Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/9487/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/9487/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1.; Драчан Т. А.

від відповідача: Вербицький Я. В.; ОСОБА_2 (вільний слухач)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2023 (повне рішення складено 30.06.2023)

у справі № 910/9487/22 (суддя Нечай О.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання незаконним підписанта протоколу

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (далі за текстом - ЖБК "Червона зірка""; відповідач), в якому просив суд:

визнати недійсними рішення загальних зборів ЖБК "Червона зірка", оформлені протоколом б/н від 26.12.2019;

визнати ОСОБА_2 , яка головувала на загальних зборах ЖБК "Червона зірка" 26.12.2019, незаконним підписантом протоколу б/н від 26.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури проведення загальних зборів кооперативу, неправомірністю ухвалення рішення про затвердження внесків на управління будинком без затвердженого кошторису, відсутністю у ОСОБА_2 , під головуванням якої проводилися збори, повноважень на підписання спірного протоколу, а також відсутністю кворуму для прийняття спірних рішень загальними зборами кооперативу.

У відзиві на позов відповідач вказав на його необґрунтованість, посилаючись на відсутність порушеного права позивача, дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу, законність рішення про затвердження внесків на управління будинком та наявність у ОСОБА_2 статусу члена кооперативу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/9487/22 позов задоволено частково; визнано недійсними рішення загальних зборів ЖБК "Червона зірка", оформлені протоколом від 26.12.2019; стягнуто з ЖБК "Червона зірка" на користь ОСОБА_1 2 481 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову відмовлено; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн покладено на ОСОБА_1 .

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про:

відсутність кворуму для прийняття спірних рішень загальними зборами кооперативу (на зборах присутні 14 з 213 членів кооперативу);

ухвалення загальними зборами кооперативу у непередбачений Законом України "Про кооперацію" спосіб;

порушення права позивача бути обраним в органи управління;

невідповідність рішення щодо затвердження внеску на управління майном волі членів кооперативу (більшість членів проголосувало проти такого рішення);

відсутність доказів обрання ревізійної комісії або залучення аудитора для визначення розміру внесків на управління будинком.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (колегія у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Демидової А.М. , Владимиренко С.В.) за клопотанням ЖБК "Червона зірка" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2023 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9487/22, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 17.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (колегія у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Демидової А.М., Владимиренко С.В.) розгляд справи відкладено на 29.05.2024 та продовжено строк її розгляду.

У судовому засіданні 29.05.2024 протокольно оголошено перерву до 12.06.2024, про що присутніх представників сторін повідомлено під розписку.

У судове засідання 12.06.2024 з`явився представник відповідача, який надав свої пояснення по суті спору, підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У судове засідання 12.06.2024 з`явилися позивач та його представник, які надали свої пояснення по суті спору, просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/9487/22 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами:

позивачем не надано доказів і не доведено факт його членства в кооперативі станом на 26.12.2019 та станом на дату пред`явлення цього позову;

суд помилково вказав, що для застосування Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" ЖБК не потрібно визначати управителем;

законодавство не передбачає заборони проведення письмових опитувань членів ЖБК при проведенні загальних зборів, а їхнє проведення і голосування членами, що складають більше половини всієї кількості членів у ЖБК, не є порушенням кворуму при скликанні і проведенні загальних зборів, адже кворум дотриманий самим фактом голосування на зборах більшої половини членів ЖБК;

у загальних зборах взяло участь більше половини членів кооперативу, ухвалені на цих зборах рішення за наявності встановленого законом кворуму;

місцевим судом не було враховано, що головуючий, секретар зборів та члени лічильної комісії не відносяться до органів управління кооперативу;

права позивача не є порушеними;

рішення щодо затвердження внеску на управління будинком прийняте з дотриманням вимог законодавства.

з жовтня 2018 року по жовтень 2020 року у позивача утворилась заборгованість зі сплати внеску на управління будинком розмірі 16 783, 65 грн, стягнення якої є предметом розгляду у Шевченківському районному суді міста Києва;

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, посилаючись на те, що:

членство позивача в ЖБК "Червона зірка" підтверджується судовим рішенням у справі №910/3419/20 та правом власності на квартиру в цьому ЖБК;

обґрунтування апеляційної скарги у частині проведення загальних зборів із застосуванням норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є помилковим;

до матеріалів справи не надано доказів повідомлення членів ЖБК про проведення зборів шляхом письмового опитування, як і доказів законності прийняття рішення з цього питання;

відповідачем не подавались до суду першої інстанції листи опитування та реєстр членів кооперативу.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, 27.03.1998 було зареєстровано ЖБК "Червона зірка", який за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, його керівником з 24.05.2016 є ОСОБА_2 . Членами ЖБК "Червона зірка" є фізичні особи у кількості 216 осіб.

Протоколом № 1 загальних зборів (зборів уповноважених) ЖБК "Червона зірка" від 23.05.2017 затверджений у новій редакції статут цієї юридичної особи.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ЖБК "Червона зірка", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів ЖБК "Червона зірка" від 23.05.2017 (далі - Статут) Житлово-будівельний кооператив "Червона зірка" організований 27.03.1998 його засновниками на добровільних засадах.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.10 Статуту ЖБК "Червона зірка" є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, є неприбутковою організацією, яка не має на меті отримання прибутку, має власну печатку зі своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахунковий рахунок в банку. Відповідно до завдань та характеру діяльності ЖБК "Червона зірка" є обслуговуючим кооперативом. За напрямом діяльності ЖБК "Червона зірка" є житлово-будівельним, діє на підставі Статуту, Закону України "Про кооперацію". Місцезнаходження ЖБК "Червона зірка": 03056, м. Київ, вул.. Політехнічна, буд. 5.

Членами кооперативу можуть бути фізичні і юридичні особи - власники квартир, жилих або нежилих приміщень у жилому будинку, які досягли 18-річного віку та виявили бажання приймати участь у життєдіяльності кооперативу, дотримуватись його Статуту (пункт 5.1 Статуту).

Відповідно до договору дарування квартири від 10.11.2009, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (позивачем), а також реєстраційного посвідчення № НОМЕР_2, виданого 23.11.2009 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

На засіданні правління ЖБК "Червона зірка", яке відбулось 09.12.2019, було ухвалено рішення, оформлене протоколом № 09/12, про скликання та проведення Загальних зборів членів ЖБК "Червона зірка" 26.12.2019 з наступним порядком денним:

1) затвердження звіту правління ЖБК "Червона зірка" за 2019 рік. Оголошення плану робіт на 2020 рік;

2) затвердження розміру внесків на управління будинком;

3) залучення додаткового фінансування з боку Уряду для зниження витрат на ремонти. Участь у програмі "Теплі кредити" (70% витрат на утеплення сплачує Уряд);

4) робота з боржниками, підготовка позовів до суду;

5) прийняття до складу членів ЖБК "Червона зірка" усіх нових власників квартир за адресою: АДРЕСА_2 , що виявили бажання приєднатись та написали заяву станом на 26.12.2019.

Цим же рішенням доручено ОСОБА_2 здійснити всі підготовчі заходи, необхідні для проведення зборів, зокрема з`ясувати актуальний перелік членів кооперативу та повідомити членів кооперативу про проведення зборів, здійснити проведення зборів відповідно до Статуту та законодавства.

Повідомлення членів ЖБК "Червона зірка" про проведення 26.12.2019 загальних зборів було здійснено шляхом оприлюднення запрошення, фотокопія якого міститься в матеріалах справи, зі змісту якого вбачається, що проведення зборів призначено на 26.12.2019 о 18:00 за адресою: АДРЕСА_3 , перший поверх, конференц зал. Голова зборів - ОСОБА_2 , секретар зборів - Юрчак Н.М. Порядок денний складається з 5 питань.

Як вбачається з протоколу загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019, на загальних зборах були присутні 14 (у тому числі позивач) з 213 членів кооперативу, у тому числі позивач. Враховуючи низьку явку членів кооперативу на Збори, відповідно до пункту 9.4 Статуту було ухвалено рішення про проведення письмового опитування. Членами правління було сформовано Додаток до протоколу Загальних зборів - "Лист опитування" із зазначенням питань порядку денного та можливістю голосування по питанням порядку денного. "Листи опитування" у кількості 216 аркушів членами правління особисто було розкладено у кожну поштову скриню за адресою: АДРЕСА_2 , кожному члену ЖБК "Червона зірка" по одному листу. Прийняли участь у Загальних зборах шляхом поквартирного опитування 112 осіб (52,6 % від загальної кількості членів).

Відповідно до протоколу Загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019, Загальними зборами ухвалені наступні рішення:

1) про прийняття до уваги звіту правління ЖБК "Червона зірка" за 2019 рік та погодження плану роботи на 2020 рік (кількість голосів "за" (97), "проти" (7), "утримався" (8));

2) про затвердження внеску на управління будинком у розмірі 5,80 грн для квартир перших поверхів та 6,30 грн для квартир вище першого поверху (кількість голосів "за" (41), "проти" (57), "утримався" (14));

3) про уповноваження голови правління ЖБК "Червона зірка" ОСОБА_2. оформити "Теплий кредит" у Ощадбанку (кількість голосів "за" (86), "проти" (26), "утримався" (0));

4) про здійснення заходів щодо подолання заборгованості у злісних боржників. Подати до суду на боржників, що не розраховуються з боргами понад три місяці, згідно з пунктом 7.1.12 Статуту (кількість голосів "за" (85), "проти" (22), "утримався" (7));

5) про позбавлення злісних боржників членства у ЖБК "Червона зірка" та права голосу на Загальних зборах членів ЖБК "Червона зірка" (кількість голосів "за" (80), "проти" (22), "утримався" (10));

6) про прийняття до членів ЖБК "Червона зірка" усіх нових власників квартир за адресою: АДРЕСА_2 , що виявили бажання приєднатися та написали заяву станом до 26.12.2019, а саме власників квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 (кількість голосів "за" (101), "проти" (5), "утримався" (6)).

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що загальні збори членів ЖБК "Червона зірка" відбулися з порушенням порядку їх проведення, а саме за відсутності кворуму для прийняття рішень та ухвалення рішень у спосіб, який не відповідає приписам Закону України "Про кооперацію", що є підставою для визнання недійсними рішень, оформлених протоколом загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019. Крім того, за доводами позивача Загальними зборами ухвалено рішення про затвердження внесків на управління будинком без затвердженого кошторису, що суперечить положенням Статуту та унеможливлює здійснення кооперативом фінансово-господарської діяльності. Також позивач заперечує наявність членства в ЖБК "Червона зірка" у ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вказує на те, що Загальні збори проводилися під головуванням особи, яка не мала права брати участь у них та підписувати протокол загальних зборів ЖБК "Червона зірка" від 26.12.2019.

Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів його членства у ЖБК "Червона зірка", що свідчить про недоведеність порушення його прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень; відповідач вважає безпідставними твердження позивача про неможливість проведення письмового опитування членів кооперативу, адже такий спосіб ухвалення рішень передбачений пунктом 9.4 Статуту та статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; відповідач вказує, що жодним актом не передбачено обов`язку затвердження Загальними зборами кошторису при зміні внесків на управління будинку, тож це не є порушенням закону і підставою для визнання рішення недійсним; членство ОСОБА_2 у ЖБК "Червона зірка" підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 910/3419/20.

Отже, причиною виникнення спору у цій справі стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів ЖБК "Червона зірка", оформлених протоколом б/н від 26.12.2019 та визнання ОСОБА_2 , яка головувала на загальних зборах ЖБК "Червона зірка" 26.12.2019, незаконним підписантом протоколу б/н від 26.12.2019.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується у частині позовних вимог про визнання недійсними рішень Загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка", оформлених протоколом від 26.12.2019, а тому з огляду на норми частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом апеляційної інстанції переглядається у цій частині.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 Цивільного кодексу України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 916/700/21, від 27.03.2023 у справі № 906/908/21, на які посилається скаржник).

За змістом положень частини 1 статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів члена рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, для визнання недійсними рішень загальних зборів повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника кооперативу, позивача.

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес учасника для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення (схожа за змістом права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).

У постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Позивач, як член ЖБК "Червона зірка", оскаржує рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 26.12.2019, зокрема у зв`язку з порушенням процедури проведення загальних зборів кооперативу, неправомірністю ухвалення рішення про затвердження внесків на управління будинком без затвердженого кошторису, а також відсутністю кворуму для прийняття спірних рішень загальними зборами кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (абзаци 9, 10 ст.15 Закону "Про кооперацію").

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (абз. 11 ст. 15 Закону "Про кооперацію").

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених (п. 9.10 Статуту ЖБК "Червона зірка").

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) може бути прийнято шляхом письмового опитування достатньої кількості членів кооперативу (або, уповноважених членів кооперативу). Результати письмового опитування оформлюються протоколом загальних зборів (або, зборів уповноважених) членів кооперативу (п. 9.4. Статуту ЖБК "Червона зірка").

Загальні збори членів ЖБК "Червона зірка" проведені шляхом відкритого письмового опитування, про що зазначено у преамбулі рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 26.12.2019.

Голосування шляхом письмового опитування є однією з форм відкритого голосування, через яке реалізується участь членів кооперативу в управлінні його діяльністю. Наведені вище положення Закону України "Про кооперацію" передбачають голосування способом, що дозволяє ідентифікувати зміст рішення кожного члена кооперативу (відкрите голосування), однак не обмежують форму, в якій учасник голосування відкрито висловлює свою волю.

Отже чинне законодавство не передбачає вимог до проведення загальних зборів виключно у формі, яка полягає в одночасній фізичній присутності учасників зборів в конкретно обумовленому місці і в конкретно обумовлений час.

В оскаржуваному протоколі зазначено, що враховуючи низьку явку членів кооперативу на збори, відповідно до пункту 9.4 Статуту було ухвалено рішення про проведення письмового опитування. Членами правління було сформовано Додаток до протоколу Загальних зборів - "Лист опитування" із зазначенням питань порядку денного та можливістю голосування по питанням порядку денного. "Листи опитування" у кількості 216 аркушів членами правління особисто було розкладено у кожну поштову скриню за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 5, кожному члену ЖБК "Червона зірка" по одному листу.

Загальні збори кооперативу розпочались 26.12.2019 о 18:00 і завершились 05.02.2020, коли були підраховані усі листи опитування. У зборах протягом зазначеного періоду взяли участь 112 осіб, які голосували по питанням порядку денного, як це зазначено в самому протоколі.

Загальна кількість членів кооперативу на момент проведення загальних зборів складала 213 осіб, а кількість членів цього кооперативу, яка взяла участь в голосуванні на цих зборах складала 112 осіб (52, 6 % від загальної кількості членів), тобто більше половини членів кооперативу.

З урахуванням цього та положень абз. 9 ст. 15 Закону "Про кооперацію", п. 9.10 статуту ЖБК "Червона зірка", загальні збори членів кооперативу були правомочними вирішувати винесені на них питання.

У позовній заяві позивач вказує, що рішення загальних зборів від 26.12.2019 щодо затвердження внеску на управління будинком у розмірі 5, 80 грн для квартир перших поверхів та 6,30 для квартир вище першого поверху не виносилося та не голосувалось і було прийнято за відсутності кошторису, що суперечить статуту кооперативу і вимогам законодавства.

Як вбачається з протоколу загальних зборів від 26.12.2019, питання порядку денного про затвердження внеску на управління будинком у розмірі 5, 80 грн для квартир перших поверхів та 6,30 для квартир вище першого поверху виносилися на голосування і було прийняте 88 голосами "за" із 112 осіб, які взяли участь у голосуванні шляхом письмового опитування.

Законодавством не передбачено вимог щодо затвердження загальними зборами кошторису при зміні внесків на управління будинком. Водночас позивачем не доведено, що затверджений спірним рішенням розмір внесків на управління будинком виходить за межі чинного кошторису.

Отже, відсутні підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено процедури встановлення тарифу витрат на управління будинком.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернутися до правової позиції Верховного Суду, викладеній постанові від 15.06.2021 у подібних правовідносинах у справі № 910/12946/20. У цій постанові зазначено таке:

"5.19. Судам слід дати оцінку, чи доведено матеріалами справи те, що по відношенню до позивача внаслідок прийняття оспорених рішень уповноваженими членами ЖБК "Академічний-12" настали будь-які обмеження, а іншим членам кооперативу надані несправедливі переваги за рахунок позивача.

5.20. Суд зазначає, що у разі незгоди з рішенням уповноважених членів ЖБК "Академічний-12" щодо його діяльності, позивач як член кооперативу також не позбавлений права скликати загальні збори (позачергові) з метою вирішення на майбутнє по-іншому питань, які розглядались на зборах уповноважених (пункти 10.6, 10.8 статуту), оскільки саме загальні збори мають право в будь-який час прийняти будь-яке рішення, пов`язане зі статутною діяльністю кооперативу. В іншому випадку, в разі задоволення позову виключно з підстав порушення порядку прийняття рішення уповноваженими членів кооперативу, нівелюються юридичні підстави для здійснення кооперативом господарської діяльності виходячи із затвердженого кошторису і ставок внесків членів кооперативу, за період, який вже минув, що створює юридичну невизначеність для ЖБК "Академічний-12" і для всіх членів кооперативу.

5.21. Отже, з`ясування судами обох інстанцій питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб є важливим для правильного вирішення спору у справі №910/12946/20, а висновки судів, зроблені у справі без дослідження таких обставин, є передчасними.

5.22. В контексті викладеного слушними є доводи касаційної скарги, що законом не передбачено визнання недійсними рішень загальних зборів в цілому з усіх питань порядку денного, які не впливають безпосередньо на права позивача."

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21.

У справі, що переглядається, позивачем не було доведено, що внаслідок проведених загальних зборів 26.12.2019 для позивача настали будь-які обмеження, а іншим членам кооперативу надані несправедливі переваги за рахунок позивача. Внаслідок задоволення вимог будуть нівельовані юридичні підстави для здійснення ЖБК "Червона зірка" господарської діяльності, виходячи із затверджених тарифів за утримання будинку, за період, який вже минув, що створює юридичну невизначеність для ЖБК і для всіх його членів. Крім цього, поновлення прав позивача у заявлений спосіб не буде мати ефективного наслідку, адже законом не передбачено визнання недійсними рішень загальних зборів в цілому з усіх питань порядку денного, які не впливають безпосередньо на права позивача.

Щодо висновку суду першої інстанції про порушення права позивача бути обраним в органи управління кооперативу, слід зазначити, що позивач у позовній заяві на такі обставини взагалі не посилався і до закінчення підготовчого засідання заяв про зміну підстав позову не подавав. Разом з тим, питання обрання в органи управління на зборах 26.12.2019 не вирішувалось, тому це право позивача не могло бути порушеним.

Отже, судова колегія вважає, що підстави апеляційного оскарження, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час перегляду справи, що є підставою для її задоволення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Судові витрати.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі №910/9487/22 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень Загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка", оформлених протоколом від 26.12.2019, стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" на користь ОСОБА_1 2 481 грн 00 коп. судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Червона зірка" (03056, м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 5; ідентифікаційний код 22885855) 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) гривень 50 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 24.06.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко