це право позивача не могло бути порушеним.

53. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.02.2022 у справі №910/18962/20, про те, що порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту; особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

54. Так, Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі №910/18962/20 розглянув спір за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова корпорація "Пром Експорт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксорікс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамонда", про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили.

55. У справі №910/18962/20 спірні векселі стосувались правовідносин, які склалися між товариствами за договорами купівлі-продажу цінних паперів. Тобто, у наведеній скаржником постанові Верховний Суд не досліджував питання щодо порушення прав учасника кооперативу внаслідок прийняття рішення загальними зборами кооперативу.

56. Тобто, спірні правовідносини у цій справі та у справі №910/18962/20, на яку послався скаржник у касаційній скарзі, є неподібними за змістовним критерієм.

Щодо підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів

57. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.04.2019 у справі №914/921/18, від 08.12.2020 у справі №922/1633/18, від 18.05.2021 у справі №903/933/19, щодо підстав та безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів; суд апеляційної інстанції визнав законним рішення загальних зборів, яке фактично прийняте не було, оскільки був відсутній кворум.

58. Верховний Суд вважає, що висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, ухвалені за неподібних правовідносин з огляду на таке.

59. У справі №914/921/18 особа звернулась з позовом про скасування протоколу позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, відновлення стану установчих документів та майна товариства, який існував до складення протоколу.

60. У справі №903/933/19 особа звернулася з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку про часткове скасування протоколу позачергових загальних зборів об`єднання, поновлення на посаді голови правління та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

61. Вказані постанови Верховного Суду ухвалені щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю (справа №914/921/18) і щодо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (справа №903/933/19), законодавство щодо яких, а відповідно і вимоги до ухвалення рішення загальних зборів, не відповідають законодавству про діяльність кооперативів, тобто ці позиції стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин, що виникли у цій справі.

62. У справі №922/1633/18 заступник керівника Харківської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до приватного підприємства, товариств з обмеженою відповідальністю та фізичних осіб про визнання недійсними рішень засновників приватного підприємства, протоколу установчих зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю, протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, скасування рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, розірвання договору купівлі-продажу об`єкта державної власності, зобов`язання повернути у державну власність єдиний майновий комплекс.

63. У цій справі скаржник обґрунтовує відсутність кворуму не просто тим, що на зборах була присутня недостатня кількість учасників, а тим, що рішення було прийнято шляхом проведення письмового опитування, що на думку скаржника, не відповідає вимогам законодавства.

64. При цьому таке питання вже поставало перед Верховним Судом і наявні правові висновки з відповідного питання щодо допустимості такої форми голосування і для кооперативів (постанова Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/1255/22). Втім, скаржник ігноруючи відповідні правові висновки Верховного Суду у справах з подібними обставинами, наводить висновки, які мають загальний характер (безвідносно конкретних обставин справи) про те, що відсутність кворуму на загальних зборах є підставою для скасування рішень загальних зборів.

65. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у жодній з наведених ним справ не йшлося про оскарження учасником кооперативу рішення загальних зборів житлово-будівельного кооперативу, ухваленого шляхом проведення письмового опитування.

66. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не була належно обґрунтована та не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

67. Інших підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3, 4 .2 ст.287 ГПК (зокрема, щодо необхідності відступу (конкретизації) від висновку Верховного Суду) скаржник не зазначав та не обґрунтовував.

68. З огляду на це Верховний Суд доходить висновку, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, тому касаційне провадження, відкрите за п.1 ч.2 ст.287 ГПК, підлягає закриттю на підставі вимог п.5 ч.1 ст.296 ГПК (суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 ГПК судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними).

Щодо інших доводів скаржника

69. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.08.2020 у справі №918/636/19; від 28.02.2024 у cправі №906/160/23.

70. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

71. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

72. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

73. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що скаржник у тексті касаційної скарги не наводить жодного обґрунтування щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, не вказує, який саме висновок та щодо якої саме норми права не був застосований в оскаржуваній постанові.

74. З огляду на це, посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.08.2020 у справі №918/636/19; від 28.02.2024 у cправі №906/160/23, є необґрунтованим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

76. Згідно із п.5 ч.1 ст.296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

77. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про закриття касаційного провадження у справі.

Судові витрати

78. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, то судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, п.5 ч.1 ст.296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі №910/9487/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №910/9487/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко