Ухвала

від 26.06.2023 по справі 472/543/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/543/23

Провадження №2-з/472/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

26 червня 2023 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О.,розглянувши заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області Віти Денисенкопро забезпеченняпозову уцивільній справі№472/543/23за позовомкерівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області Віти Денисенко в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сільськогосподарська виробнича фірма "Агросоюз", про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

21червня 2023року до суду надійшла позовна заява керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області Віти Денисенко в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сільськогосподарська виробнича фірма "Агросоюз", про конфіскацію земельної ділянки.

Разом з позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт на спірну земельну ділянку та встановити заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками).

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову при наявності спору про конфіскацію земельної ділянки надасть можливість теперішньому власнику земельної ділянки ОСОБА_1 розпорядитися нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику - державі, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із змістом статті 149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150цьогоКодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, у даному випадку держави, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою заявлено позов про конфіскацію спірної земельної ділянки в інтересах держави, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку не виконав обов`язку по її відчуженню, а тому на даний час у держави виникло право на конфіскацію земельної ділянки у власність держави та подальшого розпорядження нею.

Отже, предметом позову прокурора є правовідносини щодо права власності відповідача на земельну ділянку.

Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.

В порядку забезпечення позову прокурор вважає необхідним накласти арешт на земельну ділянку та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

Суд вважає, що відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірної земельної ділянки, який існує, принаймі на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.

Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об`єкт спору (цільове призначення, поділ, об`єднання тощо).

Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним прокурором у заяві.

Забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права користування земельною ділянкою орендарем Сільськогосподарською виробничою фірмою "Агросоюз" - в існуючих розмірах за її цільовим призначенням.

Тимчасове обмеження у розпорядженні спірною ділянкою на час розгляду справи не порушує статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки таке обмеження встановлюється в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З наданого позивачем Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що право власності на спірну земельну ділянку належить відповідачу ОСОБА_1 . Крім того, з копії договору оренди землі від 01.08.2012 року вбачається, що спірна земельна ділянка передана в оренду Сільськогосподарській виробничій фірмі "Агросоюз".

Враховуючи вищевикладене,заява керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню із застосуванням таких заходів забезпечення позову як заборону відчуження спірної земельної ділянки, в тому числі шляхом заборони укладення будь-яких правочинів щодо передачі прав на цю земельну ділянку, зміни цільового призначення земельної ділянки, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі їх поділу чи об`єднанню з іншими ділянками).

В заяві про забезпечення позову прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при зверненні з такою заявою до суду.

З аналізуст. 141 ЦПК України, яка визначає розподіл судових витрат між сторонами, витрати, що понесені стороною при вирішенні питання про забезпечення позову, підлягають відшкодуванню лише при вирішенні спору по суті. Окремий розгляд цього питання при розгляді заяви про забезпечення позовуглавою 10 ЦПКта Законом «Про судовий збір» не передбачено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву прокурора про забезпечення позову слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області Віти Денисенко про забезпечення позову у цивільній справі №472/543/23за позовомкерівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області Віти Денисенко в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сільськогосподарська виробнича фірма "Агросоюз", про конфіскацію земельної ділянки, - задовольнити частково.

Заборонити відчуження земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,0308 га, із кадастровим номером: 4821783400:01:000:0342, розташованої на території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (раніше - Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області), в тому числі шляхом заборони здійснення органами, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, будь-яких реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки.

Заборонити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація, паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 05.04.2012 року ТП №50 відділу УФМС росії по Санкт-Петербургу і Ленінградській області в Московському районі м. Санкт-Петербурга, код підрозділу 780-050), та будь-яким іншим особам вчиняти із земельною ділянкою із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,0308 га, із кадастровим номером: 4821783400:01:000:0342, розташованою на території Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (раніше - Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області), дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти будь-які правочини щодо передачі прав на цю земельну ділянку.

Стягувач: Вознесенська окружна прокуратура Миколаївської області (56501, пров. Костенка, 2 м. Вознесенськ Миколаївської області, ЄДРПОУ 02910048).

Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація, паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 05.04.2012 року ТП №50 відділу УФМС росії по Санкт-Петербургу і Ленінградській області в Московському районі м. Санкт-Петербурга, код підрозділу 780-050).

На підставі частини 1статті 157ЦПКУкраїни ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу суду про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко