Ухвала

від 30.06.2023 по справі 509/1527/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1527/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретаріЗадеряки Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,за участютретьої особиТовариства зобмеженою відповідальністю«Полімер-Граніт» про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2022 року позивачка звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд: визнати спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя за кожним по 1/2 частці майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя за кожним по 1/2 частці майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 вартості автомобіля LEXUS RX 350, 2011 р. виг., об`єм двигуна 3456 куб.см. в сумі 10 000 доларів по курсу НБУ на день сплати замість частини ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 усі судові витрати.

29 червня 2023 року представниця позивачки змінила предмет та підстави позову.

29 червня 2023 року від представниці позивачки надійшла заява про забезпечення позову в якій вона просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 до ухвалення рішення у даній справі.

Заява мотивована тим, що продаж спірних квартир третім особам до ухвалення рішення судом, яке набере законної сили у встановленому судом порядку, є неприпустимим, а тому, вважала за необхідне вжити заходів забезпечення поданого позову шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 . Невжиття заходів у вигляді накладення арешту та відчуження спільного сумісного майна третім особам може істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150ЦПК Українизаходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до п. 10Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

У постанові Великої палати ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові ВП ВС від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, щодо майна, а саме: квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 .

З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, суд вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного майна, на яке позивачка просила накласти арешт на користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності іншими особами на спірне майно під час розгляду справи поставить позивачку ОСОБА_1 в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Керуючись ст.ст. 149-159,260,353,354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справіза ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,заучастютретьої особиТовариствазобмеженою відповідальністю«Полімер-Граніт» проподіл спільногомайна подружжя задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Д.М. Гандзій