Ухвала

від 03.07.2023 по справі 642/1672/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

03.07.2023

Справа № 642/1672/23

Провадження № 1-кс/642/1830/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року

м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна -адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022000000000461 від 04.07.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1, 2ст.204, ч. 1 ст. 199 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022000000000461 від 04.07.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1, 2ст.204, ч.1 ст.199 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25.04.2023 року накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 19.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на грошові кошти в загальній сумі 1 515 439 (один мільйон п`ятсот п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять) гривень та відтиск печатки «ФОП ОСОБА_6 », ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Вказане майно є власністю ФОП ОСОБА_5 , що слідує із відтиску печатки та довідки, відповідно до якої останній знімав готівкові кошти за період з 05.01.2023 по 17.04.2023 року у сумі 1592 900 грн., які призначалися для погашення заборгованості перед контрагентом та зберігалися за місцем провадження його господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди.

Заявник вказує, що арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано, так як вилучені готівкові грошові кошти належать ОСОБА_5 , який взагалі не має відношення до кримінального провадження №62022000000000461 від 04.07.2022, розгляд клопотання проводився за відсутністю власника майна. Вилучення вказаної суми грошових коштів позбавляє можливості його виконати договірні зобов`язання з причин необґрунтованого арешту цих коштів. Крім того, прокурором під час розгляду клопотання про арешт майна не було доведено, що грошові кошти мають відношення до вказаного кримінального провадження. Заявник вказує, що вилучення печатки позбавляє можливості здійснювати господарську діяльність, адже не має можливості підписати нові договори, підписати акти виконаних робіт та ін. До того ж, заявник вважає, що вилучені кошти та печатка не відповідають ознакам речових доказів у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим просить скасувати арешт на вказане майно та повернути його власнику.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , підтримав доводи клопотання в повному обсязі та просив суд скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25.04.2023.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання адвоката про скасування арешту майна у повному обсязі, з огляду на те, що кримінальне провадження №62022000000000461 від 04.07.2022 наразі перебуває у провадженні, досудове розслідування триває, всі обставини вчинення кримінальних правопорушень встановлюються, проводяться експертизи. На даний час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені кошти отримані саме від незаконної діяльності щодо здійснення необлікованого виготовлення алкогольних напоїв без сплати відповідних податків, маркування продукції підробленими марками акцизного податку, а також реалізації продукції за готівкові кошти, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки, розмір яких буде встановлено після проведення експертиз. Вилучені грошові кошти визнані речовими доказами. У разі скасування арешту це призведе до їх приховування та втрати. Крім того, в ході обшуку було виявлено та вилучено чорнові записи щодо обліку отриманих від неправомірної діяльності з реалізації алкогольної продукції. Зокрема напередодні обшуку було отримано 1 млн.425 тис грн., 883 тис. грн. Орган досудового розслідування вважає, що вилучені грошові кошти безпосередньо отримані від злочинної діяльності. На теперішній час слідчими вживаються заходи для забезпечення проведення у кримінальному провадженні всіх необхідних судових експертиз для підтвердження обставин злочину та для визначення обсягу завданої шкоди державі. Щодо доводів заявника з приводу вилучення печатки ФОП ОСОБА_5 , та неможливість у зв`язку із цим проводити господарську діяльність, то прокурор вказав, що під час проведення обшуку печатка не вилучалась, а було вилучено лише відтиск печатки на папері, арешт накладено саме на відтиск печатки, про що і зазначено в ухвалі слідчого судді.

Дослідивши клопотання та додані до нього додатки, заслухавши учасників судового процесу, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 25.04.2023 року накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на: відтиск печатки «ФОП Нос», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (1 шт.) та грошові кошти: сума 100000 грн.; сума 100000 грн., сума 83000 грн., пораховано під відеозапис, за допомогою рахувальної машини ИКС 2089, Bill Counter; сума 250000 грн., пораховано під відеозапис за допомогою рахувальної машини ИКС 2089, Bill Counter; сума 150000 грн., пораховано під відеозапис за допомогою рахувальної машини ИКС 2089, Bill Counter; сума 100000(стотисяч)грн.,пораховано підвідеозапис задопомогою рахувальноїмашини ИКС2089,BillCounter; сума 100000(стотисяч)грн.,пораховано підвідеозапис задопомогою рахувальноїмашини ИКС2089,BillCounter; сума 40000(сороктисяч)грн.,пораховано підвідеозапис задопомогою рахувальноїмашини ИКС2089,BillCounter;сума 720(сімсотдвадцять)грн.,пораховано підвідеозапис задопомогою рахувальноїмашини ИКС2089,BillCounter;сума 3243(тритисячі двістісорок три)грн.,пораховано підвідеозапис задопомогою рахувальноїмашини ИКС2089,BillCounter;сума 50693(п`ятдесяттисяч шістсотдев`яносто три)грн.,пораховано підвідеозапис задопомогою рахувальноїмашини ИКС2089,BillCounter; сума 2000(двітисячі)грн.;сума 30000(тридцятьтисяч)грн.;сума 10500(десятьтисяч п`ятсот)грн.;сума 18330(вісімнадцятьтисяч тристатридцять)грн.;сума 10000(десятьтисяч)грн.;сума 40000(сороктисяч)грн.;сума 1928грн.;сума 10370(десятьтисяч тристасімдесят)грн.;сума 4130(чотиритисячі стотридцять)грн.;сума 1405(однатисяча чотиристап`ять)грн.;22)36730(тридцятьшість тисячсімсот тридцять)грн.;сума 49700(сорокдев`ять тисячсімсот)грн.;сума 42690(сорокдві тисячішістсот дев`яносто)грн., всепораховано підвідеозапис задопомогою рахувальноїмашини ИКС2089,BillCounter.Загальна сума 1515439(одинмільйон п`ятсотп`ятнадцятьтисяч чотиристатридцять дев`ять)гривень поміщено успец-пакетДБР №21006714.

Арешт накладено в рамках кримінального провадження №62022000000000461 від 04.07.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1, 2ст.204, ч.1 ст. 199 КК України, яке перебуває у провадженні Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Обґрунтованість арешту визначається: наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; відповідністю майна, на яке накладено арешт, його меті; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди) - обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

Так, в ухвалі слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 25.04.2023 року таким обставинам надавалася оцінка під час накладення арешту майна та накладено арешт на вилучене майно з метою збереження речових доказів, в тому числі і на грошові кошти.

Разом з тим, в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про зворотнє.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що при накладенні арешту слідчий суддя вказував на достатність підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та з метою збереження речових доказів наявні підстави для накладення арешту на майно.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так, обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

Приписами ст.ст.174, 309 КПКУкраїни передбачено, що у випадку, коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставіст. 174 КПК України. Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).

Слід звернути увагу, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження протягом його дії. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених уст. 174 КПК України- необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

На даний час досудове розслідування триває.

Доказів, що в органу досудового розслідування відпала потреба у накладеному арешті, слідчому судді не надано.

Як при накладенні арешту, так і під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна, прокурором зазначалось, що за обставинами кримінального правопорушення, яке розслідується, вилучені грошові кошти, отримані саме від незаконної діяльності щодо здійснення необлікованого виготовлення алкогольних напоїв без сплати відповідних податків, маркування продукції підробленими марками акцизного податку, а також реалізації продукції за готівкові кошти, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки.

Під час розгляду клопотання про арешт майна прокурором доведено існування обставин, які передбачені п.1ст. 170 КПК України.

Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Існують ризики того, що у разі не накладення арешту можливо відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування.

Вимоги арешту майна, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Слідчий суддяна підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення, підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Арешт майна, з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту, поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що арешт майна накладено у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи заявника, що арешт накладено необґрунтовано не приймаються.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що станом на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, у слідчого судді відсутні відомості про те, що арештоване майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , не є речовими доказами в рамках кримінального провадження, а також, що необхідність в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала.

Зазначені обставини вже були предметом розгляду слідчим суддею під час розгляду клопотання про скасування арешту. Таким чином, зміст повторного клопотання про скасування арешту фактично зводиться до незгоди особи, в інтерсах якої подано клопотання, із накладенням арешту.

За таких обставин, заявником не було доведено необґрунтованості накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Також безпідставні доводи заявника щодо скасування арешту та повернення власнику печатки ФОП ОСОБА_5 , адже згідно матеріалів, безпосередньо саме печатка під час проведення обшуку не вилучалась та арешт на печатку не накладався. А наявність арешту на відтиск печатки жодним чином не перешкоджає проведенню господарської діяльності.

Доказів, що в органу досудового розслідування відпала потреба у накладеному арешті, слідчому судді не надано.

Крім того, прокурор в судовому засіданні категорично заперечував проти скасування арешту на грошові кошти, адже за обставинами кримінального правопорушення, незаконно виготовлена алкогольна продукція реалізовувалась в тому числі за готівкові кошти, вилучені чорнові записи містять інформацію щодо отримання готівки навіть у більшому розмірі, отже за версією органу досудового розслідування ці кошти безпосередньо отримані від злочинної діяльності - реалізації неправомірно виготовленої алкогольної продукції у великих розмірах з підробленими марками акцизного податку.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що існує необхідність арешту майна на даний час з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним та в його задоволенні слід відмовити.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що відмова в задоволенні клопотання про скасування арешту майна не позбавляє особу права повторно звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.132,167,168,170,172,173,174,175, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022000000000461 від 04.07.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1, 2ст.204, ч. 1 ст. 199 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7