Ухвала

від 13.05.2021 по справі 752/7937/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7937/17

Провадження № 1-кс/752/2699/21

У Х В А Л А

13.05.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланіт» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32012110070000045 від 04.12.2012 р.

в с т а н о в и в:

адвокат ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах ТОВ «Таланіт» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32012110070000045 від 04.12.2012 р., що накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 16.11.2017р., а саме: з нежилих приміщень з № 1 по № 16 (групи приміщень № 159а) (Літера А), загальною площею 130,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул..Хрещатик, буд.15/4, яке на праві власності належить ТОВ «Таланіт».

Клопотання обґрунтовано тим, що 16.11.2017 р. слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 в межах кримінального провадження за клопотанням прокурора накладено арешт на майно, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 16 (групи приміщень № 159а) (Літера А), загальною площею 130,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, буд.15/4, що належить ТОВ «Таланіт», шляхом заборони відчуження розпорядження будь-яким чином зазначеними приміщеннями.

Заявник посилається на те, що постановою слідчого СУ ГУ НП ум.Києві ОСОБА_5 кримінальне провадження №32012110070000045 закрито на підставі п.2 ч.І ст. 284 КПК України.

Не дивлячись на закриття кримінального провадження арешт, накладений на нерухоме майно, що належить Товариству, знятий не був, що порушує право його власників на вільне володіння та розпорядження своїм майном, в зв`язку з чим представник заявників просить його скасувати, оскільки необхідність у його подальшому застосуванні відпала.

Адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, про місце і час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП у м.Києві перебувало кримінальне провадження № 32012110070000045 від 04.12.2012 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187, ч.2 ст.398, ч.1 ст.357, ч.2 ст.233, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.3 ст.212, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.

16.11.2017 р. слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 32012110070000045 від 04.12.2012 року за клопотанням прокурора накладено арешт на майно, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 16 (групи приміщень № 159а) (Літера А), загальною площею 130,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул..Хрещатик, буд.15/4, що належить ТОВ «Таланіт», шляхом заборони відчуження розпорядження будь-яким чином зазначеними приміщеннями.

Як вбачається зі змісту ухвали підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження майна, як речового доказу.

В силуп. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Слідчим суддею встановлено, що 02.01.2020 р. ст.слідчим в ОВС СУ ГУ НП у м.Києві закрито кримінальне провадження № 32012110070000045 від 04.12.2012 р. на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України.

Однак, при вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження органом досудового розслідування не вирішено питання щодо скасування арешту майна.

В силу положень ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

У разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Такаправова позиціябула викладенав постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 30.06.2020р.у справі № 727/2878/19.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність підстав для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження, беручи до уваги те, що кримінальне провадження було закрито слідчим, однак питання щодо скасування застосованих заходів кримінального провадження у вигляді арешту майна не було вирішено, однак наявність такого обтяження порушує права власників нерухомого майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання адвоката ОСОБА_3 , в зв`язку з чим воно підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегетіс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32012110070000045 від 04.12.2012 р., задовольнити.

Скасувати арешт та всі заборони, накладені на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 16.11.2017 р. у кримінальному провадженні № 32012110070000045 від 04.12.2012 р., а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 16 (групи приміщень № 159а) (Літера А), загальною площею 130,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул..Хрещатик, буд.15/4, яке на праві власності належить ТОВ «Таланіт».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя