Ухвала

від 28.06.2023 по справі 752/7937/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7937/17

Провадження № 1-кс/752/4612/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Києві, клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланіт», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32012110070000045 від 04.12.2012,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланіт», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32012110070000045 від 04.12.2012.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.11.2017 у справі №752/7937/17, провадження №1-кс/752/8639/17, в межах кримінального провадження №32012110070000045 від 04.12.2012, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - нежилий будинок (в Літ «В») загальною площею 119,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 62, який на праві власності належить ТОВ «ВЕВАЛ», шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином зазначеними приміщеннями до скасування його у порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом України.

19.04.2023 ТОВ «ВЕВАЛ» припинено шляхом приєднання до ТОВ «Таланіт», тобто ТОВ «Таланіт» є правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «ВЕВАЛ».

02.01.2020 постановою слідчого СУ ГУ НП у м. Києві кримінальне провадження №32012110070000045 від 04.12.2012 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень. Таким чином, відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

На підставі зазначеного адвокат у скарзі просить: скасувати арешт та всі заборони, накладені на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.11.2017 у справі №752/7937/17, провадження №1-кс/752/8639/17, у кримінальному провадженні №32012110070000045 від 04.12.2012, а саме арешт нежитлового будинку (в Літ «В») загальною площею 119,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 62.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Таланіт», в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна у його відсутність.

Від начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_4 надійшов лист у якому зазначено, що Деснянським районним судом м. Києва здійснювався розгляд кримінального провадження №32012110070000045 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. За результатами розгляду, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.02.2020, ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ч.1 ст. 49 КК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

За правилами статті 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.11.2017 у справі №752/7937/17, провадження №1-кс/752/8639/17, в межах кримінального провадження №32012110070000045 від 04.12.2012, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - нежилий будинок (в Літ «В») загальною площею 119,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 62, який на праві власності належить ТОВ «ВЕВАЛ», шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином зазначеними приміщеннями до скасування його у порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно наявних в матеріалах клопотання відомостей вбачається, що Деснянським районним судом м. Києва здійснювався розгляд кримінального провадження №32012110070000045 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. За результатами розгляду, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.02.2020, ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ч.1 ст. 49 КК України.

Стаття 6 Конституції України вказує на те, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Положення статті 19 Конституції України наголошує на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до Засад державної політики України в галузі прав людини, затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1999 року №757-XIV, обмеженість свободи держави, її органів і посадових осіб визнається відповідно до принципу, згідно з яким дозволено лише те, що прямо передбачається законом.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінального процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, на даний час, до повноважень слідчого судді не входить розгляд даного клопотання про скасування арешту майна. Таке питання має вирішувати суд, який здійснював розгляд кримінального провадження №32012110070000045 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Враховуючи зазначене, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ТОВ «Таланіт», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32012110070000045, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 26, 170, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланіт», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32012110070000045 від 04.12.2012, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1